Експериментальне дослідження впливу казки на учнів молодшого шкільного віку

У процесі написання роботи, ознайомившись із психолого-педагогічною літературою, в якій розкривалася роль та ефективність української народної казки у процесі навчання дітей молодшого шкільного віку, як засобу активізації учнів, необхідно зазначити, що казка допомагає дитині розвиватися, активізувати свою навчальну діяльність, адаптуватися до світу. Тож з метою перевірки наведених теоретичних даних ми провели експериментальне дослідження особливостей вивчення української народної казки молодших школярів у навчальному процесі [23, c. 301].

Теоретичні засади організації експериментального дослідження проаналізовані нами у першому розділі психолого-педагогічні основи визначення казки та її класифікації, визначені у підрозділі 1.1; значення казки у вихованні особистості молодшого школяра розкрито в підрозділі 1.2. Вихідним положенням є наступна позиція: вивчення української народної казки є важливим засобом активізації навчальної та пізнавальної діяльності молодших школярів, вона виховує в учнів хороші манери, розвиває доброзичливе ставлення один до одного на прикладі героїв казок. Казка має навчальне та виховне значення, адже в ній містяться елементи, які надають їй цікаву форму навчання. Для того, щоб перевірити ефективність вивчення українських народних казок, як засобу активізації учнів молодшого шкільного віку, ми провели дослідницько-педагогічний експеримент.

Учасниками експериментального дослідження було 6 учнів 2-го та 10 учнів 4-го класів Зорівської ЗОШ I-III ступенів Золотоніського району, Черкаської області. Для здійснення експерименту нами був використаний метод анкетування.

Дослідження було проведено під час здійснення учителем навчального процесу, згідно з навчальним планом. Спілкування з учнями велося не вимушено, запитання були лаконічними, позбавленими малопоширених слів та слів з подвійним значенням. Питання були продумані заздалегідь і задавалися дітям у певній послідовності, враховувалися вікові особливості учнів.

Під час експерименту було встановлено, що завжди учителі початкових класів, Зорівського ЗОШ, використовують на уроках читання українські народні казки з виховною метою та для активізації навчального процесу, мобілізації уваги учнів. Вони вважають, що це є необхідною умовою ефективного виховного впливу на дітей.

Для визначення ролі казок у вихованні дітей була взята анкета, розроблена Є. С. Тришиної [25, c. 86]. Учням другого і четвертого класу було запропоновано відповісти на питання:

1) На кого з героїв народних казок ти хотів би бути схожим? Чому?

2) Кого з перелічених казкових персонажів ти вважаєш хорошими: Вовк, Іван-Царевич, Кощій Безсмертний, Марія-Краса. Чому саме його?

3) Якби ти зловив щуку-чарівницю, про що б ти її попросив?

Аналіз анкет показав, що в учнів в якості героїв для наслідування переважають Іван-Царевич (у хлопчиків), Марія-Краса (у дівчаток). Мотивом вибору цих героїв є такі якості, як доброта, сміливість, розум, краса, мудрість.

З усіх перерахованих казкових героїв позитивним вважають Івана-Царевича: «тому, що він усім допомагає»; «тому, що врятував царівну, захистив її від Кощія Безсмертного»; «тому, що він сміливий і відважний».

Відповіді на 3-е питання дозволили визначити потреби дітей, серед яких переважають потреби соціальні та матеріальні. В основному це пов’язано з тим, що більшість дітей із малозабезпечених сімей, деякі з неблагополучних. Це відображено у відповідях дітей: «якщо б спіймала щуку-чарівницю, то попросила б багато грошей»; «попросив би новий велосипед, тому що старий зламався»; «попросила, щоб у домі був порядок»; «хочу бути розумною»; «попросила б грошей, бо мама з татом не працюють» і т.д.

Відповіді на 4-е питання дозволили визначити розуміння дітьми значущості казки в їхньому житті. Аналізуючи і порівнюючи отримані результати, ми прийшли до висновків і оформили їх у вигляді секторних діаграм.

Аналіз анкет показав, що, на думку дітей, казка потрібна для того, щоб її читати. Відповіді на четверте питання дітей другого класу ілюструє діаграма 1 (див. додаток А).

Для розумового розвитку («для того, щоб ми вчилися читати і розвивати розум»)

Для морального розвитку («казка вчить нас доброму і хорошому»)

Для організації дозвілля («для того, щоб ми її читали»)

Аналіз анкет учнів четвертого класу показав, що у них відбулися якісні зміни у відповідях на 3-тє і 4-те питання. Щуку-чарівницю діти хотіли б попросити, «щоб мама, тато і бабуся ніколи не хворіли»; «щоб щука-чарівниця зробила мене феєю, я б допомогла людям і всіх злих перетворювала в добрих»; «я би попросив, щоб люди ніколи не сварилися і допомагали один одному».

На 4-е питання ми отримали відповіді, які значно відрізняються від відповідей другокласників: «казка вчить нас, як потрібно правильно чинити»; «що не можна нікого обманювати, брехати, тому що це до хорошого не призведе»; «казка вчить допомагати тим, хто потрапляє в біду».

Аналіз анкет на контрольному етапі показав, що читання казок направлено на моральний розвиток. Як розподілилися відповіді в цілому, показано в діаграмі 2 (див. додаток Б).

Отже, ми прийшли до висновку, що наша гіпотеза підтвердилася і казка справила великий вплив на моральну вихованість дітей молодшого шкільного віку.

У даному розділі, ми розглянули аналіз українських народних казок та його види: проблемний, стилістичний, аналіз розвитку дії та аналіз художніх образів. Провели експериментальне дослідження особливостей казки і вияснили, що вона має великий вплив на моральне виховання дитини.

Дізналися, що аналіз казок збуджує дітей до формулювання оціночних суджень. Особливо це важливо для розвитку мислення молодших школярів. Учні самостійно визначають характерні ознаки казкових персонажів: доброту, сміливість, чесність або боягузтво, чванливість, пихатість. Намагаються й самі наслідувати героїв казок хорошими якостями.

Вчителю початкових класів необхідно володіти всіма видами аналізу казок, щоб повніше і достовірніше донести ідею твору до дітей, виховувати інтерес і пошану до народної творчості [27, c. 102].

У цій роботі була досліджена тема: «Особливості вивчення української народної казки». Мета нашої роботи полягала у вивченні поняття казки, її значення у розвитку особистості та методи вивчення української народної казки у початковій школі, яка була досягнута. Також у роботі було розкрито поняття казки та її класифікації, вивчено значення української народної казки у дитячому віці і розглянуто систему роботи над казкою і те, як вони діють на розвиток особистості учнів молодшого шкільного віку.

Проаналізувавши психолого-педагогічну і методичну літературу, можна дійти висновку, що українська народна казка має великий моральний вплив на молодшого школяра.

Казка – це одна з форм естетичної творчості у дітей. Один з її коренів – це робота дитячої фантазії. Існує глибокий зв’язок між іграми і казками. Будь-яка казка у своїй суті – фабула гри, незалежно від того, чи була ця гра зіграна, чи ні. Говорячи про казку взагалі, не можна не згадати про перші казки, в яких відбувається тісне переплетення дійсного і чудесного. У цих казках мимоволі розповідається про те, що переживає дитя – казки як би втілюють в образі те, що є в душі дитини. Казки – це згусток людської мудрості, досвіду, результат роботи свідомості і підсвідомості [8, c. 187].

Казка для дитини – це реальність світу почуттів, яка розширює рамки звичайного життя, що дозволяє на доступному для дітей рівні пізнати складні явища, це символічний банк життєвих ситуацій. Казкові уроки – це уроки на все життя і для великих, і для маленьких. Для дітей – це ні з чим не порівнянні уроки моральності, для дорослих – це уроки, в яких казка виявляє свій вплив на дитину. Казка – це найважливіший провідник естетичного життя дитини.

Єдиної класифікації казок не існує, однак більшість авторів виділяє 2 основних види казок: народні і авторські. Кожен з видів казок має своє психологічне значення [4, c. 230].

