Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Основні ціноутворюючі чинники.





1. Попит і пропозиція як ціноутворюючі чинники. Ціна попиту і ціна пропозиції. Цінова рівновага.

2. Еластичність попиту і пропозиції. Фактори, що впливають на еластичність.

3. Конкуренція і монополія як чинники ціноутворення. Типи ринків та їх вплив на формування ціни: чиста конкуренція, чиста монополія, монополістична конкуренція, олігополія.

 

 

1. Попит і пропозиція як ціноутворюючі чинники. Ціна попиту і ціна пропозиції. Цінова рівновага.

У сучасній теорії ціноутворення центральне місце посідає те­орія ціни, яка комплексно вивчає дію різних ціноутворюючих чинників, що впливають на ціни шляхом зміни попиту та пропозиції. Рух цін у сучасному виробництві являє собою результат дії скла­дного комплексу таких чинників, як зміни в продуктивності праці та ефективності виробництва, циклічний характер відтворення, стан грошового обігу й платіжного балансу, характер державного регулювання тощо. Тому вважається доцільнішим давати визна­чення ціни як економічної категорії не в трактуванні К. Маркса, а як суми коштів, яку покупець згоден заплатити за відповідний товар.

У ринковій економіці механізм формування цін значною мі­рою залежить від співвідношення попиту і пропозиції. Попит та ціна перебувають, як правило, у зворотній залежності між собою. Пропозиція показує прямий зв'язок між ціною і кількістю запропонованого продукту. Ціна, за якою кількість виробленого і запропонованого до ринку продук­ту дорівнює тій його кількості, яку споживач бажає і в змозі ку­пити, називається ціною ринкового клірингу, або ціною рівнова­ги. Внаслідок впливу на ціну попиту і пропозиції вона весь час змінюватиметься в бік збільшення чи зменшення від ціни рівноваги, збігаючись з нею на деякий час.

 

 

2. Еластичність попиту і пропозиції. Фактори, що впливають на еластичність.

Ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно варію­ватися від продукту до продукту. Реакція спожива­чів відносно однієї й тієї самої продукції суттєво змінюється при зміні цін у різних межах. Ступінь чутливості споживачів до зміни ціни продукції називається ціновою еластичністю.

Попиту на деякі продукти притаманна відносно висока чутли­вість споживачів до зміни цін, тобто невеликі зміни в ціні приво­дять до значних змін у кількості продукції, що купується. Попит на такі продукти прийнято називати «еластичним». Стосовно зміни цін на інші продукти споживачі відносно нечутливі, тобто навіть значна зміна в ціні приведе лише до невеликої зміни кількості придбаної продукції. У таких випадках попит назива­ють «нееластичним».

Ступінь цінової еластичності або нееластичності вимірюється за допомогою коефіцієнта еластичності. Цінова еластичність по­казує реакцію попиту у відповідь на зміну ціни і визначає, на скі­льки відсотків зміниться величина попиту при зміні ціни на 1 % Якщо абсолютна величина цінової еластичності > 1, то попит вважається еластичним, а якщо < 1, — то нееластичним.

На цінову еластичність впливає чимало чинників

1) еластичність залежить від наявності товарів-замінників (анало­гів). Чим більше таких товарів існує на ринку, тим еластичніший попит на них;

2) еластичність залежить від питомої ваги товару в до­ході споживача. Чим більша питома вага витрат на придбання то­вару в бюджеті споживача, тим вищою буде еластичність попиту на нього;

3) соціальна значущість товару. Попит на товари першої необхідно­сті звичайно нееластичний, а на предмети розкоші — еластичний;

4) чинник часу. Попит на товар буде тим еластичнішим, чим більше часу для прийняття рішення має споживач;

5) ототожнення споживачами високої ціни товару з його високою якістю, а також небажання покупців змінювати свої звички й шукати дешевші товари.

Концепція цінової еластичності також може бути застосована щодо пропозиції. Якщо виробники чутливі до зміни цін, то про­позиція еластична, і навпаки. Еластичність пропозиції залежить від таких чинників: вартості виробничих ресурсів, рівня техноло­гії виробництва, змін у системі оподаткування тощо.

