Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ, ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ





 

Екологічний аспект

У сучасному індустріальному урбанізованому світі величезне значення має вплив будь-якої праці, хобі, підприємництва на навколишнє середовище, або екологічність процесу. Такі впливові міжнародні організації, як ООН, ПАРЄ, ЮНЕСКО не перший рік оголошують боротьбу за екологію одним із пріоритетних завдань.

Домашній пил є виключно антропогенний субстрат, до складу якого крім частинок піску і грунту входять текстильні волокна, волосся і епідерміс людини, шерсть домашніх тварин, а також пилок рослин, метаболіти синантропних організмів і т.д.

Постійно йде процес пилоутворення - витираються килимові покриття, обсипається і вишарківается фарба, з вулиці потрапляє пил і вихлопні гази автомобілів, люди і домашні тварини втрачають волосся, шкірний епітелій, лупа і т.д. Пил є транспортним засобом для поширення бактерій і вірусів і сприяє виникненню і поширенню епідемій.

Склад і вплив на здоров'я людини звичайної побутової пилу все частіше стає предметом наукових досліджень і обговорень на міжнародних симпозіумах. Ще в 1993 році в журналі "Біологічні науки" був опублікований прогноз Всесвітньої організації охорони здоров'я - до початку XXI століття найпоширенішими будуть алергічні захворювання. Тепер ми бачимо, що так воно і є.

Але самий неприємний компонент пилу - це мікроскопічні пилові кліщі. Підраховано, що в 1 г домашнього пилу може жити до 30 тисяч таких кліщів. У житлові приміщення вони потрапляють з одягом, взуттям або всередині м'яких меблів. Ці кліщі не є паразитами людини, але продукти їх життєдіяльності часто викликають алергію.

До складу пилу входить обсипається побілка, лак, що витирається, фарба для підлоги і т.д.; органічні - волосся і лупа людей і домашніх тварин, витирає килими і килимові покриття, пух і пір'я подушок і домашніх птахів.

Словом, саме вдома нас усюди підстерігають шкідливі для здоров'я фактори. Повітря всередині будинку практично завжди більш курний, ніж на вулиці.

Адже при провітрюванні кімнати, коли потоки вуличного повітря входять через кватирку і виходять через вентиляційні решітки або через іншу кватирку, швидкість і напрямок повітряного потоку постійно змінюються. При цьому пил випадає в осад, а на вулицю виходить очищений в кімнаті повітря. Фахівці виміряли, що за добу ми вдихаємо разом з повітрям в середньому близько двох столових ложок пилу! І чим дрібніше пил, тим глибше вона проникає в наші легені. Частинки пилу ушкоджують стінки альвеол, порушуючи перший імунний бар'єр і відкриваючи шлях інфекціям і алергенів. Так що серйозно захворіти від пилу будинку або на роботі набагато ймовірніше, ніж на вулиці, де дрібний пил несеться вітром, прибивається і змивається дощем.

На щастя, моє улюблене вишивання, повністю відповідає всім критеріям екологічності. Перерахуємо компоненти, необхідні для роботи. До них відносяться: нитки, фабричне полотно “панама”, п'яльця і голки для роботи. У даній роботі, і переважно в інших, я використовую нитки Акрил. Вони виготовлені з бавовни або вовни, оброблені стійким натуральним барвником. Я принципово не користуюся китайськими нитками, так як їх колір нестійкий - вони швидко вицвітають, линяють при пранні. Це пояснюється їх неекологічністю - до складу барвника входить бистроразлагающееся компоненти на основі шкідливих хімічних сполук, включаю фенол.

Канва зроблена з бавовни знаменитими Ивановским виробниками. П'яльці з чудесного дерева бука, - виготовлені в Індії.

Голки - з високолегованої сталі - російського виробництва, для тривалого користування.

 

Охорона праці

Класифікація основних форм діяльності людини Розрізняють фізичну та розумову працю. Під час фізичної праці, в основному, відбуваються зміни у системах, що забезпечують м`язову діяльність, дихання, кровообіг, терморегуляцію.