Отже, в двох розділах курсової роботи розглянуто психолого-педагогічні основи визначення казки та її класифікації, значення казки у вихованні особистості молодшого школяра, аналіз українських народних казок, а також був проведений експеримент з приводу впливу української народної казки на розвиток учнів молодшого шкільного віку.

1. Аверін В. А. Психологія дітей і підлітків / В. А. Аверін. – СПб.: Вид-во Михайлова. – 1998. – 303 с.

2. Алексюк А. М. Методи навчання і методи учіння / А. М. Алексюк. – К.: Знання, 1980. – 218 с.

3. Анікін В. П. Українська усна народна творчість / В. П. Анікін. – М.: Вища школа, 2001. – 123 с.

4. Арзамасцева І. М. Дитяча література / І. М. Арзамасцева. – М.: Академія, 2000. – 231 с.

5. Арзамасцева І. М. Хрестоматія з дитячої літератури / І. М. Арзамасцева. – М.: Академія, 2000. – 242 с.

6. Бабанський Ю. К. Оптимізація навчально–виховного процесу / Ю. К. Бабанський. – М.: Просвіта, 1982. – 192 с.

7. Блонський П. П. Розвиток мислення школяра / П. П. Блонський. – М.: Педагогіка, 1998. – 205с.

8. Бодалев А. А. Психологія про особистість / А. А. Бодалев. – М.: МГУ, 1998. – 188 с.

9. Величковський Б. М. Основи психології пізнання / Б. М. Величковський. – М., 1996. – 408с.

10. Волкова Н. П. Педагогіка / Н. П. Волкова. – К.:«Академія», 2001. – 576 с.

11. Волков Г. М. Етнопедагогіка / Г. М. Волков. – М.: Академія, 1999. – 305 с.

12. Дановський А. В. Дитяча література / А. В. Дановський. – М.: Академія, 2007. – 334 с.

13. Зайченко І. B. Педагогіка / І. B. Зайченко. – Чернігів, 2002. - 528 с.

14. Зубарєва О. Є. Дитяча література / О. Є. Зубарєва. – М.: Просвіта, 2005. – 162 с.

15. Ігнатьєва Т. В. Програми загальноосвітніх установ. Початкові класи / Т. В. Ігнатьєва. – М.: Просвіта, 2001. – 234 с.

16. Карова І. А. Азбука морального виховання / А. І. Карова. – М.: Просвіта, 2009. – 326 c.

17. Косачева І. П. Моральне виховання молодшого школяра в процесі навчання і виховання / І. П. Косачева. – М., 2005. – 245 c.

18. Кулагіна І. Ю. Вікова психологія: Повний життєвий цикл розвитку людини / І. П. Кулагіна. – М.: ТЦ «Сфера», 2001. – 183 c.

19. Лозова В. І. Пізнавальна активність школярів / В. І. Лозова. – Х.: Основа, 1990. – 120 с.

20. Люблінська А. А. Учителю про психологію дітей молодшого школяра/ А. А. Люблінська. – М.: Просвіта, 1977. – 224 с.

21. Підкасистий П. І. Педагогіка / П. І. Підкасистий. – М., 2005. – 403 c.

22. Підласий І. П. Педагогіка / І. П. Підласий. - М.: Владос, 2004. – 92 c.

23. Підласий І. П. Педагогіка початкової школи / І. П. Підласий. - М.: Владос, 2000. – 301 c.

24. Рапацевіч Є. В. Сучасний словник з педагогіки / Є. В. Рапацевіч. - Мінськ: Сучасне слово, 2001. – 71 c.

25. Тализіна Н. Ф. Педагогічна психологія / Н. Ф. Тализіна. - М.: Академія, 2009. – 87 c.

26. Тришина Є. С. Початкова школа / Є. С. Тришина. - М.: Російська академія наук, 2004. – 294 c. – 327 c.

27. Харламов І. Ф. Педагогіка / І. Ф. Харламов. – Мінськ: Університетська освіта, 2002. – 103 с.

28. Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посібник / В. В. Ягупов. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: