|
Вимоги до електрозварювальних робіт та обладнання
6.7.47. Електрозварювальні роботи слід виконувати згідно з вимогами “Правил техники безопасности и производственной санитарии при электросварочных работах”, затверджених Мінхіммашем СРСР 08.07.85, та Правил пожежної безпеки в Україні.
Електрозварювальне обладнання має відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.8 та ПВЕ.
6.7.48. До електрозварювальних робіт допускаються робітники, не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та перевірку теоретичних знань і практичних навиків, знань інструкцій з охорони праці і мають кваліфікаційне посвідчення з записом про допуск на виконання цих робіт, спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) та щорічну перевірку знань з одержанням спеціального посвідчення згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні.
Порядок організації та проведення інструктажів, навчання та перевірки знань з пожежного мінімуму, встановлено Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах і в установах та організаціях України, затвердженим наказом МВС України від 17.11.94 №628, зареєстрованим в Мінюсті України 22.12.94 за №307/517.
Електрозварювальники повинні мати II групу з електробезпеки. Електрозварювальники, яким надано право самостійного підключення зварювального обладнання до електромереж, повинні мати III групу з електробезпеки.
6.7.49. Підготовка електрозварювальників має проводитись у спеціалізованих професійно-технічних училищах, на курсах зі зварювання, на підприємствах чи в учбових комбінатах.
Атестація зварювальників на право виконання зварювальних робіт під час виготовлення, монтажу та ремонту об’єктів, що підлягають реєстрації в Держнаглядохоронпраці, має проводитись відповідно до Правил атестації зварників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 19.04.96 №61, зареєстрованих в Мінюсті України 31.05.96 за № 262/1287.
6.7.50. Для електрозварювальних установок та зварювальних постів, призначених для постійних електрозварювальних робіт у будовах поза збірно-зварювальними цехами та ділянками, мають бути передбачені спеціальні вентильовані приміщення зі стінами із негорючих матеріалів.
У приміщенні для електрозварювальних установок слід передбачити достатні за шириною проходи, які забезпечують зручність та безпеку виконання зварювальних робіт та доставки виробів до місця зварювання та назад, але не менше 0,8 м.
Площа окремого приміщення для електрозварювальних установок має бути не менше 10 м2, причому площа, вільна від обладнання та матеріалів, має бути не менше 3 м2 для кожного зварювального поста. Стіни кабіни мають бути заввишки 2 м, зазор між стінкою і підлогою – 50 мм, ця щілина має бути огороджена сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0 мм х 1,0 мм, а під час зварювання у середовищі захисних газів – 300 мм.
6.7.51. Проходи між однопостовими джерелами зварювального струму, перетворювальними установками зварювання (різання, наплавлення) мають бути шириною не менше 0,8 м, між багатопостовими – не менше 1,5 м, відстань від одного та багатопостових джерел зварювального струму до стіни має бути не менше 0,5 м.
Проходи між групами зварювальних трансформаторів повинні мати ширину не менше 1 м. Відстань між зварювальними трансформаторами, які стоять в одній групі, має бути не менше 0,1 м, між зварювальним трансформатором та ацетиленовим генератором – не менше 3 м.
Забороняється встановлення зварювального трансформатора над регулятором струму. Регулятор зварювального струму може розміщуватись поряд із зварювальним трансформатором або над ним.
6.7.52. Приєднання зварювальних установок до електричної мережі провадиться тільки через комутаційні апарати.
6.7.53. Забороняється безпосереднє живлення зварювальної дуги від силової, освітлювальної та контактної мереж.
6.7.54. Схема приєднання декількох джерел зварювального струму під час роботи на одну зварювальну дугу має унеможливлювати виникнення між виробами та електродом напруги, що перевищує найбільшу напругу холостого ходу одного із джерел зварювального струму.
6.7.55. Напруга холостого ходу джерел струму для дугового зварювання в разі нормальної напруги мережі не повинна перевищувати:
– 80 В ефективного значення – для джерел змінного струму ручного дугового та напівавтоматичного зварювання;
– 140 В ефективного значення – для джерел змінного струму автоматичного зварювання;
– 100 В середнього значення – для джерел постійного струму.
6.7.56. Одно- та багатопостові зварювальні установки повинні бути захищені запобіжниками чи автоматичними вимикачами з боку живильної мережі. Установки для ручного зварювання повинні бути оснащені покажчиком значення зварювального струму (амперметром або шкалою на регуляторі струму). Багатопостові зварювальні агрегати крім захисту з боку живильної мережі повинні також мати і автоматичний вимикач чи контактор (для підключення джерела струму до розподільчої цехової мережі) у загальному проводі зварювального кола та запобіжника на кожному проводі до зварювального поста.
6.7.57. Для запобігання займанню електропроводів та зварювального обладнання слід правильно добирати переріз кабелів за значенням струму, ізоляцію кабелів за робочою напругою та плавкі вставки запобіжників за гранично допустимим струмом.
6.7.58. Приєднання до мережі живлення та відключення від неї зварювальних установок повинні виконувати електротехнічні працівники підприємства, які експлуатують цю електромережу.
6.7.59. Пересувні джерела зварювального струму на час їх пересування мають бути відключені від мережі.
6.7.60. Електрозварювальну установку на весь час роботи слід заземлити мідним проводом перерізом не менше 6 мм2 або сталевим прутом (смужкою) перерізом не менше 12 мм2. Заземлення здійснюється через спеціальний болт, що має бути на корпусі установки.
Крім заземлення основного електрозварювального обладнання у зварювальних установках слід безпосередньо заземлювати той затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний дріт).
Забороняється використання нульового робочого чи фазного проводу двожильного живильного кабелю для заземлення зварювального трансформатора.
Заземлення електрозварювальних установок слід виконувати до їх підключення до мережі і зберігати до відключення від мережі.
6.7.61. Для живлення однофазного зварювального трансформатора слід застосовувати трижильний гнучкий шланговий кабель, третю жилу якого слід приєднати до заземлювального болта корпуса зварювального трансформатора та до заземлювальної шини пункту живлення.
Для живлення трифазного трансформатора слід застосовувати чотирьохжильний кабель, четверта жила якого використовується для заземлення.
Заземлювальну шину пункту живлення слід з’єднати з нульовим захисним проводом живильної лінії в установках з глухозаземленою нейтраллю або заземлювачем в установках з ізольованою нейтраллю.
6.7.62. Затискач (полюс) зварювального трансформатора повинен бути приєднаний до деталі, що зварюється, за допомогою заземлювального проводу заземлювальним болтом на корпусі зварювального трансформатора згідно з рисунком 6.1.
6.7.63. Зварювальні кабелі слід з’єднувати опресовуванням, зварюванням або паянням.
Підключення кабелю до зварювального обладнання слід здійснювати опресованими чи припаяними кабельними наконечниками.
6.7.64. Довжина первинного кола між пунктом живлення і пересувною зварювальною установкою має бути не більше 10 м.
Як зворотний провід, який з’єднує вироби, що зварюються, з джерелом зварювального струму, можуть використовуватися сталеві, алюмінієві або мідні шини будь-якого профілю, зварювальні плити, стелажі та сама зварювальна конструкція (металоконструкції та знепарені і зневоднені трубопроводи в межах котлів і турбін, на яких провадять зварювальні роботи) за умови, що їх переріз забезпечує безпечне (за умов нагрівання) протікання зварювального струму.
З’єднання окремих елементів, які застосовуються як зворотний провід, слід виконувати болтами, струбцинами або затискачами.
Забороняється використовувати як зворотний провід внутрішні залізничні рельси, мережі заземлення чи занулення, а також проводи та шини первинної комутації розподільчих пристроїв, металеві конструкції будівель, комунікацій та технологічне обладнання.
Зварювання слід проводити із застосуванням двох проводів.
Використання заземлювальних провідників розподільчих пристроїв як зворотного проводу для зварювальних установок може призвести до відгалужування струму на металеві оболонки розташованих поблизу контрольних кабелів, їх пошкодження та помилкової роботи релейного захисту. Помилкова робота релейного захисту може бути спричинена також появою різниці потенціалів між заземленими точками кіл релейного захисту під час роботи зварювальних установок.
6.7.65. У разі застосування пересувних джерел зварювального струму та виконанні робіт в пожежонебезпечних приміщеннях зворотний провід слід ізолювати також, як і прямий.
6.7.66. Забороняється подавати напругу до виробу, який зварюється, через систему послідовно з’єднаних металевих стрижнів, рейок чи будь-яких інших предметів.
1 – пункт живлення; 2 – зварювальний трансформатор; 3 – регулятор; 4 – електродотримач; 5 – шланговий одножильний дріт; 6 – заземлювальний болт; 7 – живильний шланговий трижильний кабель із заземлювальною жилою; 8 – нульовий дріт мережі.
Рис. 6.1. Схема підключення зварювального трансформатора
Якщо зварювальний виріб не має електричного контакту із заземленим столом, то заземленню підлягає безпосередньо цей виріб.
6.7.67. Перед початком електрозварювальних робіт необхідно зовнішнім оглядом перевірити справність ізоляції зварювальних проводів та електродотримачів, а також надійність з’єднання усіх контактів.
6.7.68. Проводи, підключені до зварювальних апаратів, розподільчих щитів та іншого обладнання, а також у місцях зварювальних робіт, повинні бути надійно ізольовані, а в необхідних місцях – захищені від дії високої температури, механічних пошкоджень та хімічної дії.
У разі пошкодження ізоляції проводів їх слід замінити або помістити в резиновий шланг.
Допускається ізоляція пошкоджених ділянок дротів методом вулканізації з використанням сирої гуми.
6.7.69. Відстань від зварювальних проводів до гарячих трубопроводів та балонів з киснем має бути не менше 0,5 м, до балонів та трубопроводів з пальними газами – не менше 1 м.
6.7.70. Забороняється користування електродотримачами, у яких порушена ізоляція держаків. Держаки електродотримачів мають бути виготовлені із негорючого діелектричного та теплоізоляційного матеріалу.
Забороняється застосування саморобних електродотримачів. Електродотримачі повинні відповідати ГОСТ 14651.
6.7.71. Струмовідні частини електродотримача мають бути ізольовані, крім того, має бути забезпечений захист від випадкового дотику до них рук зварювальника чи виробу, що зварюється.
Різниця температур зовнішньої поверхні руків’я і навколишнього повітря на ділянці, що охоплюється рукою зварювальника за номінального режиму роботи електродотримача, має бути не більше 40 °С.
6.7.72. Допускається застосовувати для зварювання постійним струмом електродотримачі з електричною ізоляцією тільки рукоятки. В цьому разі її конструкція повинна виключати можливість створення струмовідних містків між зовнішньою поверхнею рукоятки та деталями електродотримача, що перебувають під напругою, та безпосереднього контакту зі струмовідними деталями під час охоплення рукоятки. На електродотримачі має бути попереджувальний надпис «ЗАСТОСОВУВАТИ ЛИШЕ ДЛЯ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ».
6.7.73. Ремонт зварювальних установок слід виконувати тільки після зняття напруги.
6.7.74. Оглядання та чищення зварювальної установки та її пускової апаратури слід провадити не рідше 1 разу на місяць.
6.7.75. Опір ізоляції обмоток зварювальних трансформаторів та перетворювачів струму слід вимірювати після усіх видів ремонту, але не рідше 1 разу на 12 місяців.
Опір ізоляції обмоток трансформатора відносно корпуса та між обмотками має бути не менше 0,5 МОм. Опір ізоляції струмовідних частин зварювального кола (кабелі, електродотримачі) повинен бути не меншим 0,5 МОм.
Під час введення в експлуатацію, та після капітального ремонту ізоляція зварювальних трансформаторів має бути випробувана підвищеною напругою частотою 50 Гц протягом 1 хв; випробувальна напруга має відповідати значенням, зазначеним у таблиці 6.7.1.
6.7.76. Результати вимірювання опору ізоляції та випробування ізоляції зварювальних трансформаторів та перетворювачів струму особа, яка проводила вимірювання чи випробування, повинна заносити у «Журнал обліку, перевірки та випробувань електроінструмента».
6.7.77. На корпусі зварювального трансформатора чи перетворювача слід зазначити інвентарний номер, дату наступного вимірювання опору ізоляції та належність до цеху (дільниці та ін.).
6.7.78. Під час роботи з підручним або у складі бригади, зварювальник перед запалюванням дуги зобов’язаний попередити людей, що його оточують.
Таблиця 6.7.1
Випробувальна напруга зварювальних трансформаторів
| Місце прикладення випробувальної напруги
| Випробувальна напруга, за напруги живильної мережі трансформатора, В
| | до 380
| більше 380
| | Між первинною обмоткою та корпусом
|
|
| | Між вторинною обмоткою та корпусом
|
|
| | Між первинною та вторинною обмотками
|
|
| 6.7.79. Під час ручного зварювання всередині ємності та зварювання великогабаритних виробів слід застосовувати переносне портативне місцеве відсмоктувальне устаткування, оснащене пристроями для швидкого та надійного закріплення поблизу зони зварювання.
6.7.80. Для виконання зварювальних робіт всередині барабанів котлів та інших резервуарів і підземних споруд має бути призначено не менше 3 працівників, із яких двоє є наглядачами, повинні перебувати поза резервуаром (спорудою), біля люка (лаза) і страхувати зварювальника за допомогою рятувальної мотузки, закріпленої за його запобіжний пасок.
Під час виконання робіт всередині газонебезпечних підземних споруд та резервуарів застосування рятувальних пасків і канатів обов’язково.
У рятувальних пасків мають бути наплічні ремені з боку спини з кільцем на їх перетині для закріплення рятувального канату. Пасок слід підганяти так, щоб кільце розташовувалось не нижче лопаток.
Забороняється застосування поясів без наплічних ременів. Другий кінець рятувальної мотузки має бути протягом усього часу виконання робіт у руках наглядача назовні.
Наглядачі не мають права відходити від люка резервуара чи підземної споруди доти, поки у резервуарі перебуває зварювальник.
За необхідності спуску до постраждалого, один із наглядачів має одягти шланговий протигаз та рятувальний пасок і передати кінець від рятувального каната наглядачу, який залишився зовні.
Допускати до місця роботи сторонніх осіб забороняється.
6.7.81. Роботу в замкнених або обмежених просторах слід виконувати відповідно до вимог пункту 6.7.80 цих Правил. Один із наглядачів повинен мати ІІ групу з електробезпеки.
Зварювання в замкнених та важкодоступних просторах слід виконувати з дотриманням таких умов:
– наявності люків для прокладання комунікацій та евакуації працівників;
– безперервної роботи системи місцевої витяжної вентиляції та устаткувань (повітроприймачів та ін.), які видаляють шкідливі речовини, що є в повітрі, до гранично допустимих концентрацій та підтримують вміст кисню в замкнених та важкодоступних просторах не менше 20% за об’ємом;
– наявності у зварювальному обладнанні пристроїв припинення подавання захисного газу, у разі відключення чи зникнення напруги у зварювальному колі;
– наявності обмежувача напруги холостого ходу під час ручного дугового зварювання змінним струмом.
Обмежувач, виконаний як приставка, має бути заземлений окремим проводом.
(Замкненими просторами (приміщеннями) вважаються простори, обмежені поверхнями, що мають люки (лази) з розмірами, що перешкоджають вільному та швидкому руху через них працівника та обмежують вільний повітрообіг; важкодоступними просторами (приміщеннями) слід вважати такі, в яких через малі розміри ускладнюється виконання робіт, а природний повітрообмін недостатній.)
6.7.82. Забороняється провадити електрозварювальні роботи під час дощу та снігопаду за відсутності намету над електрозварювальним обладнанням та робочим місцем електрозварювальника.
Над переносними і пересувними електрозварювальними установками, які застосовуються на відкритому повітрі, мають бути споруджені намети з негорючих матеріалів.
6.7.83. В разі виконання електрозварювальних робіт у виробничих приміщеннях робочі місця зварювальників мають бути відокремлені від інших робочих місць та проходів негорючими екранами (ширмами, щитами) з висотою не менше 1,8 м.
Під час зварювання на відкритому повітрі такі огорожі слід ставити у випадку одночасної роботи декількох зварювальників поблизу один від одного та на дільницях інтенсивного руху людей.
6.7.84. Електрозварювальники, які працюють на висоті, повинні мати спеціальні сумки для електродів та металеві негорючі ящики для збору недогарків. У постійних та тимчасових місцях проведення електрозварювальних робіт мають бути встановлені металеві ящики для збору недогарків. Розкидати недогарки забороняється.
6.7.85. Під час електрозварювальних робіт у вогких місцях зварювальник повинен стояти на настилі із сухих дощок або на діелектричному килимку.
6.7.86. У разі будь-якого відлучення з робочого місця зварювальник повинен вимикати зварювальний апарат.
6.7.87. Під час електрозварювальних робіт зварювальник та його підручні повинні користуватись індивідуальними засобами захисту:
– захисною каскою із струмонепровідних матеріалів. Каску слід зручно сполучувати з щитком, який служить для захисту обличчя та очей. Захисні щитки повинні бути відповідними до вимог ГОСТ 12.4.035;
– захисними окулярами з безкольоровим склом для оберігання очей від осколків та гарячого шлаку під час зачищення зварених швів молотком чи зубилом;
– рукавицями, рукавицями з крагами або рукавичками з негорючих матеріалів з низькою електропровідністю.
Працівники повинні бути проінструктовані про шкідливий вплив на зір та шкіру ультрафіолетових та інфрачервоних променів, що виділяються під час електрозварювання.
Особи, які виконують електрозварювання або присутні при цьому, за появи болю в очах повинні негайно звернутися до лікаря.
6.7.88. Під час зварювальних робіт в умовах підвищеної небезпеки враження електричним струмом (зварювання у резервуарах та ін.) електрозварювальники, крім спецодягу, повинні забезпечуватись діелектричними рукавичками, калошами або килимками і у разі дотику до холодного металу – наколінниками та наплічниками.
6.8. Роботи в електроустановках, пов’язані з підійманням на висоту
6.8.1. До робіт на висоті і верхолазних робіт допускаються навчені особи, стан здоров’я яких має відповідати медичним вимогам, встановленим для даних видів робіт («Положення про медичний огляд працівників певних категорій»).
Працівники, які виконують верхолазні роботи, повинні мати відповідний запис в посвідченні про перевірку знань.
До самостійних верхолазних робіт допускаються особи віком не молодші 18 років, які мають стаж верхолазних робіт не менше одного року і кваліфікаційний розряд не нижче четвертого. Робітники, які вперше допускаються до верхолазних робіт, протягом одного року повинні працювати під безпосереднім наглядом досвідчених спеціалістів, призначених наказом керівника підприємства.
Працівники мають бути навчені безпеці праці до початку виконання верхолазних робіт.
6.8.2. Драбини, риштування, помости, кігті, лази та інші пристосування, що застосовуються для виконання робіт на висоті і верхолазних робіт, повинні бути сертифіковані, а також відповідати вимогам «Правил безопасности при работе с инструментом и приспособлениями», затверджених Міненерго СРСР та ЦК галузевої профспілки 30.04.85.
6.8.3. Під час виконання робіт, коли немає можливості закріпити строп запобіжного поясу за конструкцію або опору, слід користуватися страхувальним канатом, що є відповідним до вимог ГОСТ 12.4.107. В цьому разі строп запобіжного паска заводиться за конструкцію, деталь опори тощо. Виконувати цю роботу повинні дві особи, друга особа в міру необхідності попускає чи натягує канат.
6.8.4. Під час роботи на конструкціях, під якими розташовані струмовідні частини, що перебувають під напругою, ремонтні пристосування і інструмент прив’язуються для запобігання їх падінню. Застосовувати в цих випадках монтерські запобіжні паски зі стропами з металевого ланцюга забороняється.
6.8.5. Подавати деталі на конструкції чи устаткування слід за допомогою «нескінченного» канату. Працівник, який стоїть внизу, повинен утримувати канат для запобігання його розгойдуванню і наближенню до струмовідних частин.
6.8.6. Працівники, які виконують роботи на висоті або верхолазні роботи, повинні бути в спецодязі, що не заважає рухам. Особистий інструмент слід зберігати в сумці.
6.8.7. Працівники, що здійснюють нагляд за членами бригади, які виконують верхолазні роботи або роботи на висоті, можуть розташовуватися на землі.
6.8.8. Обслуговування освітлювальних пристроїв, розташованих на стелі машинних залів і цехів підприємств, з візків мостового крану слід провадити не менш ніж двома працівниками, один з яких з групою ІІІ. Під час виконання робіт з використанням крану ремонтникам має бути виданий наряд-допуск.
6.9. Роботи в електроустановках із застосуванням механізмів і вантажопідіймальних машин
6.9.1. Роботи з застосуванням механізмів і вантажопідіймальних машин, що виконуються в електроустановках (ВРУ, охоронні зони ПЛ), слід виконувати у відповідності з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 16.12.93 №128, “Правил безопасности при работе с инструментом и приспособлениями” і цих Правил.
Роботи із застосування будівельних машин і механізмів в охоронній зоні високовольтних ліній (ПЛ, КЛ) слід виконувати згідно з ГОСТ12.1.013-78.
6.9.2. Під час проїзду територією ВРУ та під ПЛ підйомні і висувні частини механізмів і вантажопідіймальних машин мають знаходитися в транспортному положенні.
Допускається в межах робочого місця переміщення механізмів і вантажопідіймальних машин по рівній місцевості з піднятим робочим органом без вантажу і людей на підйомній або висувній частині (якщо таке переміщення дозволяється заводською інструкцією).
Рух механізмів і вантажопідіймальних машин по ВРУ і охоронній зоні ПЛ допускається під безпосереднім наглядом працівників, зазначених в пункті 6.9.5 цих Правил, або адміністративно-технічного працівника з групою V, а по ВРУ – під наглядом оперативного працівника з групою IV.
На ВРУ швидкість руху визначається місцевими умовами, але не повинна перевищувати 10 км/год.
6.9.3. Під час проїзду у ВРУ чи охоронній зоні ПЛ механізмів і вантажопідіймальних машин відстані до струмовідних частин від підйомних і висувних частин, стропів, вантажозахватних пристосувань, вантажів повинні бути не меншими від зазначених в графі 3 таблиці 2.3, а під час роботи на цих механізмах відстані від людини, яка перебуває на підйомних і висувних частинах, повинні бути також не меншими від зазначених в графі 2 таблиці 2.3.
6.9.4. Під час роботи у ВРУ або охоронній зоні ПЛ механізмів і вантажопідіймальних машин забороняється підіймання і поворот стріли, підіймання телескопічної вишки або висувної драбини на висоту і під кутом, під час яких відстані до струмовідних частин будуть меншими від зазначених в графі 3 таблиці 2.3.
Стрілові самохідні крани повинні бути обладнані захистом від зіткнення елементів крану з перешкодами (координатний захист).
6.9.5. Під час роботи стрілових кранів у ВРУ і охоронній зоні особа, відповідальна за безпечне виконання робіт по переміщенню вантажів кранами, зобов’язана до підіймання стріли в робоче положення перевірити правильність встановлення крана у вказаному нею місці, після чого дозволяється видача дозволу на роботу крана.
Виконання робіт кранами повинно бути організоване відповідно до вимог «Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів».
6.9.6. Забороняється встановлювати стрілові вантажопідіймальні крани та працювати на них під проводами ПЛ, що перебувають під напругою, крім випадку, передбаченого ГОСТ 12.1.013-78.
6.9.7. Водії механізмів і вантажопідіймальних машин, а також стропальники під час допуску до роботи у ВРУ і під ПЛ мають бути проінструктовані про порядок проїзду поблизу струмовідних частин і роботи в електроустановках.
6.9.8. Водії механізмів і вантажопідіймальних машин повинні мати групу ІІ, а стропальники – групу І.
6.9.9. В разі проведення робіт у ВРУ і в межах охоронної зони ПЛ без зняття напруги механізми і вантажопідіймальні машини заземлюються. Переріз заземлювальних провідників має бути не меншим від прийнятого для даної електроустановки.
Вантажопідіймальні машини на гусеничному ходу в разі встановлення їх безпосередньо на ґрунті заземлювати не вимагається.
6.9.10. Під час роботи механізмів і вантажопідіймальних машин перебування людей під вантажем, що піднімається; проводом, що натягується; тяговими тросами і відтяжками, корзиною телескопічної вишки, а також безпосередньо поблизу від упорів і кріплень з боку натягування не допускається.
6.9.11. Під час робіт з телескопічної вишки (гідропідйомника) повинен бути візуальний зв’язок між членами бригади, які перебувають в корзині (колисці), та водієм. В разі, коли водій вишки (гідропідйомника) не бачить працівника, який подає йому сигнали, між водієм і працівником, який розміщується в корзині (люльці), необхідно встановити двосторонній радіо - і телефонний зв’язок. Значення сигналів, які використовуються в процесі роботи або пересування вишки, слід роз’яснити працівникам до початку роботи і впевнитись у засвоєнні ними цих сигналів.
6.9.12. Кожного разу перед початком роботи керівник робіт повинен упевнитися в справності механізмів, вантажопідіймальних машин та допоміжних вантажозахватних пристосувань.
Механізми і вантажопідіймальні машини, які устатковані виносними опорами, під час роботи слід поставити на всі опори.
У телескопічних вишок і гідропідйомників перед початком роботи перевіряються в дії висувна і підйомна частини, а у телескопічних вишок, крім того, підйомна частина встановлюється вертикально і фіксується в такому положенні.
Під час виконання робіт з телескопічної вишки (гідропідйомника) слід стояти на дні корзини (колисці) і закріпитися стропами запобіжного паску.
Перехід з корзини (колиски) на опору або устаткування і назад допускається тільки з дозволу керівника робіт.
6.9.13. Забороняється під час робіт на кутових опорах, пов’язаних з заміною ізоляторів, проводів або ремонтом арматури, встановлювати телескопічну вишку (гідропідйомник) всередині кута, утвореного проводами.
6.9.14. Не допускається робота вантажопідіймальних машин під час вітру, який викликає відхилення на небезпечну відстань вільних (без вантажів) тросів і канатів, за допомогою яких піднімається вантаж. Забороняється робота вантажопідіймальних машин за швидкості вітру, яка перевищує значення, вказані в паспорті машин.
6.9.15. Якщо внаслідок зіткнення зі струмовідними частинами або внаслідок дії електричного розряду механізм чи вантажопідіймальна машина опиняться під напругою, доторкатися до них і спускатися з них на землю або підніматися на них до зняття напруги забороняється.
В разі загоряння механізму або вантажопідіймальної машини, що перебуває під напругою, водій має зіскочити на землю, з’єднавши ноги і не доторкаючись руками до машини, віддалитися від неї на відстань не менше 8м, пересуваючи ступні по землі і не відриваючи їх одну від одної.
6.10. Робота відряджених працівників
6.10.1. До відряджених працівників належать працівники, які направляються для виконання робіт в діючих електроустановках інших підприємств і не перебувають в їхніх штатах, а також працівники одного і того самого підприємства, які направляються для роботи в діючих електроустановках з одного цеху (структурного підрозділу) в інший і не перебувають в штаті останнього.
6.10.2. Допуск відряджених працівників до робіт в електроустановках провадиться відповідно до цих Правил. Відряджені працівники в цьому разі повинні мати з собою іменні посвідчення про перевірку знань встановленої форми згідно з додатком 2 цих Правил. Перевірка знань цих Правил провадиться за місцем основної роботи.
6.10.3. Підприємство (організація), що відряджає працівників, повинне в письмовій формі, крім цілі відрядження, повідомити про працівників, які можуть бути призначеними керівниками робіт, наглядачами і членами бригади, а також про працівників, яким може бути надане право видачі нарядів.
6.10.4. Відряджені особи під час першого прибуття на місце відрядження проходять інструктаж з електробезпеки з урахуванням особливостей електроустановок, в яких їм доведеться працювати, а особи, на котрих покладаються обов’язки видавання нарядів, керівників робіт, наглядачів, проходять інструктаж і по схемах електропостачання цих установок. Інструктаж оформляється записом в журналі інструктажу з підписами осіб, що інструктуються, і особи, що проводить інструктаж.
6.10.5. Надання відрядженим працівникам права працювати в діючій електроустановці керівниками робіт, наглядачами і членами бригади може бути оформлене керівництвом експлуатаційного підприємства резолюцією на листі підприємства, що відрядило працівників, або за письмовою вказівкою. Надання права видавати наряди і розпорядження має бути оформлено письмовою вказівкою керівництва експлуатаційного підприємства.
6.10.6. Інструктаж відряджених працівників повинен проводити працівник з групою V зі складу адміністративно-технічних працівників або з групою ІV зі складу оперативних або оперативно-ремонтних працівників підприємства, на яке вони відряджені. Зміст інструктажу визначається працівником, призначеним відповідальним за електрогосподарство залежно від характеру і складності роботи, схеми і особливостей електроустановки.
6.10.7. Підприємство (організація), що відряджає працівників, відповідає за відповідність груп з електробезпеки відряджених працівників до наданих їм прав, а також за виконання відрядженими працівниками цих Правил.
6.10.8. Підприємство (організація), в електроустановках якого провадять роботи відрядженими працівниками, відповідає за виконання заходів безпеки, що забезпечують захист тих, хто працює, від ураження електричним струмом робочої і наведеної напруги.
6.10.9. Підготовка робочого місця і допуск до роботи відряджених працівників здійснюється у всіх випадках оперативними працівниками експлуатуючої організації.
6.10.10. В разі порушення цих Правил відрядженими працівниками посадові особи експлуатувальної організації зобов’язані заборонити подальше виконання робіт відрядженими працівниками.
7. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
