Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Стадії застосування норм права та їх механізм.





Питання механізму і стадій застосування норм права входить складовою частиною в механізм правового регулювання суспільних відносин. Воно являється основним ядром процесу правового регулювання. Разом із тим механізм правового регулювання опирається на діючі нормативно-правові акти, в яких повинен бути закладений сам процес їх реалізації. А щоб нормативно правові акти діяли ефективно в них має бути окреслена юридична сила акта, коли він вступає в дію, яких суб'єктів він стосується, які стоять перед ним завдання по регулюванню суспільних відносин, в них повинні бути положення про відміну старих нормативно-правових актів, які втратили свою юридичну силу. Ці та інші питання суттєво впливають на механізм реалізації і, зокрема, застосування правових норм.

Механізм правозастосування, як підкреслює Л.Б. Зуєв, складне структурне утворення, яке включає наступні елементи: владну діяльність компетентних органів і осіб по здійсненню своїх повноважень; діяльність, направлену в сферу суспільних відносин інших суб'єктів права; надання їм допомоги і створення умов для нормального використання прав, виконання обов'язків, дотримання основних вимог; здійснення примусового впливу на суб'єктів права з метою підпорядкування іх поведінки вимогам закону.1[81] Такий підхід до розуміння механізму правозастосування в цілому є правильний, але він звужує зміст процессу правозастосування. Без попередніх положень неможливо правильно і ефективно застосовувати правові норми.

В теоретичній літературі по-різному розглядають питання стадій застосування права, в одних випадках їх виділяють три, в інших шість.[82]

Найбільш доцільно виділити шість стадій, оскільки всі вони мають самостійне і важливе значення в процесі правозастосувальної діяльності. До них можна віднести:

1) аналіз і вивчення фактичних обставин справи, встановлення юридично значимих фактів і їх оцінка;

2) вибір нормативного акта відповідної норми права, яку належить застосувати до них;

3) перевірка справжності і правильності тексту, визначення меж дії та юридичної сили правової норми;

4) аналіз змісту і тлумачення правової норми;

5) прийняття рішення по справі і оформлення в індивідуальному акті застосування правових норм;

6) доведення цього рішення до суб'єктів, яких вони стосуються, і його виконання, використання або дотримання.

В юридичній літературі одні спеціалісти першу стадію застосування правових норм називають: «Вивчення фактичних даних і обставин справи — основна стадія застосування правових норм» (Ю.Н.Бро)[83] Інші вважають, що процес встановлення фактичних даних і вибір правової норми — це по суті єдиний і нерозривний процес (П.Е.Недбайло) [84] Треті з позицій управлінської діяльності вважають, що це збирання і оцінка інформації, яка необхідна для прийняття рішень (С.С. Алєксєєв)[85]

Такий підхід свідчить про те, що для різних державних органів і посадових осіб ця діяльність має різні відтінки і значення. Всю цю діяльність можна назвати як спеціальне пізнання фактичних обставин справи. Юридичне пізнання має ціленаправлений характер по вивченню, збиранню, аналізу фактичних обставин справи в зв'язку з практичними завданнями.

Правове пізнання складається із двох головних різновидів: 1) пізнання правових норм — юридична основа застосування права; 2) пізнання фактичних обставин справи — фактична основа справи. Слід підкреслити, що в законі і правозастосувальній діяльності часто вживаються такі поняття як «фактичні дані» і «обставини справи», їх іноді ототожнюють, хоча вони в певній мірі відрізняються.

Ці терміни зв'язані з поняттям факту. З позицій філософії «факт» має подвійне значення. В одному випадку він означає об'єктивні явища, що відбулися в дійсності, фрагмент дійсності. В іншому — факт виступає як суб'єктивний ідеальний образ, знання, певний елемент пізнавальної діяльності людини.

