|
|
Поняття в’язкості. В’язкість чистих металів. В’язкість неідеальних металевих розчинів.Поняття в’язкості. В’язкість чистих металів. При русі потоку рідини, коли швидкість плину шарів неоднакова, у ньому відбуваються процеси, що намагаються вирівняти швидкість. Ці процеси називаються в'язкістю або внутрішнім тертям.В’язкість чистих металів має той же порядок величини, що і в’язкість води. В основі вивчення в’язкісті металів при температурі плавлення лежить механізм за яким, передача кількості руху від одного шару рідини до іншого відбувається за рахунок коливань атомів у напрямку перпендикулярному переміщенню (руху) шарів рідини. Акт передачі імпульса руху здійснюється в момент найближчого зближення атомів данного шару з атомами іншого шару. Приймаючи частоту коливань атомів рідини поблизу температури плавлення рівною максимальній частоті коливань атомів у твердому тілі при температурі плавлення було встановлено, що в’язкість металу при температурі плавлення дорівнює:
В формулах Е – енергія активації в’язкої течії. V – питомий об’єм рідини. В'язкість добре описується квадратичною функцією: η=a+bT2 В'язкість залежить від температури, атомної маси й обсягу. В'язкість при нескінченно більших температурах для різних металів практично однакова. Якщо діаграма стану сплаву представляє безперервний ряд твердих розчинів, то в'язкість змінюється лінійно або з невеликими відхиленнями (позитивними або негативними). Це пояснюється подібною будовою електронних оболонок, які відповідають значенням енергії міжчасткової взаємодії. Більш серйозні відхилення спостерігаються в системах з інтерметалідами. Є максимуми на діаграмі в'язкості в області інтерметаліду. З підвищенням температури висота максимуму знижується. Підвищення температури приводить до гомогенізації розплаву й до змін типу зв'язків. В евтектичних системах в'язкість лінійна, або з невеликими негативними відхиленнями. Білет № 1(2) Вязкість неідеальних металевих розчинів. ŋ=ŋ0+ 2.5 (V/Vp)*ŋ0 де V/Vp – це відхилення сумарного об’єму перших координаційних сфер розчинених атомів, до всього об’єму розплаву. Адекватність цієї форми при розгляді металічних розплавів базується на тому, що у випадку сильної взаємодії різнорідних атомів, що перевищує енергію теплового руху поблизу атома розчиненої речовини, в межах 1-ої або 2-ої координаційних сфер атоми розчинника мають меншу рухливість у порівнянні з їх рухливістю у об’ємі розчину взагалі структурними одиницями, що приймають участь у процесі в’язкої течії в даному випадку є окрім, атомів розчинника цілі комплекси, які складаються із розчиненого атома і пов’язаних із ним найближчих сусідів. Так, як кількість розчиненої речовини є невеликою і тому динамічна взаємодія комплексів між собою виключена, то формула у цьому випадку така: ŋ=ŋ0 (1+10πR3N2 (N/3Vp)) R – радіус комплексу; N2 – атомна доля розчиненого компонента; N – число Авагадро; Vp – атомний об’єм розплаву при даній Т. Білет № 2(1)   ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...  ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...  Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...  Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
де де A =5,7*10-4; M -атомна маса металу; V -атомний обсяг металу; T -температура плавлення. Тобто, в'язкість – це періодична функція атомного номера оскільки величини V і Т є періодичними функціями атомного номера. В’язкість елементів змінюється по періодичному закону, верхні значення в’язкості мають перехідні метали, нижчі - лужні метали. В’язкість металів є функцією міцності міжатомного зв’язку.З ростом температури в'язкість зменшується за законами:
, 
, 
, 