Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Інституційна модель грошового ринку





У загальному вигляді інституційну модель грошового ринку можна подати як схему потоків грошей та інструментів між трьома групами економічних суб'єктів:

І: тими, що заощаджують Г

П: тими, що запозичують Г

Ш: фінансовими посередниками

За інституційним критерієм Г ринок можна поділити на 2 сектори:

1. Сектор прямого фінансування. Зв'язки між продавцем та покупцем грошей здійснюються безпосередньо і всі питання купівлі-продажу, вони віршують один з одним.

Функціонують тут брокери та дилери, виконуючи технічну роль звичайних посередників допомагаючи їм швидше знайти один одного. У цьому секторі виділяють 2 канали руху грошей:

А) канал капітального фінансування, за яким покупці не завжди залучають кошти у свій оборот для цього використовують як інструмент акції Б)канал запозичень (покупці тимчасово залучають кошти у свій оборот використовуючи для цього як інструмент облігації та інші цінні папери)

II Сектор опосередкованого фінансування. В цьому секторі зв'язки між покупцям» та продавцями грошей реалізуються через фінансування посередників, які спочатку акумулюють у себе ресурси, що пропонуються на ринку, а потім продають їх кінцевим покупцям від свого імені Вони створюють власні вимоги і зобов'язання, які можуть бути самостійними інструментами грошового ринку, зумовлюючи появу нових Г потоків, тому фінансові посередники цього сектору істотно відрізняються від технічних посередників І сектору, як за crocjo роллю в економіці так і за технологічними процесами функціонування Вони активно діють у напрямі мобілізації Г коштів у суб'єктів ривку, які їх заощадили і цілеспрямовано розміщують їхсеред тих суб'єктів, які мають потребу у додаткових ресурсах

 

 

Структура грошового ринку.

Виділення окремих сегментів ринку можна здійснити за кількома критеріями, за видами інструментів, що застосовуються для переміщення г від

продавців до покупців.

за інституціональними ознаками грошових потоків

за економічним призначенням Г коштів, що куплені на ринку.

За першим критерієм як було зазначено вите у Г ринку можна виділити З

сегменти:

1. ринок позичкових зобов'язань

2. ринок цінних паперів

3. валютний ринок

Хоча в організаційно-правовому аспекті, ці ринки функціоную, самостійно, між ними існує тісний взаємозв'язок: грошові кошти можуть легко переміщуватися з одного ринку на інший, одні і ті ж суб'єкти можуть здійснювати операції одночасно або поперемінно ва кожному з них.

За інституційною ознакою Г потоків можна виділити такі сектори Г ринку. Фондовий ринок - ринок банківських кредитів, ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ.

На Ф. ринку здійснюється переміщення небанківського позичкового капіталу, який приводиться в рух за допомогою фондових цінностей! акції, облігації та інші цінні папери). Інституційними органами, що здійснюють регулювання фондового ринку є фондові біржі.

Усі фінансові інструменти, що застосовуються на фондовому ринку, можна розділити на 2 і руни:

I. Акції, що впливали на частку чистого доходу і на активи корпорацій

II.Боргові зобов'язання середнього та тривалого термінів дій що с зобов'язанням емітентів перед власником виплачувати йому погоджену суму Г доходу у формі % через певні проміжки часу аж до повного погашення.

За третім критерієм економічним призначенням купівлі грошей Г ринок поділяється на два сектори: А)ринок грошей Б)ринок капіталів

А)Купівля Г коштів на короткий строк як правило до одного року ці кошти використовуються в обороті позичальника як Г, тобто для приведення в рух вже накопиченого капіталу. Класичними операціями Г ринку є операції з міжбанківського кредитування з обліку комерційних векселів, операції на вторинному ринку з короткостроковими державними зобов'язаннями і таке інше.

Б)Купівля грошових коштів на тривалий строк. Ці кошти використовуються для збільшення маси основного і оборотного каштанів зайнятих в обороті позичальників. Класичними операціями ринку К є операції з фондовими інструментами, тобто акціями, облігаціями і таке інше, які куплені для зберігання довгострокових депозит комерційних банків та довгострокових позичок.

