Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Контроль якості технологічних процесів.





Система технічного контролю – обов’язкова частина виробничого процесу, яка передбачена в процесі розробки технології виробництва, а також включає об’єкти контролю, контрольні операції, технічне оснащення, методи та засоби механізації та автоматизації контрольних операцій.

Організація технічного контролю на підприємстві здійснюються відповідно до «Типового положення про відділ технічного контролю (ВТК) промислового підприємства», яке встановлює головні завдання ВТК: запобігання випуску (поставці) підприємством продукції, яка не відповідає вимогам стандартів та технічним умовам, затвердженим зразкам, проектно-конструкторській та технологічній документації, умовам поставки та договорів, а також зміцненню виробничої дисципліни і підвищення відповідальності всіх ланок виробництва за якість виготовлювальної продукції. На якість виготовлення продукції впливають різні фактори: якість праці, технологічних процесів, предметів і засобів праці, нормативно-технічної документації та здійснюваного технічного контролю.

Зміст технічного контролю полягає в отриманні первинної інформації про фактичний стан об’єкта контролю та зіставлення її з вимогами, встановленими у документації. При відхиленні виробляється рішення щодо управління з метою мінімізації відхилень. Відмінності фактичних параметрів виробу від зазначених у нормативно-технічній документації встановлюються за наявністю дефектів та бракованої продукції. Дефект – це кожна окрема невідповідність продукції встановленими вимогам, а брак – це продукція, передавання якої споживачеві не допускається через наявність дефектів. Правила контролю встановлюють його розпорядок (регламент, графік), а метод контролю визначає правила його здійснення: технологію проведення контролю, число контрольованих параметрів і точність. Характеристика об’єкта, який піддається контролю, називається контрольованою ознакою. За етапами процесу виробництва розрізняють вхідний, операційний а приймальний контроль, а за повнотою охоплення – суцільний, вибірковий, безперервний, періодичний та летючий види контролю.

Вхідний контроль – контроль продукції постачальника, що надійшла до споживча чи замовника і призначена для виготовлення, ремонту та експлуатації продукції. За допомогою вхідного контролю споживач перевіряє відповідність показників якості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів та готової продукції, що надходить до підприємств по кооперації.

Операційний контроль – проводять з метою запобігання потрапляння дефектних виробів на наступні технологічні операції. Проводять його під час виконання окремих операцій та після завершення окремих етапів створення виробів.

Після завершення всіх технологічних операцій проводять приймальний контроль готової продукції. За результатами приймального контролю приймається рішення про її придатність до поставки або використання.



Суцільний контроль застосовується за умов високих вимог до рівня якості виробів, у яких абсолютно неприпустиме пропускання дефектів у подальше виробництво чи експлуатацію, а вибірковий – для виборів, що мають трудомісткість контролю та руйнуються при контролі якості. Безперервний контроль технологічних процесів виконують при їх нестабільності, як правило, автоматичними або напівавтоматичними засобами контролю, а періодичний, навпаки, при виробництві, що вже встановилося.

Статистичний приймальний контроль – це вибірковий контроль якості продукції, при якому для обґрунтування плану контролю використовуються методи математичної статистики.

 

Питання для обговорення

1. Якою є роль операційної функції у забезпеченні якості?

2. Розкрити сутність поняття «якість» та охарактеризувати аспекти, методи контролю і програми забезпечення якості.

3. Дати характеристику статистичних методів контролю якості продукції, статистичних методів контролю якості процесів.

4. Охарактеризувати ключові етапи еволюції менеджменту якості.

5. Здійснити порівняльну характеристику сучасних підходів (японського, американського) до управління якістю.

6. Розкрити зміст концепції всеосяжного управління якістю (TQM) як базової концепції сучасного менеджменту операцій.

7. Що являє собою система якості підприємства.

8. Дайте визначення поняттям “стандартизація” і “сертифікація”.

9. Охарактеризуйте модель управління якістю “п'ять М” (Ф. Котлера).

10. Що являє собою “петля якості” Е. Демінга.

11. Охарактеризуйте методологію TQM (тотальний менеджмент якості).

12. Що являють собою стандарти серії ISO.

13. Охарактеризуйте основні положення Державних стандартів України.

14. У чому сутність статистичних методів при здійсненні контролю якості продукції на виробничих підприємствах.

15. У чому полягають особливості статистичного контролю якості у сфері послуг.

Практичні завдання

Задача 1.

Банк реалізує програму підвищення якості і скорочення відповідних витрат на забезпечення якості. Для відділу надання позик він використовує у вигляді критерію ефективності індекс продуктивності: кількість опрацьованих бланків поділену на вартість необхідних для їх опрацювання ресурсів (оплата робочого часу, комп’ютерний час, бланки).

До реалізації програми підвищення якості ситуація була такою:

кількість опрацьованих бланків – 2080 шт.; витрати на оплату праці – 7187,2 дол (11,3 дол х 640 год); витрати на 3600 бланків вартістю 0,05 дол – 180 дол; витрати комп’ютерного часу – 500 дол;

Після реалізації проекту підвищення якості робочий час скоротився з 640 год. до 546 год., кількість бланків – з 3600 шт. до 2100 шт. Завдання:

1. Який був індекс продуктивності до реалізації програми, оскільки він змінився після реалізації нового проекту?

2. На скільки відсотків зросла продуктивність праці?

Задача 2.

Загальний (100%-й) контроль якості виправданий тоді, коли витрати в результаті відмови від нього перевищують витрати на здійснення цих заходів. Допустимо через брак однієї деталі фірма несе в 10 дол. Якщо середній рівень бракованих одиниць продукції в партії буде 3%, то очікувана вартість бракованої одиниці буде 0,03 х 10 дол. = 0,30дол. При якій умові в даному випадку доцільно здійснювати 100% контроль якості продукції?

 

Задача 3.

Керівництву треба вирішити, чи варто перевіряти якість деталі А, що випускається з постійним 3% рівнем браку. Якщо їх не перевіряти, 3% брак пройде через фазу збирання продукції і їх доведеться замінити пізніше. Якщо ж перевіряти всі деталі, буде виявлено одну третину дефектних деталей, що знизить рівень браку до 2%. Завдання: 1. Чи варто проводити 100%-й контроль за умову, що вартість контролю становитиме 0,01 дол. на одиницю продукції, а вартість заміни однієї бракованої деталі під час остаточного збирання – 4,00 дол.? 2. Допустимо, що вартість контролю не 0,01; а 1,05 дол. Чи змінить це Вашу відповідь на питання 1?

Задача 4.

Невелике кафе спеціалізується на виготовленні пон­чиків. З одного пакета борошна виготовляється 24 пончики. Щоденні закупівлі борошна становлять 100 пакетів і для переробки одного пакета необхідно витратити 0,5 год. робо­чого часу.

Завдання: 1. Розрахуйте продуктивність (кількість порцій на годину). 2. Якщо за умови поліпшення якості сировини з одного пакета можна буде виробити 26 пончиків (при цьому до­датково загальні витрати праці зростуть на 8 год., то як зміниться продуктивність)? 3. У кафе було впроваджено нову систему організації праці, результатом якої стало зниження загальних витрат праці на 5,6 год. Як це відобразиться на продуктивності?

Проаналізуйте можливі шляхи підвищення продуктив­ності, дайте розгорнуту відповідь.

 

Задача 5..

Міні-завод з виробництва цегли випускає 30000 шт. за рік продукції, постійні витрати становлять 13 000 у.о., змінні вит­рати — 0,5 у.о./шт. при ціні продажу готового виробу 0,8 у.о.

Фірма може реконструювати виробничі потужності, проте в цьому випадку постійні витрати зростуть на 6000 у.о., а змінні збільшаться до 0,7 у.о./шт., при цьому обсяг виробництва зросте до 400000 шт./рік.

Дайте відповідь на такі питання:

чи вигідним буде придбання обладнання для реконст­рукції?

як зміниться продуктивність у разі підвищення якості сировини (змінні витрати зростуть до 0,85 у.о. шт.), при незмінному обсязі виробництва (400 000 шт. /рік) і збільшенні ціни виробу до 1,1 у.о.?

 

Ситуація 1.

Із складу групи студентів створіть «кружок якості». Розробіть пропозиції щодо підвищення якості підготовки спеціалістів-менеджерів у ВНЗ в Україні. При цьому пропозиції розділіть на групи:

А) пропозиції по забезпеченню якості навчально-методичної літератури й посібників;

Б) пропозиції по забезпеченню якості професорсько-викладацького контингенту;

В) пропозиції по підвищенню якості організації навчального процесу;

Г) пропозиції по покращанню індивідуальної роботи студентів по вивченню професіональних дисциплін;

Д) інші пропозиції на Ваш розсуд.

Пропозиції Вам необхідно оформить у вигляді службової записки на ім’я завідуючого кафедри логістики.

Ситуація 2.

1. Вам як випускнику вузу належить працювати економістом-менеджером. Визначтеся умовно. У якій сфері і в якого типу організації, виходячи з Вашого бажання, Ви хотіли б працювати менеджером-економістом. За власним розсудом, виходячи із знань, одержаних в процесі навчання у вузі і власного досвіду, визначте номенклатуру основних Ваших функцій (обов'язків). Відповідно до Ваших функцій (обов'язками) розробіть основні положення по організації Вашого робочого місця економіста-менеджера.

Пропозиції згрупуйте в наступній послідовності:

1) Вимоги до приміщення.

2) Вимоги до оснащення приміщення меблями і устаткуванням.

3) Вимоги по пристрою телефонного зв'язку і її оснащенню

4) Вимоги по оснащенню робочого місця рахунково-вирішальними пристроями.

5) Вимоги по оснащенню робочого місця пристроями і приладами, що дозволяють механізувати збір, зберігання і використання інформації і забезпечити ефективність виконання Ваших обов'язків і управлінських функцій на базі комп'ютерної техніки.

6) Інші вимоги по Вашому розсуду (в т.ч. що стосуються дизайну і художнього оздоблення робочого місця і т.п.).

Ваші пропозиції оформите у вигляді службової записки на ім'я керівника організації, в якій Ви хотіли б працювати.

2. Виходячи з вибраної сфери діяльності (виробництво вибраного Вами товару і вибраної послуги) і посади економіста-менеджера, яку Ви займаєте у фірмі, визначте по вашому розумінню номенклатуру основних ваших обов'язків і згідно цій номенклатурі визначите, які види інформації (і види документів) Вам необхідні для ефективного виконання кожного пункту номенклатури своїх обов'язків. Результати оформите у вигляді наступної таблиці.

№п/п Найменування обов'язків Види інформації необхідної для їх виконання
     

Ситуація 3.

Підприємство займається випуском чоловічих костюмів. Для виробництва використовуються основні та допоміжні ткані, ґудзики, застібки - «блискавка» та інша фурнітура. Основний персонал підприємства включає наступних фахівців: спеціаліст – товарознавець по зв’язкам із постачальниками, комірник – приймальник тканей та комплектуючих, дизайнер, модельєр – розкрійник, майстри основного виробництва, майстер – приймальник готової продукції.

Як менеджер цього підприємства надайте загальні положення щодо контролю якості продукції. З цією метою:

а) визначте методи контролю якості для кожної категорії робітників – спеціалістів підприємства. Укажіть для кого і за яких умов доцільно використовувати вибірковий контроль якості, а за яких – необхідний 100 – відсотковий контроль.

б) обґрунтуйте чи можна використовувати у даному виді виробництва контроль якості з використанням карти контролю технологічного процесу? Чи доцільно впроваджувати на підприємстві сертифікацію продукції?

Ситуація 4.

У лівій частині таблиці наводяться основні показники якості виробу. Спробуйте коротко описати їх (дати характеристику) у правій частині таблиці.

Таблиця

Основні показники якості виробу

Показники Характеристика показників
Досконалість  
Особливості виробу  
Надійність  
Довговічність  
Можливість обслуговування  
Реакція  
Естетичні якості  
Репутація  

Ситуація 5.

