Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ





Історія держави та права україни

 

 

спеціальність «Право»

для студентів 1 курсу юридичного факультету

 

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів - 4 Галузь знань 081 Право Нормативна
Модулів ‑ 2 Спеціальність 081-«Право» Рік підготовки ‑ 1
Змістових модулів ‑ 2
Загальна кількість годин ‑ 120 Семестр ‑ весняний
Лекції – 20 год.
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних 4 самостійної / індивідуальної роботи студента – 4 Рівень вищої освіти- перший (бакалаврський) Семінарські заняття – 36 год.
Модульний контроль – 4 год.
Самостійна робота – 30 год.
Індивідуальна робота – 30 год.
Форма підсумкового контролю: екзамен

 

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1/1.

 

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Мета вивчення курсу “Історія держави і права України” — дати майбутнім юристам знання про загальні закономірності та характерні особливості виникнення, функціонування, зміни різних типів і форм держави і права українського народу на всіх етапах його розвитку..

навчальна – формування у студентів знань щодо генезису інституцій держави і права на українських землях

розвиваюча – формування у студентів вміння самостійно отримувати знання, використовувати їх задля вирішення різнорідних проблем, сприяння подальшій соціалізації студентів

виховна – формування у студентів етичної відповідальності, патріотизму

Завдання:

- пізнання та пояснення історії державно-правового розвитку в Україні;

- визначення стійких тенденцій, закономірностей розвитку історико- правових явищ;

- формування національної свідомості, високих моральних і правових цінностей, поваги до минулого українського народу та віри в його майбутнє. Історико-правова наука, вивчаючи й узагальнюючи досвід минулого, виконує також і прогностичну функцію, сприяє уникненню повторення помилок. Незнання минулого ставить під загрозу будь-яку спробу належно діяти у майбутньому.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

1) на понятійному рівні: загальні тенденції та особливості державно-правового розвитку українських земель на окремих історичних етапах; періодизацію курсу історії держави та права України;

2) на фундаментальному рівні: умови виникнення, розвитку, діяльності, занепаду або трансформації держави, державних інститутів, органів влади та управління кожної історичної доби; особливості суспільного устрою залежно від історичного періоду; формування та структуру судової системи; особливості судочинства; основні джерела права та етапи його кодифікації; традиції розвитку національної державності; етапи формування сучасної української держави; основні етапи конституційного процесу в Україні; основні результати сучасної законотворчої діяльності;

3) на практично-творчому рівні: правила послідовного виконання певних операцій задля вирішення поставлених завдань; логічні прийоми та методичні правила творчого дослідження і пошуку істини;

вміти:

1) на репродуктивному рівні: користуватися понятійним апаратом даної історико-юридичної дисципліни;

2) на алгоритмічному рівні: аналізувати історичні факти, події, процеси;

3) на евристичному рівні: виявляти причинно-наслідкові зв'язки у державотворчому та законодавчому процесах; проводити аналогії, давати порівняльні характеристики державних органів, їх структури, функцій, результатів роботи;

4) на творчому рівні: аргументовано доводити взаємозвязок економіки, політики та права; визначати вплив традицій на розвиток окремих правових документів, а також нові підходи у реформуванні існуючої правової системи; застосовувати знання про державно-правові ідеї минулих років при з'ясуванні сучасних вітчизняних і зарубіжних правових теорій, концепцій та ідей.

 

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1

Тема 1.. Вступ до курсу “Історії держави і права України”. Перші державні утворення на теренах України

Виникнення історико-правової науки та її місце, завдання і значення в системі історичних і юридичних знань. Її зв’язок з теорією держави і права, історією політичних та правових вчень, іншими галузями правознавства. Наукова методологія і принципи. Історія держави і права України як навчальна дисципліна: предмет, методи і функції. Акцент на відмінності «Історії держави та права України» від «Теорії держави та права» та «Історії України». Поєднання юридичних та історичних методів дослідження, характеристика формально-догматичного й історико-правового методів. Періодизація та структура курсу. Формаційна теорія як основа періодизації.

