З'єднання в муфтах, сухе та кінцеве закладення

Для з'єднання та кінцевого закладення використовується кабельна апаратура й арматури, яка ділиться на 4 групи (рис.51):

– для окінцювання кабелів (кінцеві муфти, воронки);

– для з'єднання між собою окремих будівельних довжин кабелів (з'єднувальні муфти);

– для секціонування кабельних ліній та запобігання перетікання з секції в секцію просочувальної маси (стопорні, полустопорні муфти);

– для підтримування у заданих межах тиску масла або газу у кабельних лініях, що працюють під підвищеним тиском.

Для кінцевого закладення використовують заводські кінцеві муфти, які закріплюють на оброблених кінцях кабелю за допомогою металевого бандажу. Також використовують саморобні воронки з щільного картону. Після встановлення воронки заливаються епоксидним компаундом. Після застигання картон знімають. Фарбою маркують дроти й марку кабелю. Броньовані оболонки заземлюються. Сухе закладення значно простіше, обробленні жили кабелю обмотують стрічкою з лакотканини. Місце виходу жил рясно покривають лаком та обмотують крученим шпагатом. Всі закладення знову лакують. Закладення виробляють в гумових, ПВХ й свинцевих рукавичках.

Оброблений кабель протягують в рукавичку так, щоб кожна жила окремо пройшла крізь отвори в рукавичці, далі закріплюються дротяним бандажем або металевим хомутом.

З'єднувальні муфти служать герметиком для ділянок з'єднання жил кабелів та захищає їх від механічних пошкоджень.

Кабелі до 1кВ з'єднують у чавунних муфтах, 6 і 10кВ в свинцевих. Оболонки з бронею заземлюються гнучким мідним провідником перерізом не менше 6мм², що кріпитися пайкою й дротяним бандажем до оболонки та бронепокрітя. На вільний кінець опресовують накінечник, який кріпиться до болта, перебуває в чавунній муфті. При з'єднанні кабелів до 10кВ у свинцевої муфті – спочатку заземлюючий провідник закріплюють на обох кабелях, а далі додатково приєднують до муфти.

Чавунну муфту очищують від бруду, встановлюють нижню половину під ділянкою з'єднання.

На кабель (ділянки розташовання горловин) намотують смоляну стрічку, щоб діаметр намотування був на 4÷5см більше діаметру горловини. Потім накривають верхньою кришкою та стягують болтами. Муфту нагрівають до температури 50÷60°С та заливають через отвір нагріту до температури 120÷130°С бітумну масу. Заповнюють на ¾ порожнини, потім інше.

Епоксидні муфти для з'єднання кабелів до 1кВ використовують муфти типу СЕС, що виготовляються на заводах у вигляді двох повних шкаралуп.

При з'єднанні утворюється готова муфта, яка згодом заливається епоксидним компаундом.

Свинцеві муфти – свинцева труба відповідного діаметру, одягається на один з з'єднувальних кабелів. Поєднавши жили та ізолювавши ділянку, натягується на нього свинцева труба. Дерев'яним валиком кінці труби обкачують, надаючи сферичну форму, щоб вони впритул торкалися оболонок кабелів. Потім місця з'єднання запаюють.

У муфті, ближче до кінців вирубують 2 отвори, які після заливки бітумом запаюються – так з'єднують кабелі 6÷10кВ.

Кабелі з'єднують загальним провідником (заземляють). Для захисту від механічних пошкоджень муфту вміщують у чавунну покришку.

Розміщують апаратуру з урахуванням безпечного обслуговування; виникаюча при експлуатації іскра та електрична дуга не повинна завдавати шкоди робочому персоналу, запалити або пошкодити навколишні предмети, викликати коротке замикання або замикання на землю. На час монтажу необхідно зняти запобіжні ланцюги управління. При установці запобіжників та запуску, необхідно видалити людей від апарату. При монтажі стежать за відсутністю дотику до струмоведучих частин та зварювальних кабелів. Заборонено кріплення (тимчасово) електродротів й зварювальних дротів до струмоведучих частин.

Шинопровід – пристрій, що складається з голих провідників з усіма підтримуючими ізоляторами й конструкціями. Використовується для каналізації електроенергії в тунелях, галереях, естакадах, опорних конструкціях, тощо.

Струмопровід виконується з шин різного профілю, матеріалу, стрічок одно- та багатодротових проводів.

За способом захисту від дотику до струмоведучих частин та впливу навколишнього середовища розрізняють струмопроводи: зачинені, відкриті, захисні, пилонепроникні й бризгонепропроникні.

Захищені – зачинені в короб з перфорованого листа.

Відкриті прокладають уздовж ділянок в якості живлячих лінійних магістралей, прокладають на висоті не менш 3,5м над рівнем підлоги та не менш 2,5м від настилу моста крана. Переходи через стіни роблять у прорізах із застосуванням ізоляційної плитки. Дроти, відгалужені від магістралей, роблять зварюванням.

Захищені й зачинені шинопроводи – основний вид мереж, застосовується для внутрішньоцехового розподілу електроенергії. Магістральні шинопроводи типу ШМА змінного струму (I ~) на 1600, 2500 та 4000А в захищеному виконанні мають три шини. Нульовою шиною служать два алюмінієвих (Al) кутника, розташованих поза корпусу та використовуються для кріплення шинопроводу.

Для магістралей постійного струму (I–) або ошиновки головних дротів прокатних станів застосовують магістраль шинопроводу постійного струму ШМАД на 1600, 2500, 4000; 6300А.

Розподільні шинопроводи на 380/220В типу ШРА виготовляють на 250, 400, 600А (рис.52).

Рисунок 52 – Розподільчі шинопроводи типу ШРА

Шинопровід комплектують з прямих секцій по 3м та кутових секцій. Прямі секції мають з кожної сторони по чотири штепсельних вікна для під'єднання відгалужувальних коробів. Всередині короби розташовані чотири алюмінієвих шин прямокутного перерізу – три фази та 0. Шини закріплені ізоляторами, а шини змінних секцій та короба з'єднують болтами [2, с.51, рис. 2.26].

Для освітлення застосовуються освітлювальні чотирьохдротяні шинопроводи ШОС на 25А, 380/220В, з шістьма штепсельними місцями приєднання тролейних чотирьохдротяних шинопроводів ІТМ-70, від яких живляться електроталі, однобалочні крана на Iном = 200А.

Шинопровід складається: прямі, кутові, гнучкі заводні секції (рис.53). Секція має з одного боку гнізда, з іншого – штирі роз'єму. Короб кожної секції заземлений за допомогою нульового дроту. Короба на стику кріплять муфтами з гвинтами. Кріпиться шинопровід на стінах, колонах, фермах, стійках (рис.54). Світильники підвішують до несучих конструкцій або безпосередньо до освітлювальних шинопроводів.

Рисунок 53 – Гнучкі мідні шини: а) набірні пластини; б) сплетене "косою"

Рисунок 54 – Гнучке з'єднання шинопроводу і трансформатору

Розподільні шинопроводи використовуються для розподілу енергії між споживачами. Монтаж: встановлення секцій, з'єднання між собою, підключення живлення від мережі та відгалужень до електроприймачів. Кріплення для розподільних шинопроводів використовуються теж, що й для магістральних (рис.55).

Відгалуження (спуски) виконують в коробах, які приєднують до шин через штепсельні вікна. Спуски захищають трубами, металорукавами, тощо.

Тролейний шинопровід для живлення рухомих електроприймачів (рис.56).

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: