Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Електробезпека та пожежна безпека.





Електробезпека.

Електрична енергія відноситься до найбільш поширеної енергії, якою в теперішній час володіє людина. Виробничий травматизм із смертельним наслідком пов'язаний з електричним струмом складає 50-60 осіб впродовж року.

За умовами безпеки електроустановки поділяють на електроустановки напругою до 1000 В і понад 1000 В.

Електричний струм справляє па організм людини зовнішній і внутрішній вплив.

 

Зовнішній вплив:

Опіки поділяються на чотири ступені:

1 почервоніння шкіри:

2 - утворення пухирів:

3 - обвуглювання шкіри:

4 - обвуглювання підшкірної тканини, нервів, сухожилля.

Електричні знаки - чітко визначена пляма бурого кольору (часто має відображення інструмента, який тримав потерпілий, або струмопровідної частини, до якої він доторкнувся).

Металізація шкіри - проникнення в шкіру частин розплавленого металу. Внаслідок короткого замикання розплавлений метал з великою енергією розлітається навкруги. Це найбільш небезпечно для очей.

Електроофтальмія - пошкодження сітківки очей ультрафіолетовим випромінюванням, що виникає внаслідок замикання.

Механічні пошкодження - виникають в результаті мимовільного судорожного скорочення м'язів

Внутрішній вплив:

Електричні удари поділяються на чотири ступені:

1 - судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості:

2 - судорожне скорочення м'язів із втратою свідомості, але із збереженням роботи серця і дихання:

3 - судорожне скорочення м'язів, втрата свідомості і дихання або серцебиття;

4 - втрата дихальних функцій і роботи серця.

Електроліз біологічного середовища людини - розкладення крові, лімфи, слини електричним струмом, що проходить через організм. Чим довший шлях проходження струму, тим більш тяжкий наслідок ураження.

Якщо через організм людини протягом трьох хвилин проходить електричний струм величиною 100 мА, то настає явище клінічної смерті.

Клінічна смерть - це проміжок часу від моменту припинення дихання і серцебиття до початку загибелі клітин кори головного мозку. Якщо людина помирає, тривалість клінічної смерчі - до 6 хвилин, якщо гине - 8-10 хв. Через вказані проміжки часу починають відмирати клітини кори головного мозку.

До причин ураження електричним струмом належить:

1. Доторкання до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою;

2. Доторкання до струмопровідних, але не струмоведучих частин (корпус електродвигуна, трансформатора та ін.), що випадково опинились під напругою;

3. Порушення правил експлуатації електроустановок та ін.

 

Заходи зі зменшення небезпеки ураження електричним струмом, це застосування:

1) ізоляції електроустаткування;

2) захисного заземлення;

3) занулення;

4) повторного заземлення нульового провідника;

5) захисного відключення;

6) розділення мереж,

7) низьких напруг;

8) індивідуальних засобів захисту в електроустановках.

 

Пожежна безпека.

Горіння - це хімічна реакція з'єднання речовини з киснем повітря, яка супроводжується виділеннями тепла, світла, диму. Процес горіння підрозділяють на декілька фаз.

До основних показників пожежної небезпеки відносять:

- температуру спалаху;

- температуру запалення;

- температурні межі запалення;

- температуру самонагрівання та інше.

Температура спалаху - це найнижча температура горючої речовини, при якій над поверхнею утворюються пари та гази, здатні спалахувати в повітрі від джерела запалювання (але горіння при цьому неможливе).

Температура запалення - температура горючої речовини, при якій вона виділяє горючі пари та гази з такою швидкістю, що після запалення їх від джерела запалювання утворюється стійке горіння.

Температурні межі запалення - температури, при яких насичені пари речовини утворюють в даному окисному середовищі концентрації, рівні відповідно нижньому і верхньому концентраційним граничним рівням запалення рідин.

Концентраційні межі запалення речовини виражають у відсотках відносно кисню повітря.

У повітрі знаходиться близько 21 % кисню. Зменшення його до 16-18 % призводить до того, що більшість речовин і газів горіти не можуть. Всі речовини мають нижні і верхні концентраційні граничні рівні.

Мінімальну концентрацію пилу чи газу в повітрі, при якій відбуваються їх загоряння, називають нижнім граничним концентраційним рівнем запалення.

Верхнім граничним концентраційним рівнем запалення називають максимальну концентрацію пилу чи газу в повітрі, при якій ще відбувається їх загоряння. Горіння спостерігається в інтервалах між нижнім і верхнім граничними концентраційними рівнями. Зменшення або збільшення концентрації речовини або газу призводить до того, що горіння не буде, оскільки у першому випадку кількість речовини недостатня, а у другому випадку - кількість її надмірна (недостатньо кисню).

 

Горючі рідини за пожежонебезпекою ділять на два класи:

1 - рідини з температурою спалаху до 61 °С (бензин, етиловий спирт, ацетон, нітроемалі тощо), вони мають назву легкозаймистих рідин (ЛЗР);

2 - рідини з температурою спалаху понад 61 °С (мастильні матеріали, мазут, трансформаторне масло тощо), вони мають назву горючих рідин (ГР).

 

Пожежі, причини виникнення та шляхи розповсюдження.

До заходів щодо пожежної профілактики відносяться:

- організаційні (правильна експлуатація машин, утримання будівель, організація пожежних дружин, пожежно-технічних комісій, видання наказів з питань посилення пожежної безпеки, тощо);

- технічні (дотримування протипожежних правил, норм при проектуванні будівель, при улаштуванні електроустановок, опалення, вентиляції та ін.);

- експлуатаційні заходи (своєчасні профілактичні огляди, ремонт та випробування технологічного обладнання); заходи режимного характеру - це заборона палити в невстановлених місцях, виконання зварювальних робіт тощо.

Основні характерні причини виникнення пожежі в промислових будівлях (за статистичними даними):

- електротехнічні (порушення правил експлуатації машин і приладів) - 27,6 %;

- необережне поводження з вогнем (сірниками, свічками, а також при розігріванні двигунів) - 22.3 %;

- порушення технологічних процесів та іскри (зіпсування промислового обладнання, від статичної електрики) - 11 %;

- підпали – 3,1 %;

- дитячі пустощі і вогнем – 2,2 %;

- порушення технологічних процесів (зіпсування промислового обладнання, від статичної електрики) - 9 %;

- порушення правил пожежної безпеки при проведенні газо-електрозварювальних робіт - 10,8 %;

- зіпсування печей, неправильне улаштування їх. порушення правил пожеж­ної безпеки при їх експлуатації - 5,4 %;

- іскри від паровозів, котельних машин, устаткування - 2,1 %;

- невстановлені та інші причини – 17,6 %.

Оцінка пожежної небезпеки виробництв та вогнестій­кість конструкцій.

Категорії А, Б відносяться до хімічних підприємств; В, Г, Д - машинобудівних, табл.

Таблиця - Категорія машинобудівних підприємств з вибухопожежної небезпеки

Характеристика пожежобезпеки технолоічних процесів Категорія Найменування виробництва
Виробництва, пов'язані з переробкою твердих і горючих матеріалів, а також рідин з температурою спалаху понад 61 °С В Деревообробні підприємства, столярні, модельні цехи, трансформаторні майстерні, закриті транспортні галереї для вугілля та торфу
Виробництва, пов'язані з переробкою твердих негорючих матеріалів у розігрітому або розплавленому стані Г Ливарні, зварювальні цехи, цехи прокатки, термічної обробки, закриті розподільні установки, високовольтні лабораторії з вимикачами і апаратурою, що утримує до 60 кг масла
Виробництва, що переробляють негорючі матеріали в холодному стані Д Механічні цехи, цехи холодної прокатки, обробки металів тиском, приміщення щита управління, електроремонтні майстерні, машинні відділення з гідротурбінами

 

Будівельні матеріали за здатністю до загоряння поділяють на три групи:

- здатні горіти - конструкції, що виконані з органічних матеріалів (деревина, тканини, пластмаса);

- з обмеженою здатністю горіти - конструкції з органічних і неорганічних матеріалів (суха штукатурка, саман, ебоніт, гетиинакс, текстоліт),

- не здатні горіти - конструкції, що виконані із неорганічних матеріалів (мінералів) - бетон, цегла, скло, фарфор.

Здатність конструкції витримати з часом вплив пожежі при збереженні експлуатаційних характеристик називається вогнестійкістю. Вона характеризується межею вогнестійкості і визначається в годинах від початку дії полум'я до появи наступних ознак: утворення в конструкції тріщин, отворів, через які проникає полум’я, підвищення температури на зворотній стороні понад 140°С, втрата конструкцією несучої здатності, перехід горіння на суміжні конструкції або приміщення, руйнування конструкції.

Гасіння пожеж може бути виконано:

- охолодженням речовин, що горять;

- ізоляцією речовин, що горять від кисню повітря;

- зниження концентрації кисню;

- спеціальними хімічними сполуками.

Для гасіння пожеж використовують: воду, водяний пар, хімічну та повітряно-механічну піну, інертні гази, вуглекислоту, порошки, спеціальні хімічні речовини і сполуки, вибухи.

Воду не можна застосовувати для гасіння речовини, що вступають з нею в реакцію (Na, K), тому при цьому виділяється водень і утворюється вибухова суміш.

 

Існують такі способи пожежогасіння:

1. Вода (у вигляді струменя або у розпиленому вигляді),

Водою не можна гасити: легкозаймисті рідини, речовини (карбіди, сілітру, металевий калій, натрій), які із водою утворюють горючі речовини та електрообладнання, що знаходиться під напругою.

2. Інертні гази (вуглекислота та ін..).

3. Хімічні засоби у вигляді рідини або піни.

4. Порошкоподібні сухі суміші (наприклад суміш піску з бікарбонатом чи флюсом).

5. Пожежних покривал з брезенту та азбесту.

 

Вогнегасники застосовують при гасінні невеликих пожеж у початковій стадії їх розвитку, існують:

Повітряно-пінні вогнегасники застосовують для гасіння твердих речовин та матеріалів, крім тих, що неможна тушити водою.

Вогнегасники вуглекислотні призначені для гасіння невеликих пожеж всіх видів загорання. При їх використання утворюється снігоподібна вуглекислота, яка при випаровування охолоджує речовину та ізолює її від кисню повітря.

Порошкові вогнегасники використовують для гасіння невеликих пожеж лужних металів (калій, натрій), деревини, пластмас тощо.

 

Успішна боротьба з пожежами забезпечується наявністю ефективних засобів оповіщення, сигналізації і надійного зв’язку з пожежними частинами. Крім цього використовують автоматичні сповісники, що призначені для подання сигналу про пожежу.

Вони існують такі:

- теплові,

- димові,

- світлові,

- комбіновані.

 

 







Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.