Джерела до вивчення історії держави та права України. Історіографічний огляд історико-правових досліджень. Перші праці з історії української державності; питання історії держави та права України у працях українських істориків ХІХ – початку ХХ століття; зародження національної історико-юридичної науки; вивчення “західноруського” та “малоросійського” права; М.Владимирський-Буданов, В.М’якотін, Д.Міллер, О.Лазаревський, О.Левицький, М.Слабченко; Комісії по вивченню західноруського та українського права і звичаєвого права Всеукраїнської Академії наук; М.Василенко, І.Черкаський, Л.Окиншевич, О.Малиновський; історико-юридична наука у післявоєнний період; Б.Бабій, А.Ткач, А.Пашук, Я.Падох; сучасні історико-правові дослідження.

Основна навчальна, методична та наукова література з курсу. Організація навчального процесу з предмету, види самостійної роботи та контролю.

Додержавний період. Община і перші соціальні норми. Правові звичаї. Неолітична революція як передумова виникнення держави. Військова демократія. Загальні закономірності та особливості зародження класового суспільства на території України.

Скіфська рабовласницька держава (VII ст. до н.е. - III ст. н.е.), її суспільно-політичний лад і право. Велика і Мала Скіфія. Правове становище окремих груп населення. Державний лад: форма держави, адміністративно-територіальний устрій, вищі і місцеві органи влади. Право: основні джерела – звичаєве право, царське законодавство, акти народних зборів. Найважливіші правові інститути галузей права.

Античні міста-держави: поліси – Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантикапей, Феодосія. правове становище окремих груп населення, форма держави, адміністративно-територіальний устрій, органи державної влади. Основні джерела та найважливіші правові інститути окремих галузей права. Боспорське царство (VI ст. до н.е. – ІV ст. н.е.). Виникнення, розвиток і занепад царства, особливості його суспільного ладу і державно-правових інститутів.

Монархія і республіка – провідні форми правління рабовласницьких держав на території України. Акцент на реалізації принципів демократії у державно-правовому та суспільному житті античних полісів.

 

Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства. Сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.

Ключові слова: об’єкт науки, методологія, функції, історизм, предмет науки, об’єктивність, плюралізм, прогностика, генеза, еволюціонізм, джерелознавство, історіографія, джерела, історико-юридична наука, держава, право, архонт, буле, демократія безпосередня, демократія представницька, демос, джерела права, деспотія, державний механізм, галузі права, декрети, екклесія, жерці, номархи, колегії, магістратури, народні збори, норми права, пелати, псефізми, раби, тиран.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у студентів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування.Опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у студентів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного,цивільного,кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у студентів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у студентів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму, наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у студентів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у студентів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює студентам почуття патріотизму, без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.

Тема 2. Ранньофеодальна держава Київська Русь (VІІ — перша половина ХІІІ ст.) Право Київської Русі

Походження слов’ян. Західні, південні і східні слов’яни. Племена антів, їх суспільно-політичний лад. Передумови та етапи формування державності у східних слов’ян. Іноземні джерела про Куявію, Славію, Артанію як центри політичної консолідації східного слов’янства. Поява терміну “русь”. Союзи племен VІ – ІХ ст. та створення Київської Русі.

Теорії походження давньоруської держави: норманська теорія (Г.З.Байєр, Г.Ф.Міллер, А.Л.Шлецер), автохтонна та концепція О.Прицака. Дискусія про етнічну належність Київської Русі. Радянська концепція “єдиної давньоруської народності”.

Державний лад та устрій Київської Русі. Основні риси ранньофеодальної держави. Княжа монархія. Рада при князі. Дружина. Княжі з’їзди. Віче. Удільні князі. Сюзеренітет – васалітет. Десяткова та двірсько-вотчинна система управління. Організація суду. Дискусія навколо визначення форми устрою Київської Русі (М.Костомаров, В.Ключевський, М.Черепнін, С.Юшков, Б.Греков, В.Пашуто, М.Свердлов, М.Д’яконолв, Д.Бочарніков, А.Рогожин).

Суспільний лад. Дискусії навколо проблеми визначення суспільства феодальним (М.Павлов-Сільванський, Б.Греков, М.Тихомиров, Б.Рибаков), рабовласницьким (Б. Сиромятников), дофеодальним (С.Юшков). Сучасний стан наукового визначення суспільного устрою Русі. Становий поділ суспільства. Основні соціальні групи: князі, бояри, дворові слуги, духовенство, купці, ремісники, смерди, рядовичі, закупи, холопи, челядь, ізгої. Привілеї та обов’язки окремих станів. Запровадження християнства як фактор державного та правового розвитку України-Русі. Державна символіка України-Русі. Роль церкви. Монастирі.

Система права. Звичаєве право. Пам’ятки права. Князівське законодавство. Уставні, жалувані та судні грамоти. Договори України-Русі з Візантією 907, 911, 944 та 971 рр. Історія держави і права в літописах. Рецепція візантійського права. Номоканон. Прохірон. Еклога. Кормчі книги. Закон судний людям. Судні грамоти. Церковні статути. Канонічне право. «Руська Правда»: її походження, редакції, система, структура, зміст та історичне значення. Акцент на концепції М.Максименко, в якій «Руська Правда» визначається як пам’ятка національного самовизначення давньоруського суспільства у галузі права.

Характеристика цивільного права: право зобов’язань (основні види договорів, їхній зміст та оформлення); родинно-шлюбне право; право власника; право спадщини. Основні риси карного права. Поняття та види злочинів. Характеристика розшуку та особливості судового процесу. Мета і система покарань.

Політичний розпад Київської держави. Поява назви “Україна”. Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське князівства,як окремі державно-правові системи.

Утворення Галицько-Волинської держави як спадкоємиці Київської Русі. Державний лад. Влада галицько-волинського князя: компетенція, повноваження, функції. Дуумвірат. Рада бояр. Віче. Феодальні з’їзди. Тисяцький. Сотський. Двірський. Двірцеві посади. Судові органи. Боярське і князівське землеволодіння на Волині. Церковно-монастирське землеволодіння. Розвиток міст. Землевласники. Бояри. Духовенство. Міське населення. Феодально залежні селяни. Смерди. Холопи.

Система права. Скорочена редакція «Руської Правди». Князівські грамоти. Міжкнязівські угоди. Галицько-Волинський літопис. Грамота князя Івана Берладника 1134 р. Рукописання Володимира Васильковича 1287 р. Уставна грамота князя Мстислава Даниловича 1289 р. Особливості норм права.

Українські землі у складі Золотої Орди. Зміна їх політичного статусу і вплив Орди на державно-правовий розвиток Русі. Взаємовідносини галицько-волинських князів з золотоординськими ханами. Васалітет. Данницькі стосунки.

Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.

Ключові слова: бояри, боярська рада, верв, видоки, візантійське право, вільне міське населення, віче, великий київський князь, вира, воєводи, волостелі, вотчинний суд, види злочинів за «Руською Правдою», види покарань за «Руською Правдою», ізгої, види успадкування за «Руською Правдою», види договорів за «Руською Правдою», двірсько-вотчинна система, дика віра, духовенство, князівська дружина, Еклога, загальні закономірності виникнення держави, закупи, канонічне право, конфедерація, князівський суд, монархія раннє феодальна, „мужі градські”, Номоканон, обвинувачувально-змагальний процес, общинний суд, ознаки та функції держави, ордалії, послухи, принцип сюзеренітету - васалітету, Прохірон, розшуковий (інквізиційний) процес, руське право, рядовичі, сільські старости, смерди, стадії скоєння злочину, структура норми права, холопи, церковний суд, церковні статути, челядь, рукописання, уставні грамоти, федерація, феодальна роздробленість, феодальні з’їзди (снеми), форма державного правління, форма державного устрою, форми вини, юридична техніка.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у студентів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного, цивільного, кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у студентів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування;вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у студентів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення,становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у студентів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави,із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у студентів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму; вивчення української державно-правової історії прищеплює студентам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.

 

Тема 3. Литовсько-Руська держава та її право (друга половина ХІV — середина ХVІ ст.) Суспільно-політичний лад та право на українських землях у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ — середина ХVІІ ст.)

