Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ





НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИКОМЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОГО
МЕНЕДЖМЕНТУ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

 

ТЕМА 1. Методологічні основи інноваційного менеджменту
у зовнішньоекономічній діяльністю

Основні поняття та визначення: інновації, інноваційний процес, інно­ваційна діяльність. Мета та види інновацій. Класифікація та специфіка інно­вацій. Взаємозв’язок розвитку інновацій, науки та техніки.

Стимулювання застосування інновацій у виробництві. Особливості та завдання організації інноваційного процесу.

 

ТЕМА 2. Проблематика та зміст інноваційного менеджменту
у зовнішньоекономічній діяльності

Роль і значення інноваційного менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності в умовах трансформації національної економіки. Предмет, мета та завдання дисципліни. Взаємозв'язок інноваційного менеджменту у зовніш­ньоекономічній діяльності з іншими дисциплінами.

Проблематика та зміст інноваційного менеджменту у зовнішньоеконо­мічній діяльності. Суть інноваційного менеджменту у зовнішньоекономіч­ній діяльності.

Розвиток і сучасний стан інноваційного менеджменту у зовнішньоеконо­мічній діяльності. Ситуаційний підхід до інноваційного менеджменту у зов­нішньоекономічній діяльності. Менеджери в інноваційній сфері. Вимоги до професійної компетенції менеджера інноваційного підприємства.

 

ТЕМА 3. Сутність і характеристика інноваційної інфраструктури

Сутність інноваційної діяльності, інноваційної сфери та інноваційної інфраструктури. Види інноваційної діяльності. Класифікація інноваційних підприємств. Організаційні структури науково – технічної сфери: інкубатори, технопарки, технополіси. Можливості реалізації інновацій у фінансово – промислових групах. Організація технологічного процесу у фінансово – промислових групах.

 

ТЕМА 4. Завдання та функції інноваційного менеджменту
у зовнішньоекономічній діяльності

Мета та завдання інноваційного менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності. Система функцій інноваційного менеджменту. Зміст процесу управління інноваціями. Формування мети інноваційної діяльності. Планування інновацій. Організація як функція інноваційного менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності. Контроль як предметна функ­ція менеджменту управлінського циклу в інноваціях.

 

ТЕМА 5. Державне регулювання інноваційної діяльності

Значення інноваційних процесів для стабілізації економічного розвитку держави. Основні функції державних органів в інноваційній сфері. Місце інноваційної політики в системі регуляторів соціально – економічних процесів. Збереження та удосконалення науково –технічного та інноваційно­го потенціалу України. Державні пріоритети в сфері науки та технології.

Способи державного впливу на ефективність інноваційних механізмів. Прямі та побічні методи державної підтримки інноваційної діяльності. Роль держави в міжнародному науково –технічному співробітництві.

 

ТЕМА 6. Мета та напрями сучасної технологічної політики
транснаціональних і багатонаціональних компаній

Основні завдання сучасної технологічної політики. Інтернаціоналізація технологічної політики компанії. Типи технологічної політики. Політика глобального центру, поліцентризму. Сутність розподільчої та інтегрованої системи технологічного розвитку ТНК і БНК. Особливості сучасно­го технологічного розвитку міжнародної компанії.

 

ТЕМА 7. Міжнародний ринок технологій

Організація досліджень і розробок. Учасники ринку технологій. Венчур­ний бізнес. Практика сучасних корпорацій. Форми технологічного трансферту, характеристика. Структура проце­су передачі технології. Передумови визначення ціни трансферту технологій. Позиція продавця. Позиція покупця. Стратегія науково –технічного співробітництва.

 

МОДУЛЬ 2. ФУНКЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
В ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

ТЕМА 8. Стратегічне управління інноваціями

Мета та завдання стратегічного управління інноваціями. Базові та функ­ціональні стратегії як моделі поведінки інноваційного підприємства. Зміст та форми стратегічного управління інноваціями. Підприємницька політика інноваційного підприємства. Місія інноваційного підприємства. Особливості інноваційних стратегій. Методи та засоби стратегічного управління інноваціями.

 

ТЕМА 9. Планування інноваційних процесів
у зовнішньоекономічній діяльності

Завдання планування інновацій. Принципи планування інновацій в зов­нішньоекономічній діяльності підприємств. Види планування інновацій на підприємстві. Процеси внутрішнього пла­нування інновацій фірми. Організація планування інновацій на підприємстві.

 

ТЕМА 10. Стратегічний і тактичний маркетинг в інноваційній сфері

Регулярний інноваційний маркетинг як частина стратегічного менедж­менту. Сутність та функції санаційного інноваційного маркетингу. Цілі та завдання тактичного інноваційного маркетингу. Маркетингові дослідження нового продукту, його позиціонування. Орга­нізація системи збуту нового продукту. Маркетинг нових технологій.

 

ТЕМА 11. Організація інновацій у
зовнішньоекономічній діяльності підприємства

Поняття «організація інновацій». Особливості та завдання організації ін­новаційних процесів у зовнішньоекономічній діяльності. Сутність та принципи формування організаційних структур інноваційних підприємств. Класифікація організаційних структур інноваційних підпри­ємств. Особливості формування та удосконалення структур інноваційних підприємств. Розвиток сучасних організа­ційних форм, що забезпечують розвиток інноваційної діяльності та інноваційної інфраструктури.

 

ТЕМА 12. Соціальнопсихологічні аспекти інноваційного
менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності

Сутність та завдання делегування. Види та процес делегування в іннова­ційному менеджменті. Мотивація в інноваційному менеджменті зовнішньоекономічної діяль­ності: сутність, завдання, види. Процес мотивації в інноваційному менедж­менті, його характеристика. Стиль керівництва інноваціями.

 

ТЕМА 13. Управління інноваційними проектами

Поняття, сутність, види та зміст інноваційних проектів. Принципи управ­ління інноваційними проектами. Технологія розробки інноваційних проектів. Розробка концепції проекту. Планування інноваційного проекту, оформлення проектної документації. Організація управління проектом. Контроль та регулювання робіт по проектах.

 

У зовнішньоекономічній діяльності

Тема 1. Методологічні основи інноваційного менеджменту

В зовнішньоекономічній діяльності

Алгоритм вивчення теми

1. Вивчення цієї теми доцільно розпочати з комплексу питань, які допоможуть визначити сутність інновацій, їх основні види та типи.

При переході на нову систему господарювання в Україні необхідні фахівці, які б вільно володіли розгалуженими знаннями в сфері сучасного менеджменту. Інноваційний менеджмент у зовнішньоекономічній діяльно­сті – це різновид сучасного функціонального менеджменту, безпосереднім об’єктом якого виступають інноваційні процеси в зовнішньоекономічній сфері діяльності підприємств.

В економічній літературі є безліч наукових підходів до визначення сутності поняття «інновація». Від найпростіших – «інновація» – це результат творчого процесу у вигляді нової продукції, технології, методу або «іннова­ція» – це процес введення нових виробів, елементів, підходів, принципів до детальніших, складніших та «інновація» – це використання в тій чи іншій сфері суспільної діяльності (виробництві, економічних, правових та соціаль­них відносинах, науці, культурі, освіті тощо) результатів інтелектуальної пра­ці, технологічних розробок, спрямованих на удосконалення соціально – еко­номічної діяльності.

Спонукальні мотиви до інновацій поділяються для інноваційних під­приємств на внутрішні та зовнішні. Внутрішній стимул інноваційної актив­ності – необхідність заміни застарілого обладнання з метою підвищення конкурентноздатності продукції інноваційного підприємства на ринку. В умовах економічної кризи та слабкої розвиненості ринкових відносин вирі­шальними стимулами до інновацій виступають стимули зовнішнього харак­теру, що обумовлені економічною політикою держави.

Синонімом поняття «інновація» вважається «нововведення».

Під час вивчення цієї теми особливу увагу слід звернути на вивчення і дослідження основних елементів інноваційного процесу.

Інноваційний процес – це процес перетворення наукових знань в іннова­цію, який можна уявити як послідовний ланцюг подій, протягом яких інно­вація перетворюється від ідеї до конкретного продукту, технології чи послу­ги та розповсюджується при практичному використанні. Основою іннова­ційного процесу є процес створення та засвоєння нової техніки, технології. Інноваційний процес охоплює цикл обороту науково – технічної ідеї до її реа­лізації на комерційній основі. Більшість інновацій реалізується в ринковій економіці підприємницькими структурами як засіб вирішення виробничих і комерційних завдань.

Залежно від сфери застосування та етапів НТП інновації бувають:

а) технічні; виникають, як правило, у виробництві продуктів з новими або поліпшеними властивостями;

б) технологічні; виникають при застосуванні поліпшених, більш удосконалених способів виготовлення продукції;

в) організаційно – управлінські; пов’язані з процесами оптимальної ор­ганізації виробництва, транспорту, збуту та постачання;

г) інформаційні; вирішують завдання організації раціональних ін- формаційних потоків у сфері науково – технічної та інноваційної діяльності, підвищення достовірності й оперативності отриманої інформації;

д) соціальні; спрямовані на поліпшення умов праці, вирішення проблем охорони здоров’я, освіти, культури.

Всі ці види інновацій взаємопов’язані.

З інноваційним процесом тісно пов’язані такі поняття як «інноваційний потенціал» та «інноваційна політика», наука та техніка.

Інноваційний потенціал − сукупність різних видів ресурсів, включаючи матеріально − виробничі, фінансові, інтелектуальні, науково − технічні та інші ресурси, що необхідні для здійснення інноваційної діяльності.

Інноваційна політика − частина соціально − економічної політики, що ви­значає мету та пріоритети інноваційної стратегії та механізм її реалізації органами державної влади. Інноваційну політику можна розглядати як ком­плекс організаційних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов виникнення та функціонування інноваційної інфраструктури. Державна ін­новаційна політика орієнтована на стимулювання створення сприятливого клімату для інноваційних процесів та є ланцюгом, що об’єднує сферу нау­кової та інноваційної діяльності з виробництвом.

Основними формами державної підтримки наукової діяльності в розви­нених країнах світу є:

- - пряме бюджетне фінансування;

- - пільгове оподаткування прибутку, що отримується від реалізації нау­кових розробок;

- - звільнення від сплати податків на власність і землю, що відносять до наукових організацій;

- - звільнення від імпортних митних тарифів на майно наукових організа­цій, що завозиться і необхідне для проведення наукових розробок.

Основними формами державної підтримки інноваційної діяльності в таких країнах є:

- - пряме фінансування;

- - надання банківських позик індивідуальним винахідникам і малим під­приємствам, що впроваджують інновації;

- - створення венчурних інноваційних фондів, що користуються податко­вими пільгами;

- - зниження державного патентного мита для індивідуальних винахідни­ків;

- - відстрочка сплати патентного мита на винаходи, які зберігають ресурси;

- - право на прискорену амортизацію обладнання;

- - створення мережі технополісів, технопарків.

2. Підготуватися до семінарського заняття №1, для чого потрібно опрацювати основні літературні джерела і підготуватися до розгляду питань для обговорення; опрацювати додаткові літературні джерела і підготувати питання для самостійного вивчення; виконати практичні завдання з теми; підготуватися до тестування і дати відповіді на тести до теми, а також виконати завдання, що стосуються самостійної роботи.

3. Працюючи на семінарському занятті Вам необхідно взяти участь у обговоренні основних питань, де особливу увагу звернути на наступні ключові аспекти теми: сутність і зміст інновацій, їх особливості у зовнішньоекономічній сфері, різні бачення вчених і різні наукові підходи до визначення цієї економічної категорії; зміст основних елементів інноваційного процесу та інноваційної діяльності, її основні види, об’єкти та суб’єкти.

Особливу увагу слід звернути на вивчення класифікаційних ознак і змісту інновацій, в результаті чого сформувати багатогранну та досконалу характеристику сукупності інновацій.

4. Знання з вивченої теми будуть контролюватися згідно з встановленими вимогами та критеріями оцінювання знань студентів як за обговорення основних питань, доповнень, питань для самостійного вивчення, так і за виконання практичних завдань, завдань для самостійної роботи, а також за результатами заключного тестування з теми під час семінарського заняття.

Семінарське заняття №1

Питання для обговорення

 

1. Наукові підходи до визначення сутності інновацій:

- - об’єктивний підхід;

- - процесний підхід;

- - об’єктивно-утилітарний підхід;

- - процесно-утилітарний підхід;

- - процесно-фінансовий підхід;

- - системний підхід.

 

2. Класифікація інновацій і характеристика основних ознак:

- - за рівнем радикальності та їх значимості в економічному розвитку;

- - за спрямованістю результатів інновацій;

- - за рівнем ринкової новизни;

- - за сферою застосування;

- - за рівнем інтенсивності;

- - за темами здійснення;

- - за ефективністю тощо.

 

3. Сутність інноваційного процесу та характеристика його основних складових:

- - фундаментальні дослідження;

- - прикладні дослідження;

- - розробка та проектування;

- - освоєння промислового виробництва;

- - процес промислового виробництва;

- - комерціалізація.

Питання для самостійного опрацювання

 

1. Взаємозв’язок розвитку інновацій, науки та техніки.

2. Стимулювання застосування інновацій у виробництві.

3. Теоретичні та пошукові дослідження як майбутнє науки та розвитку української економіки.

 

Завдання 1. Виконайте реферат на одну із даних тем.

1. 1. Інновації як основний чинник економічного розвитку економіки (на прикладі країни за вибором).

2. 2. Характеристика науково-технічної діяльності та інноваційного процесу міжнародної компанії (на конкретному прикладі).

Завдання 2. Приведіть у відповідність типи інновацій та їх класифі­каційні угрупування, враховуючи ознаки класифікації.

Класифікаційні ознаки інновацій Типи інновацій та їх класифікаційні угрупування
1. За глибиною змін 1) радикальні, комбінаційні, удосконалюючі
2. За ступенем розповсюдження 2) локальні, системні, стратегічні
3. За місцем у виробничому циклі 3) сировинні, технологічні, продуктові
4. За охопленням очікуваної частки ринку 4) одиночні, дифузні
5. За інвестиційним потенціалом та рівнем новизни 5) базові, поліпшуючі, модифікаційні
6. За ефективністю 6) управлінські, організаційні, соціальні, промислові
7. За результативністю 7) наукові, технічні, технологічні, конструкторські, виробничі, інформаційні
8. За масштабами 8) швидкі, уповільнюючі, затухаючі, зростаючі, рівномірні, стрибкоподібні
9. За результатами отриманих науково-дослідних розробок 9) "бум", рівномірні, масові, слабкі
10. За рівнем інтенсивності 10) трансконтинентальні, транснаціональні, регіональні, крупні, середні, дрібні
11. 3а типами здійснення 11) висока, низька, стабільна
12. За сферою застосування 12) економічна, соціальна, екологічна

 

Завдання 3. Дайте відповіді на тести.

 

Тест 1. Інтелектуальний товар (інформація, винахід, ноу-хау тощо), захищений у відповідній юридичній формі, може бути проданий його законним власником:

1) 1) один раз;

2) 2) два рази;

3) 3) безліч разів;

4) 4) стільки разів, скільки знайдеться на нього покупців.

Тест 2. Результат впровадження продуктових інновацій, всі нові (щойно впроваджені) вироби, чи вироби, які були удосконалені, а також вироби, виробництво яких основане на нових або значно удосконалених методах, є:

1) 1) інновацією;

2) 2) інноваційною продукцією;

3) 3) інноваційним процесом;

4) 4) нововведенням.

Тест 3. Процес перетворення наукового знання в інновацію, який можна уявити як послідовний ланцюг подій, в ході яких інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології чи послуги та розповсюджується при практичному використанні − це:

1) 1) науково − технічний прогрес;

2) 2) інноваційний процес;

3) 3) інвестиційний процес;

4) 4) творчий процес.

Тест 4. Сукупність прийомів і способів виготовлення, застосування техніки та перетворення природних речовин у продукти промислового та побутового застосування вважається:

1) 1) технологією;

2) 2) дослідженням;

3) 3) технологічним процесом;

4) 4) фундаментальним дослідженням;

5) 5) технікою.

Тест 5. Фундаментальні дослідження спрямовані на:

1) 1) отримання нових наукових знань;

2) 2) виявлення найбільш суттєвих закономірностей;

3) 3) дослідження шляхів практичного застосування відкритих раніше явищ і процесів;

4) 4) отримання нових наукових знань і виявлення найбільш суттєвих закономірностей.

Тест 6. Діяльність, що спрямована на удосконалення організації і планування виробництва, розробку методів організації праці та управління, методів класифікації і оцінки ефективності наукових робіт вважається:

1) 1) інформаційною роботою;

2) 2) інноваційною роботою;

3) 3) організаційною роботою;

4) 4) організаційно-економічною роботою;

5) 5) економічною роботою;

6) 6) науково-навчальною роботою.

Тест 7. Створення (модернізація) взірців нових виробів, які можуть бути передані після відповідних досліджень в серійне виробництво чи безпосередньо споживачеві, є головною метою:

1) 1) фундаментальних досліджень;

2) 2) теоретичних досліджень;

3) 3) пошукових досліджень;

4) 4) прикладних досліджень;

5) 5) дослідно − конструкторських робіт;

6) 6) науково − навчальних робіт;

7) 7) організаційно − економічних робіт.

Тест 8. Діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок для розширення та оновлення номенклатури покращення якості продукції, товарів, що випускаються, удосконалення технології їх виготовлення з наступним впровадженням і ефективною реалізацією на внутрішньому і зарубіжному ринках називається:

1) 1) науково − технічною;

2) 2) інноваційною;

3) 3) інвестиційною;

4) 4) інноваційно − інвестиційною.

Тест 9. Наявність зворотного зв’язку між споживачем нового товару та науковою сферою характерна для:

1) 1) інноваційного процесу;

2) 2) інноваційного циклу;

3) 3) інноваційної діяльності.

Тест 10. Залежно від сфери застосування інновації поділяються на:

1) 1) управлінські;

2) 2) організаційні;

3) 3) наукові;

4) 4) технічні;

5) 5) промислові.

Тест 11. Вид інновацій, що пов’язаний з процесами оптимальної організації виробництва, транспорту, збуту та забезпечення вважається:

1) 1) технологічним;

2) 2) технічним;

3) 3) організаційно − управлінським;

4) 4) інформаційним.

Тест 12. За масштабами інновації поділяються на:

1) 1) виробничі;

2) 2) інформаційні;

3) 3) економічні;

4) 4) транснаціональні;

5) 5) трансконтинентальні;

6) 6) регіональні.

Тест 13. За причинами виникнення інновації поділяються на:

1) 1) реактивні;

2) 2) стратегічні;

3) 3) тактичні;

4) 4) періодичні;

5) 5) виробничі;

6) 6) промислові.

Тест 14. За предметом і сферою застосування інновації поділяються на:

1) 1) комерційні;

2) 2) приватні;

3) 3) продуктові;

4) 4) ринкові;

5) 5) інновації − процеси;

6) 6) стратегічні.

Тест 15. Який тип інновацій фірма змушена виробити слідом за конкурентом, щоб бути в стані ведення боротьби на ринку?

1) 1) стратегічний;

2) 2) реактивний;

3) 3) тактичний;

4) 4) глобальний.

Тест 16. Про який тип інновацій йде мова «впровадження нового методу (способу) виробництва»:

1) 1) ринкова інновація;

2) 2) маркетингова інновація;

3) 3) управлінська інновація;

4) 4) технологічна інновація.

Тест17. Який тип інновацій згадується нижче? «Застосування нового джерела постачання сировини чи напівфабрикатів»:

1) 1) ринкова інновація;

2) 2) маркетингова інновація;

3) 3) управлінська інновація;

4) 4) технологічна інновація.

Тест 18. Відповідно з яким із сучасних підходів інноваційного менеджменту новий продукт, нова техніка, нова технологія виступають як об’єкт інновацій?

1) 1) процесний;

2) 2) об’єктивно − утилітарний;

3) 3) системний;

4) 4) об’єктивний.

Тест 19. Які із зазначених нижче інновацій спрямовані на часткове поліпшення застарілих поколінь техніки, технологій і майже не дають соціально − економічного ефекту для суспільства?

1) 1) удосконалюючі;

2) 2) псевдоінновації;

3) 3) поліпшуючі;

4) 4) базисні.

Тест 20. Які інновації реалізують великі винаходи та стають підгрунтям для формування нових поколінь техніки?

1) 1) радикальні;

2) 2) удосконалюючі;

3) 3) псевдоінновації;

4) 4) поліпшуючі.

Тест 21. Згідно з яким підходом інноваційного менеджменту у ЗЕД акцентується увага на задоволенні суспільних потреб з високим рівнем коефіцієнта корисної дії?

1) 1) процесний;

2) 2) об’єктивний;

3) 3) об’єктивно − утилітарний;

4) 4) процесно − утилітарний.

Тест 22. Відповідно з яким сучасним підходом інноваційного менеджменту у ЗЕД «інновація – це процес реалізації нової ідеї у будь − якій сфері життя і діяльності людини, що сприяє задоволенню існуючої потреби на ринку і приносить економічний ефект»?

1) 1) ситуаційний;

2) 2) об’єктивний;

3) 3) системний;

4) 4) процесний.

Тест 23. Чи закінчується інноваційний процес впровадженням на ринок нового продукту, технології, послуги?

1) 1) так;

2) 2) ні;

3) 3) не завжди;

4) 4) частково.

Тест 24. Яка послідовність етапів інноваційного процесу? Етапи:

1) 1) розробка і проектування технічної документації, остання перевірка результатів теоретичних досліджень;

2) 2) маркетингові дослідження, що передбачають вивчення попиту на товар;

3) 3) фундаментальні дослідження, спрямовані на отримання нових наукових знань;

4) 4) освоєння промислового виробництва нових виробів;

5) 5) прикладні дослідження, спрямовані на дослідження шляхів практичного застосування теоретичних розробок;

6) 6) процес промислового виробництва.

 

1) 1) 1, 3, 5, 6, 2, 4;

2) 2) 6, 2, 3, 5, 1, 4;

3) 3) 3, 1, 5, 4, 6,2;

4) 4) 3, 5, 1, 4, 6, 2.

 

Завдання 4. Знайдіть інформацію (періодична література, Інтернет), що характеризує інноваційну діяльність компаній –лідерів інновацій.

Література: с. 6 − 8, 11 − 13, 19.

 

Тема 2. Проблематика та зміст інноваційного менеджменту
у зовнішньоекономічній діяльності

Алгоритм вивчення теми

1. Ця тема розкриває сутність і зміст інноваційного менеджменту у зовнішньоекономічній сфері діяльності підприємства.

Мета курсу «Інноваційний менеджмент у зовнішньоекономічній діяль­ності» полягає у поглибленому освоєнні загальних закономірностей роз­витку інноваційних процесів у зовнішньоекономічній діяльності, вивченні особливостей інноваційної діяльності, практичних методів стратегічного управління інноваціями, методів маркетингу в інноваційній сфері.

Завдання курсу зводяться до одержання студентами знань загальнотеоре­тичного та частково практично − прикладного характеру і спрямовані на:

- - розуміння суті інноваційного менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності, його ролі, значення та сучасного стану й розвитку;

- - розуміння основних понять та визначень в царині інновацій, іннова­ційного процесу, інноваційної діяльності;

- - вивчення принципів сучасної інноваційної політики, державних пріо­ритетів у сфері науки та технології;

- - одержання знань стосовно сучасної технологічної політики багатона­ціональних компаній, міжнародного ринку технологій, планування та орга­нізації міжнародних наукових досліджень;

- - вивчення практичних методів планування та організації інновацій, методів маркетингу в інноваційній сфері, методів стратегічного управління інноваціями.

2. Готуючись до семінарського заняття №2, необхідно ознайомитися і опрацювати основні літературні джерела та підготуватися до розгляду питань для обговорення; опрацювати додаткові літературні джерела і підготувати питання для самостійного вивчення; виконати практичні завдання з теми; підготуватися до тестування і дати відповіді на тести до теми, а також виконати завдання, що стосуються самостійної роботи.

3. На семінарському занятті Вам необхідно взяти участь у обговоренні питань, де слід звернути особливу увагу на: актуальності курсу «Інноваційний менеджмент у зовнішньоекономічній діяльності», основних базових поняттях дисципліни, теоретико-методологічних підходах до визначення сутності інноваційного менеджменту; предметі, об’єкті, основній меті та завданнях курсу; системі інноваційного менеджменту.

4. Знання з вивченої теми будуть контролюватися згідно зі встановленими вимогами та критеріями оцінювання знань студентів як за обговорення основних питань, доповнень, питань для самостійного вивчення, так і за виконання практичних завдань, завдань для самостійної роботи, а також за результатами заключного тестування з теми підчас семінарського заняття.

 

Семінарське заняття №2

Питання для обговорення

 

1. Поняття, сутність і зміст інноваційного менеджменту в зовнішньоекономічній діяльності:

- - інноваційний менеджмент як наука та мистецтво управління;

- - інноваційний менеджмент як вид діяльності та процес прийняття управлінських рішень;

- - інноваційний менеджмент як апарат управління інноваціями у зовнішньоекономічній діяльності.

 

2. Предмет, об’єкт, цілі та основні заняття інноваційного менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності:

- - предмет інноваційного менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності;

- - об’єкт інноваційного менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності;

- - основна мета інноваційного менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності;

- - основні завдання інноваційного менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності.

 

3. Інноваційний менеджмент у зовнішньоекономічній діяльності як система управління:

- - керуюча підсистема;

- - керована підсистема.

 

Питання для самостійного вивчення

 

1. 1. Ситуаційний підхід до інноваційного менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності підприємства.

2. 2. Сучасний стан інноваційної сфери та трансформація поглядів на інноваційний менеджмент у зовнішньоекономічній діяльності підприємства.

 

Завдання 1. Виконайте реферат на одну із даних тем.

 

1. 1. Етапи розвитку інноваційного менеджменту у зовнішньоекономічній діяльності підприємства (на прикладі провідної української компанії).

2. 2. Вплив інноваційного менеджменту на економічний розвиток міжнародної компанії (на конкретному прикладі).

3. 3. Інноваційний менеджмент у компаніях Японії, США, Німеччини.

Завдання 2. Впишіть необхідні терміни в речення

1. 1. Інноваційний менеджмент − це самостійна область економічної науки та професіональної діяльності, спрямованої на _______ та _______ досягнень будь − якої організаційної структури _______ шляхом раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

2. 2. Інноваційний менеджмент це один із різновидів _______, безпосеред­нім об’єктом якого виступають _______ у всіх їх різноманітності, що здій­снюються в усіх сферах народного господарства.

3. 3. Інноваційний менеджмент як наука та мистецтво управління базується _______ на основах _______ _______.

4. 4. Як вид діяльності та процес прийняття управлінських рішень, іннова­ційний менеджмент – це _______ _______, що становлять загальну _______ управління інноваціями на інноваційному підприємстві.

5. 5. Інноваційний менеджмент як апарат управління інноваціями _______ інноваційної сфери.

6. 6. Вимоги, пов’язані з компетентністю менеджерів у сфері спеціалізації інноваційного підприємства, передбачають наявність спеціальних знань з проблем технологій _______, теоретичних і практичних аспектів здійснення _______, особливостей їх фізичних процесів.

7. 7. Ситуаційний підхід передбачає можливість аналізу зовнішніх і внутрішніх чинників успіху _______, систематизації ймовірних варіантів поведінки та синтезу оптимальних _______.

 

Завдання 3. Дайте відповіді на тести.

Тест 1. Базовими поняттями дисципліни «Інноваційний менеджмент у зовнішньоекономічній діяльності» є:

1) 1) інноваційна діяльність;

2) 2) підприємницька діяльність;

3) 3) венчурний бізнес;

4) 4) інвестиційна діяльність.

Тест 2. Отримання максимального ефекту виробництва за рахунок раціональної організації та управління інноваційною діяльністю − це:

1) 1) філософія бізнесу інноваційного підприємства;

2) 2) головна мета інноваційного менеджменту;

3) 3) місія підприємства;

4) 4) основні завдання інноваційного підприємства.

Тест 3. Забезпечення ефективного функціонування інноваційного підприємства на основі раціональної організації інноваційних процесів та високої конкурентноздатності інноваційної продукції є:

1) 1) філософією бізнесу інноваційного підприємства;

2) 2) основною метою інноваційного менеджменту;

3) 3) місією інноваційного підприємства;

4) 4) усі відповіді правильні.

Тест 4. Управління інноваційною діяльністю компанії передбачає:

1) 1) визначення місії;

2) 2) визначення альтернативних стратегій;

3) 3) створення системи інноваційних стратегій;

4) 4) організацію інноваційної діяльності;

5) 5) усі відповіді правильні.

Тест 5. Визначте послідовність вирішення завдань системи внутрішньофірмового управління інноваціями:

1) підбір і розміщення персоналу;

2) визначення тематичних напрямів діяльності та формування інноваційних проектів і програм;

3) розробка стратегічної інноваційної концепції;

4) формування організаційної структури управління інноваціями;

5) календарний розподіл завдань і робіт;

6) контроль за виконанням робіт;

7) планування виробництва інноваційної продукції;

8) створення творчої атмосфери та високої мотивації інтелектуальної праці.

 

1) 1) 1, 3, 5,6, 2, 4, 8, 7;

2) 2) 5, 2, 3, 6, 1, 4, 7, 8;

3) 3) 3, 2, 4, 1, 7, 5, 8, 6.

Тест 6. Інноваційний менеджмент − це:

1) 1) процес управління інноваціями;

2) 2) підсистема загального менеджменту, метою якої є управління інноваційними процесами в організації;

3) 3) функціональна система управління;

4) 4) усі відповіді правильні.

Тест 7. Сукупність економічних, мотиваційних, організаційних і правових засобів, методів і форм управління інноваційною діяльністю організації з метою оптимізації економічних результатів її господарської діяльності − це:

1) 1) інноваційний менеджмент як підсистема загального менеджменту;

2) 2) інноваційний менеджмент як система;

3) 3) інноваційний менеджмент як вид діяльності та процес;

4) 4) усі відповіді правильні.

 

Завдання 4. Знайдіть інформацію (у періодичній літературі, Інтернеті), що характеризує високоефективний інноваційний менеджмент.

Література: с. 6 − 8, 11 − 13, 19.

 

Алгоритм вивчення теми

1. Вивчаючи цю тему, перш за все, необхідно зупинитися на розгляді сутності інноваційної інфраструктури, інноваційної сфери та інноваційної діяльності підприємства.

Інноваційна діяльність − це діяльність, спрямована на використання та комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок для розширен­ня та оновлення номенклатури та поліпшення якості продукції, що випус­кається (товарів, послуг), удосконалення технологій їх виготовлення з по­дальшим впровадженням і ефективною реалізацією на внутрішньому та зов­нішньому ринках.

Інноваційна діяльність передбачає комплекс наукових, технологічних, організаційних, фінансових і комерційних заходів, які призводять до інно­вацій. Основними видами інноваційної діяльності є:

1) 1) підготовка й організація виробництва, що охоплює закупівлю вироб­ничого обладнання та інструментів, зміни в них, а також у процедурах, ме­тодах і стандартах виробництва, контролю якості, необхідних для створення нового технологічного процесу;

2) 2) довиробничі розробки, що включають модифікацію продукту і техно­логічного процесу, перепідготовку персоналу для застосування нових техно­логій і обладнання;

3) 3) маркетинг нових продуктів, що передбачає види діяльності, пов'язані з випуском нової продукції на ринок, включаючи попередні дослідження ринку, адаптацію продукту до різних ринків, рекламу;

4) 4) придбання технології у формі патентів, ліцензій, розкриття ноу-хау, торговельних марок, конструкцій, людей і послуг технологічного змісту;

5) 5) придбання машин і обладнання, за своїм технологічним змістом пов’я­заних з впровадженням на інноваційних підприємствах продуктових чи процесних інновацій;

6) 6) виробниче проектування, що включає підготовку планів і креслень для визначення виробничих процедур, технічних специфікацій.

Всі ці види діяльності є інноваційною сферою, тобто сферою діяльності виробників і споживачів інноваційної продукції (робіт, послуг), що включає створення та розповсюдження інновацій.

До інноваційної інфраструктури відносяться організації, фірми, об’єд­нання, що охоплюють увесь цикл здійснення інноваційної діяльності − від генерації нових науково − технічних ідей та їх обробки до випуску та реаліза­ції науково − місткої продукцій. Прикладом такої інфраструктури є: іннова­ційні центри, бізнес − інкубатори, технопарки, технополіси, консалтингові фірми.

До нових організаційних структур науково − технічної сфери відносяться: бізнес − інкубатори, технопарки та технополіси. Бізнес − інкубатор − це комер­ційні організації, що займаються реалізацією будь − якого проекту, який обо­в’язково матиме прибуток. Як правило, вони знаходяться під опікою банків, які готові інвестувати ризиковий капітал.

Технопарки − це компактно розташований комплекс, який може включа­ти: наукові з







ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.