Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Тимчасове виконання обов'язків на посаді





Реферат №1

При укладанні трудового договору угодою сторін може бути обумовлено випробування з метою перевірки відповід­ності працівника роботі, яка йому доручається.

Умови випробування мають бути зазначені в наказі (розпо­рядженні) про прийняття на роботу (ст. 26 КЗпП України).

Ініціатива про встановлення випробування звичайно вихо­дить від власника або уповноваженого ним органу. Однак остаточне рішення про включення цієї умови до трудового до­говору залежить від погодження сторін, тому що законодавс­твом обумовлено встановлення випробування тільки за погодженням сторін.

У період випробування на працівників поширюється зако­нодавство про працю. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу осіб, які не досягли 18 років, молодих робітників після закінчення професійно-технічних і техніч­них училищ, молодих спеціалістів після закінчення вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, звільнених у за­пас із військової або альтернативної служби, інвалідів, на­правлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших ви­падках, якщо це передбачено законодавством (ст. 26 КЗпП України).

У ст. 27 КЗпП України встановлено терміни випробування при прийнятті на роботу в межах:

— 1 місяця — для робітників;

— З місяців, а в окремих випадках за погодженням із профспілковим органом — 6 місяців для інших категорій пра­цівників.

Якщо працівник у період випробування був відсутнім на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, то термін випробування може бути про­довжено на відповідну кількість днів, протягом яких праців­ник був відсутнім.

Місячний термін випробування закінчується відповідного числа наступного місяця. Так, термін, що почався 15 квітня, закінчується 15 травня. Якщо відповідного числа в наступно­му місяці немає (наприклад, 29 лютого або 31 квітня), то тер­мін випробування закінчується в останній день наступного місяця (відповідно 28 лютого і ЗО квітня). Якщо закінчення терміну випробування припадає на неробочий день, то остан­нім днем цього терміну вважається перший після цього робо­чий день. Такий порядок обчислення діє і для інших термінів випробування.

Встановлені законодавством граничні терміни випробу­вання не можуть бути збільшені чи продовжені ні власником, ні уповноваженим ним органом, ні самим працівником.

Якщо термін випробування закінчився, а працівник пра­цює і далі, то він вважається таким, що витримав випробу­вання, і розірвання трудового договору допускається тільки на загальних підставах.

Видання в такому разі спеціального наказу (розпоряджен­ня) про прийняття на роботу особи, яка витримала випробу­вання, не потрібно (за винятком державних службовців).

У разі незадовільного результату випробування, тобто при встановленні невідповідності працівника роботі, на яку його приймали, звільнення здійснюється власником або уповнова­женим ним органом (без згоди на це профспілкового органу) за ст. 28 КЗпП України.

Робота за сумісництвом

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої регулярної роботи на умовах трудового дого­вору у вільний від основної роботи час на тому самому або на іншому підприємстві, в установі, організації або в громадяни­на (підприємця, приватної особи) за наймом.

Для роботи за сумісництвом не потрібно мати згоди влас­ника або уповноваженого ним органу за основним місцем ро­боти. Відповідно до законодавства (Положення про умови ро­боти за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене спільним наказом Мініс­терства праці, Міністерства юстиції і Міністерства фінансів України від 28.06.93 № 43) не вважається сумісництвом:

— технічна, медична, бухгалтерська й інша експертиза з разовою оплатою праці;

— педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більше ніж 240 годин за рік;

— виконання обов'язків медичних консультантів установ охорони здоров'я в обсязі не більше ніж 12 годин на місяць із разовою оплатою праці;

— керівництво аспірантами в науково-дослідних устано­вах і вищих навчальних закладах вченими і висококваліфіко­ваними спеціалістами, які не числяться в штаті цих установ і навчальних закладів, з оплатою їхньої праці з розрахунку 50 годин за рік за керівництво кожним аспірантом; завідуван­ня кафедрою висококваліфікованими спеціалістами, у тому числі тими, які займають керівні посади в наукових закладах і науково-дослідних установах, з оплатою з розрахунку 100 го­дин за навчальний рік;

— проведення консультацій науковцями науково-дослід­них інститутів, викладачами вищих навчальних закладів та інститутів удосконалення лікарів, головними спеціалістами органів охорони здоров'я в лікувально-профілактичних за­кладах в обсязі до 240 годин на рік із погодинною оплатою праці;

— робота за договорами провідних наукових, науково-пе­дагогічних і практичних працівників з короткострокового навчання кадрів на підприємствах і в організаціях;

— інша робота, виконувана в тому разі, якщо на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці на основній та інших роботах не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи;

— виконання обов'язків, за які встановлено доплату до окладу (ставки) у відсотках або гривнях.

