|
|
Тематика, завдання та методичні вказівки до виконання лабораторних робітЛабораторна робота 1. Передпроектне вивчення території (створення ситуаційного плану та складання паспорту об’єкту). Мета: навчитися проводити передпроектне вивчення території та на його основі складати паспорт на садово-парковий об’єкт. Навчитись виявляти культурно-історичні, естетичні, дендрологічні та інші особливості об’єкту, а також визначати ступінь збереження об’єкту та перспективи використання в сучасних умовах. Завдання: 1. На основі архівних матеріалів та існуючої документації провести аналіз історичного розвитку об’єкту. 2. Результати дослідження об’єкту внести у паспорт. 3. Надати схему, план об’єкту в минулому або на сьогодні. 4. Провести аналіз стану об’єкту на теперішній час, визначити межі об’єкту та скласти ситуаційний план. 5. Провести фотообстеження всіх елементів садово-паркового об’єкту. Кожен студент обирає об’єкт для виконання курсової роботи (сучасний парк або сквер), площею не менше 5 га та проводить передпроектне вивчення території об’єкту. Для написання курсової роботи в повному об’ємі та виконання всіх лабораторних робіт на обраному садово-парковому об’єкті повинні бути наявними всі елементи архітектурно-планувальної (доріжки, алеї, водойми) та композиційно-просторової (різні типи посадок рослин, малі архітектурні форми) структури садово-паркового об’єкту. Вихідними даними для написання курсової роботи можуть бути: схема або план об’єкту, топогеодезична підоснова, архівні матеріали, аналіз історичних, літературних та іконографічних матеріалів. Хід роботи: Робота виконується на основі проведення самостійного опрацювання архівних матеріалів, пошуку джерел (картографічних, іконографічних, письмових) та фотообстеження. Після опрацювання вищевказаної документації, проведення фотообстеження всіх елементів парку, оцінки містобудівної ситуації, результати заносяться в паспорт об’єкту (зразок наведений у додатку А). Ситуаційний план об’єкту виконують графічно на форматі А3. На схемі позначають межі ділянки, існуючу внутрішню ситуацію, яка є характерною на даний час, вулиці та об’єкти, що межують з територією ділянки (споруди, водойми, зелені масиви та інші елементи), вказують орієнтацію ділянки за сторонами світу. Дані фото обстеження групуються по елементам парку (головний вхід, головна алея, доріжки, майданчики, малі архітектурні форми, водойми, насадження тощо) та подаються на електронному носії.
Лабораторна робота 2. Обстеження ландшафтного об’єкту, інвентаризація рослин за декоративними угрупованнями, складання відомостей. Мета: навчитись проводити інвентаризацію насаджень та складати інвентаризаційні відомості об’єкту. Завдання: 1. Користуючись геодезичною зйомкою території ландшафтного об’єкту провести подеревну інвентаризацію видів деревних рослин за декоративними рослинними угрупованнями (солітер, алея, рядова посадка, група, живопліт, масив тощо). Якщо останні представлені масивними насадженнями, то проводиться ландшафтно-таксаційна оцінка насаджень. 2. В процесі проведення подеревної інвентаризації надати оцінку деревних рослин згідно основних критеріїв, а саме, загального стану, декоративних якостей, таксаційних показників (вік, висота, діаметр крони та стовбура, щільність та форма крони тощо). 3. Отримані дані звести в таблицю (додаток Б). Вихідні дані Схема або план об’єкту, топогеодезична підоснова, архівні матеріали, аналіз історичних, літературних та іконографічних матеріалів, фотообстеження. Хід роботи: Одним із найбільш цінних компонентів садово-паркових об’єктів, як сучасних, так і старовинних парків, є рослинність. Обстеження, визначення таксаційних показників, санітарного стану, декоративних якостей рослинних угруповань є важливим критерієм для ландшафтної оцінки території об’єкту. Обстеження насаджень починають із загального огляду рослинних угруповань. На геодезичній підоснові слід визначити ділянки відкритих та закритих просторів. На кожній ділянці аналізують місцезнаходження, найменування рослинного угруповання (солітер, група, масив, гай та ін.), таксаційні показники (загальні розміри, приблизний вік, крону). Інвентаризацію рослин проводять методом подеревної фіксації кожного виду у рослинних угрупованнях або ландшафтно-таксаційної оцінки в процесі маршрутних обстежень. Також зазначається санітарний стан декоративних елементів рослинних угруповань. Дані щодо характеристики кожної рослини заносяться в інвентаризаційну відомість та фіксуються на фото. Для виконання інвентаризації насаджень наперед складається специфікація асортименту дерев та кущів, в яку заносяться основні назви хвойних, листяних дерев та кущів (додаток В). Така система цифрування дає можливість мати на всіх окремих робочих планшетах обстеження визначену систему, зручну для зведення в єдину відомість. При обстеженні особлива увага звертається на багатовікові цінні дерева, які є «свідками» історії розвитку даного садово-паркового об’єкту і підлягають збереженню.
Лабораторна робота 3. Складання схеми комплексного аналізу. Мета: навчитись проводити комплексний аналіз садово-паркового об’єкту, складати загальну схему. Завдання: 1. Визначити складові комплексної оцінки. 2. Виокремити основні та другорядні складові комплексної оцінки для певного виду об’єкту. 3. На основі проведених оцінок побудувати схему комплексної оцінки ділянки. Вихідні дані: топогеодезична зйомка, дані історичних джерел, дані натурного обстеження та фотообстеження об’єкту. Хід роботи: Питання реконструкції садово-паркових об’єктів вимагає комплексного підходу, в ході якого аналізується та оцінюється стан внутрішнього середовища об’єкту та вплив на його розвиток сучасного зовнішнього оточення. Складові комплексної оцінки в кожній конкретній ситуації різні. Особливості формування «Схеми комплексної оцінки об’єкту» детально викладені далі по тексту у методичних вказівках до виконання самостійного завдання. Завдання виконується на листі ватману формату А3 у туші і складається зі схеми комплексної оцінки із зазначенням умовних позначень та короткої анотації до роботи (додаток Г). Лабораторна робота 4. Складання директивного плану відновлення садово-паркового об’єкту. Мета: навчитись складати директивний план відновлення об’єкту на основі передпроектного вивчення території, натурного обстеження та фото обстеження об’єкту. Завдання: 1. На основі попереднього вивчення об’єкту скласти загальну характеристику садово-паркового об’єкту. 2. Розробити основні заходи відновлювальних робіт із врахуванням етапів відновлення. Вихідні дані: топогеодезична зйомка, дані історичних джерел, дані натурного обстеження та фотообстеження об’єкту. Хід роботи: Для садово-паркових об’єктів, які потребують реконструкції, необхідно розробити та затвердити директивні плани їх збереження та відновлення. Директивний план є переліком основних напрямків та питань, які необхідно вирішити при проектуванні відновлення об’єкту. На основі попереднього вивчення об’єкту складається загальна характеристика та визначаються методи його відновлення. Директивним планом підтверджуються існуючі або визначаються нові функції об’єкту: місце відпочинку, туризму, оздоровлення, організація музейного, творчого або науково-дослідного комплексу та ін. Директивний план може включати вказівки, що стосуються: а) сучасного стану території об’єкту; б) покращання існуючого стану благоустрою та стану насаджень садово-паркового об’єкту; в) звільнення території від елементів, що порушують структуру об’єкту; г) вдосконалення структури території садово-паркового об’єкту шляхом доповнення її новими елементами; д) вдосконалення композиції шляхом доповнення або вилучення деяких елементів; е) пристосування (адаптація) об’єкту та споруд до нової функції; є) можливості збільшення або зменшення розмірів об’єкту; ж) різних методів відновлення (реконструкції, реставрації, відтворення, консервації). Директивний план відновлення рекомендується складати на три етапи здійснення проекту в натурі: підготовчого, відновлювального та повсюдних робіт. Кожний з цих етапів повинен включати заходи відновлення природних та архітектурно-планувальних об’єктів. При цьому треба мати на увазі, що природні об’єкти на відміну від архітектурно-планувальних практично не можуть бути реконструйовані і підлягають частковій реконструкції у відповідності з новими умовами. Заходи можуть видозмінюватись залежно від особливостей сучасного функціонального використання та відомчої приналежності ландшафтного об’єкту, а також від специфічних умов реставрації або реконструкції основних природних та архітектурних елементів (зелених насаджень, водойм, елементів рельєфу, дорожньо-стежкової мережі, архітектурних споруд та ін.) Одночасно слід скласти директивні вказівки з консервації та режиму експлуатації території. В них треба чітко визначити профілактичні заходи для максимального збереження відновленого архітектурно-ландшафтного стану об’єкту (періодичні санітарні рубки, підсадка дерев і кущів, догляд за газонами та водоймами, підтримання в належному стані планувальних та об’ємно-просторових елементів композиції). Завдання виконується на листі ватману формату А3 та таблиці (приклад наведено в додатку Д).
Лабораторна робота 5. Реставрація малих архітектурних форм, водойми, дорожньо-стежкової мережі. Мета: навчитися виявляти необхідність проведення реконструкції, реставрації та консервації малих архітектурних форм, водойми та дорожньо-стежкової мережі. Завдання: 1. Зазначити на схемі місця, де необхідно та доцільно провести відновлювальні заходи щодо малих архітектурних форм, водойм та дорожньо-стежкової мережі. 2. Зробити перспективний рисунок та фото стану об’єкту на даний час та після проведення реконструктивних та реставраційних робіт. 3. Подати детальний опис обраного об’єкта та особливості його відновлення. Вихідні дані: топогеодезична зйомка, дані історичних джерел, дані натурного обстеження та фотообстеження об’єкту. Хід роботи При обстеженні малих архітектурних форм кожна з них фіксується на плані, їх стан відображається за допомогою малюнків, фотографій, схем. Кожна мала архітектурна форма детально описується: назва, рік створення, історична цінність, розташування в оточуючому середовищі, підходи до неї, її стан на даний час, можливість та необхідність її реставрації. Крім того, необхідно провести заміри малої архітектурної форми та визначити матеріали, з яких вона виготовлена. Водойми є невід’ємним елементом паркової композиції і мають значну історичну та санітарну цінність. Необхідно встановити місцезнаходження водойм, що збереглися та можливі місця, де вони знаходилися в минулому. Якщо немає явних ознак існування водойм, починати пошук місць, де можливо колись були водойми, можна з понижених ділянок. Також про існування водойми можуть свідчити характерні для берегової рослинності дерева та кущі. Для опису водойми необхідно встановити тип водойми, його площу, рівень води, джерела живлення водойми, стан берегової та водної рослинності. Дослідження дорожньо-стежкової мережі повинні включати вивчення розміщення входів, транзитного та прогулянкового руху відвідувачів та їх розподілення по зонам та крупним спорудам, розміщення видових точок, напрям доріг, тип покриття, їх ширину, оформлення та стан розгалужень доріг і т.і. Потрібно порівняти дорожньо-стежкову мережу періоду розквіту із існуючою на даний час та, максимально зберігаючи дорожню мережу періоду розквіту, відкоректувати її з урахуванням сучасного та перспективного призначення, інтенсивності відвідуваності даного об’єкту. Дана лабораторна робота повинна складатись зі схеми або рисунка на листі ватману формату А3 та умовних позначень. На схемі або малюнку подати вид об’єкта до та після реставрації. Спосіб виконання може бути графічним або за допомогою комп’ютерних програм. В пояснювальній записці, що повинна додаватись до роботи слід окреслити всі теоретичні питання, які стосуються відновлювальних робіт.
Лабораторна робота 6. Відновлення партеру та алей. Мета: навчитись проводити проектні роботи з реконструкції та відтворення різних типів партерів та алей. Завдання: 1. Визначити тип партеру, який є на території даного садово-паркового об’єкту. 2. Розробити рисунок композиції партеру з використанням різних матеріалів, залежно від типу партеру. 3. Накреслити план відтворення партеру в масштабі М 1:50 – 1:100. Зробити перспективний рисунок партеру. 4. Визначити типи алей на території об’єкту та встановити їх видовий склад. 5. Накреслити в масштабі М 1:50 зображення формованого або неформованого дерева з показом розмірів і пропорцій стовбура та крони. 6. Розробити рекомендації щодо підтримки форми крон дерев в алейній посадці. Вихідні дані: топогеодезична зйомка, дані історичних джерел, дані натурного обстеження та фотообстеження об’єкту. Хід роботи 1. Для виконання даної роботи необхідно вивчити типи партерів, які є в старовинних парках: мереживний, набірно-орнаментальний, англійський, розрізний, водний, оранжерейний. На основі існуючих відомостей про садово-парковий об’єкт встановити місцерозташування партеру, тип та ступінь його збереження. Потім розробити малюнок партеру із використанням різних живих та інертних матеріалів, які на плані зображуються різними умовними позначеннями. У пояснювальній записці описати який тип партеру, матеріали, з яких його створено та особливості його відновлення. 2. Визначити типи алей, які збереглися на території об’єкту. Виявити на основі якого виду дерев створено алею та її стан на сучасному етапі. Притримуючись нормативів посадки дерев в рядових посадках (додаток Ж), запропонувати заходи щодо покращання стану даної алеї. Накреслити план до реконструкції та після реконструкції даної алеї, а також зобразити форму дерев, якими утворено алею із зазначенням усіх розмірів. У пояснювальній записці запропонувати заходи щодо підтримання форми крон дерев в алейній посадці. Якщо на території обраного садово-паркового об’єкту немає партерів або алей, їх можна запропонувати їх створити або замінити їх квітниками та рядовими посадками. Методика виконання роботи при цьому аналогічна. Робота виконується на листах ватману формату А3. На першому зображується стан партеру на даний час та запропонований або відновлений рисунок партеру. На другому форматі необхідно накреслити в масштабі М 1:50 зображення формованого або неформованого дерева з показом розмірів і пропорцій стовбура та крони. Робота супроводжується пояснювальною запискою.
Лабораторна робота 7. Реконструкція боскетів, живоплотів. Мета: навчитись виконувати проекти реконструкції боскетів або живоплотів у регулярних композиціях на садово-паркових об’єктах. Завдання: 1. Визначити місцерозташування та тип боскету, пропорційне співвідношення його сторін, форму, матеріали, функціональне призначення. 2. Визначити або підібрати рослини. 3. Накреслити план та поперечний розріз боскету із зазначенням усіх розмірів у масштабі М 1:100 – 1:200 на форматі А3. 4. Запропонувати можливі малюнки фігурної стрижки боскету або живоплоту в М 1:20 – 1:50. Вихідні дані: топогеодезична зйомка, дані історичних джерел, дані натурного обстеження та фотообстеження об’єкту. Хід роботи Для проведення робіт з реконструкції необхідно визначити розташування боскетів та живоплотів в архітектурно-планувальній композиції об’єкту та встановити їх функціональне призначення: для тихого відпочинку, розваг у вигляді прогулянки (по лабіринту), для театральних вистав (зелений театр), вирощування плодів та ягід, для господарської мети і т.д.). Проаналізувати фігурну стрижку, яка використовувалась в боскетах та живоплотах, рослинний матеріал, пропорційне співвідношення його елементів та малих архітектурних форм, що його супроводжують. Інколи для підсилення зелених стін боскетів та влаштування огибних доріг використовувався каркас. Необхідно встановити наявність каркасу, матеріал, з якого його було виготовлено, його розміщення та розміри. Робота виконується на листі ватману формату А3 із зображенням боскету на даний час та пропозицій щодо його реконструкції. Також подається поперечний розріз боскету із зазначенням усіх розмірів та можливі варіанти фігурної стрижки рослин. До роботи додається пояснювальна записка, в якій детально описується садово-парковий елемент та пропозиції щодо його реставрації. Лабораторна робота 8. Реконструкція рослинних угруповань (масивів, груп, гаїв) пейзажних парків. Мета: здобути навички з відновлення пейзажних об’єктів на основі отриманих даних. Завдання: 1. Проаналізувати склад групи за ступенем художньо-декоративних особливостей. 2. Виконати схему групи в плані та у фронтальній проекції, показавши усі розміри. 3. Розробити перспективу з точки на плані, з якої відкривається найкращий вид на дану групу. Вихідні дані: дані історичних джерел, натурні обстеження та геодезична зйомка об’єкту.
Хід роботи Використовуючи існуючі плани та дані натурного обстеження слід співставити композицію групи, її видовий склад, художньо-естетичний вигляд, призначення та інші параметри періоду розквіту з тим, що є на даному етапі. Робота виконується у вигляді плану групи в масштабі М 1:50 – 1:100 та фронтального або перспективного зображення групи з найбільш характерної точки спостереження на форматі ватману А3. До роботи додається пояснювальна записка, в ній слід описати дане пейзажне угруповання, його художньо-декоративні особливості (гармонійні ландшафтні групи, контрастні за формою крони, контрастні за степенем ажурності крони, на швидких контрастах, ландшафтно-регулярні та інше), за конструкцією (щільні, ажурні), за ярусністю (одноярусні, багатоярусні), за видовим складом, за прийомами побудови груп (регулярні, букетні, чисті, змішані), за архітектонікою (грубої, середньої та тонкої), за колористикою (однотонні, контрастні за кольором, нюансові), за призначенням (групи з головним композиційним центром, що створюють фон для споруд або інших акцентів, групи, що створюють паркові куліси, групи на узліссі масиву або куртини, що виділяються як акценти).   Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...  ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|