Ділова гра "Корабельна аварія". Проспект гри.

Ділова гра дає можливість моделювати діяльність уп­равлінців і демонструє особливості прийняття індивідуальних і групових рішень. У процесі імітації групового експерименту досліджуються мотиви прийняття рішень, виявляються ліде­ри, здатність вибору варіантів усунення проблеми, оцінюють­ся можливості та наполегливість учасників гри у відстоюванні власної думки. Термін гри – 1 год. 20 хв. Кількість учасників – не менш ніж2 особи.

Умовний корабель потерпів аварію в Тихому океані на відстані 360 км від найближчого берега. Кожен учасник гри має уявити себе власником надувного човна з веслами і повинен забирати з потопаючого корабля необхідні предмети, що вказані в табл. (у порядку певної пріоритетності). Час прийняття рішення обмежений (7 хв.), бо корабель тоне.

Таблиця

Вихідна інформація для прийняття індивідуального та групового рішення

Предмети Власна думка Думка групи Оцінка експертів Індивідуальне відхилення (гр. 4- гр. 2) Групове відхилення (гр. 4- гр. 3)
1. Секстант          
2. Дзеркальце          
3.Каністра з прісною водою (20 л)          
4. Москітна сітка          
5.Аварійний запас продуктів (1 ящик)          
6.Карта Тихого океану          
7. Надувна подушка          
8.Каністра з пальним (мастилом) та сірники          
9.Транзистор­ний приймач          
10.Світлонепроник-ний пластмасовий лист (10 м2)          
11. Ром (1л)          
12.Нейлоновий шнур(10 м)          
13.Коробка шоколаду          
14. Снасті риболовні          
               

Гра проводиться у два етапи:

1. Кожен учасник гри приймає індивідуальне рішення що­до виходу з критичної ситуації та пріоритетності вибору названих у таблиці продуктів.

2. Рішення приймає група стосовно цієї самої проблеми, виходячи з критеріїв, вироблених самою групою (підко­ритися лідерові, досягти компромісу, погодитися зі спеціалістами тощо).

Сценарій гри.

Ситуація потребує термінового прийняття рішення для усунення проблеми. Гра передбачає наявність ведучого, який ознайомлює з умовами (обмеженнями) гри, правилами, сте­жить за термінами прийняття рішень і підводить підсумки гри. До обмежень у процесі гри належать: термін прийняття рішень; перелік предметів, які можна у вибраній послідовності за­брати з потопаючого корабля; дотримання процедур заповнення розрахункової таб­лиці. До управлінських параметрів гри відносяться: оцінка проблемної ситуації; вибрана стратегія; пріоритетність вибору запропонованих предметів.

Правила гри.

1. Оцінивши ситуацію, кожен приймає протягом 7 хв. індивідуальне рішення, а саме: у графі 2 таблиці визна­чає пріоритетність для себе особисто кожного з пред­метів (навпроти найважливішого ставиться цифра 1, на­ступного за важливістю — 2 і так до позиції 14 включно). Після цього кожний учасник гри визначає ймовірність врятування як суб'єктивну оцінку.

2. Приймається групове (колективне) рішення. Усі учас­ники повинні дійти згоди за тих самих вхідних умов. Усі показники фіксуються у гр. З, причому цю графу запов­нюють усі учасники гри однаково. Далі визначають імовірність врятування як суб'єктивну групову оцінку.

3. Ведучий оголошує оцінку ситуації експертів-спеціалістів у морській справі, аналізується запропонований ним оп­тимальний варіант стратегії та визначений на її основі пе­релік предметів. Усе це фіксується у графі 4.

4. По кожній позиції індивідуального рішення визнача­ються відхилення від оцінки експертів. Абсолютна величина відхилення заноситься у графі 5 (гр. 4 — гр. 2). Екс­перти встановили, що у випадку суми відхилень більшої від 60 балів, шансів па врятування немає. Отже, робить­ся висновок про недостатність оцінки ситуації та непра­вильний вибір стратегії.

5. По кожній позиції групового відхилення від оцінки екс­пертів також роблять висновки. Дані ці заносять у графу 6 (гр.4 — гр.3). Висновки експертів про неможливість врятування при перевищенні суми відхилень від критич­ного числа (60 балів) поширюються і на дану ситуацію.

Тести.

1. Яке з наведених визначень найповніше відображає поняття «якість»?

А. Якість – це відповідність продукції певним вимогам.

Б. Якість – це придатність продукції до споживання.

В. Якість – це передбачувана міра однорідності та надійності продукту при низьких витратах і відповідності потребам ринку.

Г. Якість – це міра відповідності технічним вимогам. Передбаченим проектом продукції чи послуг.

Д. Якість – це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міра її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

 

2. Визначте та проставте у відповідні рамки абревіатуру нижченаведених показників якості: одиничні показники якості (ОПЯ); загальні показники якості (ЗПЯ); комплексні показники якості (КПЯ).

А. Екологічність виробів, міра їх шкідливого впливу а людину, довкілля тощо.

Б. Економічність виробу, його вигоди для виробника і споживача.

В. Ергономічність, естетичних і патентоправовий захист виробів.

Г. Призначення виробу та його корисний ефект від використовування.

Д. Надійність і технологічність виробу.

Є. Транспортабельність, стандартизація та уніфікація виробу.

Ж. Коефіцієнт готовності виробу, що характеризує його безвідмовність та ремонтно придатність.

З .Калорійність, консистенція, смак, запах, термін зберігання виробу.

3. Які з наведених визначень характеризують: абсолютний рівень якості (АРЯ); відносний рівень якості (ВРЯ); перспективний рівень якості (ПРЯ); оптимальний рівень якості (ОРЯ)?

А. Рівень якості, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво й використання продукції є мінімальна.

Б. Якість виробів оцінюється на основі врахування напрямків і темпів розвитку науки і техніки, змін споживчого попиту.

В. Якість виробів оцінюється на основі вибраних для його вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів.

Г. Якість оцінюється на основі порівняння вимірювальних показників даної продукції з абсолютними показниками якості кращих її аналогів.

Д. Проставте в наведених рамках скорочені назви методів визначення рівня якості: об’єктивно-експериментальний (ОЕ); органолептичний (ОЛЕ); диференційований (ДМ); комплексний метод (КМ); соціологічний (СМ); метод експертних оцінок (МЕО).

Є .Якість продукції визначається за допомог7ою органів відчуття за бальною системою.

Ж. Рівень якості оцінюється за допомогою технічних, лабораторних, стендових засобів.

З .Оцінка рівня якості передбачає порівняння одиничних виробів з відповідальними показниками виробів-еталонів або з базовими показниками стандартів (технічних умов).

К. Оцінка рівня якості ґрунтується на даних обліку вимог споживачів, оцінці пріоритетних напрямів розвитку техніки і технології.

Л .Рівень якості оцінюється на основі аналізу спеціалістами даного виду продукції, витрат на її виготовлення, умов попиту, споживання.

М .Рівень якості визначається на основі інтегрального показника із застосуванням середньозваженої арифметичної величини з використанням при її підрахунку коефіцієнтів вагомості усіх розрахункових показників.

5. Вартість якості складається із двох видів витрат: витрати на забезпечення якості, або ціна відповідності продукції (ЦВП) і витрати, пов’язані з незадовільною якістю, або ціна невідповідності продукції (ЦНП). Проставте ці скорочення навпроти відповідних наведених витрат.

А. Вартість витраченої сировини та робочого часу, затрати на повторне виготовлення продукції.

Б. Витрати на виявлення та запобігання браку, випробування і тестування.

В. Витрати на навчання, підготовку кадрів, складання звітів.

Г. Витрати на ремонт протягом гарантійного періоду, оплата відряджень спеціалістам з гарантійного ремонту.

Д. Витрати електроенергії, амортизації обладнання, внесення, змін у технології.

Є. Витрати на вдосконалення технічних засобів в управлінні якістю, здійснення контролю за якості виробів.

Ж. Витрати, пов’язані з прострочкою платежів за рахунками та плата за затримку поставок.

6. Які з наведених причин змушують фірму дотримуватися гасла: «Краще не виробляти товар, ніж виробляти товар поганої якості»?

А. Бажання похизуватись перед іншими виробниками. «так», «ні»

Б. Побоювання відповідальності за неякісну продукцію.«так», «ні»

В. Відсутність надії відшкодувати витрати після реалізації товару

«так», «ні»

Г. Скорочення виробництвам або втрата перспективної справи.

«так», «ні»

Д.Турбота про споживача та бажання запобігти його зайвим витратам. «так», «ні»

 

7.Які з наведених елементів системи забезпечення якості продукції обов’язкові для підприємства?

А. Дотримання стандартів якості серії ISO 9000.

«так», «ні»

Б. Дотримання технічних умов, що містять вимоги забезпечення якості продукції в процесі постачання, виробництва та споживання. «так», «ні»

В. Дотримання державних та галузевих стандартів забезпечення якості продукції «так», «ні»

Г. Дотримання стандартів науково-технічних товариств та організацій «так», «ні»

Д. Дотримання внутрішніх стандартів, що конкретизують вимоги до якості продукції «так», «ні»

 

8.Яке з наведених визначень найповніше характеризує суть технічного контролю?

А. Технічний контроль – це контроль предметів і засобів праці, технології, умов праці, параметрів структури ринку тощо.

Б. Технічний контроль – це перевірка дотримання технічних вимог забезпечення якості продукції на всіх стадіях її виготовлення та факторів, що визначають необхідну якість.

В. Технічний контроль – це контроль розрахунково-економічний, статистичний та реєстраційний контроль.

Г. Технічний контроль – це контроль якості вхідних основних і допоміжних матеріалів.

Д. Технічний контроль – це контроль, що здійснюється в спеціально обладнаних приміщеннях і лабораторіях.

 

9.Об’єктами вхідного контролю є:

А. Виробничо-трудова дисципліна, технологічні режими обробки та складання виробів. «так», «ні»

Б. Справність устаткування, пристроїв, робочого інструменту та контрольно-вимірювальних приладів, за допомогою яких визначається якість продукції. «так», «ні»

В. Відповідність рівня кваліфікації персоналу необхідним вимогам. «так», «ні»

Г. Якість технічної документації та вхідних матеріалів. «так», «ні»

Д. Запобігання передачі бракованої продукції споживачеві або на наступну технологічну стадію. «так», «ні»

 

10.Яке з наведених визначень найбільш повно відображає суть процесу стандартизації продукту?

А. Встановлення вимог до якості готової продукції, сировини, матеріалів тощо.

Б. Розвиток уніфікації та типізації продукції як важливої умови спеціалізації та автоматизації виробництва.

В. Нормотворча діяльність з відпрацьовування найраціональніших норм т а їх закріплення в нормативно-технічних документах типу стандартів, інструкцій, методик, вимог до розроблення продукції.

Г. Забезпечення єдиної технічної мови, система класифікаторів техніко-економічної інформації, кодування продукції, форм і методів організації виробництва.

Д. Формування єдиної системи показників якості продукції, методів її випробування та контролю.

 

11.Державні (національні) стандарти країни встановлюються:

А. На ті види продукції, які виготовляються на замовлення окремих фірм, а також нових видів виробників на період їх освоєння виробництвом. «так», «ні»

Б. На вироби загального машинобудівного застосування, продукцію для населення, економіки в цілому та міжгалузевого призначення. «так», «ні»

В. На організаційно-методичні та загальнотехнічні об’єкти, на елементи народногосподарських об’єктів державного значення.

«так», «ні»

Г. На системи випробування, що містять обов’язкові та рекомендаційні вимоги. «так», «ні»

Д. На випровадження результатів фундаментальних досліджень, отриманих в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів.

«так», «ні»

 

12. Які відмінності снують між національними стандартами якості та міжнародними стандартами серії ISO 9000?

А. Ніяких відмінностей не існує, просто узагальнення національної практики. «так», «ні»

Б. Стандарти ISO 9000 розроблені для великих транснаціональних корпорацій, регулюють взаємовідносини між ними. «так», «ні»

В. Міжнародні стандарти регулюють побудову систем управління якістю продукції та раціоналізують досвід, нагромаджений національними організаціями у цій галузі. «так», «ні»

Г. Стандарти ISO 9000 лише вказують фірмам, як документувати свої дії, а потім діяти згідно з цією документацією. «так», «ні»

Д. Стандарти ISO 9000 забезпечують структуру, за допомогою якої фірми можуть оцінювати свій поточний стан і намічати рівень якого вони хотіли б досягти. «так», «ні»

Є. Ці стандарти містять вказівки щодо стабільності системи та мінімальні вимоги, які необхідно виконати для виживання в ринкових умовах. «так», «ні»

Ж. Дотримання цих стандартів дає можливість фірмі сертифікувати свою продукцію «так», «ні»

 

13. Яке з наведених визначень найповніше відображає суть поняття «сертифікація продукції»?

А. Сертифікація – це надання потенційним споживачам достовірної інформації про якість товару.

Б. Це документ, що видається спеціальним органом і підтверджує якість товару.

В. Це отримання знака відповідності, який реєструється і має підтверджувати відповідність маркірованої ним продукції встановленим вимогам.

Г. Це процедура перевірки, випробування продукції з метою визначення її характеристик, оформлення та затвердження відповідної документації у згідно з існуючою системою стандартів.

Д. Це отримання документа, що видається за правилами системи сертифікації та підтверджує відповідність сертифікованої продукції встановленим вимогам нормативно-технічної документації.

 

14. Яка з наведених форм сертифікації продукції найбільш ефективна і доцільна?

А. Одностороння сертифікація, коли фірма сама здійснює перевірку на відповідність стандартам ISO 9000.

Б. Перевірка здійснюється державними органами в рамках регулювання господарської діяльності підприємств та з метою подальшого технічного нагляду за сертифікованими виробами.

В. Сертифікація третьою стороною, де в ролі аудитора виступають спеціальні кваліфіковані агентства зі стандартизації та сертифікації.

Г. Сертифікація другою стороною, коли фірма-замовник здійснює перевірку компанії-постачальника.

Д. Сертифікація, що здійснює за ініціативою самих господарських суб’єктів на договірних засадах.

 

15. З наведених характеристик виберіть ту яка відображає суть поняття управління якістю продукції.

А. Управління якістю – це прогнозування базових показників якості, визначення напрямів проектно-конструкторських робіт та аналіз досягнутих результатів та інформації про рекламацію і споживчій попит.

Б. Це управління сферою виробництва, підтримання на рівні заданих показників якості, взаємодія з внутрішньовиробничими об’єктами управління та зовнішнім середовищем.

В. Це планомірний, цілеспрямований процес впливу на всіх рівнях та на всіх стадіях життєвого циклу продукції на ті фактори та умови, які забезпечують створення виробів оптимальної якості й повноцінного використання.

Г. Це сприяння економії людських і матеріальних ресурсів фірми, розширення та завоювання нових ринків збуту продукції.

Д. Це досягнення технічного рівня продукції, що перевищує рівень провідних фірм, поліпшення найважливіших показників якості продукції та зниження рівня дефектності її виготовлення.

 

16. Хто з наведених вчених обґрунтував необхідність управління якості продукції та запровадження штабних одиниць професіоналів-менеджерів у цій сфері?

А. Едвардс Демінг – американський учений статистик, який працював у японському корпоративному бізнесі.

Б. Філіпп Кросбі – американський учений, який тривалий час працював в аерокосмічній промисловості США.

Г. Джозеф Юран – учений США один з провідних філософів у сфері якості.

Д. Фредерік Тейлор – учений-практик з США, засновник школи наукового управління.

Є. Шігес Інго – японський вчений, розробник знаменитої системи «точно в строк».

 

17. Поставте в відповідних рамках цифрами послідовність еволюції підходів до управління якістю продукції.

А. Формування концепції тотального (всеохоплюючого) контролю якості (ТQС – total quality control ). Головна її ідея – забезпечення та підтримка потрібного рівня якості впродовж усього процесу створення виробу за допомогою таких процедур: оцінювання рівня якості аналогічних виробів, аналіз вимог покупців, довгострокове прогнозуваня рівня якості продукції, розроблення стандартів, контроль якості в процесі проектно-конструкторських робіт, контроль вхідних матеріалів, поопераційній та приймальний контроль, контроль якості виробів в умовах експлуатації та аналіз відгуків споживачів.

Б. Концепція наукового менеджменту, що передбачає вимоги до якості виробів у вигляді допусків, шаблонів, калібрів та обґрунтувала запровадження штатної посади інспектора з якості система мотивації – штрафи і звільнення за дефекти і брак. Відносини з постачальниками і споживачами будувались на підставі вимог, зафіксованих у технічних умовах, що перевірялись при вхідному та вихідному приймальному контролю. Система навчання – навчити професіональним навичкам та вмінню працювати с контролюючим обладнанням. Головна ідея – виявляти та вибраковування дефекту продукцію, як найшвидше вилучали її, щоб запобігти серйозним втратам на наступних операціях.

В. Концепція тотального (всеохоплюючого) менеджменту якості (ТQM –total quality management). Основна ідея – поліпшення не має межі, нуль непродуктивних витрат, поставки точно в строк, тобто постійне підвищення якості (quality improvement). Ця ідея базується на таких принципах: зацікавленість керівництва вищої ланки, утворення Ради з поліпшення якості роботи; залучення всього керівного складу до процесу поліпшення роботи, забезпечення колективної та індивідуальної участі; створення груп по вдосконаленню систем якості, повніше залучення постачальників; короткострокові та стратегічні плани поліпшення роботи, створення системи відзначення заслуг; навчання має всеохоплюючий і безперервний характер і перетворюється в частину мотивації; взаємовідносини з постачальниками і споживачами ґрунтуються на стандартних ІSО 9000 та сертифікатах на системи якості.

Г. Концепція статистичних методів управління якістю, розроблення контрольних карт (Вальтер, Шухард), таблиць вибіркового контролю(Г. Додж, Г. Ромінг). Основна ідея – перенесення акценту з інспекції та виявлення дефектів на запобіганню виникнення їх шляхом установлення причини та усування їх основні вивчення процесів та управління ними. Ускладнюється мотивація, яка враховує здатність до використання статистичних методів, контрольних карт, карт регулювання та контролю. Зростають вимоги до освіти: крім професійних знань треба статистичні методи аналізу, регулювання та контролю. Ускладнюється відносини постачальник-споживач. Великого значення набувають стандартні таблиці на статистичний приймальний контроль тощо.

Д. Концепція менеджменту на основі якості (МВQ – management by quality). Основна ідея – врахування інтересів суспільства, дотримання прийнятих стандартів ISO 14000 про захист зовнішнього середовища та безпеку продукції. Система управління якістю ґрунтується на таких елементах: політика керівництва у сфері якості, організація роботи з її виконання, система документації та планування, документація вимог та їх виконання; якість планів і програм, компетентність розробників, перевірка виконання, своєчасне оцінювання результатів та внесення змін; якість при закупках, позначення виробів та можливість їх контролю; якість виробництва, перевірка якості (вхідний, між операційний контроль, документація випробувань); контроль за випробувальними засобами, чітке дослідження дефектів виробів та з’ясування причини їх виникнення, здійснення корекції; якість при зберіганні, переміщенні, упаковці, відправленні, документування якості, оформлення документації; внутрішньофірмовий контроль за системою підтримки якості, навчання персоналу, застосування статистичних методів, аналіз якості та систем регулювання; ставлення до споживача як найважливішої складової процесу управління якістю, врахування потреб суспільства.

 

18. У чому полягає загальний зміст статистичних методів управління якістю?









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.