Виконання перелічених вище робіт допускається в робо­чий час із дозволу керівника підприємства, установи, органі­зації без утримання із заробітної плати.

Не є також роботою за сумісництвом і такі роботи (вико­нання їх не допускається в робочий час):

— літературна робота, у тому числі редагування, переклад і рецензування окремих творів, оплачувані з фонду авторсько­го гонорару; переписування нот, виконуване за завданням підприємств;

— організація і проведення екскурсій на умовах погодин­ної або відрядної оплати праці, а також супровід туристичних груп у системі туристсько-екскурсійних установ профспілок.

Не належать до роботи за сумісництвом і можуть викону­ватися як в основний робочий час, так і поза ним:

1. робота без посідання штатної посади на тому самому під­приємстві, в установі, організації:

— виконання вчителями середніх загальноосвітніх та викладачами професійних навчально-просвітницьких, а та­кож вищих навчальних закладів обов'язків із завідування ка­бінетами, лабораторіями і відділеннями; педагогічна робота керівних та інших працівників навчальних закладів; керів­ництво предметними і цикловими комісіями;

— керівництво виробничим навчанням і практикою учнів та студентів;

— чергування медичних працівників понад місячну норму робочого часу;

2. робота вчителів і викладачів середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-виховних закладів, а також вищих навчальних закладів, прирівняних до них за оплатою праці працівників, концертмейстерів і акомпаніаторів навчаль­них закладів з підготовки працівників мистецтва та музичних відділень (факультетів), інших вищих навчальних закладів, у тому самому навчальному закладі понад установлену норму навчального навантаження, педагогічна робота й керівництво гуртками в тому самому навчальному закладі, дошкільному виховному, позашкільному навчально-виховному закладі.

Забороняється виконувати роботу за сумісництвом (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики):

— особам, що є відповідно до Закону України "Про держав­ну службу" державними службовцями;

— керівникам державних підприємств, установ, організа­цій, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів та ін.) та їхнім заступникам.

Обмеження на сумісництво додатково до передбачених чинним законодавством можуть уводитися керівником дер­жавних підприємств, установ, організацій разом зі профспіл­ковими комітетами тільки для працівників деяких професій і посад, зайнятих на важких роботах і на роботах зі шкідливи­ми або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до результатів, що негативно позначаться на стані їхнього здоров'я і безпеки виробництва. Обмеження та­кож поширюються на осіб, вік яких менше 18 років, і вагіт­них жінок.

Працівник, якого приймають на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію, зобов'язаний пред'явити власникові або уповноваженому ним органу пас­порт.

Оплата праці сумісників здійснюється за фактично вико­нану роботу. При встановленні сумісникам з узгодженою оплатою праці нормованих завдань на підставі технічно обґрунтованих норм оплата провадиться за кінцевими резуль­татами за фактично виконаний обсяг робіт.

Отримана за роботу за сумісництвом заробітна плата при розрахунку середнього заробітку на основній роботі не врахо­вується, крім заробітної плати:

— вчителям і викладачам, які працюють у кількох серед­ніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, прирівняних до них за оплатою праці працівників, а також педагогічним пра­цівникам дошкільних виховних закладів, медико-соціальної експертизи;

— сестрам милосердя Товариства Червоного Хреста і Чер­воного Півмісяця України.

Загальним принциповим правилом при наданні відпустки особам, які працюють за сумісництвом, є те, що відпустка за місцем роботи за сумісництвом надається одночасно з відпус­ткою за основним місцем роботи.

При визначенні тривалості відпустки сумісників, які від­працювали менше 6 місяців, необхідно мати на увазі, що, якщо працівник має право на відпустку за місцем основної роботи і цю відпустку йому надають, за місцем роботи за сумісництвом відпустку він одержує незалежно від того, від­працював він там 6 місяців чи ні.

Якщо працівникові за місцем основної роботи за перший рік роботи відпустка надається авансом (ст. 79 КЗпП Украї­ни), тобто до закінчення 6 місяців, відпустку за місцем роботи за сумісництвом він має одержати також авансом, причому відпустку йому буде надано не пропорційно до відпрацьовано­го часу, а повністю. Якщо тривалість відпустки за місцем ро­боти за сумісництвом менша, ніж за місцем основної роботи, працівникові, на його прохання, надається додаткова відпус­тка без збереження заробітної плати на необхідну кількість днів.

Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться на під­ставах, передбачених законодавством, а також у разі прий­няття працівника, що не є сумісником, чи обмеження суміс­ництва у зв'язку з особливими умовами і режимом праці без виплати вихідної допомоги.

Запис у трудову книжку відомостей про роботу за суміс­ництвом робиться на бажання працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.

Реферат №2

Про те, що при звільненні працівнику призначена виплата заробітної плати за весь відпрацьований ним період знають всі, але в деяких випадках працівникові має бути виплачена ще й вихідна допомога. У яких випадках і в якому розмірі вона виплачується, яким чином розраховується, і які податки і збори утримуються з цих виплат.

Реферат №1

При укладанні трудового договору угодою сторін може бути обумовлено випробування з метою перевірки відповід­ності працівника роботі, яка йому доручається.

Умови випробування мають бути зазначені в наказі (розпо­рядженні) про прийняття на роботу (ст. 26 КЗпП України).

Ініціатива про встановлення випробування звичайно вихо­дить від власника або уповноваженого ним органу. Однак остаточне рішення про включення цієї умови до трудового до­говору залежить від погодження сторін, тому що законодавс­твом обумовлено встановлення випробування тільки за погодженням сторін.

У період випробування на працівників поширюється зако­нодавство про працю. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу осіб, які не досягли 18 років, молодих робітників після закінчення професійно-технічних і техніч­них училищ, молодих спеціалістів після закінчення вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, звільнених у за­пас із військової або альтернативної служби, інвалідів, на­правлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших ви­падках, якщо це передбачено законодавством (ст. 26 КЗпП України).

У ст. 27 КЗпП України встановлено терміни випробування при прийнятті на роботу в межах:

— 1 місяця — для робітників;

— З місяців, а в окремих випадках за погодженням із профспілковим органом — 6 місяців для інших категорій пра­цівників.

Якщо працівник у період випробування був відсутнім на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, то термін випробування може бути про­довжено на відповідну кількість днів, протягом яких праців­ник був відсутнім.

Місячний термін випробування закінчується відповідного числа наступного місяця. Так, термін, що почався 15 квітня, закінчується 15 травня. Якщо відповідного числа в наступно­му місяці немає (наприклад, 29 лютого або 31 квітня), то тер­мін випробування закінчується в останній день наступного місяця (відповідно 28 лютого і ЗО квітня). Якщо закінчення терміну випробування припадає на неробочий день, то остан­нім днем цього терміну вважається перший після цього робо­чий день. Такий порядок обчислення діє і для інших термінів випробування.

Встановлені законодавством граничні терміни випробу­вання не можуть бути збільшені чи продовжені ні власником, ні уповноваженим ним органом, ні самим працівником.

Якщо термін випробування закінчився, а працівник пра­цює і далі, то він вважається таким, що витримав випробу­вання, і розірвання трудового договору допускається тільки на загальних підставах.

Видання в такому разі спеціального наказу (розпоряджен­ня) про прийняття на роботу особи, яка витримала випробу­вання, не потрібно (за винятком державних службовців).

У разі незадовільного результату випробування, тобто при встановленні невідповідності працівника роботі, на яку його приймали, звільнення здійснюється власником або уповнова­женим ним органом (без згоди на це профспілкового органу) за ст. 28 КЗпП України.

Робота за сумісництвом

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої регулярної роботи на умовах трудового дого­вору у вільний від основної роботи час на тому самому або на іншому підприємстві, в установі, організації або в громадяни­на (підприємця, приватної особи) за наймом.

Для роботи за сумісництвом не потрібно мати згоди влас­ника або уповноваженого ним органу за основним місцем ро­боти. Відповідно до законодавства (Положення про умови ро­боти за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене спільним наказом Мініс­терства праці, Міністерства юстиції і Міністерства фінансів України від 28.06.93 № 43) не вважається сумісництвом:

— технічна, медична, бухгалтерська й інша експертиза з разовою оплатою праці;

— педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більше ніж 240 годин за рік;

— виконання обов'язків медичних консультантів установ охорони здоров'я в обсязі не більше ніж 12 годин на місяць із разовою оплатою праці;

— керівництво аспірантами в науково-дослідних устано­вах і вищих навчальних закладах вченими і висококваліфіко­ваними спеціалістами, які не числяться в штаті цих установ і навчальних закладів, з оплатою їхньої праці з розрахунку 50 годин за рік за керівництво кожним аспірантом; завідуван­ня кафедрою висококваліфікованими спеціалістами, у тому числі тими, які займають керівні посади в наукових закладах і науково-дослідних установах, з оплатою з розрахунку 100 го­дин за навчальний рік;

— проведення консультацій науковцями науково-дослід­них інститутів, викладачами вищих навчальних закладів та інститутів удосконалення лікарів, головними спеціалістами органів охорони здоров'я в лікувально-профілактичних за­кладах в обсязі до 240 годин на рік із погодинною оплатою праці;

— робота за договорами провідних наукових, науково-пе­дагогічних і практичних працівників з короткострокового навчання кадрів на підприємствах і в організаціях;

— інша робота, виконувана в тому разі, якщо на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці на основній та інших роботах не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи;

— виконання обов'язків, за які встановлено доплату до окладу (ставки) у відсотках або гривнях.

Виконання перелічених вище робіт допускається в робо­чий час із дозволу керівника підприємства, установи, органі­зації без утримання із заробітної плати.

Не є також роботою за сумісництвом і такі роботи (вико­нання їх не допускається в робочий час):

— літературна робота, у тому числі редагування, переклад і рецензування окремих творів, оплачувані з фонду авторсько­го гонорару; переписування нот, виконуване за завданням підприємств;

— організація і проведення екскурсій на умовах погодин­ної або відрядної оплати праці, а також супровід туристичних груп у системі туристсько-екскурсійних установ профспілок.

Не належать до роботи за сумісництвом і можуть викону­ватися як в основний робочий час, так і поза ним:

1. робота без посідання штатної посади на тому самому під­приємстві, в установі, організації:

— виконання вчителями середніх загальноосвітніх та викладачами професійних навчально-просвітницьких, а та­кож вищих навчальних закладів обов'язків із завідування ка­бінетами, лабораторіями і відділеннями; педагогічна робота керівних та інших працівників навчальних закладів; керів­ництво предметними і цикловими комісіями;

— керівництво виробничим навчанням і практикою учнів та студентів;

— чергування медичних працівників понад місячну норму робочого часу;

2. робота вчителів і викладачів середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-виховних закладів, а також вищих навчальних закладів, прирівняних до них за оплатою праці працівників, концертмейстерів і акомпаніаторів навчаль­них закладів з підготовки працівників мистецтва та музичних відділень (факультетів), інших вищих навчальних закладів, у тому самому навчальному закладі понад установлену норму навчального навантаження, педагогічна робота й керівництво гуртками в тому самому навчальному закладі, дошкільному виховному, позашкільному навчально-виховному закладі.

Забороняється виконувати роботу за сумісництвом (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики):

— особам, що є відповідно до Закону України "Про держав­ну службу" державними службовцями;

— керівникам державних підприємств, установ, організа­цій, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів та ін.) та їхнім заступникам.

Обмеження на сумісництво додатково до передбачених чинним законодавством можуть уводитися керівником дер­жавних підприємств, установ, організацій разом зі профспіл­ковими комітетами тільки для працівників деяких професій і посад, зайнятих на важких роботах і на роботах зі шкідливи­ми або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до результатів, що негативно позначаться на стані їхнього здоров'я і безпеки виробництва. Обмеження та­кож поширюються на осіб, вік яких менше 18 років, і вагіт­них жінок.

Працівник, якого приймають на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію, зобов'язаний пред'явити власникові або уповноваженому ним органу пас­порт.

Оплата праці сумісників здійснюється за фактично вико­нану роботу. При встановленні сумісникам з узгодженою оплатою праці нормованих завдань на підставі технічно обґрунтованих норм оплата провадиться за кінцевими резуль­татами за фактично виконаний обсяг робіт.

