ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ПОРЯДОК РОЗРОБКИ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ





Розробка та захист курсового проекту мають основні наступні етапи:

- обирання теми проекту ( на першій консультації);

- отримання завдання ( на першій або другій консультації);

- отримання вихідних даних для виконання курсового проекту та посилань на джерела інформації, з яких обирають додаткові дані( на першій та наступних консультаціях);

- отримання студентом методичних рекомендацій по виконанню курсового проекту ( на першій консультації);

- добір студентом джерел інформації в бібліотеці технікуму;

- знайомство студента з отриманим матеріалом;

- безпосереднє виконання розділів курсового проекту під керівництвом викладача на консультації (згідно з розкладом навчальної частини);

- самостійне виконання студентом розділів курсового проекту згідно з отриманою консультацією, методичними рекомендаціями та джерелами інформації;

- систематична перевірка керівником проекту виконаних розділів (та креслень) на консультаціях

- оформлення пояснювальної записки та креслень згідно з вимогами;

- представлення курсового проекту для перевірки керівнику проекту;

- усунення недоліків, виявлених під час перевірки;

- захист курсового проекту.

Захист курсового проекту приймає комісія, що затверджена наказом по ХКТК НТУ "ХПІ" і складається з 3-х осіб.

Процедура захисту передбачає доповідь на 10–15 хвилин та відповіді на запитання членів комісії.

 

 

Критерії оцінювання курсового проекту

Рівень навчальних досягнень Бал Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
Високий Студент: - вміє комплексно вирішувати поставлене завдання під час курсового проектування; - повністю розкриває зміст матеріалу з поставленого завдання; - вільно володіє професійною термінологією; - грамотно ілюструє матеріал схемами та таблицями; - послідовно викладає матеріал з посиланням на нормативні документи; - використовує самостійно опрацьований матеріал ; - виконав курсову роботу на високому рівні. У відповіді можливі одна-дві неточності, які не змінюють суті одержаних результатів.
Достатній Студент: - вміє вирішувати поставлене завдання під час курсового проектування; - розкриває зміст матеріалу з поставленного завдання; - вільно володіє професійною термінологією; - послідовно викладає матеріал з посиланням на нормативні документи; - виконав курсову роботу на достатньому рівні. - допускає помилки, які не змінюють суті одержаних результаті.

 



 

Рівень навчальних досягнень Бал Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
Середній Студент: - розкриває лише основні питання курсового проекту; - для вирішення практичних завдань з труднощами використовує одержані знання; - не пов’язує відповіді із раніше зробленими висновками та суміжними дисциплінами; - відповіді дає не повні;  
Початковий (недостатній) Студент: - не розкрив основних розділів проекту; - не відповідає на поставленні питання .

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1 Свешников В. К., Усов А. А. Станочные гидроприводы: Справочник. – М.: Машиностроение, 1982. – 464 с.

2 Абрамов Е.И., Колесниченко К.А., Маслов В.Т. Элементы гидропривода. – К.: Техника,1977 -- 320 с.

3 Панамарьова О.Б. Методичні рекомендації по виконанню курсових проектів з дисципліни «Монтаж, наладка та технічне обслуговування приводів машин» – Харків: НТУ «ХПІ», 2009. – 60 с.

4 Р.Д. Аврутин Справочник по гидроприводам металлорежущих станков. – К.: Вища школа, 1965. – 268с.

5 Алексеева Т. В., Бабанская В. Д., Башта Т. М. Техническая диагностика гидравлических приводов – М.: Машиностроение, 1989. – 365 c.

6 Справочник по чугунному литью. – Ленинград: Машиностроение, 1978. – 304 с.

7 Справочник по машиностроительным материалам, том 1. –М.: Государственное научно-техническое издательство машиностроительной литературы, 1959. – 363 с.

8 Боголюбов С.К. Черчение: Учебник для средних специальных заведений. – 2-е изд., испр. – М.: Машиностроение, 1989. – 336 с.

ДОДАТОК А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ КОМП¢ЮТЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"

 

“ Затверджую”

Заст. директора з навчальної роботи

____________________І.І.Дідух

 

ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Аналіз і розрахунок схеми гідравлічної принципової приводу

Стола верстату

Керівник КП Панамарьова О.Б “________”20__ р.

Виконавець студент гр. ЗА ___ ____________“______”20__ р.

Члени комісії Буряк А.О. __________ “_____”20__ р.

Сухарьков В.В.________ “______” 20__ р.

 

 

Харків 20__

ДОДАТОК Б

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ КОМП¢ЮТЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"

 

Спеціальність: Виробництво гідравлічних і пневматичних засобів автоматизації, 5.05050305.

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект з дисципліни “Монтаж, наладка і технічне обслуговування приводів машин”

Студента групи ЗА-41 __________________________________________________

Тема проекту: Аналіз і розрахунок схеми гідравлічної (пневматичної) принципової приводу стола верстату

Вихідні данні до проекту: Навантаження G= ; Хід l = ; Час t =

ЗМІСТ

Вступ

1 Опис схеми гідравлічної (пневматичної) принципової

2 Орієнтовний розрахунок і обґрунтування елементів схеми гідравлічної (пневматичної) принципової

2.1 Обґрунтування вибору робочої рідини для гідросистеми

2.2 Вибір насосу і контрольно-регулюючої апаратури і їх технічні характеристики за каталогами

2.3 Розрахунок втрат тиску на лінії гідронасос-гідродвигун (пневмодвигун)-бак

3 Опис конструкції, принцип дії і призначення пристрою, що розробляється

3.4 Розрахунок основних параметрів пристрою, що розробляється

3.5 Обґрунтування вибору матеріалу, термічної обробки, точності і величини шорсткості

3.6 Специфікація до складального креслення

4 Технічна діагностика гідросистеми

Висновок

Список джерел інформації

Додатки

Розробка конструкторських документів:

1 Креслення деталей;

2 Складальне креслення пристрою;

3 Специфікація;

4 Схема гідравлічна (пневматична) принципова.

Етапи виконання курсового проекту

Етап Найменування Термін Примітка
Опис схеми гідравлічної (пневматичної) принципової   10%
Орієнтовний розрахунок і обґрунтування елементів схеми гідравлічної (пневматичної) принципової   35%
Розрахунок основних параметрів пристрою, що розробляється   25%
Робочі креслення   25%
  Висновок   5%

Заступник директора з навчальної роботи __________/Дідух І. І./ Дата видачі:

Голова циклової комісії___________/Панамарьова О.Б./ ___________

Викладач (керівник) _____________/Панамарьова О.Б./ Строк виконання

___________

 

 

ДОДАТОК В

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ КОМП¢ЮТЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"

Спеціальність 5.05050305 “ Виробництво гідравлічний та пневматичних засобів автоматизації”

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

здисципліни“ Монтаж, наладка і технічне обслуговування приводів машин ”

Тема проекту : Аналіз і розрахунок схеми гідравлічної принципової приводу стола верстату

Шифр ХКТК-ЗА 41_.5.05050305.______

Керівник КП _______________Панамарьова О.Б

Виконавець студент гр. ЗА 41_ ______________________________

Харків 20__

ДОДАТОК Г

Зразок реферату

РЕФЕРАТ

 

Звіт КР : ___ с. , ___рис., ___ табл., ___ джерел.

 

 

Ключові слова: СХЕМА ГІДРАВЛІЧНА ПРИНЦИПОВА, НАСОС, ГІДРОЛІНІЯ, ГІДРОЦИЛІНДР, ТИСК, ВИТРАТА , МІСЦЕВІ ОПОРИ, РОБОЧА РІДИНА.

 

Об'єкт курсового проекту – розрахунок і аналіз схеми гідравлічної (пневматична) принципової приводу стола верстату.

В звіті курсового проекту виконано розрахунок основних параметрів гідросистеми, що розробляється. Проведено вибір наносу і контрольно-регулюючої апаратури за функціональним призначенням і по технічним характеристикам, вибрана робоча рідина.

Проведено опис конструкції, розрахунки основних параметрів пристрою, що розробляється, із застосуванням сучасної методологічної техніки.

Графічний частина виконано на достатньому рівні з дотриманням вимог ЄСКД і містить принципову гідравлічну схему привода столу верстата, загальний вигляд в розрізі та деталі гідроциліндру.

