Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Прогнозно-пошукові моделі крупних рудних об’єктів





 

Найбільш раціональним методом формування дистанційних прогнозно-пошукових моделей є вивчення в матеріалах різного виду і детальності еталонних площ. Одним з провідних факторів прогнозно-пошукових моделей є структурний контроль локалізації зруденіння.

Встановлено, що на глобальному рівні генералізації структурним фактором локалізації зруденіння є кільцеві мегаструктури діаметром 600 -1000 км (наприклад, Байкальське мегасклепіння з Ленською золоторудною провінцією з родовищем Сухий Лог). Найбільші рудні об’єкти розташовані на ділянках перетинання їх зовнішніх кілець з транзитними зонами глибинних розломів головним чином рифтогенного генезису.

На континентальному рівні для рудних областей структурним фактором є ділянки транзитних зон розломів глибинного залягання, рифтогенні зони в межах мегакільцевих структур або які пересікають їх. Рудні області приурочені до осьових частин лінійних структур або до зон їх оперення, до місць їх перетинання із зовнішніми кільцями мегаструктур.

На регіональному рівні (рудні райони і вузли) основними структурними елементами прогнозно-пошукових моделей є блоки з різною глибинною будовою і аномально підвищеною щільністю кільцевих структур поперечником до 30 км. Найбільш крупні рудні об’єкти розташовуються всередині дрібних кільцевих структур, які приурочені до високопорядкових вузлів (6-8) перетинання розломів. Для більш детальних рівнів генералізації (рудні поля) структурний контроль різних типів зруденіння більш різноманітний. Це можуть бути зони зминання, складки різних порядків, фрагменти низькопорядкових структур, вузли перетинання розломів і зон тріщинуватості, що оперяють розломи, тріщини, осередкові структури тощо.

На МДЗ локального рівня генералізації відображаються і регіональні, і детальні структури, що характеризують рудоносні форми в межах рудних районів і вузлів. Рудні поля і родовища пов’язані безпосередньо з локальними рудоносними формами.

Реалізація технології ілюструються на приклада прогнозно-пошукових моделей мідно-колчеданних об’єктів Уралу, опублікованих в книзі ”Аерокосмічні методи геологічних досліджень” (2000).

Центральна частина мідно-колчеданної провінції Уралу, що включає середні, крупні і унікальні родовища, на глобальному рівні генералізації (масштаб 1:1 000 0000) контролюється субмеридіональною структурою (Головний Уральский розлом), яка трасується лінійними додатними гравітаційними і магнітними аномаліями, і найбільшою кільцевою структурою поперечником – 900 км (рис. 17.9).

Рудоконтролючими структурними компонентами прогнозно-пошукової моделі континентального рівня генералізації (1:2 500 000) для найбільш продуктивної Південно-Уральскої рудної області є з космогеологічних: мегаблок 370x200 км з специфічною решіткою транзитних розломів антиуральских напрямків (45-60° і 120-130° при кроці 60-70 км), головний Уральский розлом у найбільш витриманій за простяганням частині протяжністю 300 км, локальна північно-східна зона розломів шириною 60 км, яка контролює розміщення крупних родовищ.

 

 

 

Рис. 17.9. Прогнозно-пошукова модель центральної частини мідно- колчеданної провінції Уралу. Глобальний рівень генералізації (за Г. В. Гальперовим, А. В. Перцовим, В. С. Антиповим та ін.):

1 – контур центральної частини мідно-колчеданної провінції, що містить середні, крупні найбільші родовища; 2– контур території з крупними і найбільшими родовищами; 3– контури території з глибиною залягання поверхні Мохоровичича (М) більше 45 км; 4– додатна гравітаційна аномалія Уралу; 5розломи за даними дешифрування КЗ (а), гравірозвідки (б) і магниторозвідки (в); 6– кільцеві структури, що виявлені по КЗ: Уральська(І), Прикаспийська (II), Іргізсько-Улькаякська (III); 7 – головний Уральський розлом (за тепловим КЗ); 8– унікальні вузли концентрації крупних і найбільших родовищ: 1– міді, хрому, азбесту, 2– міді, хрому, заліза

 

Геофізичні компоненти моделі – прогинання поверхні М до 52 км при підйомі в центральній частині Південно-Уральскої мідно-колчеданної області границі К до 12 км; крупна (160x110 км) інтенсивна відособлена додатна гравітаційна аномалія, повздовжня вісь якої істотно (17°) відхилена на захід від Уральського простягання (рис. 17.10).

 

 

Рис. 17.10. Прогнозно-пошукові моделі мідноколчеданних областей Уралу. Континентальний рівень генералізації (за Г. В. Гальперовим, А. В. Перцовим, В. С. Антиповим та ін.):

1 – Головний Уральський розлом (за даними дешифрування КЗ); 2– осі уральських гравіметричних аномалій; 3 – розломи поперечних рудоконтролуючих систем; а– за КЗ, б – за геофізичними даними; 4– зона розломівграниця південного і північного рудоносних блоків; 5контури територій з глибиною залягання поверхні М более 45 км; 6 – ізоглибини куполовидних підняттів покрівлі базальтового шару, км; 7інтенсивні гравіметричні аномалії; 8– контури блока з аномальними характеристиками гравітаційного поля; 9– контури мідно-колчеданних рудних областей; 10– найбільш великі родовища (1Дегтярське, 2Карабашське, 3Учалинська група, 4Сибайське, 5Подольське, 6Бурибайське, 7Комсомольське і Блявинське, 8Гайське, 9Джусинског і Барсуччє, 10Літнє, 11Весняне, 12імені 50-річчя Жовтня

 

На регіональному рівні генералізації (1:1 000 000) основними елементами космоструктурної прогнозно-пошукової моделі найбільших рудних районів Південно-Уральської мідно-колчеданної області (рис. 17.11) є: 1) найбільша субмеридіональна зона інтенсивних додатних гравітаційних аномалій і розташовані в її межах меридіональні зони розломів шириною 10-25 км; 2) транзитна для Південного Уралу зона розломів захід-північно-західного простягання (Орська) шириною 70-75 км, довжиною понад 600 км; 3) північно-східні локальні зони розломів; 4) кільцеві структури поперечником 15-28 км, які є ядрами більш крупних структур (діаметром 45 км); 5) область пониження магнітного поля.

 

Рис. 17.11. Космоструктурні прогнозно-пошукові моделі мідно-колчеданових районів Південного Уралу. Регіональнийрівень генералізації (за Г. В. Гальперовим, А. В. Перцовим, В. С. Антиповим та ін.):

1-3 – структури поданні дешифруванням космічних знімків і морфоструктурного аналізу: 1– головні прокольні і січні розломи, 2– кільцеві структури, 3– фронтальні частини насувних структур:

а– що дешифруються впевнено, 6 – що передбачаються; 4– границі зон інтенсивних гравіметричних аномалій уральського простягання; 5розломи рудоконтролюючих систем за даними гравірозвідки (а) і магніторозвідки (б); 6 – границі рудних районів: Сибайського (1), Баймакско-Бурибайського (2), Мідногорського (3), Гайського (4), Джусинського (5), Домбаровського (6); 7 – центри найбільш інтенсивного зруденніння районів; 8 – прогнозні ділянки

В прогнозно-пошукових моделях рудних полів і родовищ також важливий структурний контроль. Наприклад, родовище золота Мурунтау (Центральні Кузилкуми), за даними співробітників НДІКАМ, знаходиться у зовнішньому поясі кільцевої структури (розміром по витягнутій вісі – 150 км, у вузлі перетинання субмеридіональних і субширотних зон розломів, що являють собою пологі дуги (рис. 17.12).