В зв'язку із цим одні вчені під фактичними даними розуміють факти реальної дійсності, які знаходяться в певних зв'язках з обставинами, що підлягають встановленню (Р.С.Бєлкін, С.В.Курильов)[86]. Інші вчені вважають, що це дані про факти дійсності (В.Я.Дорохов, О.В.Іванов) [87]

Законодавець, вживаючи поняття «фактичні дані» і «обставини справи», надає їм різне значення. Якщо фактичні дані — це докази, при допомозі яких встановлюються обставини, то самі обставини -—- це дії і події, які необхідно вивчити при допомозі даних, щоб правильно вирішити справу.

З юридичними фактами і обставинами справи надзвичайно тісно пов'язані докази. Суть і призначення доказів полягає в їх здатності виступати в якості засобів встановлення обставин справи. Докази по своєму призначенню і суті являються в основному однаковими в усіх сферах застосування права. В ст.65 КПК України закріплено, що доказами в кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільне небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.[88]

Велике значення для застосування правових норм має оцінка фактичних обставин справи і доказів на підставі норм права, яка веде до встановлення об'єктивної істини по справі.

Алєксєєв С.С. пише, що об'єктивна істина — це виражена в праві вимога, згідно якої рішення правозастосувального органу повинно повністю і точно відповідати об'єктивній

дійсності.[89] Більш повно дає визначення істини Н.А. П'янов: під встановленням істини при застосуванні норм права потрібно розуміти пізнання всіх фактичних обставин, правовідносин, суб'єктивних прав і обов'язків, які мають значення для правильного вирішення юридичної справи, такими, якими вони існували або існують в дійсності.[90]

В процесі застосування правових норм необхідно перевірити чи діє той чи інший нормативний акт, який потрібно застосувати. Необхідно встановити, чи він не відмінений, чи не змінений частково. Коли суб'єкт правозастосування встановив, що нормативно-правовий акт діє, то потрібно встановити, чи він відповідає офіційному тексту прийнятого нормативного акта, чи немає в ньому граматичних і логічних помилок. Лише після такої перевірки можливе застосування його до конкретної ситуації.

Процес застосування правових норм завершується прийняттям рішень по справі. Рішення по справі можна охарактеризувати з декількох позицій: як формально -логічний процес; як творчий процес; як державно-владна діяльність компетентних органів. Такі рішення повинні прийматися на основі справедливості та гуманізму що свідчить про високий рівень правосвідомості суб'єктів правозастосування.

Роль принципів права

Принципи права мають історичний характер. Вони є плодом багатовікового розвитку людства, результатом осмислення закономірностей розвитку суспільства в цілому, втілення їхніх демократичної та гуманістичної традицій. Роль, значення принципів права визначаються їх природою. Вони в концентрованому вигляді виражають сутність, зміст права, тому мають значення керівних положень під час здійснення державою правотворчої, правозастосовчої діяльності.

Призначення принципів права: здійснювати узагальнене закріплення засад суспільного ладу; забезпечувати однотипне формулювання норм права; забезпезпечувати їх вплив на суспільні відносини шляхом правового регулювання та інших видів правового впливу.

Сучасні дослідження принципів права обґрунтовують об'єктивний характер цієї категорії. Це такі засадничі основи права, які відповідають характеру суспільних відносин, економічним, політичним, ідеологічним процесам, що відбуваються у суспільстві. Саме така залежність зумовлює характер правотворчості, зміст правових норм, способи й методи реалізації права.[91]

Загальносоціальне право і юридичне право можна розглядати сьогодні як ціле і його частину у нерозривному їх взаємозв'язку. Загальносоціальне право щодо юридичного права є первинним, воно з'являється задовго до появи держави, продуктом якої є власне юридичне право, яке виникає у надрах уже існуючого загальносоціального права. Принципи права необхідно виводити із самої правової матерії, а не з ідеологічних категорій. Вони охоплюють усю правову матерію — і ідеї, і норми, і відносини — та надають їй логічності, послідовності, збалансованості. Принципи — це свого роду «сухий залишок» найбагатшої правової матерії, її суть, звільнена від конкретики. Принципи відіграють роль орієнтирів у формуванні права»[92]

Тому юридичне право не може суттєво відступати від усталених і апробованих постулатів загальносоціального права. Більшість з них держава закріплює у правових нормах і вони продовжують свою регулятивну функцію вже як юридичне право.

