Школярів в процесі технологічної підготовки.
Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Школярів в процесі технологічної підготовки.





Контроль та перевірка результатів процесу навчальної і трудової

діяльності на уроках трудового навчання є обов’язковим компонентом

процесу навчання, але особливого значення набуває по закінченню кожного

етапу розробки та виготовлення об’єкту проектування. Суть контролю

досягнень навчання полягає у виявленні рівня засвоєння навчального

матеріалу та вмінь і навичок практичного застосування, які повинні

відповідати освітньому стандарту з трудового навчання. Однак дидактичне

поняття контролю результатів навчання має значно ширше розуміння в

сучасній педагогіці та методиці. Контроль та перевірка результатів навчання

трактується дидактикою як педагогічна діагностика.

Діагностика - це з’ясування умов і обставин, у яких протікає процес

навчання; отримання чіткого уявлення про ті причини, які сприяють чи

перешкоджають досягненню накреслених результатів. Як бачимо,

діагностика має більш широкий і глибокий зміст. Вона розглядає результати

у тісному зв’язку з шляхами і способами діагностування. Крім традиційних

контролю, перевірки, оцінки знань і умінь, діагностика включає їх аналіз,

виявлення динаміки, тенденцій, прогнозування подальшого розвитку

результатів навчально-трудової діяльності.

Метою діагностування навчальної діяльності на уроках трудового

навчання є своєчасний вияв, оцінювання і аналіз протікання навчального-

трудового процесу в зв’язку з його продуктивністю.

Комплексна діагностика навчальних досягнень є багатоаспектним

поняттям в умовах реалізації проектно-технологічної системи трудового

навчання. Це засіб виявлення, перевірки, оцінювання результатів проектно-



технологічної діяльності; облік якості знань, умінь та навичок; системний

цілеспрямований процес здійснення зворотнього зв’язку “учень - учитель”;

порівняння фактичних результатів творчого проектування із запланованими,

які встановлені освітніми та технологічними стандартами; спосіб здійснення

проектно-технологічної діяльності та коригування навчально-трудового

процесу; сукупність рецептивних дій для порівняння сприйнятого з

конкретним або абстрактним еталоном; важлива функція керування

навчально-трудовим процесом.

Завданнями комплексної діагностики знань, умінь та навичок учнів на

уроках трудового навчання є:

- прояв і розвиток системи трудової компетентності особистості;

- підвищення зацікавленості у вивчені навчального матеріалу;

стимулювання систематичної самостійної навчальної і трудової

діяльності;

- одержання постійної інформації про стан засвоєння змісту

програми з трудового навчання на всіх етапах проектування;

- виявлення, перевірка та оцінка рівня здобутих знань, умінь та

навичок у процесі проектно-технологічної діяльності;

- підвищення об‘єктивності оцінювання;

- виявлення і розвиток творчості;

- порівняння виявлених результатів навчально-трудової діяльності з

запланованими, встановленими еталонами та стандартами;

- стимулювання, мотивування цілеспрямованої, систематичної,

інтенсивної роботи;

- залучення до всіх форм навчально-трудової діяльності;

- визначення напрямів здійснення необхідних корективів навчально-

трудового процесу;

- забезпечення досягнення цілей та виконання завдань навчального

закладу;

- запровадження здорової конкуренції в процесі проектно-

технологічної діяльності.

Саме діагностування є одночасно і повторенням, а повторення в певній

мірі сприяє вдосконаленню знань, умінь та навичок. Елементами повторення

є також і ті виправлення та доповнення, які вносить вчитель у процесі

здійснення контролю. Оскільки діагностування вимагає від учня виконання

певних дій, то воно є і вправою в цих діях, а відповідно, допомагає

вдосконаленню вмінь та навичок. Контроль сприяє розвитку пам‘яті та

мислення учня. Під час будь-якої перевірки учень вимушений щось

згадувати, а це примушує працювати його пам'ять та розвивати її. При цьому

в школяра розвивається самостійне мислення, так як роботи, які

виконуються, вимагають від нього самостійності.

Об’єктами діагностування на уроках трудового навчання є знання,

уміння та навички учнів, досвід творчої діяльності, досвід емоційно-

ціннісного ставлення до навколишнього світу.

Діагностика навчальних досягнень школярів на уроках трудового

навчання дає можливість:

інформувати учнів про їх успіхи та невдачі в процесі навчально-

трудової діяльності, що допоможе формуванню в них позитивних

емоцій, творчого ставлення до проектування;

інформувати батьків про успіхи та невдачі їхніх дітей з метою

надання консультативної допомоги;

отримати вчителеві трудового навчання достатньо повну

інформацію про результати навчально-трудової діяльності учнів, що

дозволить врахувати їхні індивідуальні особливості в процесі

проектно-технологічної діяльності і забезпечити умови для їх повної

самореалізації.

Загальним родовим поняттям діагностики є “контроль”, який означає

виявлення, вимірювання і оцінювання знань, умінь та навичок школярів.

Контроль у процесі трудового навчання - невід’ємний елемент

навчально-трудового процесу, без якого неможливо уявити повний цикл

педагогічної взаємодії між вчителем і учнем. Залежність продуктивності

навчання від якості, кількості, повноти, своєчасності, глибини, об’єктивності

контролю є загальною закономірністю дидактичного процесу. Для її повного

практичного втілення необхідно чітко окреслити поняття, виявити

залежності між факторами, які обумовлюють ефективність контролю. У

шкільній теорії ще немає усталеного підходу до визначення понять

“контроль”, “перевірка”, “облік”, “оцінка” та інших, з ними пов’язаних.

Нерідко вони змішуються, взаємозамінюються, вживаються то в одному, то в

іншому значенні.

Так, А. Алексюк зазначає, що: “... у широкому розумінні термін

“контроль” охоплює весь навчально-виховний процес, різні аспекти роботи

школи і означає виявлення, вимірювання та оцінювання знань, умінь і

навичок учнів”. Ш. Амонашвілі визначає контроль “... як нагляд,

спостереження і перевірку успішності учнів”, а О. Савченко вважає, що: “...

контроль спрямований, як правило, на виявлення рівня засвоєння учнями

вивченого матеріалу”. Таким чином, за своєю суттю контроль - це процес

зворотного зв’язку. Зрозуміло, чим він досконаліший, тим успішніше

здійснюється керування проектно-технологічною діяльністю школярів.

Головною метою контролю як дидактичного засобу управління

навчально-трудовим процесом є забезпечення його ефективності шляхом

приведення до системи знань, умінь, навичок учнів, самостійного

застосування здобутих знань на практиці, стимулювання проектно-

технологічної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти та

самовдосконалення.

За допомогою контролю в процесі трудового навчання виявляється

готовність учня до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань;

отримується інформація про характер самостійної роботи в процесі

навчально-трудової діяльності; визначаються ефективні організаційні форми,

методи і засоби процесу трудового навчання; виявляється ступінь

правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, вмінь та навичок в

процесі проектно-технологічної діяльності. Це визначає зміст контролю, який

змінюється із зміною дидактичних завдань. Разом з цим зміст контролю має

включати інформацію, яка дозволить виявити вміння учня аналізувати,

синтезувати, розуміти зв'язки та залежності між фактами і явищами,

послідовно і аргументовано викладати свої думки.

Зміст контролю на всіх етапах навчального процесу повинен

стимулювати учнів до розвитку пізнавальної діяльності, підтримувати їх

творчу активність, ставити завдання проблемно-пошукового, творчого

характеру, різнобічно виявляти здібності учнів, їх можливості свідомо

підходити до оцінки і аналізу фактів, явищ, процесів, до узагальнень та

висновків.

Контроль навчально-трудових досягнень школярів дає можливість:

дізнатися про наявність прогалин у їх знаннях, оскільки вони є і прогалинами

у діяльності учителя: він має можливість дізнаватися про свої особисті

недоліки; виявляти помилкове або неточне розуміння вивченого; перевірити

повноту знань, міцність і усвідомленість засвоєння, уміння їх застосовувати;

засвоїти динаміку успішності; привчити учнів до самоконтролю і

раціональної організації праці; стимулювати розумову активність учнів;

виробити в них навички синтезування і систематизації навчального

матеріалу; привчити учнів до наполегливості й відповідальності у навчально-

трудовій діяльності; забезпечити оперативний зовнішній і внутрішній

зворотній зв’язок у процесі навчання; визначити продуктивність

використання учителем технічної та технологічної літератури, методу чи

прийому навчання; зіставити ефективність роботи педагогів, оцінити роботу

навчального закладу за якістю навчання.

Отже, під поняттям “контроль” розуміють виявлення, вимірювання і

оцінювання результатів навчально-трудової діяльності учнів. Основною

функцією контролю є забезпечення зворотного зв‘язку між учителем і учнем,

одержання учителем об'єктивної інформації про ступінь засвоєння

навчального матеріалу, своєчасне виявлення недоліків і прогалин у знаннях.

Зміст контролю визначається дидактичними завданнями на різних

етапах процесу трудового навчання, специфікою трудового навчання як

шкільного предмету, рівнем підготовки та розвитку учнів. Дуже важливо,

щоб контроль не зводився виключно до перевірки знань школярів шляхом

звичайного відтворення інформації, яку вони отримали від вчителя чи іншого

джерела. В процесі контролю велике значення має комплексна перевірка всієї

навчально-трудової діяльності учня, в тому числі динаміки його загального

розвитку, формування загально-навчальних та спеціальних умінь та навичок,

активності, пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо. Зміст контролю

визначається тими загальними та конкретними дидактичними завданнями,

які вчитель ставить перед кожним уроком та навчальним предметом в

цілому.

Контроль має важливе значення не тільки для учня, але й для вчителя.

Він допомагає йому слідкувати за ходом навчально-трудового процесу, до

того ж є хорошим стимулом для підвищення власних професійних якостей,

допомагає йому точніше і успішніше вести викладання дисципліни, оскільки

дозволяє краще визначити особливості кожного учня, що дасть змогу

правильніше знайти підхід до кожного учня та до класу.

Безперечно, такий контроль корисний, оскільки він дає змогу

визначити досягнення учнів у навчанні та ще й сприяти внутрішній

мотивації. Проте значення контролю цим не вичерпується. Він ще має

позитивно впливати й на ефективність навчальної діяльності, сприяти

вихованню й розвитку школярів, тобто виконувати всі три функції, властиві

процесу навчання. Таким чином, навчальне значення контролю знань в тому,

що і для вчителя, і для учня стає зрозуміло, якими знаннями і вміннями

оволодів останній. Оцінка знань визначає якість їх засвоєння. Школяр має

усвідомити ступінь засвоєння навчального матеріалу: що засвоїв достатньо

добре, а що поверхово або зовсім не засвоїв. Для нього повинні бути

зрозумілими переваги і недоліки в оволодінні програмним матеріалом. Тобто

під час контролю визначається ступінь розбіжності (або збігу) результату

навчальної діяльності (чи її перебігу) із заданими етапами або навіть рівень

переваги результатів навчання над цим етапом; а також визначається, що

робити далі: призупинити навчальну діяльність, з’ясувати помилки і причини

їх виникнення, внести корективи в навчальну діяльність або ж вважати її

завершеною і радіти з отриманих результатів.

Контроль навчальних досягнень здійснює на формування особистості

дитини великий виховний вплив. Вона дивиться на оцінку як на основний і

вирішальний показник результатів навчання. Тому контроль навчання має

безпосереднє відношення до аналізу того, що вивчається школярами з

навчального матеріалу, і відіграє важливу роль у вихованні позитивної

мотивації до навчання, інтересів і нахилів, розвиває почуття колективізму і

дружби в навчальній роботі. Учні радіють, коли їх товариші отримують

позитивні оцінки, намагаються допомогти відстаючим. Учитель у процесі

контролю повинен завжди слідкувати за тим, як переживається оцінка

класним колективом, як школярі ставляться до успіхів і невдач свого

однокласника. Контроль допомагає вихованню в учня міцної волі,

наполегливості як риси характеру. Саме під впливом контролю він

відмовляється від іншого, більш цікавого заняття, і починає займатися менш

цікавим завданням - підготовкою до уроків. Під цим впливом учень може

пізнати свої внутрішні сили. Діти часто погано знають свої сили і тому

схильні їх переоцінювати або недооцінювати, що негативно відображається

на просуванні їх у здобутті освіті.

Контроль у навчально-трудовому процесі визначає вимоги й до

організації роботи вчителя:

1. Вчитель контролює і оцінює якість засвоєння навчального

матеріалу. Звісно, він повинен цікавитись і знати, який додатковий матеріал

знають учні. Однак шкільні способи перевірки і оцінки знань слугують ціллю

виконання прийнятих в школі державних програм, а додаткові знання

перевіряються (але не оцінюються) з точки зору їх впливу на вивчення

програмного матеріалу.

2. Контроль навчальних досягнень повинен бути систематичним

і постійним протягом усіх років шкільного навчання. Не можна допускати,

щоб оцінка знань учня з десяти предметів була б епізодом у його житті.

Учень постійно, на будь-якому уроці, повинен бути готовий до відповіді.

Відсутність системи і порядку в перевірці знань дозволяє йому інколи не

готувати завдання в надії на те, що його не запитають.

3. Перевірка і оцінка знань повинна сприяти розвитку розумових

здібностей школярів, вихованню моральних і вольових якостей, пов’язаних з

подоланням труднощів навчання.

Система контролю покликана визначити на кожному етапі

проектування рівень успішності, компетентності учнів до застосування

засвоєних знань на практиці. Адже навчальна діяльність повинна не просто

дати людині суму знань, а й сформувати комплекс компетентностей, в тому

числі й трудових. Компетентність - це загальна здатність, що базується на

знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, що набуті завдяки навчанню.

Поняття компетентності належить до сфери складних умінь і якостей

особистості.

Отже, основними компонентами контролю є:

перевірка навчальних досягнень. Це процес кількісного і якісного

аналізу співвідношення виявленого знання з еталоном, певними вимогами

навчальних програм. Знання виявляються за допомогою різного плану

запитань,, завдань для перевірки, тестів тощо;

оцінювання, яке є об’єктивним вимірюванням результатів діяльності

учнів. Для об’єктивності оцінювання повинно бути критеріальним,

цілеспрямованим, системним. З’ясовується, наскільки успішно (глибоко,

повно, самостійно) учні оволоділи навчальним матеріалом, яка якість

результатів навчально-пізнавальної діяльності. При оцінюванні враховуються

також рівень усвідомлення та міцність засвоєння найважливішої наукової

інформації, уміння застосовувати набуті знання;

облік, тобто фіксація результатів вимірювання за допомогою балів,

оцінок, рейтингу. Бали та оцінка відображають рівень навчальних досягнень

учнів, вони є дидактичним засобом розвитку пізнавальних сил, до певної

міри характеризують їх самих: здібності, підготовленість, розвиток,

ставлення до праці. В оцінці - і думка учителя про учня, його успіхи, і думка

учня про самого себе.

Метою перевірки є не тільки визначення рівня і якості знань, умінь та

навичок, але й об’єму навчальної роботи учня.

Контроль і перевірка, супроводжуючи весь перебіг навчально-трудової

діяльності, то випереджають дії та операції, визначають якість, то

перевіряють уже виконані дії та операції і з’ясовують їхню правильність.

Вони ж перевіряють і оцінюють кінцевий результат.

Об’єктивною стороною перевірки знань для учня є оцінка, оціночне

судження вчителя, характеристика переваг і недоліків у знаннях.

Суб’єктивною стороною перевірки знань є ставлення школяра до своїх

знань, до їх оцінювання. Тотожності об’єктивного і суб’єктивного в перевірці

знань школярів не буває. Завжди існують більш або менш виражені

протиріччя суб’єктивного і об’єктивного в оцінці знань. Головне в тому, щоб

підвищити вимоги до об’єктивного аналізу знань учня з боку вчителя, щоб

такий аналіз був зрозумілий і прийнятий учнем.

Окрім перевірки, контроль складається з оцінювання як процесу та

оцінки як результату перевірки. Оцінка виставляється в шкільній

документації у вигляді балів.

Отже, основою для оцінювання успішності учнів є результати

контролю. При цьому враховуються як кількісні, так і якісні показники

роботи учнів. Дуже важливо при цьому розуміти, що оцінка - це не число,

яке отримують в результаті вимірювань та розрахунків, а приписане

оціночному судженню значення.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.