 

Рис. 17.12. Космоструктурна модель золоторудного району Мурунтау (за Г. В. Гальперовим, А. В. Перцовим, В. С. Антиповим та ін.):

1 – рудне поле Мурунтау; 2– дрібні золоті і золотосрібні родовища; 3– рудопроявления золота; 4– границі східчастого грабена (рифту)розломи зі зміщенням до підошви базальтового шару; 5головна лінійна зона транзитних розломів; 6другорядна зона транзитних розломів; 7– локальні зони рудоконтролюючих розломів; 8 – кільцеві структури; 9 – виходи порід палеозойського фундаменту на поверхню

Крім цих факторів, родовище контролюється кільцевою структурою простої будови діаметром 22 км і локальними (по відношенню до рудного району) зонами розломів північно-східного і північно-західного простягання.

Космоструктурні прогнозно-пошукові моделі золоторудних об’єктів Абітібі (Канада) і Вітватерсранд (ПАР) наведені на рис. 17.13.

Рис. 17.13. Космоструктурні моделі: а золоторудної субпровинції Абітібі, б золоторудного басейну Витватерсранд (за Г. В. Гальперовим, А. В. Перцовим, В. С. Антиповим та ін.):

1– рудні поля і родовища; 2 – головні зони транзитних розломів; 3 – другорядні зони транзитних розломів; 4 – зони локальних рудоконтролючих розломів; 5 – кільцеві структури; а– рудні поля: 1– Тіммінс, 2– Поркьюпайн; родовища: 3– Айваріс, 4– Холтір, 5Мак-Дермот, 6– Керк-Ленд; 7Керр Едісон; 6– головні промислові комплекси (в кружках): 1– Далекій Західний Ранд, 2– Західний Ранд, 3 – Центральний і Східний Ранди і Хейдельберг

 

Ці моделі крупних золоторудних об’єктів, по суті, однотипні, а тому можуть бути використані для прогнозної оцінки нових площ.

Космоструктурні і геофізичні компоненти прогнозно-пошукової моделі Бамського золоторудного вузла наведені на рис. 17.14.

 

Рис. 17.14. Космоструктурні і геофізичні компоненти прогнозно-пошукової моделі Бамського золоторудного вузла. Локальний рівень генералізації (за Г. В. Гальперовим, А. В. Перцовим, В. С. Антиповим та ін.):

1 – складна кільцева структура Бамська; 2 – транзитна зона розломів; – локальна зона розломів; 4 – контур крупного гравіметричного мінімуму інтенсивністю до -20 мГл; 5 – границя крупного мінімуму магнітного поля інтенсивністю до -200 нГл; 6 – регіональна зона максимальних значень горизонтального градієнта поля сили тяжіння; 7 – центральні частини локальних аномалій: а – граметричної, б – магнітного поля інтенсивністю 500 нГл; 8 – локальна субмеридіональна зона максимальних значень горизонтального градієнта гравітаційного поля; 9 – контури Бамського золоторудного вузла і однойменного родовища

 

Структурними факторами контролю Бамського золоторудного вузла (рис. 17.15) є складна трикільцева структура концентрично-радіальної будови (55 x 60 км), яка вміщує по периферії дрібні кільцеві структури (до 10 км у діаметрі); транзитна зона розломів північно-східного простягання шириною 10-20 км, яка майже цілком вміщує рудний вузол; зона розломів схід-північно-східного простягання шириною до 3 км, яка розташована в головній кільцевій структурі (на перетинанні її з транзитною зоною знаходиться Бамське родовище.