 

 

ДОДАТОК Д

Форма основного надпису звіту пояснювальної записки

( крім відомості документів)

 
 

 


ДОДАТОК Е

 

Рисунок 2 – Графік для визначення коефіцієнту тертя в трубопроводах

 

ДОДАТОК Ж

Таблиця 2.1 – Коефіцієнти опорів на виході з трубопроводів постійного перетину

Вихід вільний з відводу,відігнутий під кутом 900 Значення коефіцієнта в залежності від співвідношення
0,5 1,5
2,95 3,13 3,23 2,72 2,4 2,1
0,2 2,15 2,15 2,08 1,84 1,7 1,6 1,52 1,48
0,5 1,8 1,54 1,43 1,36 1,32 1,26 1,19 1,19
1,46 1,19 1,11 1,09 1,09 1,09 1,09 1,09
1,19 1,1 1,06 1,04 1,04 1,04 1,04 1,04

Таблиця 2.2 – Коефіцієнт опору розширень

Тип розширення Поступовий перехід від до (конічний дифузор круглого перетину)     Раптовий перехід від до   Значення коефіцієнта в залежності від співвідношення
1,2 1,5
0,02 0,04 0,08 0,11 0,11 0,11
0,2 0,5 0,09 0,75 0,16 0,16
0,04 0,12 0,25 0,34 0,37 0,38
0,06 0,22 0,45 0,55 0,57 0,58
0,07 0,3 0,62 0,72 0,75 0,76
0,07 0,36 0,68 0,81 0,83 0,84
0,07 0,34 0,63 0,82 0,88 0,89
0,07 0,32 0,6 0,82 0,88 0,89
0,07 0,3 0,56 0,82 0,88 0,89
Примітка: втрати на тертя в таблиці не враховано, вони визначаються за залежністю:
Розглядається як випадок дифузора з кутом

Таблиця 2.3 – Коефіцієнти опору звуження

Тип звуження Раптовий перехід від до .Перехідна кромка гостра   Значення коефіцієнта в залежності від параметрів, що визначають
0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9
0,45 0,4 0,4 0,35 0,3 0,25 0,2 0,15 0,05
Примітка: -- значення коефіцієнта опору в перерізу при швидкості . При розрахунку втрат напору по швидкості в перерізі необхідно привести до значення

 

 

Таблиця 2.4 – Коефіцієнти опорів поворотів

Тип повороту Значення коефіцієнта в залежності від параметрів, що визначають
Коліно з закругленими кромками
0,125 0,24 0,53 0,88 1,55 2,28 2,94 3,36 3,6
Примітка: для колін з тупиками значення збільшується на 20%
Вигини трубопроводу, змійовики  
Значення А в залежності від кута , град
0,5 64,1 64,3 64,5 64,8 65,3 65,6
64,3 64,5 65,6 66,1 66,6 67,2
64,5 66,1 67,2 68,2 69,2 70,3
66,1 68,2 70,3 72,4 74,5 76,6
65,6 67,2 70,3 73,4 76,6 79,8 82,9
66,6 69,2 74,5 79,8 90,2 95,5
69,2 74,5 95,5
74,5
Примітка: для вигинів при втрати на місцевому опорі визначаються за приведеними формулами
                                     

 

Додаток З

 

Таблиця 3.1 – Загальні принципи побудови умовних графічних позначень гідро- і пневмоапаратів

Найменування Позначення
1 Базове позначення: квадрат (переважно) і прямокутник
2 Розташування гідро- і пневмоапаратів складають з одного або двох і більше квадратів (прямокутників), що примикають один до одного, один квадрат (прямокутник) відповідає одній дискретній позиції
3 Лінії потоку, місця з'єднань, стопори, сідельні затвори і опори зображають відповідними позначеннями в межах базового позначення:  
- лінії потоку зображують лініями зі стрілками, що показують напрямки потоків робочого середовища в кожній позиції
- місця з'єднань виділяють точками
- закритий хід у позиції розподільника
- лінії потоку з дроселюванням
Для полегшення креслення ці апарати можна зображувати тільки спрощеними позначеннями, що наведені нижче. Для складання повного позначення повинні бути додані лінії потоків:   З центральною (нейтральною) позицією
- двохлінійний, нормально закритий, із змінним прохідним перетином
- трилінійний, нормально відкритий, із змінним прохідним перетином

Таблиця 3.2 – Загальні правила побудови умовних графічних позначень пристроїв керування

Найменування Позначення
1 Позначення управління апаратом можуть бути накреслені в будь-якій зручній позиції з відповідної сторони базового позначення апарата
2 Позначення елементів м'язового і механічного управління з ГОСТ 2.721  
Найменування Позначення
3 Лінійний електричний пристрій Наприклад, електромагніт (зображення електричних ліній необов'язково):  
- з однією обмоткою, односторонньої дії
- з двома протидіючими обмотками в одному вузлі, двосторонньої дії
4 Управління підведенням або скиданням тиску
4.1 Пряме управління: внутрішня лінія управління (канал управління знаходиться усередині апарату)     - зовнішня лінія управління (канал управління знаходиться зовні апарату)
4.2 Пілотне управління (непряме управління):  
- із застосуванням тиску газу в одноступінчастому пілоті (з внутрішнім підведенням потоку, без вказівки первинного управління)
- зі скиданням тиску
- із застосуванням тиску рідини в двоступінчастому пілоті послідовної дії (з внутрішнім підведенням потоку управління та дренажем, без вказівки первинного управління) - двоступінчасте управління, наприклад, електромагніт і одноступінчастий, пневматичний пілот (зовнішній підвід потоку управління)
4.3 Застосування позначень механізмів управління в повних позначеннях апаратів:  
- позначення механізмів управління односторонньої дії зображують поруч із позначенням пристрою, яким вони керують, таким чином, щоб сила впливу механізму уявно переміщували позначення пристрою в іншу позицію
- позначення механізмів управління для середньої позиції трипозиційних апаратів можуть бути зображені з зовнішнього боку крайніх квадратів (прямокутників), якщо це не порушить розуміння позначення
- внутрішній пілот і дренажні лінії апаратів з непрямим керуванням зазвичай не включають до спрощених позначень
 
- при паралельному управлінні (АБО) позначення механізмів управління показують поруч один з одним: наприклад, електромагніт або притискна кнопка незалежно впливають на апарат

Таблиця 3.3 – Приклади побудови умовних графічних позначень апаратів

Найменування Позначення
1 Розподільник 2 / 2 (в скорочених записах розподільники позначають дробом, у чисельнику якого цифра показує число основних ліній, тобто виключаючи лінії управління і дренажу, в знаменнику - число позицій  
- запірний дволінійний, двопозиційний з м'язовим управлінням
2 Розподільник 3 / 2 Трилінійний, двопозиційний, перехід через проміжну позицію, управління електромагнітом і поворотною пружиною
3 Розподільник 5 / 2 П'ятилінійний, двопозиційний, управління тиском у двох напрямках
4 Розподільник 4 / 3 - З одноступінчастим пілотним управлінням. Пілотна ступінь. Чотирилінійний, трипозиційний розподільник, пружинне центрування, управління двома протилежними електромагнітами, з м'язовим дублюванням, зовнішнім зливом
- з одноступінчастим пілотним управлінням. Пілотна ступінь. Чотирилінійний, трипозиційний розподільник, пружинне центрування, управління одним електромагнітом з двома протилежними обмотками, з м'язовим дублюванням, зовнішнім підведенням потоку управління
5 Дроселюючий розподільник  
- чотирилінійний, дві характерні позиції, одна нейтральна позиція, пружинне центрування, нескінченний ряд проміжних позицій  
- з відкритим центром всі лінії в нейтральній позиції об’єднані
- із закритим центром всі лінії в нейтральній позиції закриті
- з серворегулюванням, із закритим центром, пружинним центруванням, електромагнітним управлінням
6 Клапан зворотній:  
- без пружини, відкрито, якщо тиск на вході вище тиску на виході
Найменування Позначення
- з пружиною, відкрито, якщо тиск на вході вище тиску на виході плюс тиск пружини
7 Гідрозамок односторонній
8 Гідрозамок двосторонній
9 Клапан «АБО» Вхідна лінія, поєднана з більш високим тиском, автоматично з'єднується з виходом в той час як інша вхідна лінія закрита
10 Клапан «І» Вихідна лінія знаходиться під тиском тільки тоді, коли обидві вхідні лінії під тиском
11 Клапан напірний (запобіжний або переливний)  
- прямої дії
- прямої дії - з дистанційним управлінням гідравлічний
- прямої дії - з дистанційним управлінням пневматичний
- прямої дії з електромагнітним управлінням
Найменування Позначення
- непрямої дії із забезпеченням дистанційного керування
   
- непрямої дії з пропорційним електромагнітним управлінням
12 Клапан редукційний: одноступінчатий, навантажений пружиною
- з дистанційним управлінням
- двоступінчастий, гідравлічний, з зовнішнім регулюванням звороту
- зі скиданням тиску гідравлічний і пневматичний
13 Клапан розвантаження мастильної системи
14 Дросель регульований Без вказівки методу регулювання або положення запірно-регулюючого елемента, зазвичай без повністю закритої позиції  
Найменування Позначення
15 Вентиль Без вказівки методу регулювання або положення запірно-регулюючого елемента, але зазвичай з одною, повністю закритою позицією
16 Дросель із зворотним клапаном Зі змінним дроселюванням, з вільним проходом потоку в одному напрямку, але дроселюванням потоку в іншому напрямку
17 Регулятори витрати  
- регулятор витрати дволінійний із змінною витратою на виході
- регулятор витрати трилінійний із змінною витратою на виході, зі зливом надлишкової витрати в бак
- регулятор витрати трилінійний із запобіжним клапаном
18 Синхронізатори витрат:  
- ділильник потоку. Потік ділиться на два потоки, витрати яких знаходяться у встановленому співвідношенні, стрілки позначають стабілізацію витрат по тиску
- суматор потоку. Потік об'єднується з двох потоків, витрати яких знаходяться у встановленому співвідношенні
19 Дросельний мастильний дозатор (наприклад регульований)

 

Таблиця 3.4 – Приклади побудови умовних графічних позначень контрольно-вимірювальних приладів

Найменування Позначення
1 Покажчик тиску
2 Манометр
3 Манометр диференційний
4 Перемикач манометра
5 Реле тиску
6 Вимикач кінцевий
7 Аналоговий перетворювач
8 Термометр
9 Прилад, що керує роботою мастильної системи:  
- за часом
- за тактами роботи об’єкта, що змащується
10 Покажчик рівня рідини (зображується тільки вертикально)
11 Витратомір
12 Інтегруючий витратомір
13 Тахометр
14 Моментомір (вимірювач крутного моменту)
   

 

Таблиця 3.5 – Приклади побудови умовних графічних позначень апаратів

Найменування Позначення
1 Конденсатор робочого середовища: - загальне позначення - фільтр
 
з магнітним сепаратором
з індикатором забрудненості  
- вологовідділювач
з ручним відведенням конденсату
з автоматичним відводом конденсату
- фільтр-вологовідділювач з ручним відведенням конденсату
- повітрявисушувач
- маслорозпилювач
- блок підготовки робочого газу
- підігрівник
- охолоджувач без вказівки ліній підводу та відводу навколишнього середовища
- охолоджувач та підігрівач
- конденсатовідвідник

 

Найменування Позначення
2 Гідробак і змащувальний бак під атмосферним тиском  
- загальне позначення
- із зливним трубопроводом вище рівня робочої рідини
- з механічним піджимом мастильного матеріалу
з тиском вище атмосферного:  
- загальне позначення
з тиском нижче атмосферного:  
- загальне позначення
Примітка - При необхідності вказівки обсягу заправки бака, дм3 (л), слід застосовувати наведене позначення (наприклад, бак з об'ємом заправки 5 дм3)
3 Акумулятор гідравлічний або пневматичний (зображується тільки вертикально)  
- гідравлічний (без зазначення принципу дії)
- пружинний гідравлічний
- пневмогідравлічний
4 Ресивер
5 Пневмоглушник
6 Заливна горловина, воронка, заправний штуцер і т. п.
7 Безнапірна ємносна маслянка (наприклад, регульована трьохотвідна маслянка)  
   
- колпачкова

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.