Визначення еластичності попиту та пропозиції має велике значення для вироблення цінової стратегії підприємства. Так, якщо попит на товар еластичний, то виробник (продавець) пови­нен у своїх діях ураховувати ефект зниження ціни. Зменшена ці­на може принести йому більший прибуток за рахунок збільшення обсягів продажу.

 

3. Конкуренція і монополія як чинники ціноутворення. Типи ринків та їх вплив на формування ціни: чиста конкуренція, чиста монополія, монополістична конкуренція, олігополія.

 

Формування цін значною мірою залежить від типу ринку, на якому працює підприємство. Головною ознакою, покладеною в основу класифікації ринків, є ступінь впливу окремого продавця (покупця) на формування ринкових цін. Розрізняють чотири типи ринків – досконала конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія та досконала монополія.

Ринок досконалої конкуренції складається зі значної кількості покупців та продавців будь-якого подібного товару. При цьому частка кожної фірми на ринку незначна, і тому жодна з них не здатна істотно вплинути на ціну товару. Тому на такому ринку роль цінової стратегії мінімальна, і продавці не витрачають бага­то часу на її розроблення.

Ринок монополістичної конкуренції складається зі значної кі­лькості продавців та покупців, які здійснюють операції купівлі-продажу не за єдиною ринковою ціною, а в широкому їх діапазоні. Наявність значної диференціації цін зумовлена пропозицією різних варіантів товарів, які відрізняються між собою не лише якісними характеристиками, а й упаковкою, гарантійним обслу­говуванням і т. ін. Монопо­лістична конкуренція виникає там, де господарює значна кількість фірм, таємна угода між якими практично неможлива. Кожен підприємець не може передбачити дії інших, працює на свій страх і ризик і сам визначає необхідну цінову по­літику.

Олігополія характеризується наявністю невеликої кількості продавців, рішення яких щодо визначення цін та обсягів вироб­ництва взаємопов'язані. Це викликає значні ускладнення у прий­нятті рішень олігополістами порівняно з іншими типами ринків. Кожна фірма у своїй поведінці має враховувати не тільки реакцію покупців, а також і можливі дії конкурентів галузі, оскільки їхні відповідні рішення впливатимуть на прибутковість підприємства.

Поведінка олігополіста визначається діями двох протилежних сил. Перша виявляється в зацікавленості кожного підприємця в максимізації особистого прибутку, навіть якщо це призведе до зменшення загального доходу галузі. Друга сила, що впливає на поведінку олігополіста, — це зацікавленість підприємства в мак­симізації сукупного прибутку галузі шляхом спільних дій, спря­мованих на обмеження суперництва між собою. Як правило, такі спільні дії набувають форми змови, тобто прихованої або мовчаз­ні угоди фірм із метою встановлення фіксованих цін чи обсягів виробництва.

В умовах досконалої монополії на ринку існує лише один продавець (виробник) певної продукції, яка не має близького замінника. За цих обставин виробник повністю регулює пропозицію товару, а в питаннях ціноутворення диктує ціну або в змозі істотно впливати на неї. Оскільки монополіст тримає у своїх руках весь випуск продукції, він стоїть перед альтернативою: або обмежити обсяг виробництва з метою встановлення високої ціни, або знизити її для збільшення обсягу продажу. Однак треба за­уважити, що, контролюючи випуск продукції, монополіст не завжди зацікавлений у встановленні найвищої ціни, бо він прагне максимізувати сукупний прибуток, а не отримати найбільший дохід з одиниці продукції.

У деяких випадках монополія застосовує принцип так званої цінової дискримінації. Це відбувається тоді, коли така сама про­дукція реалізується споживачам за різними цінами, хоча витрати на її виробництво однакові. У такому разі термін «дискриміна­ція» не має жодного етичного змісту. Він уживається лише для того, щоб розрізняти позначене ним явище в диференціації цін залежно від якісних характеристик товарів та послуг (наприклад, за ґатунками, термінами виконання, наданням гарантій, вмістом корисних речовин тощо).

 







ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.