 

Рис. 10.15. Космоструктурна модель району Бамського золоторудного вузла. Локальний рівень (за Г. В. Гальперовим, А. В. Перцовим, В. С. Антиповим та ін.):

1 – кільцеві і дугові структури; 2 – розломи; 3 – зони згущення дрібних лінеаментів; 4 – контури Бамського вузла і однойменного родовища

На кожному рівні генералізації способи розв’язання задач прогнозування мають свої особливості. На регіональному рівні найбільш інформативними є лінеаментний аналіз і вияв склепінних, блокових, складчсато-насувних і покривних структур; при крупномасштабних дослідженнях – геоіндикаційний аналіз. На кожному рівні генералізації ведеться вивчення певного металогенічного таксону (провінції, області, рудного району, вузла), в результаті чого в його межах виявляються рудні об’єкти більш детального рівня. Оптимізація інформації, що міститься в МДЗ, на даний час досягається шляхом створення дистанційних основ для територій ведення прогнозних і пошукових робіт.

Локальні рудоносні структури, що містять рудні поля і родовища, відрізняються спектрально-геометричними образами, типізація яких дозволяє використовувати ці індикаційні ознаки для пошуків. Рудоносні блоки проявляються при відмінностях руд і порід, що їх вміщують за складом і за фізико-механічними властивостями (рис. 17.16), особливо при тематичних обробках знімків, що збільшують контрастність їх зображення.

Геометрія блоків виявляється також важливим критерієм для оцінки їх перспективності. Помічено, що значна кількість рудних полів розташована в клиновидних і лінійно витягнутих блоках.

Рис. 17.16. Основні види локальних рудоносних структурних форм земної кори в плані (а) і їх спектрально-геометричні образи (б) (за Ю. Г. Сафоновим и В. Д. Парфеновим):

1-4 – породи: 1– гранітоїдні, 2 – осадові теригенні, 3 – карбонатні,вулканогенні; 5кристалічні сланці; в– розломи; 7 – ділянки гідротермально змінених порід; 8 – рудні тіла; 9– лінеаменти; 10, 11 – ділянки з різною відбивною здатністювід слабкої ( 10) до сильної (11)

З метою виявлення рудоперспективних ареалів сучасної активізації розроблена поліхронна теплова космічна зйомка (ПТКЗ), яка полягає в спеціалізованому виборі й обробці даних різночасових сеансів космічної зйомки, що виконана в тепловому (далекому інфрачервоному) діапазоні ЕМХ для збору даних про радіояскравісні (теплові) аномалії поверхні Землі.

За допомогою ПТКЗ, за свідченням В. С. Антипова, виявлені аномалії радіояскравісних температур, які контролюють розміщення крупних рудних об’єктів Росії (Гайського міднорудного вузла, Федорово-Панського платинометального вузла, Печенегського вузла локалізації мідно-нікелевих руд, Мончегорського мідно-нікелево-хромо-платинометального і Онежського уран-ванадій-благороднометального районів, Костомукшинського залізнорудного вузла, району Бураковської розшарованої інтрузії з родовищами титана і хрому, золоторудних вузлів Мурунтау і Кокпатас, Норильского і Талнахського мідно-нікелевого благороднометальних рудних вузлів, а також рудоперспективних аномалій у різних регіонах).

Для пошуків родовищ корисних копалин використовується метод виявлення мікровмісту елементів в атмосфері – лідарна спектрометрія. Ця зйомка зазвичай проводиться в комплексі з інфрачервоною і радіо тепловою зйомками. На літальному апараті встановлюють імпульсне джерело випромінювання (лазер) і приймальний пристрій для аналізу спектрального складу розсіяного (або поглиненого) досліджуваною речовиною випромінювання. Ці пристрої називають лідарами. Для виявлення площ, перспективних на пошуки корисних копалин, спочатку обробляють полігони з добре вивченими геотермічними і геохімічними умовами, які дають фонові і аномальні значення над певними видами корисних копалин. Комплексування геотермічної зйомки, яка дає можливість виділити ділянки і зони прогріву, і лідарної спектрометричної зйомки, яка дозволяє оконтурювати ділянки за аномальним вмістом з’єднань-індикаторів у приповерхневій атмосфері, найбільш перспективно при прямому пошуку родовищ корисних копалин.







ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.