Включення переважної більшості українських земель до складу Великого князівства Литовського й Польського королівства та їхнє правове становище. Організація влади у Великому князівстві Литовському і Польському королівстві. Угоди Литви з Польщею про об’єднання. Люблінська унія 1569 р. та виникнення Речі Посполитої. Інкорпорація українських земель Польщею. Зміни державних інституцій в українських землях. Берестейська церковна унія 1596 р. та її вплив на правовий статус українських земель.

Державний лад. Влада литовського господаря і польського короля. Пани-Рада. Королівська рада. Великий вальний сейм. Сенат. Посольська ізба. Органи центрального управління: земські та двірські маршалки, канцлер, підканцлер, підскарбій, гетьман та інші урядовці. Воєводи. Старости. Воєводські і повітові сеймики. Самоуправління в містах і магдебурзьке право. Магістрат. Лава. Дискусія в український історико-правові науці щодо визначення характеру впливу магдебурзького права на державно-правовий та суспільно-економічний розвиток український земель. Братства та їхній правовий статус.

Суспільний лад. Формування замкнених суспільних верств-станів, загальна характеристика їхнього правового становища. Середні і дрібні землевласники. Зрівняння правового становища шляхти з магнатами. “Артикули” Генріха Валуа 1572 р. Духовенство православне, католицьке, уніатське, біле і чорне. Міське населення: заможна верхівка, середнє міщанство, міські низи. Залежність їхнього правового становища від категорії міста: королівського, приватновласницького, самоврядного, церковного. Селяни та обмеження їх прав законом 1557 р. “Устава на волоки”. Посилення феодально-кріпосницького гніту. Селяни-данники. Тяглові селяни. Службові селяни. Ремісники. Натуральний та грошовий податки і повинності селян.

Система судових установ на українських землях, їхній становий характер. Державні та місцеві суди. Суд великого князя (короля), суд Панів-Ради, сеймовий суд, замковий суд, доменіальний суд пана. Маршалківський і асесорський суди в Польщі. Поява шляхетських земських, гродських і підкоморських судів. Духовний та доменіальний суд церкви. Інквізиція в українських містах. Цехові суди. Копні суди. Гаряча, велика та завита копа. Коронний трибунал. Трибунал луцький. Звинувачувально-змагальний характер судового процесу та його особливості.

Джерела права. Звичаєве право. «Руська Правда». Книги Литовської метрики. Привілеї та їх класифікація. Земські уставні грамоти. Сеймові конституції. Акти місцевих сеймиків і органів міського самоврядування. Декрети, едикти, ординації урядовців. Церковне (канонічне) право.

Систематизація нормативно-правового матеріалу: Судебник Казимира Ягеллона 1468 р.; Литовські Статути 1529, 1566, 1588 рр. Збірники Магдебурзького права: „Зерцало саксонів” М.Яскера 1536 р.; „Артикули права магдебурзького” Я.Кірштейна 1557р.; „Порядок прав цивільних магдебурзьких” Б.Гроїцького 1559 р.;

«Право цивільне Хелмінське» П.Щербича 1584 р.

Характеристика цивільного права: право власності; право зобов’язань, їх види, зміст та форми договорів; сімейно-шлюбне право; спадкове право. Основні риси карного права: поняття та види злочинів; мета і система покарань.

Інші феодальні держави на території сучасної України. Закарпаття у складі Угорського королівства. Північна Буковина як частина Молдавського князівства. Кримське ханство та його суспільний і державний лад. Провінції (еялети) Османської імперії на території сучасної України: управління, суспільство, право. Генуезькі колонії – Феодосія-Кафа, Чембало-Балаклава, Сурож-Судак, Боспоро-Керч. Особливості їхнього суспільного і державно-правового ладу.

Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.

Ключові слова: артикули Генріха Валуа, асесорський суд, бояри, Брестська унія, вальний сейм, великий князь, Великокняжа рада, Городельська унія, гродський суд, доменіальний суд, замковий суд, копний суд, Кревська унія, кріпаки, Литовські статути, Люблінська унія, „Ординація Війська Запорозького”, пани-ради, підкоморний суд, селянське землеволодіння, старі думи, судебник Казимира Ягеллончика, таємна рада, удільний князь, хелмінське право.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у студентів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного, цивільного, кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у студентів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування; вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у студентів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму, наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення, становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у студентів сприйняття явищ державно-правового характеру, зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави, із урахуванням конкретно-історичного контексту; вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у студентів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу, скільки компромісу між різними групами соціуму; вивчення української державно-правової історії прищеплює студентам почуття патріотизму, без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.