Під час розумової праці навантаження несе нервова система. Для одних видів розумової праці характерне підвищення емоційної напруги, для інших - одноманітність. Кожна конкретна праця вимагає певних фізичних зусиль, нервово- психічних витрат, емоційної напруги і відбувається за різних санітарно- гігієнічних та кліматичних умов. Все це впливає на виконавця праці -20 людину. Тому завданням наук, що займаються проблемами праці, є вивчення зі своїх позицій багатогранних зв`язків між людиною та об`єктивними факторами праці. До таких наук відносяться фізіологія, гігієна, психологія та безпека праці. Фізіологія праці- спеціальний розділ фізіології, який вивчає зміни функціонального стану організму людини під впливом його трудової діяльності та фізіологічно обгрунтовує наукову організацію трудового процесу, яка сприяє тривалому збереженню працездатності людини на високому рівні. Предметом фізіології праці є трудовий процес людини у його фізіологічних характеристиках.

Гігієна праці(7)- спеціальний розділ гігієни, який вивчає вплив різних факторів виробничого середовища та організації праці на здоров`я людини, розробляє гігієнічні заходи щодо ліквідації різних про- фесійних шкідливостей, збереженню здоров`я працюючих, підвищенню їхньої працездатності та продуктивності праці. Гігієну праці слід відрізняти від виробничої санітарії, яка на практиці здійснює застосування досягнень гігієнічної науки. У міру розвитку виробничих сил зростало значення функцій організації та керування трудовим процесом, а отже, збільшувалася питома вага розумової праці. Різні види трудової діяльності вимагають обліку не тільки антропометричних (антропометрія - наука, що вивчає розмір тіла людини) і фізіологічних властивостей людини, але, в основному, її психологічних властивостей (швидкості реакції, особливостей пам`яті та уваги, емоційної установки тощо). Зміна характеру взаємодії людини і техніки спричинила виникнення нової наукової дисципліни- психології праці. Психологія праці вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини та процеси формування у неї якостей, професійно важливих для підвищення продуктивності праці. Предмет вивчення психології праці(8)- як сама трудова діяльність людини, так і характерні риси особистості працюючого, конкретні виробничі обставини, відносини між особистостями. За умов автоматизації та кібернетизації виробництва людина все більше віддаляється від об`єктів, на які повинна діяти, та від процесів, якими має керувати. На зміну контактному способу керування, коли головна роль належить особистому сприйняттю виробничого процесу, приходить дистанційний спосіб, коли автоматизовані пристрої передають людині на спеціальні індикатори інформацію про хід роботи. Якщо токар сам спостерігає процес обробки металу, то енергодиспетчер на ділянці залізниці не може бачити реальні підстанції або роз`єднувачі: він оцінює їх роботу за сигналами на табло, тобто на основі оперативної інформації, що надходить до нього. Зміна характеру виробничої діяльності по-іншому поставила проблему взаємодії людини і техніки. Можливості людини завдяки розвитку техніки розширилися, але техніка, у свою чергу, настільки21 ускладнилася, що людині вже важко нею керувати. Виникає завдання узгодження конструкції машин з психологічними та фізіологічними можливостями людини. Якою б досконалою не була техніка, її якісне використання залежить від дій операторів, що керують нею. Цим пояснюється необхідність вивчення роботи машин і діяльності операторів у єдиному комплексі “людина - машина”. Одночасно з розвитком фундаментальних наук про працю розвиваються і прикладні науки. Вони вирішують питання удосконалення процесів та умов праці на основі даних фізіології й психології праці, а також інших наук про людину й трудові процеси. Нормалізації праці операторів, раціональному пристосуванню складної техніки до можливостей людини сприяли дослідження з інженерної психології. Інженерна психологія досліджує питання взаємодії, взаємоузгодження можливостей людини і сучасної техніки в рамках єдиної системи.

Предметом інженерної психології є вивчення і оптимізація системи “людина - машина”. Термін “машина” в інже-нерній психології трактується досить широко; він визначає будь-яке технічне обладнання, з яким працює людина, причому система “людина - машина” розглядається як один з прикладів систем керування. Отже, інженерна психологія, з одного боку, вивчає вимоги обладнання до психічних можливостей людини (швидкість, точність, надійність та ефективність роботи), а з іншого, досліджує людські можливості з метою оптимізації цих двох аспектів єдиного процесу. Розвиток техніки, особливо останнім часом, показав, що при створенні людино-машинних систем межі психофізіо-логічних можливостей людського організму важко подолати, вони досить жорсткі і утворюють одне з найбільш вузьких місць. З`явилася необхідність у багатомірній оптимізації системи “людина-виробниче середовище- машина”, у всебічному обліку “людських” і технічних факторів для досягнення заданої ефективності систем контролю та керування. Комплексний, системний підхід до вказаних проблем сприяв народженню нової науки  ергономіки.

Ергономіка(9) (від грец. ergon - робота, nomos -закон) займається комплексним вивченням і проектуванням трудової діяльності людини з метою оптимізації знарядь, умов та процесу праці. Ергономічний підхід до вивчення трудової діяльності не дублює досліджень в галузі медико- біологічних наук (анатомії, фізіології та психології), ергономіка грунтується на них та їх доповнює. Крім того, ергономіка гостріше ставить проблеми і сприяє інтенсивній розробці їх.

Предметом ергономіки є трудова діяльність людини, а об`єктом дослідження - система “людина - виробниче середовище - машина”. Оптимізація трудової діяльності та умов її здійснення дає змогу добиватися суттєвого підвищення ефективності й надійності діяльності людини.22 До ергономічних показників трудового процесу, що забезпечують максимальну ефективність, безпеку та комфортність праці, відносять:

- гігієнічні (фактори зовнішнього середовища - температура, фізико- хімічний склад і швидкість руху повітря, освітленість, шум тощо);

- антропометричні та біомеханічні, що характеризують відповідність знарядь праці розмірам, формі та масі тіла людини, оптимальним зусиллям, напряму рухів тощо;

-фізіологічні та психофізіологічні, що встановлюють відповідність виконання трудових операцій швидкісним, енергетичним, зоровим та іншим можливостям людини;

- психологічні, що характеризують відповідність трудового процесу навичкам, що закріплюються та формуються, а також можливостям сприймання, пам`яті та мислення;

-естетичні, що визначають відповідність трудової діяльності естетичним потребам людини і реалізуються у художньо- конструкторських рішеннях робочих місць (знарядь праці) та виробничого середовища. Ергономіка органічно пов`язана з техні чною ес тетикою, вона являє собою науку, яка вивчає соціально-культурні, технічні та естетичні проблеми формування гармонійного середовища, створюваного засобами промислового виробництва для життя та діяльності людини. Точки стикання цих наук численні й особливо очевидні, коли ергономіку залучають для вирішення завдань, безпосередньо пов`язаних з технікою безпеки. Отже, ергономіка у тісному зв`язку з технічними, природничими та суспільними науками створює для людини такі умови, які забезпечують їй високопродуктивну та безпечну працю.

Часом під впливом одноманітної роботи у людини виникає загальмований стан, який характеризується апатією млявістю, появою відволікаючих думок, які не стосуються виконуваної роботи. Багато нещасних випадків на робочих місцях пов'язують із загальмованим станом працюючого. Втома, як суб'єктивне переживання, може допомогти людині оцінити свою працездатність. Прикметою втоми може бути поява незначних помилкових дій, бажання випростатися, змінити позу, помітне зниження інтенсивності і стійкості уваги, мимовільна поява думок, не пов'язаних з виконуваною роботою, зниження вольового зусилля, необхідного для подолання цих негативних явищ.Доведено, що до 9-10 год праці відбувається спад активності, а після 10 год настає неприпустиме з боку безпеки порушення працездатності, тобто розвивається некомпенсована втома. Це виражається у різкому зростанні часу зорово-руховоі реакції, зниженні пропускної здатності аналізаторів, зменшенні частоти пульсу, зміні процесів у серцевому м'язі та інших порушеннях. Час сенсомоторної реакції після зміни збільшується на 113,7 %, порушення сенсомоторної координації - на 75,6 %, тремтіння пальців рук - на 70,9 %. Спроби боротися з втомою засобами збудження не дають бажаних наслідків.

Фізіологічна дія метеорологічних умов на організм людини Повітряне середовище(11) - це природна багатогазова суміш, з якої складається атмосфера. Сухе повітря за об`ємом складається з азоту - 78,084%, кисню -20,947, аргону - 0,934, вуглекислого газу - 0,031, інших газів та випадкових домішок - 0,003%. Об`єм водяної пари може коливатися від 0,2 до 2,6%. Працездатність людини та його самопочуття залежать не тільки від складу повітря, а й від мікроклімату - фізичного стану повітряного середовища, який визначається поєднанням температури, вологості, швидкості руху і тиску повітря, що діють на організм, а також температурою оточуючих поверхонь. Температура повітря(10) - один з основних параметрів, що характеризують його стан. Під час метеорологічних спостережень температуру повітря оцінюють, як правило, за даними “сухого” термометра психрометра і позначають tс. Для характеристики ступеня нагрітості поверхонь, що оточують людину, вводять поняття середньої температури п. Температура вимірюється у градусах Цельсія або Кельвіна. Швидкість переміщення повітряних потоків під дією різних спонукаючих сил називається швидкістю руху повітря V, числові значення якої вимірюються у метрах за секунду. Атмосферний тиск - це величина, що характеризує дію сил, зумовлених масою стовпа повітря на одиничну поверхню. Нормальним вважають атмосферний тиск, що дорівнює 1013,25 гПа (760 мм рт. ст.). Абсолютна вологість повітря(12) - це пружність (або парціальний тиск) водяної пари, що перебуває у повітрі28 е = Е ` - А(tс - tв)р, де Е‘ - пружність насиченої водяної пари при температурі “вологого” термометра психрометра tв, гПа; А - психрометрична стала - коефіцієнт, що залежить від швидкості руху повітря; tс, tв - показання ”сухого” (температура повітря) та “вологого” термометрів, оС; р - атмосферний тиск на момент вимірювання вологості, гПа. Максимальна вологість (13)Е - пружність водяної пари, ймовірна при температурі tс, або щільність водяної пари, що здатна наситити одиницю об`єму повітря за даних умов. Відноста вологість повітря(14) - це відношення абсолютної вологості до максимальної, виражене у відсотках: R = (е/E)- 100. Незважаючи на можливі коливання параметрів мікроклімату (у певних межах), температура тіла людини залишається сталою (36,5 оС). Мікроклімат у виробничих приміщеннях звичайно контролюється у робоч ій зоні, тобто у просторі до 2 м заввишки над рівнем підлоги або майданчика, на яких розміщені місця постійного або тимчасового перебування працюючих людей. Під час розрахунків умов мікроклімату враховується все тепло, що впливає на температуру повітря у виробничому приміщенні і надходить туди від опалювальних приладів, нагрітих матеріалів, обладнання, людей та інших джерел тепла, а також у результаті теплового впливу сонячної радіації. Цю сумарну кількість тепла називають явним теплом. Повітря робочої зони- це колоїдна система, де у газоподібному середовищі знаходяться зважені частинки твердих або рідких речовин. Такі системи називають аерозолями. До них відносять дими, тумани, запилене повітря. Активність аерозолів та їх шкідлива дія на людину визначаються, в основному, двома факторами: дисперсністю та концентрацією.

Дисперсність (14)- це ступінь подрібнення твердих або рідких тіл на частинки (чим вони дрібніші, тим більша дисперсність). Концентрація кожної шкідливої речовини регламентується гранично допустимими концентраціями (ГДК), тобто кількістю речовини в міліграмах в одному кубічному метрі повітря, яка не може викликати захворювання або відхилення у стані здоров`я. Основними документами у галузі гігієни праці і виробничої санітарії є: ССБП, Санітарні норми проектування промислових підприємств, Будівельні норми та правила. Ці документи регламентують величину та ступінь впливу на людину того чи іншого небезпечного або шкідливого виробничого фактора.

Створення нормальних умов праці можливо тільки за наявності науково обгрунтованих вимог і рекомендацій, методик, норм і правил, узагальнених у нормативні матеріали. Стан зовнішнього середовища на робочому місці характеризують як комфортний, відносно комфортний, екстремальний і надекстремальний. Комфортний стан забезпечує оптимальні показники працездатності, добре самопочуття та збереження здоров`я працюючої людини; передбачає оптимальні значення санітарно-гігієнічних факторів. Відносно комфортний стан забезпечує задану працездатність і збереження здоров`я працівника впродовж певного інтервалу часу, однак викликає неприємні суб`єктивні відчуття і функціональні зміни, які не виходять за межї норми. Такий стан зовнішнього середовища зумовлений гранично допустимими значеннями санітарно-гігієнічних факторів. Екстремальний стан викликає зниження працездатності, а також функціональні зміни, що виходять за межі норми, але не ведуть до патологічних порушень; наступає при граничних значеннях санітарно- гігієнічних факторів, які можна витримати. Надекстремальний стан спричиняє виникнення в організмі працюючого патологічних змін. У практиці охорони праці звичайно користуються гранично допустимими нормами. Під час встановлення ГДК будь-якої речовини проводиться експериментальна перевірка його впливу на тварин у лабораторних умовах. Гігієнічні нормативи та параметри мікроклімату у робочій зоні вказані також у ГОСТ 12.1.005-88. Робочою зоною вважають простір до 2 м заввишки над рівнем підлоги або майданчика, де розміщені робочі місця. Постійним називають робоче місце, на якому робітник зперебуває більше половини свого робочого часу або більше 2 год безперервно. Мікроклімат у робочій зоні визначається поєднанням температури, вологості та швидкості руху повітря, що діють на організм людини, а також температурою оточуючих поверхонь.

Підвищення вологості утруднює тепловіддачу організму шляхом випаровування за високої температури повітря, що сприяє перегріванню і, навпаки, підсилює тепловіддачу за низької температури, що спричиняє переохолодження. Оптимальним вважають таке поєднання параметрів мікроклімату, яке за тривалого впливу на людину забезпечує зберігання нормального функціонального стану організму без напруження його фізіологічних здатностей до терморегуляції, що створює відчуття теплового комфорту і є передумовою для високої працездатності. Однак оптимальні мікрокліматичні умови обов`язково підтримуються тільки на підприємствах, які обладнані приладами кондиціонування мікроклімату. А в інших випадках необхідно забезпечувати допустимі мікрокліматичні умови, які можуть викликати невеликі зміни функціонального і теплового стану організму й напруження його фізіологічних здатностей до терморегуляції, що не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей. При цьому не виникають порушенння стану здоров`я, але може виникнути погіршення самопочуття та зниження працездатності. Зважаючи на кількість вироблюваного тепла і загальних енерговитрат організму залежно від важкості фізичної праці, ГОСТ 12.1.005-76 усі види робіт із витратою м`язової енергії поділяє на три категорії: І категорія - легкі фізичні роботи, за яких енерговитрати людини складають не більше 175 Дж/с (150 ккал/год). Прикладом робіт, що відносяться до цієї категорії, є робота машиніста поїздного або маневрового локомотива; IIа категорія - фізичні роботи середньої важкості, за яких витрати енергії складають 175 - 230 Дж/с (150 - 200 ккал/год). До цієї категорії можна віднести роботу помічника машиніста локомотива; IIб категорія - фізичні роботи середньої важкості з енерговитратами 230 - 295 Дж/с (200 - 250 ккал/год). Сюди, наприклад, відносять роботу регулювальників швидкості руху вагонів та слюсарів з ремонту локомотивів; III категорія - важкі фізичні роботи з енерговитратами більше 295 Дж/с. До цієї категорії відноситься робота складачів поїздів, монтерів шляху, електромонтерів контактної мережі, слюсарів вагонних депо.

Кількість тепла, Дж/с, що виробляється організмом людини під час розумової діяльності, характеризується даними, наведеними нижче. У повітрі можуть міститися пари, гази, пил різних речовин, що справляють шкідливий вплив на організм людини. За ступенем впливу на організм шкідливі речовини, відповідно до ГОСТ 12.1.007—76 “ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности” поділяють на чотири класи небезпечності: надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно небезпечні, мало небезпечні. Шкідлива речовина (ШР) — речовина, яка під час контакту з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров`я, які визначаються сучасними методами як у процесі роботи, так і у віддалені строки життя нинішнього та прийдешнього поколінь. Клас небезпечності шкідливих речовин встановлюють залежно від норм показників. Відносять шкідливу речовину до класу небезпечності за показником, значення якого відповідає найвищому класу небезпеки. Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони — це концентрації, які за щоденної (крім вихідних днів) роботи протягом 8 год або за іншої тривалості, але не більше 41 год на тиждень, упродовж усього робочого стажу не можуть викликати захворювань або відхилень у стані здоров`я, які були б визначені методами досліджень у процесі роботи або у віддалені строки життя нинішнього та прийдешніх поколінь. Середня смертельна доза під час введення у шлунок — доза речовини, що викликає загибель 50% тварин під час одноразового введення у шлунок. Середня смертельна концентрація у повітрі — концентрація речовини, що викликає загибель 50% тварин під час дво— чотиригодинного інгаляційного впливу. Середня смертельна доза під час нанесення на шкіру — доза речовини, що викликає загибель 50 % тварин під час одноразового нанесеня на шкіру. Коефіцієнт можливості інгаляційного отруєння — відношення максимально досяжної концентрації шкідливої речовини у повітрі за температури 20 оС до середньої смертельної концентрації речовини для мишей. Зона гострої дії — відношення середньої смертельної концентрації шкідливої речовини до мінімальної (порогової) концентрації, що викликає зміну біологічних показників на рівні цілісного організму, які виходять за межі пристосувальних фізіологічних реакцій. Зона хронічної дії — відношення мінімальної (порогової) концентрації, що викликає зміну біологічних показників на рівні ціліс-ного організму, які виходять за межі пристосувальних фізіологічних реакцій, до мінімальної (порогової) концентрації, що викликає шкідливу дію у хронічному експерименті по 4 год п`ять разів на тиждень протягом не менше чотирьох місяців. Вміст шкідливих речовин у повітрі не повинно перевищувати встановлених у ГОСТ 12.1.005 - 88 гранично допустимих концентрацій (ГДК).обоче місце має бути організовано з урахуванням ергономічних вимог. Робочим місцем називають зону, оснащену необхідними технічними засобами, у якій відбувається трудова діяльність одного або групи виконавців. Організація робочого місця - це система заходів для оснащення робочого місця засобами і предметами праці та їх розміщення у певному порядку. Робоче місце має бути пристосоване для конкретного виду праці і для працівників певної кваліфікації з урахуванням їх фізичних і психологічних можливостей та особливостей. При організації робочих місць треба дотримуватися таких вимог:

1 достатній робочий простір для працівника, що дає змогу виконувати всі необхідні рухи під час експлуатації й технічного обслуговування устаткування;

2 достатні фізичні, зорові та слухові зв`язки між робітником та устаткуванням, а також між кількома робітниками;

3 оптимальне розміщення робочих місць у виробничих приміщеннях, а також безпечні проходи для робітників;

4 необхідне природне та штучне освітлення для виконання даної роботи й технічного обслуговування;

5 допустимий рівень шуму та вібрації, створюваних устаткуванням, розміщеним на робочому місці, або іншими джерелами;

6 необхідні засоби захисту робітників від дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів.35 Під час організації робочого місця слід враховувати робоче положення виконавця (робота “сидячи”, “сидячи та стоячи”); конфігурацію та спосіб розташування панелей індикаторів і органів керування; потребу в обзорі робочого місця; використання робочої поверхні для виконання робіт, встановлення телефонних апаратів, зберігання інструкцій, матеріалів та інших предметів; потреба у просторі для ніг при роботі “сидячи”. Одна з умов ефективної трудової діяльності полягає в контролі людиною своїх дій на основі інформації, що надходить ззовні через органи чуття, можливості кожного з яких обмежені. При обсягу інформації, що перевищує певну межу, орган чуття стає джерелом напруження і навіть небезпеки. Зір - домінуюча здатність органів чуття людини: через зоровий аналізатор людина отримує більше 80 % усієї інформації. До просторових характеристик зору відносять гостроту та поле зору, об`єм зорового сприйняття.

Гострота зору(15) - це здатність до роздільного розрізнювання двох максимально наближених точок. Лінії, проведені через ці точки до місця їх перетинання у світлозаломлюючих середовищах ока, утворюють кут, нижня межа значення якого дорівнює одній кутовій хвилині. Однак для кращого сприйняття цей кут має бути збільшений у 35 - 40 разів, тобто предмет має розташовуватися у стільки ж разів ближче тієї відстані, на якій відбулося його початкове розрізнення.

Полезору характеризується здатністю людини бачити предмети, розміщені по периметру прямо перед ним за нерухомої фіксації погляду. У полі зору виділяють зону центрального зору (4 - 7 о), в якій предмети сприймаються найбільш чітко, зону ясного бачення (до 40 - 70 о), у якій імовірне розпізнавання предметів з перерахуванням їх основних ознак (колір, форма, розмір тощо), та зону периферичного зору (до 150 - 170 о), в якій предмет уже не розпізнається, але виявляється. Об`єм зорового сприйняття виявляється кількістю предметів, що сприймаються людиною упродовж одної зорової фіксації.

До ергономічних характеристик зору відносять його енергетичні властивості, що забезпечують розрізнення предметів залежно від їх яскравості, контрастності та кольору. Чутливість ока до довжини світлових хвиль визначає кольоросприймання. Діапазон виявлення людиною кольорових сигналів коливається в межах 380 - 780нм. Диференційний поріг чутливості, який визначається як мінімальна різниця між подразниками, що викликає ледь помітну зміну відчуттів, для окремих кольорів (жовтий, голубий) може досягати 1-2 нм. Якість кольоросприймання значною мірою залежить від положення індикатора в полі зору, оскільки для кожного кольору характерна своя зона оптимального розпізнавання. Для червоного та зеленого кольорів36 ця зона коливається в межах 45 о по вертикалі та 60 о по горизонталі, для синього кольору - відповідно 80 та 100 о, для жовтого -95 та 120 о. На відстань видимості об`єктів впливають кольори фону та об`єкта. За ступенем зменшення далекості видимості на фонах природних умов (голубе небо, сіра земля, зелений ліс, жовтий пісок, білий сніг) кольори можна розмістити у такий ряд: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, білий. Велику далекість видимості має флуоресціююча емаль АС-554 оранжево-червоного кольору (у 1,5 рази більше, ніж червоного).

Це необхідно враховувати під час вибору фарби для локомотивів, спецодягу тощо. Найкраще за все сприймаються предмети, якщо для фону та об`єкта розрізнення використовується фарбування у несумісні кольори. У порядку ослаблення розпізнавання контрастні пари кольорів розміщують так: синій-білий, зелений-білий, червоний-жовтий, червоний- білий, оранжевий-чорний, червоний-зелений. Кольори фону та об`єкта взаємодіють один з одним, що призводить до перекручення розмірів та кольору об`єкта. Найточніше розміри і колір об`єкта сприймаються за співвідношення площ об`єкта і фону 1:2. Ця обставина враховується під час розробки шляхових знаків та пристроїв залізничної сигналізації. Насичені кольори привертають увагу і можуть використовуватися для покращення загального вигляду робочого приміщення, для розпізнавання різних деталей на пульті керування, проводів, труб тощо.

Гострота зору та кольоросприймання залежать від часу дії сигналу, що важливо враховувати під час організації діяльності оператора. Досить тісно пов`язане з часовими характеристиками зорового аналізатора і сприймання об`єкта, що рухається. Для безпечної роботи людини з такими об`єктами велике значення має вміння правильно оцінювати швидкості руху цих об`єктів. На залізничному транспорті особливо важливо правильно визначати швидкість руху рухомого складу під час маневрової роботи на станціях. При цьому багато технологічних норм грунтується на регламентованих гранично допустимих швидкостях, за яких дозволяється робити маневри. За допомогою слу хового аналі затора людина сприймає близько 10-15 % усієї інформації. Діапазон частот звуків, які чує людина, коливається у межах 16-20 тис. Гц. Поєднання рівня звукового тиску і частоти визначає гучність звуку. Для оптимального розпізнавання рівень звукового сигналу повинен на 10-12 дБ перевищувати фоновий шум. Інтенсивний шум утруднює звукові сигнальні зв`язки між робітниками, що підвищує небезпечність виникнення травм. Шк ірний аналі затор для сприйняття сигналів використовується рідше і тільки досвідченими спеціалістами для контролю за роботою всіх видів транспортних засобів, механізмів та станків. Ергономіка розглядає виробниче середовище як інтегральне ціле і вивчає його вплив на функціональний стан, працездатність і здоров`я людини, від яких багато в чому залежить ефективність діяльності37 системи в цілому. Середовище має складну, багаторівневу будову, у якій можна виділити санітарно-гігієнічний, естетичний та соціально- психологічний рівні. Під час проектування та експлуатації систем “людина-машина-виробниче середовище” орієнтуються на оптимальні для життєдіяльності і працездатності людини параметри елементів, з яких складаються умови праці. Обов`язковим при цьому є дотримування вимог стандартів безпеки праці, санітарних норм та правил. Для перевірки їх виконання в ергономіці вводиться поняття “гранично допустимі норми діяльності людини”. Під цими нормами розуміють ті значення параметрів, що характеризують фактори зовнішнього середовища, перевищення яких може викликати небажані відхилення у стані людини і буде несприятливо впливати на його організм. У разі неможливості забезпечення граничних значень будь-якого фактора зовнішнього середовища має бути розроблена система профілактичних заходів для нейтралізації їх шкідливої дії. Крім гранично допустимих норм зовнішнього середовища, у якому доводиться працювати людині, встановлено норми фізіологіч-них функцій працюючої людини та інформаційного навантаження. В ергономіці та фізіології праці розроблено ряд заходів визначення допустимих відхилень фізіологічних функцій працюючої людини від їх номінальних значень. Допустимими фізіологічні показники вважаються, якщо вони відхиляються не більш ніж на ±10 % від свого вихідного рівня; мають незначиму (у статистичному розумінні) зміну в процесі роботи порівняно з вихідним рівнем. Специфічним завданням ергономіки є розробка показників і визначення гранично допустимих норм інформаційного навантаження для робітників. Основним показником інформаційного навантаження є коефіцієнт завантаженості людини kзав=(1 — -роб/Т), де -роб - загальний час, упродовж якого людина зайнята обробкою інформації; Т - загальний час роботи людини.

Організаційні фактори ефективності трудової діяльності, до яких відносять режими праці та відпочинку працюючих, виділено у особливу групу. Працездатність людини значною мірою залежить від його фізіологічного стану. Всі органи та системи людини не можуть забезпечити рівномірний рівень працездатності, для неї характерні періодичні коливання. Періоди їх коливань іноді складають 24 год і більше. На біологічний ритм впливають зміна денного і нічного освітлення та інші фізико-хімічні фактори зовнішнього середовища, а на коливання працездатності, крім цього, впливають явища соціального та психологічного характеру. Коливання працездатності впродовж робочого дня також характеризуються піднесенням та спадом. Спад настає під час усякої діяльності, тому важливо вміти контролювати його і за допомогою ергономічних засобів добиватися повного відновлення працездатності. Одним із таких заходів є перерви у роботі. Вони потрібні для відновлення працездатності, досягнення рівномірної високої продуктивності праці

 

Правила техніки безпеки

Дуже важливо звернути увагу на робоче місце при вишиванні. Найкраще обладнати його біля вікна, тому що необхідно хороше освітлення під час роботи, це дозволить зберегти свій зір вишивальниці.

У темний час доби потрібно обов'язково використовувати настільну лампу або ж спеціальну лампу для вишивання, яка має прищіпку в підставі і кріпиться безпосередньо на п'яльці.

Робочий стілець повинен бути зручним, з твердою спинкою і відповідати зросту, щоб робота над виробом не стомлювала. Сидіти необхідно вільно і рівно. Корпус тримати прямо, злегка нахиливши голову до роботи. Ноги не повинні висіти, необхідно їх поставити на щось тверде.

Якщо у вишивальниці не дуже хороше зір або вона працює з дрібної канвою, то потрібно обов'язково використовувати відповідні окуляри або лупу для вишивання, яка кріпиться на п'яльці.

Так само необхідно дотримуватися правил техніки безпеки при роботі з голкою і ножицями:

обережно користуватися інструментами;

НЕ гарувати під час роботи голку в одяг або не залишати її на робочому місці;

голка завжди повинна бути з ниткою, в разі втрати її відразу ж треба шукати (для цього корисно мати магніт, з його допомогою можна легко знайти впала голку);

не шити іржавою голкою;

голки зберігати в ігольніце;

голку не брати в рот;

зберігати ножиці у спеціальній укладанні;

НЕ відкушувати нитку зубами, а відрізати ножицями;

передавати ножиці один одному тільки кільцями вперед

 







ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.