|
|
Методика і порядок проведення роботи1. При зачиненому вентилі 4 заповнити напірний бак водою. 2. Поступово відчиняючи вентиль 4, пустити воду в скляну трубку 3, спостерігаючи за тим, щоб рівень води в напірному баці був постійним. 3. Встановити за допомогою вентиля 4 мінімальний розхід води. 4. З допомогою вентиля 7 отрегулювати тонкий прямий струмінь барвника в скляній трубці 3 (ламінарний режим). 5. Збільшуючи розхід води в скляній трубці за допомогою вентиля 4, досягають викривлення струменю барвника в скляній трубці 3 (перехідний режим). Знов зафіксовують показання ротаметру. Відмічають розхід води, при якому відбуваються перехід від ламінарного режиму до перехідного. 6. При подальшому збільшені розходу води досягають повного розмивання струменю барвника в скляній трубці (турбулентний режим). Відмічають при цьому показання ротаметра. Оброблення даних дослідів Після проведення експерименту проводять обробку отриманих результатів. Середню швидкість рідини в скляній трубці розраховують з рівняння розходу за показаннями ротаметру (роз ходоміру):
Wсер. = Vсек. / (0,785 d2), м/с,
де Vсек. – секундний розхід рідини, що показує ротаметр (мал. 2); d – внутрішній діаметр склянки трубки, що дорівнює 18мм. Критерій Рейнольда розраховують за формулою (5). Швидкість руху рідини по вісі скляною трубки (максимальна швидкість) при ламінарному режимі розраховують, користуючись залежністю (6). Критична швидкість руху рідини визначається з вираження:
де W kp – швидкість рідини в скляній трубці, що відповідає Ії розходу, при якому починається викривлення струменю барвника. Прийнявши загальний напір Визначають долю втраченого напору від загального. Представляють графічну залежність втраченого напору від швидкості рідини в скляній трубці: hвтр. = f (W сер.) Повний (загальний) напір приймають Н = 1,9м. Результати досліджень та розрахунків записують в таблицю 1. Таблиця 1
Контрольні питання. 1. Розхід рідини. Види розходу, рівняння розходу. 2. Середня швидкість руху рідини по трубопроводу. 3. Режим руху рідини. 4. Фактори, що впливають на режим руху рідини. 5. Критерій Рейнольдса, значення критерію Рейнольда за різних режимах руху рідини. 6. Рівняння Бернулі. 7. Статичний, динамічний, втрачений напори потоку рідини, що рухається. 8. Повний гідродинамічний напір потоку рідини. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2 ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФІЛЬТРУВАННЯ НА ЕЛЕМЕНТІ НУТЧ-ФІЛЬТРА Мета: вивчення процесу розділення суспензій на нутч-фільтрі, визначення констант фільтрування та продуктивності нутч-фільтра. Обладнання та матеріали: лабораторна установка, схема і описання якої представлені на рисунку 2.
Загальні відомості
Фільтрування застосовується в різних галузях промисловості для розділення суспензій, емульсій, пилів та ін. Здійснюють процес фільтрування з допомогою фільтрувальної перегородки, яка затримує дисперсну фазу та пропускає суцільну. Для забезпечення фільтрування необхідно забезпечити різницю тисків з обох боків фільтрування в апаратах, які називаються фільтрами. В даній роботі досліджується робота елементу нутч-фільтра, в якому різниця тисків створюється за рахунок розрідженості в просторі під фільтрувальною перегородкою. Швидкість процесу фільтрування пропорційна рухомій силі і обернено пропорційна опору, тобто пропорційна різниці тисків і обернено пропорційна в’язкості фільтрату і загальному гідравлічному опору шару осаду і фільтрувальної перегородки. Різні режими фільтрування описують відповідні рівняння, для рішення яких необхідно дослідним шляхом визначати константи фільтрування, що характеризують питомий опір осаду і опір фільтрувальної перегородки. Для визначення цих констант і виконується дана робота.
Хід роботи
Порядок виконання роботи 1. Вивчити схему установки та приготувати суспензію 2. Включити вакуум-насос. 3. Підготовлену суспензію залити до циліндру 6 в кількості, що вказує викладач. 4. Вентилем 3 встановити заданий вакуум. 5. При досягненні необхідного вакууму в збірнику 4 включити секундомір та відмічати час проходження суспензією кожної мітки на циліндрі 6, аж до закінчення процесу фільтрування.
Рисунок 2. Схема установки для вивчення процесу фільтрування та визначення констант фільтрування.
Установка складається з циліндру 6, з подвійним гратчастим дном 5, на якому знаходиться фільтр, збірника фільтру 4, вакуум-насосу 2, вакуумметру 1 та регулюючого вентилю 3. суспензія розділяється з допомогою фільтрувальної перегородки на осад, який залишається на фільтрі, і фільтрат, який збирається в збірнику 4. глибина вакууму в збірнику регулюється вентилем 3 та контролюється вакуумметром 1. 6. Після закінчення фільтрування зупинити секундомір та вимкнути шару осаду на фільтрі. 7. Замірити товщину шару осаду на фільтрі. 8. Зміряти кількість фільтрату в збірнику. 9. Результати вимірів занести до таблиці 1. 10. Зняти з фільтру осад, поєднати його з фільтратом і перенести суспензію до вихідної ємкості. Промити установку водою.
Таблиця 1.
  ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
,
, розраховують втрачений напір як різницю між загальним та швидкісним напорами.