Основні відомості про якість продукції

Під якістю продукції розуміють сукупність її властивостей, які забезпечують використання продукції у відповідності з її призначенням. Основні властивості продукції залежать від її виду і призначення. Наприклад, якість металів визначається хімічним складом і механічними властивостями; якість деталей - їх конструкцією, технологічністю, точністю, міцністю, жорсткістю, зношуваністю і т.д.; якість машин, приладів, обладнання (закінчених виробів) - довершеністю їх конструкції і експлуатаційних показників.

Якість продукції оцінюють показниками якості продукції - кількісними характеристиками основних властивостей продукції. Показники, які використовують для оцінки рівня якості продукції, зокрема машинобудівної, поділяють на наступні групи:

економічні - характеризують витрати на розробку, виготовлення і експлуатацію або споживання продукції;

призначення - характеризують властивості продукції, які залежать від її основних функцій (потужність, швидкість різання і т. д.); сюди ж відносяться конструктивні показники;

надійності - довговічність, безвідмовність та ін.;

ергономічні - сприяють створенню оптимальних умов праці, що забезпечують найвищу продуктивність і сбереження життєдіяльності людини;

естетичні - характеризують виразність, раціональність, довершеність форми кінцевого виробу;

технологічності - характеризують умови виготовлення виробів з заданими експлуатаційними якостями при найменших витратах;

уніфікації - характеризують абсолютну і відносну насиченість виробу стандартними і уніфікованими деталями і вузлами;

транспортабельності - характеризують зручність переміщення виробу;

патентно-правові - характеризують патентний захист продукції, призначеної для зовнішньої торгівлі;

Якість продукції забезпечується конструктивними, технологічними, науково-технічними, організаційно-технічними заходами і повинна підтримуватися на протязі всього періоду існування виробу - його життєвого циклу, тобто з початку проектування до утилізації.

Якість продукції закладається вже в процесі проектування, яке повинно проводитися з урахуванням найновіших досягнень і прогнозу розвитку науково-технічного прогресу.

При виготовленні продукції вимоги, що забезпечують задані показники якості, отримують матеріальне втілення, тобто деталі повинні виготовлятися із відповідних матеріалів, мати намічену форму і задані розміри. У виробництві якість забепечується раціональною технологією обробки, вимірів і т. д.

Якість продукції повинна зберігатися в процесі обороту, тобто під час зберігання, транспортування і монтажу.

Головною сучасною особливістю проблеми якості є її комплексний, міжгалузевий характер.

Важливим стимулом підвищення якості продукції служить атестаціяякості. Всю продукцію, яка підлягає атестації, відносять до вищої, першої або другої категорії якості. Промислова продукція вищої категорії якості по показниках технічного рівня якості повинна перевершувати кращі вітчизняні і зарубіжні зразки або відповідати їм, визначати технічний прогрес в народному господарстві, забезпечувати суттєве підвищення продуктивності праці, економію матеріалів, палива і електроенергії, задоволення потреб населення країни і бути конкурентноспроможною на зовнішньому ринку.

Продукція першої категорії якості по техніко-економічних показниках повинна відповідати сучасним вимогам стандартів (технічних умов) і задовольняти потреби народного господарства і населення країни.

До другої категорії якості відноситься продукція, яка по техніко-економічних показниках не відповідає сучасним вимогам народного господарства і населення країни, морально устаріла і підлягає модернізації або зняттю з виробництва.

1. Метрологія як наука та її зв`язок з стандартизацією.

2. Фізичні одиниці, міжнародна система одиниць СІ.

5. Детерміновані сигнали, їх параметри та характеристики.

6. Вимірювання амплітудно-частотних, імпульсних та перехідних характерис-тик.

9. Абсолютна та відносна похибки, клас точності вимірювальних приладів.

10. Методична похибка при вимірюванні напруги.

11. Методична похибка при вимірюванні струму.

12. Закон розподілу густини ймовірності випадкових сигналів.

13. Гаусівський закон розподілу густини ймовірності та його параметри.

14. Переваги та недоліки цифрового представлення сигналів.

15. Операції аналого-цифрового перетворення.

16. Вибір частоти дискретизації за часом і кількості рівнів квантування за амплітудою.

19. Принцип роботи АЦП з порозрядним урівноважуванням.

20. Зв`язок між розрядністю АЦП і точністю перетворення сигналу по амплітуді.

22. Вимірювання напруги, струму і опору комбінованими стрілочними приладами.

23. Структурна схема цифрового вольтметра, принцип роботи.

24. Вимірювання змінних та імпульсних напруг.

25. Принцип роботи електронно-променевої осцилографічної трубки.

27. Використання осцилографів для вимірювання параметрів електричних сигналів.

28. Особливості багатоканальних осцилографів.

30. Використання метода послідовного відліку в електронних частотомірах.

31. Структурна схема електронного цифрового частотоміра.