 

Попит на гроші.

Попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні екон суб'єкти на певний момент.

Виділяються три групи мотивів попиту на гроші з боку кон суб'єктів: трансакційний (операційний) мотив; мотив завбачливості; спекулятивний мотив.

Трансакційний мотив полягає в тому, що екон суб'єкти постійно відчувають потребу з певному запасі грошей для здійснення поточних платежів, щоб підтримати на належному рівні своє особисте та виробниче споживання.

Мотив завбачливості зводиться до того, що юр і фіз особи бажають мати запас грошей як ресурс купівельної спроможності, з тим щоб у будь-який час мати можливість задовольнити свої непередбачувані потреби.

Спекулятивний мотив попиту на гроші полягає в тому, що екон суб'єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей, з тим щоб за сприятливих умов перетворити їх у високодохідні фін інструменти, а при погіршенні цих умов і появі загрози зниження дохідності та ризику збитковості наявних фін інструментів перетворити їх у грошову форму, яка хоч і малодохідна, але безризикова.

Зміна обсягу ВВП визначається двома самост чинниками - динамікою рівня цін та рівня реального обсягу в-ва, кожний.з яких може діяти незалежно один від одного. Тому зміну абсолютного рівня цін та реального обсягу в-ва можна розглядати як самостійні чинники впливу на попит на гроші. Вплив кожного з цих чинників є прямо пропорційним - у міру зростання цін чи/та збільшення фіз обсягу в-ва відповідно зростатиме попит на гроші, і навпаки.

При макроекон підході до аналізу попиту на гроші з'являється третій чинник - швидкість обігу грошей. Чим вища швидкість обігу грошей, тим меншим буде попит на гроші, і навпаки. Тобто вплив цього показника на попит обернено пропорційний.

Пропозиція грошей.

Пропозиція грошей – друга сила, що у взаємодії з попитом визначає кон'юнктуру грош ринку. Суть пропозиції грошей полягає в тому, що екон суб'єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот.

Пропозицію грошей можна записати у вигляді такої формули: Мі = т * Мб, де Мі — пропозиція грошей у вигляді готівки поза банками та депозитів на поточних рахунках; т — коефіцієнт грошово-кредитного мультиплікатора; Мб — грош база.

Зміна пропозиції грошей (Мі) може бути викликана дією чинників, які впливають на обсяг грош бази та на коефіцієнт мультиплікатора.

Оскільки грош база (Мб) перебуває під повним контролем ЦБ, то обсяг її може змінюватися внаслідок певних операцій цього банку — операцій на відкритому ринку, ре­фінансування КБ, валютної інтервенції.

Зміна коефіцієнта мультиплікатора визначається не тільки рішеннями ЦБ, а й багатьма ін чинниками, що діють незалежно від його волі, і можуть самостійно впливати на обсяг пропозиції грошей. Такими чинниками можуть бути зміни:

1) норми обов'язкових резервів;

2) облікової ставки;

3) типової ринкової % ставки;

4) % ставки за депозитами до запитання;

5) обсягу багатства екон суб'єктів;

6) тінізації п-цької д-сті;

7) стану довіри до банків, банків паніки.

Зміна норми обов'язкового резервування викликає протилежну за напрямом зміну коефіцієнта мультиплікації грошової маси.

Зміна облікової ставки впливає на грошову базу. При підвищенні облікової ставки зменшується попит КБ на позички рефінансування, внаслідок чого зменшуються залишки коштів на їх коррахунках у ЦБ.

Зміни типової ринкової % ставки впливають на пропозицію грошей у кількох напрямах. Зокрема, при зростанні % ставки за позичками і облігаціями у КБ розширюються можливості одержувати позички рефінансування навіть при зростанні облікової ставки, унаслідок чого зростають грош база, банківські резерви і коефіцієнт мульти­плікації, що сприяє розширенню пропозиції грошей.

Зростання % ставок за депозитами до запитання сприяє залученню банками готівки на поточні вклади і розширенню процесу мультиплікації депозитів, унаслідок чого зростає пропоз грошей.







ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.