Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Прогнозування показників фінансової звітності на наступний рік





Для розробки стратегії розвитку підприємства, перспективних планів виникає необхідність в прогнозуванні його фінансової звітності.

Зазвичай, прогнозована фінансова звітність включає:

1. Звіт про прибутки і збитки (фінансові результати).

2. Баланс.

3. Звіт про рух грошових коштів.

З метою оцінки прогнозованого фінансового результату, фінансового стану, визначення потреб у джерелах фінансування, перш за все, використовують баланс та звіт про фінансові результати. за декілька попередніх років (3 – 5 років).

Найчастіше при складанні прогнозованого звіту про фінансові результати використовують метод відсотку від продажу. При його застосуванні статті звіту (крім тих, що не залежать від зміни продажу) перераховують на однаковий відсоток збільшення (зменшення) показника доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). З цією метою їх класифікують на автоматично утворені і регульовані. Автоматично утворені статтізмінюються пропорційно обсягу продажу. До них відносять дохід (виручку від реалізації), собівартість реалізованої продукції, операційні доходи і витрати. Регульовані статтіутворюються незалежно від обсягу про­дажу, для їх кількісного визначення використовують інші мето­ди. Серед них виділяють фінансові доходи і витрати, інші доходи і витрати. Суми надзвичайних доходів і витрат плануванню не підлягають. У цілому запропонована класифікація статей на автоматично утворені і регульовані не є незмінною. Можливим є використан­ня і інших підходів до цього питання.

Відмінністю прогнозованого звіту про фінансові результати є визначення прогнозу використання чистого прибутку для розраху­нку показника «доповнення до нерозподіленого прибутку».Цей показник є кінцевим у прогнозованому звіті про фінансові резуль­тати. Для його обчислення розмір чистого прибутку за прогнозо­ваним звітом зменшують на величину оголошених дивідендів.

Доповнення до нерозподіленого прибутку додається до статті «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)» при складанні про­гнозного балансу. Крім того, прогнозований звіт про фінансові ре­зультати може не містити інформацію за розділом II «Елементи опе­раційних витрат» і III «Розрахунок показників прибутковості акцій».

Побудуємо прогнозований звіт про фінансові результати під­приємства, діяльність якого підлягає аналізу. При цьому, врахує­мо наступні припущення:

1. Середньорічний темп росту виручки від реалізації буде становити 10%.

2. Суму витрат, які включені до собівартості реалізованої про­дукції, у розрахунку на 1 грн. виручки від реалізації підприємство має можливість знизити у наступному році 0,05 копійок за рахунок скорочення витрат на електроенергію та відносної економії витрат на оплату праці.

3. Адміністративні витрати підприємство планує скоротити до 5 % виручки від реалізації. Є можливість скорочення витрат на зв'язок, відрядження робітників апарату управління, утримання приміщень.

4. Інші операційні доходи та витрати підприємство залишить на рівні 2011 року.

Прогнозований звіт про фінансові результати підприємства на 2013 рік надано в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Прогнозований звіт про фінансові результати підприємства на 2012 рік

Статті 2011 рік Прогноз 2012 рік
       
1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)   Збільшити на  
10%
2. Податок на додану вартість      
3. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (р.1-р.2)    
4. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)   Зменшити на  
5 копійок
5. Валовий прибуток (р.3–р.4)      
6. Інші операційні доходи      
7. Адміністративні витрати   5%  
8. Витрати на збут   15%  
9. Інші операційні витрати      
10 Фінансові результати від операційної діяльності (р.5+р.6-р.7-р.8-р.9):      
прибуток      
збиток      
11. Дохід від участі в капіталі      
12. Інші фінансові доходи      
13. Інші доходи      
14. Фінансові витрати      
15. Втрати від участі в капіталі      
16. Інші витрати      
17. Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (р.10+р.11+р.12+р.13-р.14-р.15-р.16)      
прибуток      
збиток      
18. Податок на прибуток від звичайної діяльності      
19. Фінансові результати від звичайної діяльності (р.17-р.18)      
прибуток      
збиток      
20. Чистий прибуток (збиток) (р.19)      

 

На підставі таблиці 3.1. зробимо висновок:

1. При збільшенні середньорічного темпу росту виручки від реалізації на 15%, то дохід (виручка) від реалізації продукції буде становити 332844 тис. грн.. Тобто при збільшені темпу рости виручки на 15% виручка зросте на 30258 тис. грн.

2. При знижені суми витрат, які включені до собівартості реалізованої продукції, у розрахунку на 1 грн. виручки від реалізації на 0,05копійок за рахунок скорочення витрат на електроенергію та відносної економії витрат на оплату праці. Собівартість реалізованої продукції збільшиться на 2818 тис. грн.

3. Адміністративні витрати підприємство планує скоротити до 5 % виручки від реалізації. Є можливість скорочення витрат на зв'язок, відрядження робітників апарату управління, утримання приміщень. Таким чином адміністративні витрати підприємства збільшаться до 16642 тис. грн.. Отже вони збільшаться на 13238 тис. грн..

Чистий прибуток підприємства в 2012 році дорівнює 24228 тис. грн., отже прибуток підприємства збільшився на 2506 тис. грн.., що є позитивним явищем для підприємства.

Прогнозований звіт про фінансові результати є основою для складання балансу на майбутні періоди.

Для складання прогнозованого балансу приймаються наступні рішення:

1. Виручку від реалізації продукції підприємство планує збільшити на 10 %.

2. З метою стимулювання продажу, погашення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги прогнозується подовжити на 3 днів.

3. За вимогами постачальників погашення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги планується зменшити на 10 днів.

4. Термін погашення поточних зобов'язань за розрахунками (окрім оплати праці) зберігається на рівні поточного року.

5. Основні засоби підприємство використовує лише на 90%, а тому їх ріст у прогнозованому році не передбачається.

Прогнозований баланс підприємства станом на 31.12.2012 року представлено у таблиці 3.2.

У прогнозованому балансі перший варіант прогнозу дозволяє розрахувати величину додатково необхідних фондів (ДНФ), яка у другому прогнозі має бути розподіленою між статтями балансу.

У випадку, коли ДНФ є позитивною величиною, вона розподі­ляється між статтями пасивів. Від'ємне ж значення ДНФ повинно компенсуватися збільшенням статей активу балансу.

Якщо за розрахунками пасив балансу внаслідок першого кроку прогнозування перевищує актив, то щоб урівняти валюту активу і пасиву балансу, необхідно прийняти рішення щодо розподілу суми ДНФ, а саме— підприємством коригування може буде проведено за статтею «Грошові кошти та їх еквіваленти».

Хоча проектований баланс і має завершений вигляд, процес його складання і аналізу ще не закінчено. Під час проведення аналітичних процедур не можна повністю покладатися на припущення про пропорційне збільшення автоматично утворених статей балансу та максимальне використання наявних активів. Досить часто підприємства мають основні засоби, які вищі за потребу, надлишок або нестачу грошових активів, запасів тощо. Тому прогнозовані значення статей балансу потребують уточнення на основі використання інформації поточного обліку, аналітичних досліджень.

Враховуючи, що потрібні управлінські рішення можуть суттєво впливати на фінансовий стан підприємства, доцільно при складанні прогнозованого балансу його статті розглядати як регульовані, а не автоматично утворені.

Постатейне прогнозування балансу здійснюється за певними правилами, які розробляються різними підприємствами індивідуально. Найчастіше коригування проектованих балансів проводиться за показниками оборотності, які розраховуються за поточний рік. Перевагою цього прийому є його простота, але він не може вважатися абсолютно точним. Тому можливим є застосування і інших способів коригувальних дій.

Зокрема, вартість основних засобів у наступному за звітним періоді можливо визначити за допомогою прийому коригування надлишку потужності (це врахування вартості основних засобів, які використовуються не повністю).