 

Тема 4. Держава та право України козацько-гетьманської доби (ХVІІ – ХVІІІ ст.)

Виникнення українського козацтва. Акцент на теорії Великого кордону (С.Леп’явко). Соціальна диференціація українського козацтва та його правовий статус. Городові й низові козаки. Запорозька Січ: військово-адміністративна організація і роль в державотворенні на Україні. Республіканські основи самоврядування. Соціальна структура. Територія Вольностей Запорозьких. Органи військово-адміністративного управління Коша: військова рада, курінна рада, сходки паланок, кошовий, військовий суддя, військовий писар та інші посадовці. Джерела та найважливіші правові інститути окремих галузей права. Звичаєве право.

Грамота Стефана Баторія 1572 р. Реєстрові козаки. Відносини реєстрового і запорізького козацтва. “Статті для заспокоєння руського народу ”1632 р. “Ординація Війська Запорозького” 1638 р.

Відродження української державності під проводом Богдана Хмельницького. Державна програма гетьмана. Знищення польської адміністративно-політичної системи управління. Юридичні наслідки Зборівської (1649) та Білоцерківської (1651) угод з Річчю Посполитою. Зміна правового статусу України. Ліквідація польського магнатського і шляхетського землеволодіння. Дискусія навколо питання про форму правління Української держави 1648-1654 рр. (В.Бебік, І.Іванченко, О Мироненко, В.Смолій, В.Степанков, І.Усенко, В.Єрмолаєв). Юридичне оформлення входження гетьманської України до складу Московського царства. Постанова Земського Собору від 1 жовтня 1653 р. Рішення Переяславської Ради від 8 січня 1654 р. Статті Богдана Хмельницького. Березневі статті 1654 р. Царські жалувані грамоти від 27 березня 1654 р. та від 12 квітня 1654 р. Дискусія щодо визначення правового статусу козацько-гетьманської України у складі Московського царства(М.Грушевський, А.Яковлів, А.Козаченко, В.Єрмолаєв, М.Дьяконов та інші). Уроки державотворення за часів Національно-визвольної війни.

Еволюція української автономної державності у другій половині ХVІІ ст. Державні кордони “Війська Запорізького” (Гетьманщини). Адміністративно-територіальний устрій. Вищі органи влади й управління та їхні функції. Гетьманське законодавство: універсали, ордонанси, декрети, рескрипти, статті. Місцеві органи управління. Характер і особливості судового процесу.

Період наступу самодержавства на автономію Гетьманщини та поступова ліквідація її автономії. Малоросійський приказ (1663‑1700 р.) Перша Малоросійська колегія (1722‑1727 рр.). Правління гетьманського уряду (1734-1750 рр.). Судова реформа 1730 р. Відновлення гетьманства 1750 р. Судова реформа гетьмана К.Розумовського (50-ті-60-ті роки ХУІІ ст.). Остаточне скасування гетьманської влади 1764 р. Діяльність Другої Малоросійської колегії (1764–1786 рр.). Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Поширення загальноросійської системи управління.

Правове становище окремих соціальних груп. Розвиток старшинського, шляхетського та церковного землеволодіння. Посилення кріпосницького права. Гетьманський універсал 1760 р. про заборону переходів селян (посполитих) і його підтвердження 1763 р. Царський указ 1783 р. про остаточне закріпачення українських селян. Зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством 1785 р., як один із заходів по знищенню української державної еліти.

Джерела українського права. Широке застосування норм звичаєвого права. Акти гетьманської влади. Литовський Статут 1588 р. Генеральний опис Лівобережної України 1765 – 1769 рр. Короткий покажчик до книги „Порядок”. Конституція П.Орлика 1710 р. Кодифікація українського права. “Процес кратний, приказний” 1734 р. „Права, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р. „Суд і розправа в правах малоросійських” 1750 р. „Книга Статут та інші права малоросійські” 1764 р. „Екстракт малоросійських прав” 1767 р. „Екстракт із указав, інструкцій і настанов Сенату” 1786 р. Міжнародні та міждержавні угоди щодо українських земель: Бахчисарайський мир 1681 р., Карловицькі угоди 1699 р., Константинопольський мир 1700 р., Прутський мир 1711 р. Бєлградський мир 1739 р.

Основні риси цивільного права; право власності; право зобов’язань (основні види договорів, їх зміст та оформлення); сімейно-шлюбне право; право спадщини. Характеристика карного права: поняття і види злочинів; мета і система покарань.

Роль і значення теми для діяльності юриста: сприяє формуванню глибокої особистої поваги до загальновизнаних моральних і правових цінностей, багатовікових традицій розвитку вітчизняної державності, правових інститутів та сучасного конституційного статусу України як суверенної, незалежної, демократичної держави, що вкрай необхідно сучасному співробітнику правоохоронних органів, який має працювати в умовах громадянського суспільства.

Ключові слова: звичаєве право,кодифікація, протекторат, гетьмани, козаки, гетьманські статті, значкові старшини, полковник, посполитий міщанин, селяни, шляхта, старшина, сотники, «Суд и росправа в правах малороссийских», «Экстракт малороссийских прав», «Экстракт из указов, инструкций и учреждений».

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: опрацювання текстів памяток вітчизняного права сприятиме закріпленню у студентів знань термінологічного апарату та основних засад вітчизняного конституційного, цивільного, кримінального права; характеристика або аналіз стану розробки українськими дослідниками державо та правотворчих процесів на українських теренах сприятиме формуванню у студентів плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розуміння засад їх функціонування; вивчення еволюції державно-правових інституцій на українських землях у різні періоди розвиватиме у студентів вміння оцінювати будь-які явища державно-правового характеру з використанням принципу історизму,наприклад, кваліфікувати діяння осіб у контексті їх виникнення, становлення та розвитку; вивчення інститутів держави і права на українських теренах формуватиме у студентів сприйняття явищ державно-правового характеру,зокрема ступінь сформованості в сучасній Україні правової держави, із урахуванням конкретно-історичного контексту;вивчення досвіду державно-правових реформ на українських землях сприятиме формуванню у студентів розуміння держави, як інструменту не стільки примусу,скільки компромісу між різними групами соціуму;вивчення української державно-правової історії прищеплює студентам почуття патріотизму,без якого діяльність правника на сучасному перехідному етапі розвитку вітчизняної державності не буде у повній мірі ефективною.

 

ТЕМА 5. Суспільно-політичний устрій та право українськиї земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій (кінець XVIII - початок XX ст.).

Наступ Російської імперії на територію Північного Причорномор’я. Кючук-Кайнарджійський договір з Туреччиною (1774 р.). Анексія Криму (1783 р.) Російською імперією. Перетворення намісництв у губернії. Особливості введення російської губернської системи. Переселення іноземців. Три поділи Польщі 1772, 1793 та 1795 рр. Включення Правобережжя й Волині до складу Російської імперії.

Адміністративна реформа початку ХІХ ст., як інструмент уніфікаторської політики Російської імперії на українських землях. Створення міністерств та їх представництв в Україні. Комітет у справах західних губерній (1831-1848). Губернатори та генерал-губернатори. Губернські правління. Губернські галузеві установи: палати, комітети, присутствія, комісії. Дворянські зібрання на чолі з предводителями.

Збільшення кількості українських губерній. Повітовий апарат управління. Земські суди і земські справники. Присутствія, Управління в містах: градоначальства і городничества. Волосні та сільські органи самоврядування. Самоврядування державних селян за реформою 1837-1841 рр. Скасування магдебурзького права. Судова система.

Розклад і криза феодально-кріпосницького права. Посилення абсолютної монархії. Дворянство. Духовенство. Міське населення. Цехові і робітні люди. Державні селяни. Інвентарні правила 1847 – 1848 рр. Держава і право в програмних документах Кирило-Мефодіївського товариства.

