Розподіл і закріплення радіостанцій та КШМ за посадовими особами бригади по пунктам управління.
Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Розподіл і закріплення радіостанцій та КШМ за посадовими особами бригади по пунктам управління.





Призначення, склад та порядок забезпечення зв’язку КБр, ЗКБр, НШ, ЗНШ, НОВ, ЗНОВ бригади за допомогою радіостанцій із складу особистих КШМ Р-145БМ №1,2,3 (КБр, ЗКБр, НШ); Р-142Н (ЗНШ) відділення КШМ радіоцентру та МП-31№1,2(НОВ, ЗНОВ) відділення АСУ ВЗ(п) розглянуто по темі 4.6. Склад засобів зв’язку КШМ Р-145БМ та Р-142Н одинаковий:

-радіостанції Р-130М=1, Р-111=2, Р-123=1;

-проводові засоби ТА-57=2, кабель П-274М=1км;

-телефонна апаратура ЗАЗ ТС Т-219=1.

Головна відмінність МП-31 від інших КШМ полягає в тому, що до її складу входить апаратура передачі даних Т-235”Дон”, що в перспективі дозволить підключити локальні мережі ПУ бригаду до АСУ ЗСУ ”Дніпро”або “Карпати”.

МБУ 1В-15, яка входить до складу БУАР БрАГ являється особистою

КШМ командира БрАГ. До складу МБУ 1В-15 входять засоби зв’язку:

-радіостанції Р-130М=1, Р-111=1, Р-123=2, Р-159=1;

-проводові засоби П-193М=1, ТА-57=2, кабель П-274М=1,5км;

-телефонна апаратура ЗАЗ ТС Т-219=1.

В розпорядженні НППО бригади є КШМ Р-142Н та МБУ ПУ-12Міз складу БУ і РЛР.До складу МБУ ПУ-12М входять засоби зв’язку:

-радіостанції Р-111=1, Р-123=3;

-радіорелейна станція Р-407;

-апаратура С-23;

-апаратура з’єму і передавання даних АСПД-12.

З метою забезпечення радіозв’язку в інтересах НР мбр, в його розпорядження виділяються КШМ Р- 145 БМ №4- зі складу РЦ ВЗ (п) мбр і ППРІ- 5- зі складу розвідувальної роти.

До складу ППРІ-5 входять слідуючі засоби зв’язку:

-радіостанції Р-123М=1, Р-159=1;

-радіоприймачі Р-870=1, Р-871=1, Р-873=2, Р-326=1;

-телефонна апаратура ЗАЗ ТС Т-219.

Для забезпечення зв’язку в інтересах начальника служби РХБЗ, в його розпорядження виділяється Р- 145 БМ №5 зі складу РЦ ВЗ (п) мбр. З метою своєчасного отримання інформації о РХБ обстановки в смузі дій АК організовується КХ радіомережа, в яку включається радіориймач Р- 326 розрахунково- аналітичної групи (РАГ).



В разі наявності в мбр роти РЕБ, управляти командиром роти, станціями перешкод буде начальник служби РЕБ. З цією метою в його розпорядження будуть виділені радіостанції УКХ, КХ діапазонів малої потужності зі складу однієї з КШМ Р-145БМ РЦ ВЗ(п). В даному випадку одна КШМ буде "закріплена" за декількома начальниками служб (НРХБЗ,НРЕБ). Рішення на виділення засобів зв’язку приймає начальник зв’язку мбр на підставі заявок начальників служб.

Управління штатними, приданими підрозділами, органами інженерного забезпечення і розвідки здійснює начальник інженерної служби мбр, який перебуває на КП з особистою КШМ Р- 142 Н.

Для управління підрозділами технічного забезпечення і тилу в розпорядженні ЗКТ і ЗКО виділяються КШМ Р-142Н №1,2 із складу відділення КШМ ЦЗ ТПУ(ПУЛ) ВЗ(п).

Для забезпечення радіозв’язку командиру і начальнику штабу бригади з старшим командиром і штабом в них є особисті радіостанціїї середньої потужності Р-161А2М №1,2 із складу відділення радіостанцій середньої потужності радіоцентру ВЗ(п) бригади.

 

82. Порядок і склад роботи начальника зв’язку (командира підрозділу зв’язку) по плануванню зв’язку.

Організація і методи роботи повинні забезпечити найбільш доцільні дії всіх ланок управління зв'язком, а також надання військам найбільш можливого часу для безпосередньої підготовки до виконання бойових задач.

Організація, зміст та послідовність роботи начальника зв'язку мбр при плануванні зв'язку на бій визначається методами роботи командира і штабу бригади, обстановкою, характером поставлених задач, визначеними термінами готовності зв'язку. В основу роботи може бути покладено метод послідовної чи паралельної роботи або поєднання обох методів.

В мирний час, а також при тривалих термінах (строках) підготовки бою, може використовуватися метод послідовної роботи, суть якого полягає в тому, що в кожній інстанції прийняття рішення і планування зв'язку здійснюється після завершення всієї роботи по плануванню зв'язку на бій в вищестоящому штабі і отримання від нього розпоряджень.

В умовах обмеженого часу, як правило, застосовується метод паралельної роботи органів управління зв'язком. При цьому методі прийняття рішення і планування в нижчестоящих інстанціях починається відразу після прийняття рішення начальником зв'язку АК і постановці підлеглим завдань, а при обмежених строках- після вироблення начальником зв'язку АК тільки першого елементу рішення- замислу організації зв'язку на підставі відданих попередніх розпоряджень по зв'язку і попередніх бойових розпоряджень.

Послідовний метод роботи хоча і дозволяє найбільш повно і глибоко відобразити в документах рішення на організацію бойових дій, визначити завдання військам, забезпечити необхідну прихованість управління, проте потребує великої затрати часу і недостатньо придатний в умовах динамічної діяльності військ. Тому основним методом роботи при прийнятті рішення і плануванні зв'язку на бій є паралельний метод.

При паралельному методі роботи вироблення замислу на організацію зв'язку і доведення його до підлеглих у формі попередніх бойових розпоряджень можуть бути здійсненні за 3-4 години з моменту отримання розпорядження по зв'язку від вищестоящого штабу, що являється для начальника зв'язку початком роботи з прийняття рішення і планування.

Виходячи з досвіду військ послідовність роботи начальника зв’язку з’єднання (частини) при плануванні зв`язку слідуюча:

1. Усвідомлення завдання (вивчення бойових задач з`єднання (частини); вивчення розпорядження по зв'язку вищестоящого штабу і участь в попередньому орієнтуванні; вивчення рішення командира та вказівок начальника штабу з’єднання (частини); проведення розрахунку часу; орієнтування підлеглих начальників зв'язку і командирів підрозділів зв'язку про майбутні завдання зі зв`язку; віддача вказівок по підготовці підрозділів зв`язку).

2. Оцінка бойової обстановки і обстановки по зв’язку (оцінка противника;

оцінка своїх військ; оцінка району бойових дій; оцінка часу; оцінка інших факторів, впливаючих на організацію і забезпечення зв`язку).

3. Заслуховування пропозицій підлеглих по забезпеченню зв`язку.

4. Прийняття рішення.

5. Постановка завдань по підготовці зв`язку підлеглим підрозділам.

6. Планування зв`язку.

7. Затвердження плану зв`язку.

8. Постановка завдань підлеглим на розгортання системи зв`язку.

9. Контроль за виконанням поставлених завдань та надання допомоги.

При паралельному методі роботи начальник зв’язку бигади віддає усне (письмове) попереднє розпорядження зі зв`язку після 4 пункту (прийняття рішення), а при послідовному методі роботи начальник зв’язку бигади віддає розпорядження по зв`язку (бойове розпорядження) після затвердження плану зв`язку.

83. Зміст та порядок відпрацювання плану зв’язку.

При роботі над планом зв’язку начальник зв’язку з’єднання повинен відпрацювати наступні документи:

  1. План організації зв’язку з’єднання.
  2. Оформити робочу карту начальника зв’язку з’єднання.

3. Пояснювальну записку.

План організації зв’язку з’єднання підписує начальник зв’язку з’єднання, а затверджує начальник штабу з’єднання. На плані організації зв’язку відображаються:

1. Командний пункт , запасний командний пункт бригади та засоби зв’язку (радіо, радіорелейні, тропосферні станції, КШМ) розгорнуті на них.

2.Пункти управліня (старші, своєї ланки управління, взаємодіючі) з якими організовується зв’язок і АУВ від КП (ЗКП) бригади.

3. Закріплення КШМ та МБУ за основними посадовими особами ОУ бригади.

4. Види зв’язку на інформаційних напрямках та яким засобами зв’язку вони забезпечуються (тип каналоутворюючої апаратури).

5. Номери, найменування, склад радіомереж (радіонапрямків), вид зв`язку (тип апаратури ЗАЗ) в них, які забезпечуються з старшим командиром (штабом) та підлеглими командирами (штабами).

Робочу карту начальника зв’язку з’єднання підписує він сам. Вона не затверджується.

На робочій карті відображається:

1. Державний кордон.

2. Передній край;

3. Розмежувальні лінії та задачі з’єднання;

4. Місця розгортання вузлів зв’язку пунктів управління вишестоячих штабів.

5. Місця розгортання вузлів зв’язку пунктів управління свого з’єднання.

6. Місця розгортання вузлів зв’язку пунктів управління підлеглих частин і підрозділів.

7. Місця розгортання вузлів зв’язку пунктів управління взаємодіючих з’єднань.

8. Напрями переміщення вузлів зв’язку пунктів управління в ході бою.

9. Райони розташування резерву зв’язку.

10. Стаціонарна опорна мережа зв’язку в місцях постійної дислокації та в смузі дії військ.

11. Організацію зв’язку з сусідами зліва та зправа.

12. Площадка базування повітряного пункту управління та вертольотів зв’язку.

13. Вузли, станції фельд’єгерско-поштового зв’язку та обмінні пункти.

14. Місця розгортання засобів РЕБ противника, які з’ясовані (передбачені), можливі зони розвідки та утворення радіозавад противником, система зв’язку противника.

15. Лінії прив’язки вузлів зв’язку пунктів управління які планується розгорнути.

16. Органи технічного забезпечення зв’язку

При необхідності на карті можуть наноситись таблиці:

1. Розрахунок використання підрозділів зв’язку в вихідному положенні та по задачам (етапам) бою з вказанням задіяних та які знаходяться в резерві сил та засобів зв’язку.

2. Графіки функціонування вузлів та роботи рухомих засобів зв’язку з урахуванням встановлених табелем терміновим повідомлень строків отримання, обробки та доставки бойових документів у вишестоячі та підлеглі штаби.

Пояснювальна записка розробляється текстуально в довільній формі. Як правило, в ній вказуються ті елементи рішення, які не знайшли відображення в графічній частині плану зв’язку і АУВ на карті а також на плані організації зв’язку з’єднання та необхідні для доповіді плану зв`язку. В ній можуть вказуватися дані, які характеризують склад та стан частин (підрозділів) зв'язку, розподіл засобів зв'язку та автоматизації по ПУ і задачі, що на них покладаються, основні заходи з бойового, технічного та тилового забезпечення СЗ і АУВ та зв’язку і інші питання.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.