Критерії ефективності та очікувані результати лікування

1. Нормалізація або зниження клініко-лабораторних показників активності захворювання.
2. Нормалізація або зниження рівнів сечової кислоти в крові.

Директор

Департаменту організації та розвитку

Медичної допомоги населенню Р.О.Моісеєнко

Затверджено

наказ Міністерства охорони здоров’я України

від 12.10.2006 № 676

Клінічний протокол

Надання медичної допомоги хворим із псоріатичним артритом

Код МКХ 10: М07.0-М07.3

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Псоріатичний артрит – хронічне прогресуюче системне захворювання суглобів, асоційоване з псоріазом з переважною локалізацією процесу в тканинах опорно-рухового апарату, яке призводить до розвитку ерозивного артриту, остеолізу, спонділоартриту.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Хворі на псоріатичний артрит, уперше виявлений або в періоді загострення захворювання, підлягають стаціонарному лікуванню в спеціалізованих ревматологічних відділеннях обласних чи міських лікарень. Хворі на псоріатичний артрит в період ремісії захворювання за умови призначення адекватної терапії можуть знаходитися під наглядом лікарів ревматолога, дерматолога за місцем проживання в районних поліклініках. Орієнтовна тривалість лікування у стаціонарних умовах (спеціалізовані ревматологічні відділення) – 10-14 діб за умови підбору адекватної ефективної фармакотерапевтичної програми, поліпшення клінічних та лабораторних ознак захворювання.

Діагностика

Діагностичні критерії:

· артрит 3 або більше суглобів;

· негативний ревматоїдний фактор;

· наявність при огляді або в анамнезі псоріатичних змін шкіри або нігтів.

Діагностично важливі ознаки хвороби:

· біль і припухання дистальних суглобів пальців рук і/або ніг;

· біль і припухання всіх 3-х суглобів одного пальця руки або одного пальця ноги - «осьове ураження» (дактиліт);

· асиметричний моно- олігоартрит;

· біль у п’ятці;

· нічний (вранішній «глибокий») біль у крижах;

· псоріаз у пацієнта або у близьких родичів;

· негативний ревматоїдний фактор;

· збільшена ШОЕ;

· виявлені на рентгенограмі суглобів, поруч розташовані ерозивно-деструктивні зміни та периостальні нашарування («протуберанці»), а також періостит, акроостеоліз, анкілози.

Лікування

1. НПЗП, довгостроково.

2. Глюкокортикостероїди системно або внутрішньосуглобово (моно/олігоартрит, персистування запалення в одному великому суглобі).

3.Базові препарати (при поліартикулярній, ревматоїдоподібній та мутилюючій формах): препарати золота, сульфаніламідні препарати, антиметаболіти.

4.Системна ензимотерапія.

5. Еферентні методи: плазмаферез.

Критерії ефективності та очікувані результати лікування

1.Нормалізація або зниження клінічних синдромів – шкірного (регрес бляшкоутворення, відсутність нових висипань), суглобового та ін.

2.Нормалізація лабораторних параметрів активності захворювання (ШОЕ, СРБ, білкові фракції, імуноглобуліни).

3.Уповільнення рентгенологічного прогресування хвороби.

Директор

Департаменту організації та розвитку

Медичної допомоги населенню Р.О.Моісеєнко

Затверджено

наказ Міністерства охорони здоров’я України

від 12.10.2006 № 676

Клінічний протокол

Надання медичної допомоги хворим із реактивними артритами

Код МКХ 10: М02

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Реактивний артрит – гострий негнійний артрит, який розвивається після певних видів інфекції (урогенітальних, кишечних) та тісно пов'язаний з антигеном гістосумісності HLA-В27.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Хворі на реактивний артрит, уперше виявлений або в періоді загострення захворювання, підлягають стаціонарному лікуванню в спеціалізованих ревматологічних відділеннях обласних чи міських лікарень. Хворі на реактивний артрит в період ремісії захворювання за умови призначення адекватної терапії можуть знаходитися під наглядом лікаря ревматолога за місцем проживання в районних поліклініках.

Орієнтовна тривалість лікування у стаціонарних умовах (спеціалізовані ревматологічні відділення) – 10-14 діб за умови визначення етіологічного фактору, підбору адекватної ефективної фармакотерапевтичної програми, поліпшення клінічних та лабораторних ознак захворювання.

Класифікація реактивних артритів:

1. Артрити урогенітального походження.
2. Артрити, пов'язані з кишечними інфекціями, а саме:

Chlamydia trachamatis,

Yersinia enterocolitica,

Salmonella enteritidis,

Campylobacter jejuni,

Schigella flexneri.

1. Артрити, які викликані іншими інфекціями (віруси, бактерії, спірохети).
2. Септичні артрити.

Діагностика

1. Типове ураження суглобів (периферичне, асиметричне, олігоартикулярне, нижні кінцівки, особливо колінні та гомілковоступеневі суглоби).

2. Типовий анамнез (діарея, уретрит) і/або клінічні прояви інфекції вхідних воріт.

3. Пряме виявлення збудника у вхідних воротах (наприклад, зіскрібок з уретри на хламідії).

4. Виявлення специфічно аглютинуючих антитіл з достовірним підвищенням титрів (наприклад, щодо ентеропатичних збудників).

5. Наявність НLА-В27 антигену.

6. Виявлення субстрату збудника за допомогою ланцюгової реакції полімерази або специфічних моноклональних антитіл.

Достовірний реактивний артрит встановлюється при наявності критеріїв 1 плюс 3 або 4, або 6. Ймовірний реактивний артрит є при наявності критеріїв 1 плюс 2 і/або плюс 5. Можливий реактивний артрит передбачається при наявності критерію 1.

КЛІНІЧНІ КРИТЕРІЇ

· Асиметричний артрит нижніх кінцівок.

· Урогенітальне запалення (уретрит, простатит, цистіт, баланіт) або ентероколітичні прояви.

· Запалення очей (увеїт, кон’юктивіт).

· Ентезопатії, тендиніти, тендовагініти, м'язовий біль, біль у п'ятках.

· Ураження шкіри та слизових оболонок.

· Вісцеральні прояви – нефрит, кардит (зустрічаються рідко).

· Рецидиви клінічних проявів – часто.

· Тісна асоціація з антигеном HLA-B27.

Лікування

1.Етіотропна терапія ( при хламідійному артриті протягом 10-30 діб):

а) тетрацикліни;

б) макроліти;

в) фторхінолони.

НПЗП.

Глюкокортикостероїди переважно локально.

У виняткових випадках системно вводять ГКС курсом при важкому перебігу та наявності несуглобових проявів.

Базові препарати (при хронізації артриту).

Препарати системної ензимотерапії.

Еубіотики (при вираженому дисбактеріозі).

Критерії ефективності та очікувані результати лікування

1. Нормалізація або зменшення клінічних проявів захворювання.

2. Відсутність збудника в зіскрібках/мазках, посівах; відсутність або зниження титру специфічних антитіл у сироватці крові.

Директор

Департаменту організації та розвитку

Медичної допомоги населенню Р.О.Моісеєнко

Затверджено

наказ Міністерства охорони здоров’я України

від 12.10.2006 № 676

Клінічний протокол

Надання медичної допомоги хворим із ревматоїдним артритом (РА)

Код МКХ 10: М05-М06

Ознаки та критерії діагностики захворювання

РА – аутоімуннезахворювання з невідомою етіологією, для якого характерним є симетричний ерозивний артрит (синовіт) та широкий спектр позасуглобових (системних) проявів.

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: