Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Засоби відображення інформації





До засобів відображення інформації відносять електронно-променеві трубки, електролюмінісцентні панелі, газорозрядні індикатори та панелі, рідкокристалічні, сегнетокерамічні та електрохромні індикатори, проекційні пристрої.

Електронно -променева трубка являє собою електронний прилад, в якому електронний промінь, що випромінюється катодом, фокусується в поперечному перерізі до розмірів крапки на екрані, покритому люмінесцентним матеріалом. Найбільш просто побудовані ЕПТ з електростатичним відхиленням

Вони складаються з скляної (або металевої) колби, що розширюється від вузької горловини до екрана. В колбу вставляється електронна гармата, яка розташована в горловині колби і складається з катода, керувального електрода, прискорювальних та фокусувальних електродів, відхиляючих пластин та інших елементів.

Електронна гармата випромінює з поверхні катода, вкритого окисною плівкою, потік електронів. Цей потік ініціюється шляхом нагрівання поверхні катода за допомогою спеціального підігрівача. Інтенсивність потоку електронів регулюється потенціалом керувального електрода, який, як правило, є від’ємним по відношенню до потенціалів на прискорювальних електродах ПЕр1, ПРЕ2.

Керувальний електрод є по суті модулятором електронного потоку, що випромінюється катодом. Ця модуляція здійснюється сигналом, який необхідно відобразити на екрані ЕПТ.

Прискорювальний електрод надає електронному потокові швидкості, достатньої для ефективного бомбардування люмінесцентного матеріалу з його засвічуванням в зоні бомбардування. Для того щоб електронний потік дозволяв формувати на екрані ЕПТ чіткі зображення, потрібно забезпечити його фокусування перед падінням на екран. Таку функцію забезпечує електростатична лінза, що складається з першого прискорювального електрода та фокусувального електрода ФЕ, відстань між якими А1 та потенціали впливають на розмір світлового елемента (крапки) на екрані ЕПТ.

Після фокусування необхідно забезпечити відхилення світлового елемента по екрану як в горизонтальному, так і в вертикальному напрямках. Таке відхилення в сукупності з відповідною модуляцією кожного з елементів дає можливість отримати на екрані ЕПТ відображення інформації, яка надходить на керувальний електрод. Забезпечує відхилення спеціальна відхиляюча система з 4-х попарно ортогональних пластин.

Для ЕПТ статичного типу потенціал катода дорівнює нулю, керувального електрода – від мінус 100В до плюс 2В, першого прискорювача на рівні 400 – 500В, фокусуючого електрода від 0 до 400В – 500В, на другому прискорювачі – до 15кВ.

Окрім електростатичного відхилення електронних променів застосовується також магнітне, яке має дещо гірші характеристики порівняно з електростатичними, проте використовується частіше.

Газорозрядні прилади з‘явились в 40 – 50 роках нашого сторіччя у вигляді неонових сигнальних індикаторних ламп змінного струму. Однак з появою газорозрядного індикатора постійного струму, ці прилади досягли бурхливого розвитку у вигляді матричних панелей. Принцип роботи газорозрядного індикатора ґрунтується на тому, що при переході електрона з верхнього енергетичного рівня атома на більш низький, або втраті електрона атомом, газ випромінює світло. При втраті одного електрона більшістю атомів газу говорять про те, що газ іонізований (атоми перетворились на іони). Станом іонізації управляють за допомогою енергії зовнішнього електричного поля, що достатня для виведення електрона з поля атома. Ця енергія забезпечується подачею напруги на певні електроди між якими знаходиться газ. Існує багато схем газорозрядних приладів. Найбільш типова з них складається з двох скляних пластин, одна з яких прозора (рис.7). Простір між пластинами заповнюється газовою сумішшю, а на поверхні пластин напиляються провідники. При подачі на провідники напруги газ починає іонізуватися і при певному значенні напруги виникає світловий розряд. Колір світлового розряду визначається газом заповнення.

Електролюмінесцентні панелі. Першим прикладом використання явища люмінесценції стали матричні електролюмінесцентні поперечні панелі. Конструкція такої панелі (рис.8) складається з двох електродів, типу катода та анода, між якими нанесено люмінесцентний шар з порошку сульфату цинку (ZnS) та марганцю (Mn). На поверхню люмінесцентного шару наноситься порошкова мідь, яка виступає активатором формування люмінофорних комірок.