32. Вимірювання цифровим частотоміром періоду і тривалості імпульсних сигналів.

34. Метод супергетеродинного перенесення спектра часу.

36. Прямий і непрямий метод помноження частот.

38. Випромінювання амплітудно-частотних характеристик “по точках”.

40. Генератор хитної частоти з гетеродинним перенесенням частотного діапазону.

42. Вимірювач АЧХ з мікропроцесорним керуванням.

44. Спектроаналізатори послідовної дії для періодичних сигналів.

45. Формування частотних відміток в спектроаналізаторах.

48. Компенсаційний метод вимірювання різниці фаз.

50. Обмеження, які накладають шуми на параметри контрольно-вимірювальних приладів.

51. Найбільш поширені шуми в електронних системах.

55. Структури інформаційно-вимірювальних систем.

56. Розширення функціональних можливостей вимірювальних приладів при використанні мікропроцесорів.

57. Державні випробовування засобів вимірювання.

59. Поняття взаємозамінності в технічних системах.

60. Технічні вимірювання в забезпеченні взаємозамінності.

Словник термінів призначений для детального роз`єснення стандартних термінів, що використані в курсі.

Автоматизована система управління - система управління виробництвом на базі комп`ютерних автоматизованих заходів (Модуль 1.).

Акредитація - встановлення та видача документів відповідності якості продукції встановленим державним та міжнародним стандартам на продукцію, що виготовляється (Модуль 3.).

Аналоговий прилад - називається прилад, інформативний параметр вихідного сигналу якого є фізичним аналогом вимірювальної величини (Модуль 1.).

Атестат - документ відповідності виробу встановленим на нього стандартам (Модуль 3.).

Взаємозамінність - властивість незалежно виготовлених деталей займати своє місце в збірковій одиниці без додаткової механічної або ручної обробки при збиранні, яка забезпечує при цьому нормальну роботу збиральних одиниць (Вступ, Модуль 2.).

Вимірювання - процес встановлення відповідності значень фізичної величини, що вимірюється, показанням приладу (Вступ, Модуль 1.).

Вимірювальна система - сукупність засобів вимірів і допоміжних пристроїв, з`єднаних між собою каналами зв`язку, які призначені для автоматичного збирання вимірювальної інформації і опрацювання сигналів в формі, яка сприйнятна для автоматичної обробки, передавання і (або) використання вимірювальної інформації в автоматизованих системах управління (Модуль 1).

Вимірювальна установка - це сукупність функціонально об`єднаних засобів виміру і допоміжних пристроїв, які призначені для опрацювання сигналу у формі, яка задовільна для безпосереджнього сприйняття вимірювальної інформації спостерігачем, і які розміщені в одному місці (Модуль 1.).

Вимірювальний перетворювач - це засіб виміру, що призначений для перетворення вхідного вимірювального сигналу увихідний сигнал, більш вигідний для подальшого перетворення, передавання, обробки обчислювальними пристроями або зберігання, але не прийнятний для безпосереднього сприйняття споглядачем (Модуль 1.).

Вимірювальний прилад - називають засіб вимірів, який призначений для опрацювання сигналу в формі, яка доступна для безпосереднього сприйняття вимірювальної інформації споглядачем, завдяки наявності відлікового пристрою (Модуль 1.).

Вимірювальний сигнал - сигнал об`єкту виміру, що підлягає вимірюванню (Вступ, Модуль 1.).

Випадкова похибка - похибка вимірів, що не підлягає систематизації (Модуль 1.)

Виріб - завершений продукт виробництва (Вступ, Модуль 2.).

Виробництво - система виробничих об`єктів, що забезпечують виготовлення виробів (Модуль 2.).

Вихідний сигнал - інформативний сигнал на виході вимірювального перетворювача (Модуль 1.).

Вхідний сигнал - інформативний сигнал на вході вимірювального перетворювача, що підлягає перетворенню (Модуль 1.).

Економічний ефект - фінансово обгрунтований результат економічної діяльності (Вступ, Модуль 3.).

Датчик - чутливий елемент, сертифікований для вимірювання певної фізичної величини (Модуль 3.).

Деталь - продукт виробництва, що має закінчені форму, розміри і виготовлений як цілисний об`єкт (Модуль 2.).

Діапазон вимірів - область значень вимірювального сигналу, яка обмежена межами вимірювальної величини і яка має нормовані похибки, що допускаються (Модуль 1.).

Динамічна похибка - похибка яка виникає при вимірі змінної по часу величини (Модуль 1.).

Динамічна характеристика - визначає зміну вихідного сигналу засобу виміру при будь-яких змінах інформативного параметру вхідного сигналу і величин, що впливають (Модуль 1.).

Засоби вимірювання - називають технічні засоби, які призначені для використання при вимірах і які мають нормовані метрологічні характеристики (Модуль 1.).

Засоби контролю - технічні засоби здійснення контрольних заходів (Модуль 1, Модуль 3.).

Збіркова одиниця - з`єднання функціонально пов`язаних деталей в одному вузлі спеціально завершеного функціонального призначення (Модуль 2.).

Інформативний параметр - нормована інформативна характеристика вимірювального сигналу (Модуль 1.).

Код - цифрове вираження інформативного параметру (Модуль 1.).

Комплексні засоби вимірювання - засоби виміру, в яких процес вимірів завершується повністю (Модуль 1.).

Математична модель - пов`язує інформативні параметри вхідного і вихідного сигналів і записується у вигляді математичного рівняння (Модуль 1.).

Масове виробництво - виробництво не обмежене в асортименті (Модуль 3.).

Метод - закінчений науковий підхід формалізованого здійснення наукової ідеї (Модуль 2.).

Метрологія - наука про вимірювання, методи та засоби забезпечення їх єдності і способів досягнення необхідної точності, взаємопов`язана із стандартизацією, яка забезпечує взаємозамінність компонентів, пристроїв і систем, виготовлених на одному підприємстві в різний час, на різних підприємствах чи різних країнах (Вступ, Модуль 1.).

Метрологічні характеристики - називаються ті характеристики, від яких залежить точність результатів вимірів, що виконуються за допомогою цих засобів (Модуль 1.).

Міжнародна система стандартизації - об`єднання національних організацій по стандартизації (Модуль 3.).

Міжнародний стандарт - технічний документ, прийнятийтехнічними комітетами ІСО (Модуль 3.).

Міра - це засіб виміру, що призначений для відтворення фізичної величини заданого розміру (Модуль 1.).

Одиничне виробництво - виробництво продукції не пов`язане з автоматизацією (Модуль 2.).

Основні нормовані метрологічні характеристики - способи нормівання і форми їх вираження, встановлені ГОСТ 8.009 - 84 (Модуль 1.).

Параметр - інформативний сигнал, підлягаючий формалізації (Модуль 1.).

Перетворюючий елемент - пристрій перетворення вхідного сигналу у вихідний, вигідний для подальшої обробки (Модуль 1.).

Підприємство - технологічна структура виробництва (Модуль 2.).

Показання - значення вимірювальної величини, яке визначається по відліковуючому пристрою приладу і яке виражане в одиницях цієї величини (Модуль 1.).

Поріг чутливості - зміна вхідного сигналу, яка викликає найменшу зміну вихідного сигналу, яка може бути зареєстрована або виявлена даним приладом без додаткових пристроїв (Модуль 1.).

Похибка - це алгебраїчна різниця між істинним і дійсним значенням виміряної фізичної величини (Модуль 1.).

Продукція - результат виробничої діяльності. (Модуль 2.).

Серійне виробництво - виробництво, обмежене в серійності (Модуль 2.).

Сертифікація - документальне супроводження відповідності стандартам якості продукції (Модуль 3.).

Система фізичних величин - система визначень величин, що відповідають поняттю “фізична величина” (Модуль 1.).

Систематична похибка - функціонально визначена різниця між істинним та дійсним значенням фізичної величини, що отримана одним засобом вимірів (Модуль 1.).

Стандарт - документ, регламентуючий технологію виробництва та показники якості продукції,що виготовляється (Модулдь 3.).

Стандартизація - встановлення і використання правил з метою упорядкування діяльності в певній області на користь і при участі всіх зацікавлених сторін, зокрема для досягнення загальної оптимальної економії при дотриманні умов експлуатації і вимог безпеки (Вступ, Модуль 3.).

Статична похибка - виникає при вимірах значень постійної по часу величини (Модуль 1.).

Статична характеристика - це залежність між інформативними параметрами вихідного і вхідного сигналів (Модуль 1.).

Технологія виготовлення - документально встановлений порядок виконання технології виготовлення продукту (Модуль 2.).

Технологічний процес - нормативний порядок виконання технологічних переходів з метою виготовлення завершеного продукту (Модуль 2.).

Точність - порядок приближення дійсного значення розміру до ідеального (Модуль 3.).

Уніфікація - властивість виробів відносно меж застосування (Модуль 2.).

УкрСЕПРО - українська система нормативно-технічної документації (Модуль 3.).

Фізична величина - поняття, що визначає суть фізичного процесу і визначене в кількісному відношенні (Модуль 1.).

Фізичне явище - процес фізичної природи, якісно визначений в медодиці дослідження (Модуль 1.).

Чутливість - відношення зміни вихідного сигналу до зміни вхідного на виході приладу (Модуль 1.).

Цифровий прилад - у якого вихідний сигнал є цифровим, тобто утримує інформацію про значення вимірювальної величини, яка закодована у цифровому коді (Модуль 1.).

Шум - неінформативна складова вимірювального сигналу (Модуль 1.).

Якість продукції - сукупність її властивостей, які забезпечують використання продукції у відповідності з її призначенням (Модуль 3.).

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: