ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ , ТЕРМІНІВ

1. Мисткиня- так сьогодні називають жінок, що працюють у сфері мистецтва, створюють щось власними руками.

2.Орнамент- візерунок або узор, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів, стилізованих тваринних чи рослинних мотивів

3.Вишивка-один із видів народного декоративного мистецтва українців; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат.

4.Панно- це елемент декору приміщення, який покликаний прикрашати стіни, стеля, а іноді навіть фасади будівель

5.Символ-у мистецтві (грец. symbolon – знак, розпізнавальна ознака), здатність художнього образу з'єднувати предметне значення з безліччю переносних значень. Поняття символу було розроблено в філософії неоплатонізму (3-6 ст. н. е..) і в середньовічному християнському богослов'ї, випробував вплив неоплатонізму. Походить від грецького слова sýmbolon — зв'язок, сутність небагатьох знаках. Зазвичай під символом ми розуміємо картинне зображення з переносним алегоричним значенням. Це картинне зображення служить тільки способом вираження, що встановлює зв'язок з відомими переживаннями, настроями, ідеями.

6.Собівартість продукції (робіт, послуг)— це виражена в грошовій формі витрата на виробництво і збут продукції. Собівартість об'єднує дві частини вартості — вартість використаних засобів виробництва і частину вартості необхідного продукту.

7. Гігієна праці - спеціальний розділ гігієни, який вивчає вплив різних факторів виробничого середовища та організації праці на здоров`я людини, розробляє гігієнічні заходи щодо ліквідації різних про- фесійних шкідливостей, збереженню здоров`я працюючих, підвищенню їхньої працездатності та продуктивності праці.

8. Предмет вивчення психології праці - як сама трудова діяльність людини, так і характерні риси особистості працюючого, конкретні виробничі обставини, відносини між особистостями.

9. Ергономіка (від грец. Ergon- робота, nomos-закон) займається комплексним вивченням і проектуванням трудової діяльності людини з метою оптимізації знарядь, умов та процесу праці.

10. Температура повітря - один з основних параметрів, що характеризують його стан.

11. Повітряне середовище - це природна багатогазова суміш, з якої складається атмосфера.

12. Абсолютна вологість повітря - це пружність (або парціальний тискводяної пари, що перебуває у повітрі28 е = Е ` - А(tс - tв)р

13. Максимальна вологість Е - пружність водяної пари, ймовірна при температурі tс, або щільність водяної пари, що здатна наситити одиницю об`єму повітря за даних умов.

14.Відноста вологість повітря - це відношення абсолютної вологості до максимальної, виражене у відсотках: R = (е/E)- 100.

15. Гострота зору - це здатність до роздільного розрізнювання двох максимально наближених точок.

Вишивка – класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває багатство творчих сил народу, вершини його мистецького хисту.

Актуальність вишивки як мистецтва та її практична цінність полягають у тому, що цілком можна при деякій вправності прикрасити неповторним і оригінальним малюнком різні власні речі. Крім цього вишивка відкриває і абсолютно унікальні можливості для виготовлення подарунків своїми руками. А адже немає більш щирої та приємного подарунка, ніж справжній handmade, іншого примірника якого в світі точно немає і більше не буде. Дивовижне багатство художньо-емоційних рішень української народної вишивки зумовлено тим, що вона широко виступає в різноманітних варіантах – як прикраса тканин одягового побутового, інтер’єрно-обрядового призначення.

У розмаїті українського декоративного мистецтва художнє вишивання посідає одне з провідних місць. Це улюблений і здавна поширений різновид народної творчості. Колись за кількістю й довершеністю вишитих рушників, сорочок, скатерок, які дівчина підготувала до свого весілля, судили про її працелюбність.

вишивка є одним із найважливіших елементів національної культури українського народу.

А геометричні орнаметни у вищивці відносять до найдавніших, створених людством.

У геометричних та геометризованих мотивах вбачають успадковані від далекого минулого знаки та символи.

Аналіз символіки лише кількох груп геометричних мотивів орнаментики української вишивки дає нам можливість підтвердити, що народна пам'ять у вигляді цих орнаментів зберегла архаїчний пласт культури разом із давньою знаковою системою. Це добре проглядається не лише в символіці окремих орнаментальних мотивів, а й у тому, як вони комбінуються у вишивці. Принцип розміщення орнаментів у загальній композиції вишивок..

В цілому орнаментальні композиції із застосуванням геометричних орнаментів у вишивках несли важливу інформативну та символічно-знакову функцію, розповідаючи як про саму людину, так і про її життя. Особливо важливою роллю вишивок було, на нашу думку, заклинання на щасливу долю, довге життя, багатство, здоров'я та захист від нечистої сили. Геометричні орнаменти в цих композиціях через свою символіку відігравали важливу роль, визначаючи загальний зміст вишивки та зміст її окремих рівнів Вишивка – це орнаментальна скарбниця колективного генія. В ній втілено чудеса народної вигадки, фантазії – геометризований метод зображення краси землі, природи, сонця, людини. Численні повтори різноманітних композицій геометричного, рослинного, оргітоморфного, зооморфного орнаментів приведені до їх особливої вишуканості, лаконічності, художньої виразності.

Саме актуальніть вишивки в сьогоденні спунукали до вибору теми дипломної роботи: “Використання геометричного орнаменту в основі композиції вишитого панно”.

Однією з найпоширеніших в українських народних вишивках є техніка вишивання хрестиком, яка ґрунтується на лічбі. Вишивають хрестиком по рахунку ниток на тканинах полотняного переплетення, по канві або контурах, позначених крапками. Можна приготувати канву з висмикнутих вздовж і впоперек ниток тканини, які утворюють квадрати. Вишиваючи хрестиком, треба слідкувати за рахунком ниток тканини. Помилка хоча б на одну нитку спотворить вишивку. Треба також слідкувати, щоб всі верхні стібки перетинали нижні завжди в одному напрямі.

Мета роботи: дослідити основи побудови геометричного орнаменту та використання геометричних композицій для вишивки панно технікою хрестик;

Завдання: вивчити історію виникнення вишивки;

розрахувати економічно вигідсть;
переконатися в екологічній безпеці отриманого виробу;

Методи: виконання роботи в техніці хрестик.

РОЗДІЛ 1. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОГРУНТУВАННЯ ВИШИТОГО ПАННО

Достовірно також невідомо, коли вишивка(3) з'явилася на території України, напевно можна сказати тільки про матеріали, на яких вишивка робилася - це шкіра, тканина, повсть, шовк. Найстаріші європейські зразки, які зберігаються в музеях Європи, відносяться до V століття, українська ж вишивка збереглася тільки за кілька останніх століть (найкраще експонатами представлено XIX століття). Сама вишивка проводилася шовковими, лляними, вовняними нитками, з використанням дорогоцінних каменів і перлів.

Українська вишивка бере свій початок з епохи пізнього неоліту - початку бронзового століття, від племен трипільської культури. Елементи орнаментів, що використовувалися трипільцями, сарматами та скіфами зустрічаються навіть на сучасній національній вишивці. Серед найдавніших знахідок образотворчого мистецтва - речі, датовані VI століттям, знайдені в Черкаській області біля села Мартинівка.

Мало того, вишивка вважалася однією з найбільш шанованих професій: сестра Володимира Мономаха організувала в Андріївському монастирі Києва спеціальну школу. Молоді дівчата навчалися в ній шиттю сріблом і золотом. Цікаво, що, незважаючи на вплив з боку інших народів на культуру стародавньої Русі, вишивка залишилася практично недоторканою - творчий потенціал народу і повага до традицій були настільки сильні, що створили свій унікальний стиль. Багато які з давніх традицій вишивки дійшли до наших днів - деякі трохи змінилися (малюнок минулого був більш суворий - гострі і прямі кути зустрічалися частіше), інші - удосконалилися, але залишилися і оригінальні техніки. Цікаво, що язичницька вишивка донині зустрічається на іконах XV і пізніших століть. Малюнки людей тих років також демонструють нам химерні орнаменти, характерні і сьогодні для людей певної місцевості, зокрема, Західної України.

Сьогодні в українській вишивці ви можете побачити зовсім різні колірні виконання і поєднання геометричних, рослинних і зооморфних фігур. До слова сказати, різні ромби, квадрати, трикутники, хрести та лінії притаманні вишивці всіх слов'янських народів ще з язичницьких часів.(мал.1) Наші пращури за допомогою них відображали своє бачення світу. Так, наприклад, серед рослинних орнаментів превалює. «дерево життя» - у вигляді гілок або листя. Барвінок на сорочці або подолі значив любов, а виноград - добробут. Нерідко тварини також були складовими «дерева життя», утворюючи три його яруси. Однак в окремих випадках розшивалася не вся тварину цілком, а якась його частина, несучи своє значення у вишитому «посланні» - вовчі ікла, луска, бичаче око і т.п. Треба також пам'ятати, що геометричні фігури могли мати і свій внутрішній малюнок, бути його основою або частиною, з'єднуватися з іншими фігурами, утворюючи чарівної краси картини.

Свої більш-менш сучасні риси українська вишивка почала отримувати на рубежі XVI і XVII століть, у часи розквіту українського козацтва. Що характерно, візерунок змінюється залежно від місцевості і кожен має своє значення, як татуювання у народів Далекого Сходу. Найупізнаваніші школи вишивки - полтавська, гуцульська, подільська і поліська.

Широке поширення почала отримувати техніка вишивання хрестиком, що кардинально змінило багато традицій народної творчості. Крім того, в XIX столітті стали приділяти більше уваги лінії крою - майстри, починаючи з цього періоду, намагалися більше не приховувати його, а підкреслити ажурним швом. Ажурний шов - одна з відмінних рис української вишивки, хоч і має різне кольорове виконання залежно від області.

Вишивка в кожному регіоні України має відмінні риси. Так, у Закарпатті вишивка виповнюється в т.зв. «каракульних мотивах». Однак переважає техніка «заволiкання», візерункових вирізів і шиття.

Найпоширеніше поєднання кольорів - червоний і чорний з домінуванням одного з них. Проте, широке поширення мають і інші колірні поєднання. Також осібно стоїть гуцульська школа вишивки. На Полтавщині ж вишивка робиться хрестиком, плутаним хрестиком, ланцюжком, подвійним прутиком, мережкою, зубчиком та іншим. Узори наносяться окремими швами або їх поєднанням. Найпоширеніший колір в полтавській вишивці - білий, рідше червоний і зовсім рідко сірий. Сам же візерунок практично завжди обведено кольоровими або чорними нитками. На відміну від попередніх шкіл вишивки, де переважають геометричні фігури, у київських школах переважає рослинний орнамент. Поруч з квадратами і ромбами ви можете побачити виноград, хміль, ялинки та ін. рослини. Основний колір - червоний або яскраво-рожевий. Рідше зустрічаються жовті і блакитні фігури. Київські майстри використовують техніки вишивки гладдю, хрестиком або знизуванням.

Незважаючи на всі негаразди, які господарювали в Україні довгі століття, один з видів вишивки «охоронявся» народом особливо завзято - це рушники. Вишитими особливим орнаментом рушники українці прикрашають свої оселі, використовують їх у різних обрядах (на весіллі, на похоронах, зустрічаючи дорогих гостей і т.д.). Багато з цих обрядів також йдуть з язичницьких часів - тоді з рушником приходили до породіллі, накривали їм свіжоспечений хліб, а в більш пізні часи ними стали також прикрашати образи святих. Так як рушник був символом початку або закінчення якоїсь важливої справи, його завжди стелили в основі споруджуваного будинку, на довгих рушниках опускали в землю труну з небіжчиком, з вишитим рушником, хлібом і сіллю починали пору жнив. Цікаво, що саме слово «рушник» - збірний образ вишитого рушника. Проте, залежно від функцій, вони носили різні назви: утирачем витирали руки і обличчя, стирком - посуд і стіл, спокутелем прикрашали ікони, плечовим рушником зв'язували сватів, а шлюбний і похоронний використовували для весіль і похоронів відповідно. Як і решта вишивка, візерунок на них змінюється від регіону до регіону - існують буковинські, галицькі, гуцульські, київські, подільські і поліські рушники.

До 70-х років минулого століття, коли добробут радянських громадян почало зростати, вони, як і міщани якихось 100 років тому, почали відчувати потребу в задоволенні культурного голоду. Радянський народ почав обертати погляд до національних творів мистецтва, і Україна не стала винятком. Громадяни почали купувати вишиті панно, килими, рушники, сорочки і т.п., а в 1975 ЦК КПРС прийняв постанову «Про художні народні промисли», яка закликала всіляко заохочувати народних майстрів і надавати їм необхідну допомогу. У 1991 році, з набуттям незалежності, кількість приватних шкіл вишивки та інтерес до національної творчості зріс багаторазово, і сьогодні все буйство фарб і візерунків для себе може відкрити кожен - не тільки на виставках і народних ярмарках, але і в магазинах.

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: