Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Якості повноцінного читання їх взаємозумовленість





Способи та види читання, їх значення

 

У методиці класного читання виділяють такі види читання, як голосне та мовчазне.У 1-му класі та в першому півріччі 2-го класу чотирирічної початкової школи надається перевага читанню вголос. Починаючи з другого півріччя 2-го та в 3-4-тих класах учитель поступово вводить завдання середньої складності.

З метою виявлення розуміння прочитаного слід навчити учнів установлювати послідовність розповіді, що сприяє виробленню вміння читати мовчки.

Читання мовчкице читання очима, без зовнішніх мовленнєвих рухів. Рівень сформованості цього виду читання можна визначити за темпом, способом читання та розумінням прочитаного.

Наявність під час читання шепоту і ворушіння губами свідчать про перехідну форму від читання вголос до читання мовчки. Якщо темп читання мовчки не перевищує показники читання вголос, це свідчить про не сформованість цього виду читання.

Поточну перевірку навички читання мовчки доцільно проводити починаючи з 3-го класу. Вона може бути організована фронтально. У підручнику з читання учитель визначає один із прозових творів, які учні ще не читали. У своєму підручнику він ставить олівцем над кожним словом цифру – його порядковий номер. Учням пропонується взяти в руку прості олівці. За вказівкою вчителя учні починають читати, перестають читати теж за вказівкою вчителя через певний проміжок часу (2хв). Кожен з учнів ставить крапочку над тим словом, де зупинився. Далі кожен учень називає це слово, а вчитель знаходить його у своїй книжці за цифрою, таким чином встановлює кількість прочитаних слів, яку ділить на два, і виходіть кількість слів, прочитаних за хвилину.

З метою досягнення результативності мовчазного читання необхідно:

- поставити мету чи дати завдання перед мовчазним завданням;

- матеріал для читання обмежити в часі, щоб стимулювати вироблення навичок швидкого читання;

- обов’язково перевіряти як учні усвідомили прочитане;

- давати вказівки як читати мовчки (не шептати, не рухати губами, язиком, не пропускати жодного слова).

Для перевірки мовчазного читання рекомендується брати тексти середньої складності, та давати учням після читання такі завдання:

- переказати прочитане,

- дати відповіді на запитання,

- пояснити значення окремих слів та висловів,

- назвати дійових осіб,

- пригадати початок або кінець розповіді,

- сформулювати самостійні запитання до змісту твору,

- поділити оповідання на частини,

- дати заголовок кожній частині оповідання,

- підібрати малюнок до прочитаного,

Вважається задовільним рівень розуміння прочитаного мовчки, якщо правильні відповіді переважають 2/3 від загальної кількості названих вище завдань.

У шестилітніх дітей у першому півріччі перевіряють тільки рівні сформованості способів читання (виділяють такі способи читання: побуквений, відривний складовий, плавний складовий, плавний складовий з цілісним причитуванням окремих слів, читання цілими словами і групами слів). Слід пам’ятати, що темп не є основним показником сформованості техніки читання.



За перевірку рівня розвитку навички читання мовчки у 3- му класі оцінки в балах не виставляються. Така перевірка має переважно прогностичний характер.

У 4-му класі цей вид читання є домінуючим і рівень його розвитку є значно вищим, ніж у попередніх класах.

Встановлюються такі нормативні дані для учнів 1-4-тих класів:

Види читання Півріччя Класи
Вголос І - 35-45 65-70 80-85
ІІ 20-30 50-60 75-80 90-95
Мовчки І - - 85-110 100-150
ІІ - 65-80 90-140 110-170

 

Читання мовчки для молодшого школяра – уміння вищого рівня. Якщо випускник початкової школи виявляє оптимальний рівень цього виду читання – це свідчить про високий критерій читацької навички.

Підсумкове судження про рівень розвитку навички читання вголос і мовчки у того чи іншого учня можна виносити лише на основі сукупних даних по кожному з компонентів.

 


 

2. Етапи становлення досвіду читання у читця-початківця

Механізм читання у досвідченого читця складається з наступних компонентів:

Øоптичне сприйняття надрукованого чи написаного (впізнавання зорових сигналів – букв, що позначають відповідні звуки слів);

Øозвучення слова (вимова слова залежно від рівня оволодіння навичкою читання слова – за складами чи цілими словами);

Øусвідомлення змісту тексту (розуміння).

Перші два компоненти – переведення графічної форми слова в звукову – техніка читання.Якщо механізм читання склався, то розуміння відбувається одночасно із сприйняттям того, що учень читає, на основі синтезу знайомих елементів.

У розвиткові навичок читання виділяють три етапи – аналітичний, синтетичний і етап автоматизації.

1. Аналітичний етап (навчальне читання) пов’язаний із складозвукобуквенним аналізом та складовим читанням. Увага під час такого читання зосереджується на розвитку в учнів зорово-слухових образів, на зміцненні зв’язку буква-звук (припадає на 1-2 класи). Вчитель повинен слідкувати за розвитком способів читання та правильністю доти, поки не зникне складове читання в класі, коли помилки будуть поодинокими, а темп читання наблизиться до темпу розмовного мовлення, то наступить наступний етап розвитку навичок читання.

На цьому етапі повинно переважати читання вголос: воно сприяє формуванню навичок сприйняття та відтворення тексту, розвиткові правильної вимови, скоріше формуються зорово-слухові зв’язки (буква-звук).

вставка

2. Синтетичне читання (3-4 класи)читають цілими словами, розуміння відбувається одночасно із сприйняттям тексту, смислові здогадки рідко бувають помилковими.

На цьому етапі навчання в центрі уваги має бути швидкість читання.

Для розвитку швидкості читання використовують спеціальні вправи:

Ø«Блискавка»нормальний темп читання переривається командою «увага», а далі – «блискавка» і учні прискорюють темп читання до максимуму.

Ø«Засічка – кидок»при слові «кидок» всі починають читати для фіксування часу, коли пролунає «засічка» – школярі зупиняються, помічаючи останнє слово.

Ø«Буксир»вчитель або сильніший учень бере на буксир весь клас.

Ø«Ігрові команди»систематичне читання на певний час (3-5 хв.)кожною командою різними способами почергово: вголос, мовчки, пошепки та ін.

Ø«Луна»один школяр веде, а другий, як луна, повторює читання першого.

На даному та попередньому етапах особливу увагу необхідно приділяти розвитку техніки читання та його якостям (правильність, швидкість, виразність, усвідомленість).

 

3. Автоматизація навичкипроцес читання відходить на другий план, на першому – усвідомлення прочитаного.

Автоматизація навички читання відбувається під кінець третього класу і далі. На даному етапі увага зосереджується на удосконаленні якостей читання.

Велике значення на даному етапі має словникова робота.

Кінцевим завданням розвитку навички читання є розуміння прочитаного, техніка читання – це тільки засіб для досягнення цієї мети. Саме тому працювати над текстом треба так, щоб одночасно удосконалювати техніку читання та вміння розуміти текст прочитаного.

 


 

Якості повноцінного читання їх взаємозумовленість

 

На всіх уроках читання повинно здійснюватися активне засвоєння змісту читаних текстів і обов’язково формуватись навичка читання.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.