Право на українських землях. Кодифікаційні проекти початку ХІХ ст. “Звід місцевих законів губерній і областей, приєднаних від Польщі”. “Зібрання малоросійських прав” 1807 р. “Звід місцевих законів західних губерній”1837 р. “Повне зібрання законів Російської імперії”1830 р. ”Звід законів Російської імперії” редакцій 1833 та 1842 рр. Особливості правового регулювання цивільних відносин в Полтавський та Чернігівській губерніях. ”Уложення про покарання кримінальні і виправні” 1845 р. “Сільський судовий статут” 1839 р.

Передумови, мета та основні напрямки державних реформ другої половини ХІХ ст. Причини та підготовка селянської реформи 1861 р. Юридичні акти селянської реформи. “Маніфест” від 19 лютого 1861 р. “Загальне положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності”. Місцеві “Положення” для українських губерній. Правове становище заводських робітників. Фабричні закони 1880-х рр.

Земська реформа 1864 року. Положення про губернські та повітові земські установи. Вибори до земств. Міська реформа 1870 року. Міське положення. Порядок обрання міських дум та міських управ.

Судова реформа 1864 року. Нова система судових органів – мирові судді, з’їзди мирових суддів, окружні суди, судові палати, Сенат. Демократизація судоустрою і судочинства, запровадження суду присяжних, перебудова прокуратури, створення адвокатури, новий статус слідчих.

Військова реформа та реорганізація управління і військової юстиції. Фінансова, поліційна, шкільна, університетська реформи. Антиукраїнське законодавство: Валуєвський циркуляр 1863 року і Емський указ 1876 року. Контр реформи Олександра ІІІ та їх держано-політичні наслідки.

Джерела права. Статути карного та цивільного судочинства 1864 р. „Уложення про покарання кримінальні та виправні” в редакції 1866 і 1885 рр. Військовий статут про покарання 1875 року. Посилення каральної політики. Цивільне право. Карне право. Кримінальне уложення 1903 року. Зміни в цивільному та карному судочинстві на початку ХХ ст.

Зміни у державному ладі на початку ХХ ст. Зміни у формі правління в наслідок з революції 1905 року. Державна Дума. Склад і діяльність депутатів від українських губерній в Державній Думі. Третьочервневий державний переворот 1907 р.і його наслідки для України. Новели в законодавстві. Військово-польові суди та закон 15 червня 1912 року “Про перетворення місцевого суду”. Столипінська аграрна реформа та її чинність в Україні.

Юридичне оформлення інкорпорації західноукраїнських земель Австрією. Утворення коронного краю Галичина. Державний лад. Влада губернатора. Губернське правління. Галицький становий сейм (1775–1848 рр.). Галицька надвірна канцелярія. Поділ на циркули. Окружні старости циркулів. Суспільні класи та верстви українського населення. Надання правових переваг полякам у Галичині, румунам на Буковині та угорцям у Закарпатті.

Судова система. Земські і шляхетські суди, єпископські суди для духовенства, магістратські - для міщан, вотчинні – для селян. Верховний губернаторський суд. Королівський трибунал у Львові. Верховна судова палата галицького сенату у Відні. Апеляційна палата при галицькому губернаторстві. Прокурорські органи.

Революція 1848 р. і створення Головної Руської Ради у Львові. Скасування кріпосного права (панщини) у 1848 р. Австро-угорська угода 1867 р. та утворення Австро-Угорської біцефальної монархії. Конституція Австрії 1848 р. Откройована конституція 1849 р. Крайові конституції для Галичини і Буковини 1850 р. Австрійська конституція 1867 р. Угорська конституція 1848 р. Система центральних органів влади Австро-Угорської монархії. Права і свободи особи за Конституцією 1867 року та їх дотримання на західно-українських землях.

Органи місцевого самоврядування. Імператорський закон 1862 року про місцеве самоврядування. Галицький крайовий закон про громади (гміни). Повітові старости. Громадські управи. Крайовий президент Буковини. Галицький і буковинський крайові сейми: порядок формування, склад і компетенція. Крайовий виділ (комітет). Повітові, міські і сільські ради. Організація управління Львова і Чернівців за Статутом 1870 р. Особливості <







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.