Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Комплексна механізація вирощування соняшника.





Соняшник — відносно теплолюбна культура. Насіння починає проростати при температурі 2-5°С, однак сходи при такій температурі з’являться на 25-28-й день. При температурі 20°С насіння сходить на 6-й день. При сівбі соняшнику в непрогрітий ґрунт рослини відстають у рості, подовжується вегетаційний період.

Сходи добре переносять тимчасові заморозки до мінус 7-8 °С, але потребують при цьому інтенсивного освітлення. Середньодобова температура повітря у першій половині вегетації повинна бути близько 220С, а в період цвітіння-дозрівання — 24-25°С. Для дозрівання соняшнику необхідна сума ефективних температур у межах 2300-2700°С.

Вимоги соняшнику до вологи досить високі, хоча він вважається посухостійкою рослиною. Транспіраційний коефіцієнт — 470-570. Насіння при проростанні поглинає 70-100% вологи своєї маси. Загальна витрата ґрунтової вологи під час вегетації з 1 га становить 3900-5800 м2. Рослини використовують вологу з глибини до 3 м, висушуючи іноді повністю 1,5-метровий шар ґрунту.

Соняшник дуже вибагливий до інтенсивного сонячного освітлення. Це рослина короткого дня. Він добре росте на чорноземах різних типів і каштанових ґрунтах, погано — на важких глинистих, схильних до заболочування, піщаних і супіщаних ґрунтах. Сприятливим для росту рослин є інтервал рН 6,0-6,8. Досить вибагливий до поживних речовин. На 1м насіння виносить із ґрунту азоту5-6 кг, фосфору-2-2,5 і калію — 10-12 кг.

Широке застосування інтенсивних та інших прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур ставить підвищення вимоги до культури землеробства і відповідно до якості обробітку ґрунту, захисту його від ерозії і дефляції, до накопичення, збереження і раціонального використання вологи. Це дозволяє оптимізувати агрофізичні властивості ґрунту, що у свою чергу зумовлює поглиблення диференціації способів обробітку і типів робочих органів машин. Здійснення таких вимог можливо шляхом удосконалення існуючих технологій обробітку та утворення принципово нових конструкцій агрегатів.

В Україні передбачено 103 варіанти підготовки ґрунту і наборів робочих органів машин із врахуванням вирощуваних культур, їх попередників, рельєфу поля, вологості поля, вологості ґрунту у польовий і ґрунтозахисній сівозмінах. Карта – схема підготовки ґрунту для Лісостепу України, де зображенні типи робочих органів, послідовність технологічних операцій, глибина обробітку грунту ( см ) широке застосування комбінованих агрегатів.

Основний обробіток грунту – це системи заходів, спрямованих на утворення сприятливих умов для росту і розвитку культурних рослин та сприяння одержанню високих врожаїв. Основний обробіток грунту включає полиневу і безполицеву оранки, щілювання, лущення, дискування, культивацію, боронування, коткування і вирівнювання грунту.



Оранка грунту ( Т – 150К + ПЛН – 6 – 35 ) – це розпушення оброблюваного шару грунту для утворення сприятливого водно – повітряного, теплового, поживного режимів і умов для накопичення, збереження і використання вологи атмосферних опадів; загортання в грунт мінеральних і органічних добрив, а також бур’янів і післяжнивних залишків.

Лущення, дискування застосовують для загортання після пожнивних залишків, підрізання бур’янів. Провокування до проростання насіння бур’янів для наступного їх знищення оранкою, розпущення поверхневого шару грунту для зменшення випаровування вологи і кращого проникнення шару грунту і зниження до 35% тягового зусилля плуга при наступній оранці. Крім того, при лущенні гине велика кількість збудників хвороб і шкідників сільськогосподарських культур.

Лущення, дискування, як правило, проводяться одночасно із збиранням попередника. А також при малих перервах часу між збиранням врожаю пізніх попередників і сівбою озимих культур. Залежно від попередника, типу грунту і вологості, виду і ступеня засміченості лущення проводять дисковими і лемішними лущильниками, важкими дисковими боронами.

Культивація призначена розпушити поверхневий шар грунту до мілкогродочкового стану на задану глибину і вирівняти його, знищити сходи бур’янів, покращити повітряний і водний режими грунту загальмувати капілярне піднімання та інтенсивне випаровування вологи. Культивацію виконують на глибину 4…14см. На легких ґрунтах першу весняну культивацію проводять на глибину 10…12см, на важких ущільнених солонцюватих – 12…14см. Наступні обробітки виконують на меншу глибину і останню – на глибину сівби насіння культур.

Боронування – це розпушення поверхневого шару грунту до мілкогрудочкового стану, сприяє зменшенню витрат і проростанню бур’янів, а також частковому вирівнюванню поверхні оранки і знищенню проростків бур’янів. Боронування зябу виконують при настанні фізичної спілості грунту, воно є одним із основних заходів при догляді за чорним паром. Боронування здійснюють зубовими і лапчастими боронами на глибину до 6см. Вирівнювання і коткування виконують для вирівнювання, ущільнення і утворення однорідного по щільності шару грунту на глибину загортання насіння. Якщо борони недостатньо вирівнюють поверхню ріллі, особливо коли грунт сухий, проводять коткування кільчасто – шпоровими котками.В інших випадках при задовільній вологості грунту ( 12…24% ) виконують коткування гладкими котками.

Удобрення. Соняшник має розтягнутий період засвоєння поживних речовин. Система удобрення цієї культури складається з основного і рядкового удобрення. Органічні добрива краще вносити під попередню культуру в дозі 30-40 т/га. У Лісостепу України на чорноземних і темно-каштанових ґрунтах найвищі врожаї одержують при внесенні азотно-фосфорних добрив. За недостатньої забезпеченості ґрунту поживними речовинами (менше 5 мг на 100 г ґрунту) вносять 60 кг азоту і 90 кг/га фосфору, за середньої — (5-10 мг на 100 г ґрунту) дають N45-60Р90, а за високої (понад 10 мг на 100 г ґрунту) — N20-30Р30. Норми добрив слід уточнювати в кожному конкретному полі.

Сівба. Насіння готують до сівби відразу після збирання насінних посівів. Його очищають, сушать, сортують і тільки після цього засипають на зберігання. Для відбору повноцінного використовують пневматичні сортувальні столи ПСС — 2,5 БПСУ -3. Висівають насіння масою 1000 насінин для сортів популяцій — 80-90 г, а для гібридів — не менше 50 г, чистота — 98-99,9%, панцирність — 96-99, схожість — 87-92%. За 1,5-2 місяці до сівби насіння протруюють ТМТД (3 кг/т), проти дротяника обробляють технічним 90%-м гамма-ізомер-гексахлораном (4 кг на 1 т насіння).

Сіють соняшник пунктирним способом із шириною міжрядь 70 см, сівалками точного висіву на глибину 6-8 см для сортів і на глибину 4-6 см для гібридів. Норма висіву залежить від густоти насадження. Оптимальна густота рослин в Лісостепу складає 55-60 тис/га. При цьому норма висіву збільшується при застосуванні гербіцидів на 15-20%, без гербіцидів — на 25-30 % (страхова надбавка). Ранньостиглі й низькорослі сорти та гібриди не знижують урожайності при загущенні до 80 тис./га. Оптимальний строк сівби, коли ґрунт прогріється на глибині 10 см до 10-12 0С. Кожне окреме поле соняшнику потрібно засівати за 1-2 дні, в господарстві сівбу закінчують протягом 4-6 днів.

Догляд на посівами. Коли вирощують соняшник за інтенсивною технологією з використанням високоефективних гербіцидів потреба у догляді за посівами відпадає.

Догляд за посівами складається з таких операцій:

- боронування до сходів і по сходам, через 5-6 днів після сівби. або руйнування земляної кірки з метою зменшення випаровування вологи з поверхні грунту знищення бур’янів, покращення доступу повітря до коренів рослин і полегшення схожості слабких рослин;

- культивація, або розпушення міжрядь з підрізанням або вичісування бур’янів в період вегетації проводять одне розпушування міжрядь у фазі 5-7 пар справжніх листків на глибину 5-6см.;

-прополка у рядках із знищенням бур’янів застосовують такі гербіциди: гезагард (2-4 кг/га), гоал 2Е (0,8-1 кг/га), дуал (1,6-2,6 кг/га), ептам 6Е (4,2-5,6 кг/га), ерадикан (5-6,3 кг/га), трефлан (2-5 кг/га), фронтьєр (1,1-1,7 кг/га), фуроре-супер (0,8-2 кг/га), харнес (1,5-3 кг/га).;

- підживлення, внесення добрив у період вегетації рослин у поєднанні з міжрядним обробітком;

- підгортання, розпушення грунту у міжряддях з одночасним присипанням нижніх частин рослин і утворення гребенів уздовж рядка;

- прорідження з метою формування необхідної густоти рослин;

- обпилювання і обприскування рослин для боротьби із шкідниками і хворобами.

За строками виконання післяпосівний обробіток грунту буває до сходовий і після сходовий. До появи сходів проводять коткування і боронування, а після їх появи – боронування, розпушення грунту у міжряддях і підгортання. Після сходове боронування проводять на тих полях, де необхідно розпушити верхній шар грунту з метою боротьби з бур’янами, а також покращити аерацію грунту і знищити ґрунтову кірку. Щоб запобігти пошкодженню рослин зубами борін посіви боронують, коли рослини добре вкоренилися. Щоб було менше травмованих рослин, боронують впоперек або по діагоналі. Вздовж рядків боронувати не можна, тому що при цьому можуть пошкоджуватись рядки рослин, які потрапляють під зуби борін. Не можна боронувати посіви при сильному вітрі. Інколи боронувати посіви необхідно у два сліди з деяким інтервалом між ними. Сходи соняшнику дуже легко пошкоджуються, тому їх необхідно боронувати після полудня, коли вони підв’януть.

Коли соняшник цвіте, потрібно підвозити пасіки з розрахунку 1-2 бджолосім’ї на 1 га посіву.

Збирання врожаю. Кращий строк збирання соняшнику — фаза господарської стиглості, коли 85% рослин мають бурі та сухі кошики, а вологість насіння становить 12-14%. У господарствах, які мають високопродуктивні очисно-сушильні лінії, доцільно збирати його із підвищеною вологістю насіння (18-20%).

Соняшник збирають зернозбиральними комбайнами з пристроями ПСП-1, ПСП-5М, ПСП-8, ПСП-10. Кошики слід зрізати із стеблом завдовжки 15-20 см. Кількість обертів барабана зменшується до 300-350. Висота стерні — не більше 20 см.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.