Наприклад, якщо досліджуване підприємство володіє основними засобами, які вищі за потребу в них на 10%. Звідси прогнозована вартість основних засобів зменшиться на 10%.

Прогнозування дебіторської заборгованості проводиться на основі її аналізу за попередні періоди та ситуації, що склалася на ринку послуг. З цією метою використовують показники оборотності.

Визначається термін погашення коштів дебіторами підприємства за товари, роботи, послуги в 2012 році:

ТДЗ = (Дебіторська заборгованість*360)/виручка від реалізації(2011) (3.1)

ТДЗ=53461*360/302586= 63 (днів)

З метою стимулювання продажу погашення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги прогнозується подовжити на 5 днів. Тоді визначається прогнозована дебіторська заборгованість товарного характеру становитиме:

Середня дебіторська заборгованість = ((ТДЗ + прогноз(днів)*виручка від реалізації(2012))/360 (3.2)

Середня дебіторська заборгованість планова = ((63+5)* 332844)/360 = 62870,53 тис. грн.


Таблиця 3.2

Прогнозований баланс ПАТ «Коблево» станом на 31.12.2011 року

Статті, тис.грн. На 31.12.2011 прогноз На 31.12.2012 року  
 
1-й прогноз ДНФ 2-й прог­ноз Додаткові умови Остаточний прогноз  
 
          6 (4+5)      
Необоротні активи              
Запаси   збільшити на 10% 82887,2   82887,2   82887,2  
Дебіторська заборгов. за товари, роботи, посл.   0,1 60945,54   60945,54 Продовжити на 5 днів 62870,53  
Дебіторська заборгов. за розрахунками   0,1 18957,4   18957,4   18957,4  
Грошові кошти у національній валюті   0,1 276,1 18710,85 18986,95 7040,3 26027,25  
Інши оборотні активи   0,1 416,9   416,9   416,9  
1. Баланс     270061,14   288771,99   297737,291  
Статутний на ін. види капіталів              
Нерозпод. прибуток (непокритий збиток)   24228,59 43197,59   43197,59   43197,59  
Забезпечення наст. виплат і платежів              
Довгостр. зобов’язання              
Кредиторська заборгов. за товари, роботи, посл.   0,1 37071,1   37071,1 Зменшити на 10 днів 46228,33  
Поточні зобов'яз. за розрах.   0,1 87101,3   87101,3   87101,3  
Інші поточні зобов’яз.              
Кредит банку              
2. Баланс     288771,99   288771,99   297737,231  
3. ДНФ     -18710,85          

Аналогічно проводиться прогноз формування статей пасиву балансу. Зокрема, в наслідок посилення вимог з боку кредиторів термін відстрочки оплати за товари, роботи, послуги скорочується на 10 днів. Це призведе до наступних коригувань кредиторської заборгованості товарного характеру:

1. Розрахуємо оборотність кредиторської заборгованості за 2013 рік:

Ткз = (Кредиторська заборгованість*360)/виручка від реалізації(2011) (3.3)

Ткз = (112884*360)/ 302586 = 134 (днів)

2. Визначимо прогнозований залишок кредиторської заборгованості товарного характеру:

Середня кредиторська заборгованість = ((Ткз+ прогноз(днів)*виручка від реалізації(2012))/360 (3.4)

Середня кредиторська заборгованість = ((134+10)*332844)/360= 133137,6 тис. грн..

У таблиці 3.3. представлений відкоригований баланс підприємства з урахуванням управлінських рішень та можливості використання внутрішніх резервів.

Якщо в остаточному прогнозі балансу актив перевищує пасив балансу, то на величину позитивного ДНФ може бути прийнято рішення збільшити розмір очікуваного нерозподіленого прибутку або отримати кредит. Але, як свідчать розрахунки оптимальної структури капіталу, отримання кредитів для покриття дефіциту джерел фінансування підприємства може привести до збиткової діяльності, а утримувати кошти кредиторів, внаслідок жорсткої політики останніх, підприємство не зможе.

Оцінка фінансового стану підприємства за даними прогнозованих балансів подана в таблиці 3.3.

 

 

Таблиця 3.3

Оцінка фінансового стану підприємства за даними прогнозованих балансів, тис. грн

Показники На 31.12.2011 року На 31.12.2012 р. Відхилення (+,-) від:  
2-й прогноз Остат. прогноз 2-го прогнозу остат. прогнозу  
 
        5 (4-3) 6 (4-2)  
1. Необоротні активи            
2. Оборотні активи   182193,99 191159,29 +8965,29 +44482,29  
3. Грошові кошти   18986,95 26027,25 +7040,3 +25776,25  
4. Власний капітал            
5. Власний оборотний капітал (р.4-р.1)            
 
6. Позиковий капітал (р.1+р.2-р.4)   181528,99 190494,29 +8965,29 +44482,29  
 
7. Поточні зобов’язання   87101,3 87101,3   -52422,7  
Коефіцієнти:            
8. Автономії (р.4/ (р.1+р.2) 0,42345 0,3713 0,36019 -0,01118 -0,06326  
 
8. Фінансування (р.4/ р.6) 0,73448 0,5907 0,5629 -0,0278 -0,1715  
 
9. Фінансової залежності (1 / р.8) 1,3615 2,6926 2,7762 +0,0835 +1,4147  
10.Абсолютної ліквідності (р.3/р.7) 0,00179 0,2179 0,2988 +0,0808 +0,29701  
11.Загальн.ліквідн. (р.2 / р.7) 1,05126 2,0917 2,1946 +0,1029 +1,1434  
12. Співвіднош. активів (р.2/ р.1) 1,3762 1,7094 1,7936 +0,0841 +0,4173  
13.Забезпеченості оборот. активів (р.5 / р.2) 0,00453 0,00364 0,00347 -0,00017 -0,00105  
14. Оборотність капіталу, днів ((р.4+р.6)*360)/чистий дохід 360,77 373,96 385,57 +11,61 +24,808  
 

 

На підставі таблиці 3.3 зробимо висновки щодо покращення фінансового стану підприємства, зокрема:

- розмір власного оборотного капіталу підприємства не змінився, тобто капітал, який постійно перебуває у розпорядженні підприємства і який формується за рахунок власних ресурсів не змінився і має від’ємне значення;

- зменшиться забезпеченість оборотних активів власним оборотним капіталом з 0,00453 до 0,00347;

- збільшився значення коефіцієнту співвідношення активів з 1,3762 до 1,7936, що є досить добре для підприємства, так як засвідчує про зміни у структурі майна у бік збільшення питомої ваги мобільних активів;

- власний капітал підприємства не змінився і має позитивне значення;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку долю зобов’язань підприємство може виконати в найближчому часі, значення показника збільшилось з 0,00179до 0,2988;

- коефіцієнт загальної ліквідності характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільше легко реалізованої частини активів – оборотних коштів, цей показник збільшився з 1,05126 до 2,1946;

- але негативним є збільшення оборотності капіталу підприємства на 25 днів;

Таким чином, отримані значення вказують на можливість покращення фінансового стану підприємства ПАТ «Коблево», підвищення його ліквідності і платоспроможності в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

 

РОЗДІЛ 4

питання охорони праці та безпеки життєдіяльності

4.1 Охорона праці на підприємстві (на прикладі ПАТ «Коблево»)

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Охорона праці - це державна програма, яка діє згідно з законодавством держави, а саме: з Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України "Про охорону праці", Законом України "Про охорону здоров’я", Законом України "Про пожежну безпеку", Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Закон України "Про охорону праці" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Соціальне значення охорони праці полягає в сприянні зростанню ефективності виробництва шляхом безперервного удосконалення і поліпшення умов праці, підвищення його безпеки, зниження виробничого травматизму і профзахворювань.

Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів до покращення умов праці і підвищення безпеки праці, що є економічним вираженням соціального стану охорони праці. Тобто економічне значення охорони праці оцінюються результатами, які отримують при зміні соціальних показників за рахунок впровадження заходів до покращення умов праці: підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і підвищення фонду робочого часу; економія витрат на пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах; зниження витрат через плинність кадрів за умови праці. [23, с. 36]

Трудовий процес здійснюється в певних умовах виробничого середовища, що характеризуються сукупністю елементів та факторів матеріально – виробничого середовища, які впливають на працездатність та стан здоров’я людини в процесі праці. Виробниче середовище, і фактори трудового процесу становлять в сукупності умови праці. На здоров’я людини, її життєздатність великий вплив мають шкідливі та небезпечні виробничі фактори.

Шкідливий виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я нащадків.

Небезпечний виробничий фактор — виробничий фактор, дія якого на працівника при певних умовах призводить до травми чи раптового погіршення здоров’я, або смерті.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що існують на підприємствах, за природою дії поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні і психофізичні.

До групи фізичних небезпечних і шкідливі виробничих факторів відносяться наступні:

- рухомі машини і механізми;

- незахищені рухомі частини виробничого устаткування, пересувні вироби, заготівлі, матеріали;

- підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

- підвищена або знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів;

- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

- підвищений рівень шуму, вібрації, інфразвукових коливань та ультразвуку на робочому місці;

- підвищений або знижений барометричний тиск у робочій зоні і його різка зміна;

- підвищена або знижена вологість повітря;

- підвищена або знижена рухливість повітря;

- підвищена або знижена іонізація повітря;

- підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні;

- підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

- підвищений рівень статичної електрики;

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

- підвищена напруженість електричного і магнітного поля;

- відсутність або брак природного світла;

- недостатня освітленість робочої зони;

- підвищена яскравість світла, знижена контрастність;;

- підвищена пульсація світлового потоку;

- підвищений рівень ультрафіолетової та інфрачервоної радіації;

- розташування робочого місця на значній висоті щодо землі (статі);

Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори по характеру дії підрозділяються на фізичні (статичні, динамічні) та нервово-психічні перевантаження (розумова перенапруга, перенапруга аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження) [24, с. 100].

Згідно із санітарними нормами всі промислові об’єкти залежно від ступеня шкідливості і небезпечності для населення поділяються на п’ять класів. Для кожного з них установлена санітарна зона, мінімальна допустима відстань між промисловим об’єктом, жилими спорудами, культурно-профілактичними закладами. Так, для підприємств І класу санітарно-захисна зона встановлюється 1000 м, для ІІ — 500 м, для ІІІ — 300 м, для ІV — 100 м і для V класу — 50 м.
До І, ІІ, ІІІ класу належать підприємства хімічної та металургійної промисловості, деякі підприємства з видобутку руди, виробництва будівельних матеріалів, до ІV — підприємства з обробки деревини, підприємства текстильної, легкої, харчової промисловості, до V класу — підприємства металообробної промисловості без ливарних процесів, друкарні, меблеві фабрики тощо. [23, с. 99]
Одже, розглянемо детальніше правила охорони праці для виноробного виробництва.

I. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність з виробництва виноградних та інших плодово-ягідних вин.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги до охорони праці під час виробництва виноградних та інших плодово-ягідних вин та є обов'язковими для виконання працівниками та роботодавцями.

II. Загальні вимоги

2.1. Роботодавець повинен забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці відповідно доЗагальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом МНС України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі - НПАОП 0.00-7.11-12).

2.2. Роботодавець повинен створити службу охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці України від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2004 року за № 1526/10125 (далі - НПАОП 0.00-4.21-04).

2.3. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердження нормативних актів про охорону праці відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року.

2.4. Роботодавець повинен розробити на підприємстві інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року.

2.5. Роботодавець повинен організовувати навчання і перевірку знань працівників з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року.

Не допускаються до роботи працівники, які не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці.

2.6. Роботодавець зобов'язаний за рахунок власних коштів забезпечити організацію проведення попередніх медичних оглядів працівників під час прийняття на роботу, а протягом трудової діяльності - періодичних медичних оглядів відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року.

2.7. Роботодавець повинен забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року.

2.8. Необхідність і порядок оснащення приміщень стаціонарними системами пожежної сигналізації і пожежогасіння повинні визначатися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту».

2.9. Забороняється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року.

2.10. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року.

2.11. Працівники повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року.

2.12. Роботодавець зобов’язаний організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань працівників і аварій відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

2.13. Роботодавець повинен забезпечити встановлення знаків безпеки для позначення небезпечних зон відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 25 листопада 2009 року.

III Вимоги щодо безпеки приймання і переробки сировини під час виробництва виноградних, плодових та ягідних вин

3.1. Розвантажувальні майданчики повинні забезпечувати можливість вільного маневрування транспортних засобів для подавання сировини в приймальні бункери-накопичувачі.

3.2. Розвантажування транспортних засобів, що доставляють сировину на переробку, повинно бути механізованим. Механізми, які застосовують для цього, повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.01-07.

3.3. Перед приймальними бункерами-накопичувачами для сировини повинні бути встановлені обмеження руху транспортного засобу заднім ходом: відбійні бруси або буферні пристрої.

3.4. Піднятий контейнер повинен очищатися від залишків сировини скребачками або дерев’яною лопатою з подовженою ручкою. Забороняється перебування працівників поблизу підйомного механізму під час розвантаження контейнера.

3.5. Перед розвантаженням плодів за допомогою гідравлічного підйомника необхідно перевіряти надійність кріплення транспортного засобу на платформі.

3.6. Ділянку території навколо бункерів-накопичувачів необхідно систематично очищати від залишків бруду та сировини.

3.7. Підлоги у мийних відділеннях повинні бути водонепроникними і мати схили, що забезпечують стік води і бруду до каналізаційних трапів.

3.8. Очищення і миття обладнання з переробки винограду дозволяється проводити лише після відключення його від електромережі і вивішування відповідного попереджувального знака. Для контролю за якістю миття слід застосовувати переносні світильники з захисними сітками, які працюють при напрузі не вище ніж 12 В.

3.9. Подрібнювально-пресувальне відділення, розташоване нижче поверхні території підприємства, повинно бути обладнане витяжною вентиляцією з витяжками із нижньої зони приміщення (на відстані 0,5 м від підлоги).

IV. Вимоги щодо безпеки під час зброджування виноградного сусла та м’язги

4.1. Бродильне відділення повинно бути ізольоване від інших виробничих приміщень і ділянок для запобігання потраплянню діоксиду вуглецю в суміжні з бродильним відділенням приміщення.

4.2. Входи до бродильного відділення повинні бути забезпечені відповідними попереджувальними знаками безпеки.

Забороняється вхід до бродильних відділень стороннім особам.

4.3. Бродильне відділення повинно бути обладнане механічною припливно-витяжною вентиляцією з витяжками з нижньої зони приміщення (на відстані 0,5 м від підлоги) з подаванням повітря з верхньої зони в проходи між резервуарами, а також природною вентиляцією через фрамуги в зовнішніх огородженнях.

4.4. Джерела виділення діоксиду вуглецю повинні бути обладнані місцевими витяжними установками.

4.5. Під час зброджування винопродуктів перебування працівників у бродильному відділенні при вимкненій вентиляції забороняється.

4.6. Видалення діоксиду вуглецю з приямків (під пресами, стікачами) і заглиблених у землю м’язго- і суслозбірників повинно проводитись шляхом заповнення їх водою з переливанням через краї.

V. Вимоги щодо безпеки під час обробки, витримки та зберігання виноматеріалів та вин

5.1. Приміщення обробки, витримки і зберігання вин, мадерні камери і купажно-фільтраційні відділення повинні бути обладнані механічною припливно-витяжною вентиляцією.

5.2. Приготування розчинів і суспензій, що застосовуються під час обробки виноматеріалів, повинно бути механізовано, здійснюватися централізовано на спеціально обладнаних вузлах (станціях) з подаванням у резервуари через трубопроводи.

5.3. Трубопроводи для підведення, відведення теплоносія до підігрівачів, пастеризаторів і охолоджувачів повинні бути термоізольовані.

5.4. Використання теплообмінного обладнання повинно здійснюватися відповідно до Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року.

5.5. Сепаратори для очищення сусла, виноматеріалів і вин від механічних домішок повинні встановлюватися в окремому приміщенні відповідно до вимог проектно-технічної документації.

VI. Вимоги щодо безпеки під час сульфітування соко- і винопродуктів, освітлення соку з використанням ферментних препаратів та окурювання приміщень

6.1. У закритих приміщеннях забороняється проводити сульфітацію у відкритих резервуарах.

6.2. Процеси сульфітування соко- і винопродуктів повинні виключати можливість виділення парів діоксиду сірки (SO2) в робочі зони виробничих приміщень.

6.3. Приготування робочих розчинів діоксиду сірки (SO2) у воді і виноматеріалах, сульфіт-сусла, а також заряджання сульфітометрів необхідно проводити в герметично закритих посудинах у приміщеннях, обладнаних механічною припливно-витяжною вентиляцією, або на відкритих майданчиках під навісами.

Майданчики повинні бути огороджені і позначені відповідними попереджувальними знаками.

6.4. Переміщення робочих розчинів необхідно здійснювати в закритих посудинах з попереджувальними написами.

Для дегазації пролитого розчину повинні бути передбачені нейтралізуючі речовини.

6.5. При сульфітуванні газоподібним діоксидом сірки подавання газу з балона в продукт повинно проводитися через редукційний клапан.

Проведення сульфітування подаванням діоксиду сірки безпосередньо з балона забороняється.

6.6. У приміщеннях, де проводиться сульфітація і десульфітація соку, приготування сокової суспензії ферментних препаратів, а також в інших виробничих приміщеннях, де здійснюються технологічні операції з виробництва соку, забороняється перебування сторонніх осіб.

6.7. Відкривання тари, зважування і введення ферментного препарату в змішувач (екстрактор) слід проводити, не допускаючи його розпилення.

6.8. Перед окурюванням (дезінфекцією) приміщення необхiдно герметизувати з метою виключення витоку діоксиду сірки.

6.9. Перебування у приміщеннях під час окурювання працівників, не задіяних у процесі окурювання приміщень, заборонено.

Перед окурюванням приміщень необхідно переконатися у відсутності в них сторонніх осiб. Після окурювання необхідно закрити двері, запломбувати і встановити знак «Вхід заборонено».

6.10. Роботи в приміщенні після закінчення окурювання дозволяється розпочинати лише після ретельного провітрювання і зменшення вмісту діоксиду сірки в повітрі до значення, що не перевищує граничнодопустимої концентрації.

VII. Вимоги щодо безпеки приймання та обробки склопосуду, бочок та резервуарів

7.1. Складання пляшок місткістю 0,25 л, 0,5 л і 0,75 л у штабелі дозволяється на висоту не більше ніж 2 м. Проходи між штабелями повинні бути не менше ніж 1,5 м.

Лантухи з посудом дозволяється складати в штабелі висотою не більше 2 м з відповідними прокладками між рядами для кріплення штабеля.

7.2. Під час механізованого складання штабелів відстань між рядами повинна визначатися зi врахуванням ширини застосовуваного механізму та забезпечення вільного простору з двох сторін не менше ніж 0,7 м.

7.3. Під час складання штабелів повинен бути забезпечений вільний доступ до пожежних щитів і кранів, до приладів освітлення, опалення, вентиляції і водопостачання, а також до запасних і аварійних виходів з приміщень.

7.4. Пляшкомийне відділення повинно розміщуватися в окремому приміщенні, обладнаному механічною припливно-витяжної вентиляцією і місцеви







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.