Водночас у державно організованому суспільстві існують норми загальносоціального права, які з різних причин не трансплантувались у норми юридичного права, тобто загальносоціальне право не зникає з появою держави і юридичного права. Воно виступає підґрунтям для юридичного права, а тому можна, вважати, що загальносоціальне право якраз і є тими принципами, на яких базується юридичне право як система норм.

«Принципи загальносоціального права, — пише А. М. Колодій, — передаються юридичному праву, тому що законодавець не може не враховувати думки суспільства і тому, що ця думка акумулюється насамперед у цих принципах - особливо це стосується демократичного (громадянського) суспільства»[93].Принципи права як основа системи юридичного права, підґрунтя, на якому воно розвивається, існують реально і водночас з самою системою права.

Про принципи права говорив у своїй дисертаційній роботі. С.П. Погребняк він зазначав:" принципи лежать в основі права, утворюють його фундамент; на них ґрунтується право як загальнообов'язковий соціальний регулятор. Роль основоположних принципів у реалізації права підкреслюється, тим що вони можуть бути й безпосередньою правовою підставою для вирішення справ. Це обумовлено тим, що право зобов'язане орієнтуватися на ті цінності, що втілені в принципах права, а однією з цілей застосування права є прийняття такого рішення, яке б узгоджувалося з принципами права." А також говорив: " що подолання прогалин у праві може здійснюватися шляхом безпосереднього застосування загальних (основоположних) принципів права. Така позиція обґрунтовується тим, що аналогія закону і права спирається на подібність відносин, які врегульовані законом, і тих, що не врегульовані законом, в той час як при використанні загальних принципів йдеться про створення правила для регулювання відносин, які по суті не є подібними до тих, що правом уже внормовані.[94]

Висновок

Застосування права, як форма реалізації права займає друге місце за своїм значенням після правотворчості. Та зійснюється відповідними органами, і як результат своєї діяльності приймають відповідне рішення. Процес застосування правових норм вимагає, щоб рішення приймались не тільки законними, обгрунтованими, доцільними, але і справедливими. В правознавстві справедливість означає прийняття рішень таким чином, щоб не ущемляти суб'єктивних прав і законних інтересів громадян. Тобто повинен дотримуватися принцип справедливості.[95]Ще одним із принципів застосування правових норм є гуманізм. Лише в останні роки він знайшов своє відображення, в першу чергу стосовно функцій правової держави, демократії і права.

Прийняття рішень на підставі права і з урахуванням принципів справедливості і гуманізму свідчить про високий рівень правосвідомості і правової культури суб'єктів правозастосування, що суттєво буде впливати на стан законності і правопорядку, розвитку правової демократії. Де принцип справедливості це тлумачення справедливості як зовнішнього щодо права явища і як спеціальної юридичної категорії, що відображає важливі юридичні форми. А принцип гуманізму означає закріплення у правових формах відносин між людиною, державою і суспільством на основі самоцінності людини, невід'ємності її прав та свобод а також поваги і гідності[96].

Важливим у процесі правозастосування є і те що потрібно враховувати законні інтереси і потреби як окремих громадян, так і всього суспільства. Тільки врахування діалектичної єдності інтересів громадянина, і держави, єдність юридичних прав і обов'язків дозволить приймати гуманні рішення як по відношенню до окремих громадян, так і по відношенню держави і суспільства.

Щодо ролі принципів то варта зазначити що, саме на них формуються норми права, тому вони є "фундаментальними конструкціями" права, всієї системи права, всього масиву норм права.







Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.