Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Шляхи вдосконалення національних платіжних систем





 

Платіжна система є визначальною складовою національної економіки, центральною ланкою фінансово-банківської системи. Раціональна організація платіжної системи сприяє вдосконаленню грошово-кредитних відносин, ефективному функціонуванню фінансової сфери в цілому, забезпеченню ефективного функціонування національного господарства, а також здійсненню міждержавних валютних розрахунків.

Зростаюча необхідність реформування платіжної системи України обумовлена наступними факторами:

- процесами розвитку у фінансовому та нефінансовому секторах економіки, що формують нові потреби у платіжних інструментах і послугах та створюють нові можливості їх використання, а саме:

- поява нових банківських продуктів і послуг створює нові умови конкуренції, змінює порядок проведення фінансових операцій і збільшує доступність фінансових послуг, тим самим значно змінюючи механізм функціонування грошово-кредитної системи;

- розвиток електронного банкінгу підштовхує клієнтів до розміщення коштів на різних банківських рахунках, а також до інвестицій у фінансові інструменти. В результаті банки стикаються з більш інтенсивним рухом коштів між рахунками та іншими фінансовими інструментами, що зменшує необхідність у підтриманні високого рівня вільних залишків грошових коштів на рахунках;

- зростаюча потреба у високій безпечності та безперебійності розрахунків, руху ліквідності банків протягом дня та високій прозорості банківських операцій;

- зростаюча необхідність підтримання ринкової дисципліни та розвитку конкуренції через забезпечення ринкової справедливості, тобто рівної можливості для всіх учасників здійснювати торгівлю за найкращою ціною;

- потреба в якісній і достовірній інформації у реальному часі;

- зростаючим усвідомленням ризиків платіжної системи, забезпечуючи зв’язок між фінансовими установами і організаціями з метою ефективного переказу грошових вимог і розрахунків по платіжних зобов’язаннях, недосконала платіжна система може стати каналом, яким поширюються фінансові ризики поміж фінансовими установами та ринками [21, с. 46].

Таким чином, надійна й ефективна платіжна система стає важливим елементом реалізації грошово-кредитної політики, що через операції на грошовому ринку позначається на швидкості обігу коштів на банківських рахунках та його передбачуваності.

Серед перешкод на шляху ефективного процесу розвитку національної платіжної системи можна виділити наступні:

- обмежене концептуальне бачення розвитку основних елементів національної платіжної системи, що стає причиною вибіркових змін в системі, недостатньо узгодженого керівництва та довіри з боку учасників;

- обмежена інформація про нові платіжні потреби в економіці та наявний потенціал їх задоволення;

- слабка підтримка реформ з боку державних органів регулювання та комерційних банків, насамперед, через недостатню узгодженість їхніх дій;

- правові, регуляторні та інші бар’єри державної політики, обумовлені несприйнятливістю до інновацій через підвищені ризики [31].

Стратегія розвитку платіжної системи України має бути спрямована на:

- чітке визначення ролі банківського сектора та НБУ у розвитку платіжної системи;

- ефективне планування і реалізацію реформ у сфері розвитку системи електронних платежів;

- розвиток інституційної структури, необхідної для забезпечення стабільності платіжної системи;

- розробку надійної та ефективної платіжної інфраструктури.

Слід наголосити, що розвиток системи електронних платежів є комплексним процесом, який має базуватися на потребах національного фінансового сектора. Реформування системи електронних платежів залежить від паралельного розвитку банківської системи, інституціональної взаємодії в сфері платіжних послуг і платіжних інфраструктур, а отже, має бути результатом спільних зусиль банківського сектора, НБУ, органів державного регулювання та інших зацікавлених сторін.

Розвиток платіжної системи нерозривно пов'язаний з розвитком банківського сектора. Для ефективного функціонування платіжної системи та забезпечення довіри до неї окремі банки повинні:

- забезпечувати послугами і використовувати інноваційні технології та процедури при їх наданні;

- розвивати внутрішнє управління рахунками та системами обробки платежів;

- вдосконалювати механізми платіжної інфраструктури.

Для виконання завдання розширення доступу до платіжних послуг необхідно стимулювати банки до:

- розширення доступу до рахунків через здійснення платежів і платіжних послуг в загальнонаціональному масштабі через філіальні мережі електронного банківського обслуговування (банкомати та схеми Інтернет-банкінгу);

- інвестування в уніфіковані системи управління рахунками, розвиток різноманітних клієнтських систем доступу;

- об’єднання банківських внутрішніх систем управління з системами інших банків для ініціювання і авторизації платежів клієнтів і розширення переліку роздрібних платіжних інструментів.

Там, де дозволяють телекомунікаційні інфраструктури, банки можуть бути підключені до електронної мережі інформації про рух коштів на рахунках через єдину комп’ютеризовану систему, що працює в режимі онлайн.

Важливим напрямом розвитку системи електронних платежів в Україні є вдосконалення її інфраструктури, яка включає операційні, клірингові та розрахункові механізми. Йдеться про зміни в технологіях обробки інформації і комунікаційних технологіях, реформування інфраструктури роздрібних платежів, платежів на великі суми та розрахунках по цінних паперах [21, с. 47].

Ключовими напрямами розвитку системи роздрібних операційних платежів мають стати:

- підвищення доступності платіжних систем як протягом операційного дня, так і у просторі;

- розширення переліку стандартизованих паперових чи електронних інструментів, особливо інструментів кредитного переказу;

- підвищення безпечності та конфіденційності передачі платіжної інформації;

- вдосконалення операційної взаємодії між пунктами роздрібної торгівлі для певних видів платіжних інструментів, зокрема між мережами платіжних карток і банкоматів.

Розвитку всіх інфраструктур сприятиме вирішення таких завдань, як:

- підвищення прозорості тарифної політики, операційних правил і процедур, а також зміцнення механізмів контролю за виникненням операційних і фінансових ризиків та їх розподілу;

- посилення управління з боку НБУ із врахуванням потреб усіх учасників [31].

Доцільно сприяти поліпшенню взаємодії або об’єднання операційних інфраструктур, що сприятиме економії за рахунок збільшення масштабів діяльності і зниження витрат користувача, у спосіб:

- повного впровадження загальноприйнятих міжнародних стандартів електронних платежів і програмного дизайну інфраструктури;

- перетворення у цифровий формат, обробки зображення і міграції паперових інструментів у стандартизовані електронні платежі;

- переміщення окремих платежів на великі суми, таких як державні платежі, в надійні й ефективні інструменти та інфраструктурні системи.

Вирішення цих завдань має велике значення для подальшого розвитку платіжних систем, оскільки нові правила, процедури і маркетингові стратегії можуть в подальшому стимулювати попит на розроблені платіжні інструменти і послуги, прискорити переміщення платежів до нових механізмів платіжних систем. Так, деякі країни розробили правила для клірингових палат, які забороняють здійснювати кліринг паперових платіжних інструментів на великі суми. Ці заходи мали на меті стимулювати банки до міграції платежів на великі суми із роздрібних клірингових платіжних систем до більших, надійних і ефективних платіжних систем. Інші країни, що створили автоматизовані клірингові палати для електронної обробки операцій, забороняють здійснювати переказ паперових інструментів (наприклад, паперових чеків), в процесі клірингу з метою стимулювати розвиток транзакції чеків і їх електронного представлення, а також використання електронних переказів [31].

Щодо розробки механізмів для координації ринку, спільними зусиллями банки можуть сприяти розвитку ефективно функціонуючої структури ринків платіжних послуг шляхом розробки ринкових угод, стандартів і процедур для ринкових операцій. Прикладами конкретних заходів є:

1) розробка галузевих кодексів ведення бізнесу і захисту прав споживачів для провайдерів платіжних послуг;

2) впровадження стандартів для платіжних інструментів;

3) координація планів між провайдерами при створенні і вдосконаленні платіжних систем;

4) розробка типових угод щодо надання платіжних послуг.

Отже, одним із основних завдань у сфері задоволення потреб банківської системи України в платіжних послугах є подальший розвиток і вдосконалення двох підсистем системи електронних міжбанківських переказів Національного банку - системи електронних платежів та системи термінових переказів, зокрема:

· переведення системи термінових переказів у промислову експлуатацію та розширення участі банків у системіф термінових переказів. Це дасть змогу реалізувати впровадження нових платіжних інструментів з використанням on - line технологій, удосконалити роботу банків щодо обслуговування різних категорій клієнтів;

· підключення установ Національного банку до системи термінових переказів‚ що дасть змогу Національному банку удосконалити оперативне керування роботою банківських установ у системі електронних міжбанківських переказів.

При реалізації вищеназваних завдань забезпечується:

· збереження усіх функцій та послуг системи електронних платежів та системи термінових переказів, що надаються;

· дотримання компромісу між потребами в розвитку сучасних технологій та фінансовими, технічними і організаційними можливостями банків щодо необхідності доопрацювання ними програмного забезпечення внутрішніх систем автоматизації з метою їх взаємодії з удосконаленими чи заново створеними компонентами системи електронних міжбанківських переказів Національного банку;

· високий рівень сервісу та належне обслуговування для всіх банків - учасників системи електронних платежів та системи термінових переказів.

Вирішення зазначених завдань в процесі вдосконалення платіжної системи НБУ та всієї платіжно-розрахункової системи дозволить прискорити платежі, мінімізувати ризики їх проведення, оптимізувати рух коштів банків на кореспондентських рахунках, спрямувати ресурси, що вивільнилися, на фінансовий ринок і, зрештою, підвищити рентабельність діяльності банків, а отже - ефективність монетарної політики.

 

 

ВИСНОВКИ

Платіжна система є важливою складовою грошової системи країни, а її функціонування безпосередньо впливає на забезпечення стабільності національної грошової одиниці та стійкість грошового обігу. Від ефективної роботи платіжної системи країни залежить проведення грошово-кредитної політики та функціонування фінансової системи в цілому, а структура платіжної системи впливає на системну стабільність.

Платіжна система є сукупністю законодавчо врегульованих механізмів, що забезпечують здійснення платежів між контрагентами в процесі виконання ними своїх зобов'язань. Тому, відповідно до міжнародних підходів, платіжну систему розглядають як певний інституційно оформлений набір інструментів, банківських процедур і механізмів міжбанківського переказу грошових коштів (клірингових і розрахункових), що забезпечують грошовий обіг.

Ефективне функціонування платіжних систем, що дозволяє їх учасникам-суб’єктам господарювання здійснювати діяльність із переказу коштів постійно, безпечно та своєчасно є вирішальним для фінансової системи будь-якої держави. При цьому забезпечення цих умов є не тільки завданням самих учасників ринку, що використовують переважно приватноправові засоби, а повинно покладатися і на державу в цілому, яка реалізує її через механізм державного регулювання економіки, використовуючи як публічно-правові, так і приватноправові його засоби.

Концептуальними основами вдосконалення національної електронної платіжної системи України є розвиток системи масових електронних платежів, спрямований на створення необхідних умов для поліпшення структури грошового обігу та забезпечення високого рівня захищеності спеціальних платіжних засобів за рахунок розбудови в Україні масових безготівкових платежів з використанням платіжних карток і скорочення частки готівкових розрахунків.

Одним із основних завдань у сфері задоволення потреб банківської системи України в платіжних послугах є подальший розвиток та вдосконалення двох підсистем системи електронних міжбанківських переказів Національного банку - системи електронних платежів та системи термінових переказів, зокрема:

· переведення системи термінових переказів у промислову експлуатацію та розширення участі банків у системіф термінових переказів. Це дасть змогу реалізувати впровадження нових платіжних інструментів з використанням on - line технологій, удосконалити роботу банків щодо обслуговування різних категорій клієнтів;

· підключення установ Національного банку до системи термінових переказів‚ що дасть змогу Національному банку удосконалити оперативне керування роботою банківських установ у системі електронних міжбанківських переказів.

При реалізації вищеназваних завдань забезпечується:

· збереження усіх функцій та послуг системи електронних платежів та системи термінових переказів, що надаються;

· дотримання компромісу між потребами в розвитку сучасних технологій та фінансовими, технічними і організаційними можливостями банків щодо необхідності доопрацювання ними програмного забезпечення внутрішніх систем автоматизації з метою їх взаємодії з удосконаленими чи заново створеними компонентами системи електронних міжбанківських переказів Національного банку;

· високий рівень сервісу та належне обслуговування для всіх банків - учасників системи електронних платежів та системи термінових переказів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Конституція від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України від 23.07.1996. - 1996. - № 30. - ст. 141.

2. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-III // Відомості Верховної Ради України від 09.02.2001. – 2001. - № 5. – ст. 30.

3. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України від 23.07.1999. - 1999. - № 29. - ст. 238.

4. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України від 20.07.2001. - 2001 р. - № 29. - ст. 137.

5. Про затвердження Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури: Постанова Національного банку України від 04.02.2014 № 43 // Офіційний вісник України від 25.03.2014. - 2014. - № 23. - с. 45. - ст. 718.

6. Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів: Постанова Національного банку України від 05.11.2014 № 705 // Офіційний вісник України від 19.12.2014. - 2014 р. - № 99. - с. 285. - ст. 2918.

7. Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів (№ 500): Міжнародний документ Міжнародної торговельної палати від 01.01.1994 №500 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/988_003.

8. Уніфіковані правила по інкасо: Міжнародний документ Міжнародної торговельної палати від 01.01.1979 № 322 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/988_002.

9. Уніфіковані правила стосовно договірних гарантій: Міжнародний документ Міжнародної торговельної палати від 01.01.1978 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/988_005.

10. Адабашев Т.К. До питання про визначення основних ознак платіжної системи / Т.К. Адабашев // Науковий вісник Ужгородського національного університету: Сер.: Право. В. 2. Ч. 1. Т. 2. - Ужгород, 2012. - с. 156-160.

11. Балакіна Ю. Оверсайт платіжних систем: сутність і напрями впровадження в Україні / Ю. Балакіна // Вісник Національного банку України. - 2014. - № 7. - с. 44-50.

12. Волохата В.Є. Функціонування платіжних систем України на сучасному етапі їх розвитку / Волохата В.Є., Чубенко А.А. // Матеріали журналу «Молодий вчений». - 2014. - № 7(10). - с. 63-67.

13. Грицюк П.Ю. Особливості захисту електронних платіжних систем у мережі Інтернет / П.Ю. Грицюк, Ю.І. Грицюк // Науковий вісник НЛТУ України. - 2013. - Вип. 23.10. - с. 314-331.

14. Гришко О. М. Теорія держави і права [Текст]: практикум / О. М. Гришко, В. І. Риндюк, Ю. М. Рижук; за заг. ред. д-ра політ. наук, проф. Ф. П. Шульженка; Держ. вищ. навч. закл. "Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана". - К.: КНЕУ, 2013. - 308 с.

15. Губернаторов О.А. Захист електронних платежів на основі протоколу IPSEC / О.А. Губернаторов, О.П. Войтович // Методи та засоби кодування, захисту й ущільнення інформації: міжнар. наук.-практ. конф., 20-22 квітня 2014 р.: тези доп., - Вінниця, 2014. - с. 145-146.

16. Дяковський Д.А. Основи функціонування електронних грошей в Україні / Д.А. Дяковський // Наукові записки НаУКМА. - 2014. - Т. 133: Економічні науки. - с. 57 - 60.

17. Загальна теорія держави і права [Текст]: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / [М. В. Цвік та ін.]; за ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф, акад. АПрН України О. В. Петришина; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. - Х.: Право, 2010. - 583 с.

18. Історія вчень про державу і право [Текст]: підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл. / І. О. Биля-Сабадаш [та ін.]; ред. Г. Г. Демиденко, О. В. Петришин; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х.: Право, 2009. - 256 с.

19. Капралов Р.О. Вплив макросередовища на функціонування ринку банківських платіжних карток в Україні / Р.О. Капралов // Бізнес інформ. - 2013. - № 8. - с. 317-324.

20. Коробейникова О.М. Теоретико-методологический анализ сущности локальных платёжных систем / О.М. Коробейникова // Современная экономика: проблемы, тенденции, перспективы. - 2013. - № 9. - с. 94-108.

21. Кравець В. Розвиток платіжних систем в Україні та новітні форми розрахунків / В. Кравець // Вісник НБУ. - Жовтень, 2015. - с. 45-47.

22. Кравчук В. Електронні гроші в Україні. Аналітичний звіт / В. Кравчук, Д. Науменко, А. Глибовець. – K.: Альфа-ПІК, 2012. - 64 c.

23. Легкова М.Ф. Фінансове право: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / М.Ф. Легкова; Київський національний економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2012. - 120с.

24. Ринок карткових платежів України: Міжнародний досвід та національне регулювання / Аналітичний звіт. - К.: АДЕФ-Україна, 2012. - 60с.

25. Роль В.Ф. Фінансове право: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.Ф. Роль, В.В. Сергієнко, С.М. Попова. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 391с.

26. Теорія держави і права [Текст]: підручник / [Петришин О. В. та ін.]; за ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. НАПрН України О. В. Петришина; Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого". - Х.: Право, 2014. - 366 с.

27. Фінансове право: підручник / за заг. ред. О. М. Бандурки та О. П. Гетманець; [Ю. М. Жорнокуй, О. В. Кашкарьова, Т. В. Колєснік та ін.]. - Харків: Екограф, 2015. - 496 с.

28. Фінансове право: підручник / М. П. Кучерявенко, Д. О. Білінський, О. О. Дмитрик та ін.; за ред. д-ра юрид. наук, проф. М. П. Кучерявенка. - Х.: Право, 2013. - 400 с.

29. Фінансове право [Текст]: навч. посіб. для підгот. до іспит. / упоряд.: І. В. Тетарчук, Т. Є. Дяків. - Київ: Центр учбової літератури, 2014. - 160 с.

30. Фінансово-економічний розвиток України в умовах євроінтеграції: збірник матеріалів ІV всеукраїнської науково-практичної Інтернет - конференції, 25 березня 2015 р.- Львів: ЛКА, 2015. - 165с.

31. Веб-сторінка Національного банку України // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

 







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.