Отримана за роботу за сумісництвом заробітна плата при розрахунку середнього заробітку на основній роботі не врахо­вується, крім заробітної плати:

— вчителям і викладачам, які працюють у кількох серед­ніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, прирівняних до них за оплатою праці працівників, а також педагогічним пра­цівникам дошкільних виховних закладів, медико-соціальної експертизи;

— сестрам милосердя Товариства Червоного Хреста і Чер­воного Півмісяця України.

Загальним принциповим правилом при наданні відпустки особам, які працюють за сумісництвом, є те, що відпустка за місцем роботи за сумісництвом надається одночасно з відпус­ткою за основним місцем роботи.

При визначенні тривалості відпустки сумісників, які від­працювали менше 6 місяців, необхідно мати на увазі, що, якщо працівник має право на відпустку за місцем основної роботи і цю відпустку йому надають, за місцем роботи за сумісництвом відпустку він одержує незалежно від того, від­працював він там 6 місяців чи ні.

Якщо працівникові за місцем основної роботи за перший рік роботи відпустка надається авансом (ст. 79 КЗпП Украї­ни), тобто до закінчення 6 місяців, відпустку за місцем роботи за сумісництвом він має одержати також авансом, причому відпустку йому буде надано не пропорційно до відпрацьовано­го часу, а повністю. Якщо тривалість відпустки за місцем ро­боти за сумісництвом менша, ніж за місцем основної роботи, працівникові, на його прохання, надається додаткова відпус­тка без збереження заробітної плати на необхідну кількість днів.

Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться на під­ставах, передбачених законодавством, а також у разі прий­няття працівника, що не є сумісником, чи обмеження суміс­ництва у зв'язку з особливими умовами і режимом праці без виплати вихідної допомоги.

Запис у трудову книжку відомостей про роботу за суміс­ництвом робиться на бажання працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.

Тимчасове виконання обов'язків на посаді

Правове становище осіб, які тимчасово виконують обо­в'язки на посаді, залежить від того, призначені вони для ви­конання обов'язків на вакантну посаду чи для заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Призначення працівника виконуючим обов'язки на ва­кантну посаду не вважається тимчасовим заміщенням.

Таке призначення, по суті, є переведенням на іншу постійну роботу. Тобто у цьому випадку необхідна згода працівника.

Особи, призначені виконуючими обов'язки на вакантні посади, мають такі самі права й виконують такі самі обо­в'язки, як і інші працівники підприємства. Вони мають пра­во на отримання заробітної плати й інших видів матеріально­го заохочення відповідно до займаної посади. Переведення їх на іншу постійну роботу може здійснюватися тільки за їх­ньою згодою.

Звільнення з посади, на якій вони виконують обов'язки, можливе тільки у випадках, передбачених законодавством.

Якщо на працівника покладається виконання обов'язків на посаді, призначення на яку здійснюється уповноваженим органом, його може бути звільнено (у разі незатвердження на цій посаді) керівником підприємства, установи, організації з обов'язковим наданням роботи відповідно до кваліфікації та посади не нижче тієї, на якій він був до переведення.

У разі відмови працівника від такої роботи він підлягає звільненню за п. 2 ст. 40 КЗпП України з виплатою середньо­місячного заробітку. Особи, вперше прийняті на підприємс­тво, в установу, організацію на вакантні посади, мають при­значатися не виконуючими обов'язки, а на постійну роботу, їм також може встановлюватися випробувальний термін у по­рядку, передбаченому чинним законодавством.

Виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника вважається тимчасовим заміщенням. Воно допускається в разі виробничої необхідності або може бути пов'язане з розпо­рядницькими функціями і з правом підпису відповідних до­кументів. Працівникові, який заміщає посаду, виплачується різниця між його фактичним окладом (з урахуванням надба­вок) і посадовим окладом працівника, який заміщається (без урахування персональної надбавки). Різниця між окладами виплачується лише в тому разі, якщо працівник не є штатним заступником за посадою, що заміщається.

При покладанні виконання обов'язків керівника на його штатного заступника питання про оплату вирішується залеж­но від того, чи вакантна посада керівника. Якщо посада не ва­кантна і той, хто її посідає, тільки тимчасово відсутній, то оплата не провадиться. За наявності вакантної посади заступ­ник має право на отримання різниці в заробітній платі за виконувану роботу.

Статутом організації може бути передбачено виплату різ­ниці в окладі і при заміщенні заступником тимчасово відсут­нього керівника.

Реферат №2







Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.