Рідкокристалічні індикатори. Рідкокристалічні індикатори відрізняються від люмінесцентних та газорозрядних індикаторів тим, що не випромінюють світла та не вимагають додаткового зовнішнього підсвічування. Вони працюють на принципі модулятора шляхом пропускання та відбивання світла. Регулювання потоку світла досягається тим, що рідкокристалічна комірка розміщується на шляху світлового потоку, а її коефіцієнт оптичного пропускання змінюється за рахунок подачі електричного поля. Рідкокристалічний кристал зовнішньо нагадує звичайну рідину, але подібно електролюмінесцентному кристалу має впорядковану структуру у вигляді витягнутих молекул.

Конструктивно рідкокристалічний індикатор (рис.9) являє собою скляний резервуар, обидві стінки якого мають провідникове покриття. Всередині цього резервуару знаходиться кристалічна рідина.

В певних умовах, молекули рідини розміщують перпендикулярно скляним пластинам. Якщо на провідникові покриття подати достатню напругу, характер розміщення молекул зміниться і зміниться коефіцієнт світловідбиття. Хоча рідкокристалічні комірки можуть збуджуватись постійним струмом в більшості випадків використовується збудження змінним струмом. Постійний струм швидше зруйновує комірки. На практиці частота перемикання складає 30Гц, хоча при певних умовах можлива робота і на частоті 1кГц.

 

За принципом дії пристрої зовнішньої пам‘яті поділяються на:

а) електронні, в яких у якості запам’ятовувальних елементів використовуються напівпровідникові елементи;

б) магнітні, з нерухомими магнітними запам’ятовувальними елементами;

в) електромеханічні, з рухомими магнітними носіями інформації.

г) електромеханічні, з оптичними носіями інформації.

За якою конструкцією модеми не поділяються?

Вибираємо варіант, якого немає нижче в списку!

За конструкцією модеми поділяються на:

· внутрішні

зовнішні

· портативні (призначені для використання з Note Book)

· групові (сукупність окремих модемів, об’єднаних в один блок з одним блоком живлення).

 

За методами використання пристрої відображення інформації поділяються на:

За методом використання ПВІ поділяються на групові та індивідуальні.

Групові ПВІ є пристроями колективного використання, вони мають великий розмір екрана, розвинуте математичне забезпечення функціональних можливостей. Такі пристрої встановлюють в диспетчерських пунктах або залах керування польотами і дозволяють взаємодіяти з інформацією значній кількості операторів. Пристрої індивідуального використання відрізняються малими габаритами, вони призначені для взаємодії з одним або двома операторами.

 

За принципом дії пристрої зовнішньої пам’яті розділяються на:

а) електронні(напівпровідникові)

б) магнітні, з нерухомими магнітними носіями

в) електромеханічні, з рухомими магнітними носіями

г) електронні, з оптичними носіями інформації

За способом отримання зображення на документі пристрої друкування поділяються на пристрої:

Ударної та безударної дії.

В пристроях друкування безударної дії використовуються методи реєстрації інформації на носій при яких орган друкування і носій інформації контактують з невеликим зусиллям або зовсім не контактують. Такі пристрої, як правило, формують зображення з окремих дискретних елементів (крапок). До сучасних безударних пристроїв друкування відносять струменеві та лазерні принтери.

У пристроях ударної дії відображення символу відбувається при тісному контакті(ударі) органу друкування з носієм.

І

Інформація на РІаsh-пристроях:!!!!!!!!

К

Клавіші, що використовуються в клавіатурах, поділяють на такі дві групи: контактні та безконтактні. Контактні клавіші знайшли широке застосування у якості елементів клавіатур.

 

Клавішні пристрої

Клавішні пристрої введення інформації призначені для ручного введення алфавітно-цифрових символів з метою їх подальшого перетворення в електричні сигнали. Клавішні пристрої можуть виконуватись як автономні, конструктивно завершені одиниці, так і у вигляді вбудованих блоків. В загальному вигляді клавішний пристрій має одну або декілька клавіатур, шифратори, мультиплексори, інтерфейсні регістри, пристрої пам‘яті, схему керування, індикатори контролю за станом клавіатури та ряд інших вузлів.

Клавіатура має модульну конструкцію і є частиною робочого місця оператора, яке повинно відповідати ряду ергономічних вимог. Клавіатура повинна розташовуватись під кутом біля 15 градусів до горизонтальної площини в доступній для оператора зоні та мати клавіші з вільним ходом 4 – 7мм, зусиллям натиску 0,9Н.

Клавіші, що використовуються в клавіатурах, поділяються на дві групи: контактні та безконтактні. Контактні клавіші знайшли широке застосування у якості елементів клавіатур. Вони поділяються за видом перемикачів на електромеханічні, герконові, мембранні, гумові.

Електромеханічні клавіші відрізняються простотою конструкції, їх основою є контактний перемикач, що забезпечує значну потужність перемикання. В той же час він має явні недоліки: наявність “дребезгу”, невисоку частоту перемикання, непостійність електричного опору між контактами, велике зусилля натискання, невеликий термін служби.

Більш надійними є герконові клавіші, в яких комутація здійснюється герметизованими в склі контактами – герконами. Як відомо, герконовий контакт замикається під дією на нього магнітного поля. Тому в склад клавіші вводиться спеціальний кільцевий магніт. Геркон спрацьовує якщо постійний магніт опускається навколо нього при натискуванні клавіші.

В герконових клавіатурах використовують геркони типу КЕМ2, КЕМ3. Така клавіатура відрізняється простотою та великим терміном служби.

Мембранні клавіші побудовані на базі плоского перемикача, мають дві пластинки з еластичного матеріалу на які нанесені контакти та провідники. Між пластинками знаходиться тонка ізоляційна прокладка з отвором у зоні контактів. Ця прокладка перешкоджає замиканню контактів у ненатисненому стані. Натискання верхньої пластинки призводить до замикання контактів. Мембранні клавіші компактні та технологічні при виготовленні.

Рис.3. Мембранна клавіша

Перемикачі на основі провідної гуми виготовляються у вигляді силіконових клавіш. Клавіші кріпляться прямо на друковану плату, на якій технологічним шляхом нанесено контакти перемикача та схема їх з‘єднання. При натисканні клавіші провідна гума основи клавіші притискається до плати та замикає необхідні контакти.

До безконтактних перемикачів відносяться перемикачі у яких механічні переміщення клавіш перетворюються у зміну ємності, індуктивності або опору і, в подальшому, у зміну напруги або струму. Найбільш перспективними є клавіатури ємнісного типу, клавіатури на основі магніторезисторів, оптоелектричні клавіатури, клавіатури з використанням датчиків Холла, сенсорні клавіатури.

Магніторезистивна клавіша має рухливу частину, аналогічно герконовій клавіші, де змонтовано постійний магніт. В нижній частині клавіші розміщено магніторезистор та електронну схему. При зміні магнітного потоку від натискання клавіші в магніторезисторі відбувається зміна опору більш ніж в п‘ять раз (40 Ом * 5 =200). Це приводить до зміни електричної напруги на виході електронної схеми з логічного нуля до логічної одиниці. Максимальна частота перемикання такої клавіатури досягає 10 Гц при ресурсі 107 перемикань. До недоліків відносять температурну залежність матеріалу магніторезистора.

Ємнісна клавіатура забезпечує найвищі показники надійності. Вона працює на принципі зміни ємності між двома провідниками при натисканні та відпусканні клавіш. Зміна ємності приводить до зміни амплітуди імпульсного сигналу, який пропускається по цій ємності від спеціального генератора. Недолік – низька перешкодостійкість.

Оптоелектронні клавіатури мають у своєму складі джерела та приймачі оптичного випромінювання та клавішу – заслонку. У якості випромінювачів можуть використовуватись світлодіоди, а у якості приймачів – фотодіоди та фоторезистори. Максимальна частота роботи оптичної клавіатури лежить на рівні 12 Гц.

Електронні сенсорні клавіатури являють собою пристрої, в яких процес перемикання викликається дотиком пальців оператора, що приводить до зміни ємності або опору в електронному колі перемикання клавіші. Перевагою таких клавіатур є повна відсутність рухливих частин, високий термін служби, а також малі габарити клавіатур, внаслідок використання інтегральної технології.

 

Класифікація модемів

Існує ряд класифікаційних ознак за якими можна класифікувати модеми:

за областю використання,

за методом передачі,

за інтелектуальними можливостями,

за конструкцією,

за підтримкою протоколів модуляцій,

за корекцією помилок,

за стисканням інформації,

за взаємодією.

За областю використання сучасні модеми можна розподілити на такі групи:

- Модеми для комутованих телефонних каналів;

· Модеми для виділених телефонних каналів і фізичних з’єднувальних ліній;

· Модеми для цифрових систем передачі;

· Модеми для стільникових систем зв’язку;

· Модеми для пакетних радіомереж;

· Модеми для локальних радіомереж.

Найбільша кількість модемів призначена для використання на комутованих телефонних каналах. Такі модеми повинні вміти працювати з автоматичними телефонними станціями (АТС), розрізняти їх сигнали та передавати свої сигнали набору номера тональним або імпульсним методом.

Основна відмінність модемів для виділених і фізичних ліній полягає в тому, що смуга частот фізичної лінії не обмежена смугою 300Гц – 3,4кГц телефонного каналу.З точки зору сигналів модеми для фізичних ліній поділяються на модеми низького рівня (лінійні драйвери), що використовують цифрові сигнали, та модеми основної смуги, в яких використовуються методи модуляції аналогічні телефонним модемам. В модемах низького рівня використовуються цифрові методи імпульсної передачі без постійної складової з максимальною швидкістю до 19,2Кбіт/сек. Модеми основної смуги використовують різні види квадратурної модуляції, що дозволяє радикально скоротити необхідну смугу частот. На виділених фізичних лініях такі модеми можуть передавати зі швидкістю до 100Кбіт/сек.

Модеми для цифрових систем передачі нагадують модеми низького рівня з точки зору передачі цифрових сигналів. Однак на відміну від них вони забезпечують функції канальних інтерфейсів каналів типу Е1/Т1 або ISDN.

Модеми для стільникових систем зв’язку відрізняються компактністю виконання і підтримкою спеціальних протоколів ZyCELL, ETS i MNP10. Пакетні радіомодеми дозволяють забезпечити передачу даних по радіоканалах між мобільними користувачами. Такий радіоканал організовується з використанням типових КВ або УКВ радіостанцій налаштованих на однакову частоту. При цьому пакетний радіомодем може використовувати один радіоканал з іншими модемами в режимі багатонапрямного доступу в спільній радіомережі.

Модеми для локальних радіомереж працюють по радіоканалах на невеликі (до 300м) відстані з великою швидкістю (2 – 10мбіт/сек) передачі інформації.

За методом передачі модеми поділяються на асинхронні та синхронні. Асинхронний режим передачі використовується тоді, коли дані, що передаються, генеруються у випадкові проміжки часу. При такій передачі кожен символ інформації, що передається, обрамляється додатковими стоповим та стартовим бітами. При синхронному методі передачі відбувається об’єднання великого числа символів або байт в окремі блоки або кадри. Весь кадр передається як одна послідовність біт без будь-яких затримок між елементами. Для забезпечення синхронізації повинні виконуватись такі вимоги:

а) послідовність біт не повинна мати довгих послідовностей нулів або одиниць для стійкого виділення тактової частоти синхронізації;

б) кожен кадр повинен мати зарезервовані (маркерні) послідовності біт, що вказують на його початок та кінець (маркери);

За інтелектуальними можливостях можна виділити модеми:

· без системи управління

· з підтримкою АТ команд

· з підтримкою команд V25bis

· з фірменною системою команд

· з підтримкою протоколів мережного керування.

Більшість модемів підтримують Hayes (АТ) команди, що дозволяють користувачу повністю керувати характеристиками модема та параметрами зв’язку. Ці команди підтримують не тільки модеми для ТКЗК, а також пакетні радіомодеми, модеми для ISDN і ряд інших спецмодемів.

За конструкцією модеми поділяються на:

· внутрішні

· зовнішні

· портативні (призначені для використання з Note Book)

· групові (сукупність окремих модемів, об’єднаних в один блок з одним блоком живлення).

За підтримкою протоколів модеми поділяються на такі, що підтримують фірмені протоколи і на такі, що підтримують міжнародні протоколи. Протоколи міжнародного рівня розробляються під егідою ITU та відносяться до серії V. Самі протоколи поділяються на протоколи модуляції (V21, V22, V22bis, V23, V32, V33, V34 – загальні, V17, V27, V29 - факсмодемні), протоколи корекції помилок (V42, V29), стискання (V42bis), взаємодії (V25bis, V8).







ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.