Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Мікробіологічне дослідження повітря





Важливо проводити санітарно-мікробіологічне дослідження повітря в хірургічних та дитячих відділеннях лікарень, пологових будинках – там, де різні мікроорганізми (патогенні, умовно-патогенні та деякі сапрофіти) можуть викликати внутрішньо лікарняні інфекції або тяжкі ускладнення після операцій, пологів у людей з низькою опірністю організму.

 

Основні показники санітарного стану повітря:

1. Загальне мікробне число –кількість мікроорганізмів, що утворюють колонії, в 1м повітря

2. Санітарно-показові мікроорганізми – золотистий стафілокок, альфі-і бета-гемолітичні стрептококи.

 

Матеріали для самоконтролю знань – умінь:

Питання

1. Мікробіологічне дослідження змивів з рук та предметів:

♦ мета та об’єкти дослідження

♦ техніка взяття змивів з рук, предметів

♦ санітарно – показові мікроорганізми та методи їх визначення.

2. Мікробіологічне дослідження води:

♦ мета проведення санітарно – мікробіологічного дослідження води

♦ джерела забруднення води

♦ санітарно – показові мікроорганізми води

♦ показники повноцінного санітарно – мікробіологічного дослідження води

♦ взяття проб води

♦ методи визначення показників санітарно – мікробіологічного стану води

3. Мікробіологічне дослідження повітря:

♦ мета проведення санітарно – мікробіологічного дослідження повітря

♦ санітарно – показові мікроорганізми повітря закритих приміщень

♦ взяття проб повітря та методи дослідження

Тестові завдання

1. Кількість бактерій групи кишкової палички в 1л води:

А. Загальне мікробне число

В. Колі - титр

C. Колі - індекс

D. Загальне забруднення

Е. Свіже фекальне забруднення

 

2. Кількість води, в якій міститься одна життєздатна Escherichia colі- це:

А. Колі-титр

В. Загальне мікробне число

С. Колі-індекс

D. Загальне забруднення

Е. Не має значення

 

3. Санітарно - показові мікроорганізми змивів з рук, предметів довкілля:

А. Бактерії групи кишкової палички

В. Віруси

С. Диплококи

D. Термофільні мікроби

Е. Cl.рerfringens

 

4. При виявленні яких мікроорганізмів у повітрі операційної не можна проводити хірургічних втручань?

А. Плісневих грибів

В. Кишкової палички

С. Вірусів

D. Золотистого стафілокока

Е. Мікобактерій туберкульозу

 

5. Мікроорганізми, які найчастіше становлять загрозу виникнення внутрішньолікарняної інфекції:

А. Стафілококи, синьогнійна паличка

В. Збудник правця

С. Ієрсинії

D. Збудник дифтерії

Е. Клебсієли

6. Медична сестра прокварцувала операційну протягом 1 год. З повітря, посіяного за методом Коха, мікроорганізмів не виявлено. Який фактор впливу на мікроорганізми застосовувався?

А. Ультрафіолетові промені

В. Рентгенівські промені

С. Радіоактивне випромінювання

D. Ультразвук

Е. Висушування

Задачі

1. У повітрі операційної, посіяного за методом Коха, виділений збудник, що має форму кока, грампозитивний, розміщений у вигляді грона винограду, на МПА – колоній з рівним краєм гладкою поверхнею, золотистого кольору.

Що це за збудник?

Чи можна користуватись пологовим залом?

2. У змиві рук кухаря дитячого садка виявлені: бактерії групи кишкової палички, актиноміцети, стафілокок, плісневі гриби.

Наявність яких мікроорганізмів свідчить про фекальне забруднення рук?

 

3. Назвіть санітарно-показові мікроорганізми операційної, маніпуляційної, пологових залів тощо.

До якої групи мікроорганізмів вони належать?

4. Медична сестра прокварцувала операційну 10 хв. У пацієнта виникло післяопераційне гнійне ускладнення. З гною виділений золотистий стафілокок.

Оцініть дії медичної сестри.

5. Через воду часто передаються збудники, що викликають кишкові захворювання (шигельоз, холеру, лептоспіроз, туляремію).

Який мікроорганізм є показником санітарно-бактеріологічного стану води?

Що таке колі - індекс?

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс) №6

Тема: Дослідження імунного статусу організму людини

Актуальність теми

Імунологічна система функціонує як багатокомплексне єдине ціле. Усі її параметри пов’язані та перебувають у постійному коливному ритмі. Постійність імунологічного нагляду організму здійснюється за рахунок балансу між різними рівня активності структурних компонентів імунної системи. Але при різноманітних патологічних показники імунітету можуть відхилятись від нормальних величин, що має як велике діагностичне, так і прогностичне значення і часто вимагає імунокорекції. Сучасна клінічна імунологія володіє широким арсеналом методів визначення функціональної активності імунної системи, які в комплексі мають високу інформативність, діагностичну і прогностичну цінність.

Отже, молодший медичний спеціаліст повинен володіти інформацією про методи визначення статусу імунної системи з діагностичною метою та можливістю призначення адекватної імунокорекції.

Навчальні цілі:

Ознайомитись з:

♦ Методами дослідження імунного статусу організму людини

♦ Визначенням стану В –та Т – систем, фагоцитозу та комплементу

 

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

№з/п Назва дисципліни Знати Вміти
1. Основи латинської мови з медичною термінологією Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією
2.   Основи екології та профілактичної медицини Дію чинників довкілля на організм людини (хімічні речовини, іонізуюче випромінювання тощо) Вживати заходи щодо попередження забруднення довкілля та дії несприятливих чинників довкілля на організм людини
3. Медична біологія Спадковість і патологія Імунодефіцитні стани    
4. Патоморфологія та патфізіологія Імунопатологічні процеси  
5. Анатомія людини Центральні та периферичні органи імунітету Визначати роль імунного нагляду в організмі людини
6. Фармакологія та медична рецептура Імунотропні препарати   Оцінювати доцільність застосування лікарських засобів на основі знань їхніх властивостей
7. Фізіологія     Функцію імунної системи Розгорнуту формулу крові Білковий склад крові На основі знання будови і властивостей білків, вміти пояснювати їх роль у біологічних системах Оцінювати показники периферичної крові
8. Медсестринство у внутрішній медицині Хронічні пневмонії Хронічні гепатити Аутоімунні і алергічні захворювання  
9. Медсестринство в хірургія Гнійно- септичні процеси Злоякісні новоутворення Трансплантацію органів  

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання Вказівки до завдання Самостійні записи
1. Визначіть: 1.1. Мету дослідження імунного статусу організму людини    
2. Ознайомтесь:   2.1. Із станами, при яких проводять оцінку імунного статусу 2.2. Оціночними тестами першого рівня – орієнтовними 2.3. Оціночними тестами другого рівня - аналітичними    

Імунний статус – це сукупність лабораторних показників та клінічних даних, що відображають стан імунної системи на даний час. Лабораторні дослідження дозволяють:

1. Підтвердити наявність дефектів імунної системи у пацієнтів з клінічними проявами захворювання

2. Виявити пошкоджений компонент імунної системи

3. З’ясувати характер ушкодження

Лабораторна оцінка імунного статусу людини містить визначення кількісних та функціональних показників. Вона грунтується на даних загального аналізу крові та імунограми. Імунограма – це сукупність результатів спеціальних імунологічних досліджень, які визначають кількісні та якісні показники.

Згідно з існуючими регламентуючими документами, проводити оцінку імунного статусу рекомендується при:

1. Необхідності детального обстеження стану здоров’я людини

2. Генетичних вадах імунної системи (первинні імунодефіцити)

3. Гострих і хронічних бактеріальних, вірусних, паразитарних інфекціях (вірусні гепатити, сепсис, хронічна пневмонія, лейшманіоз), підозрі на СНІД

4. Аутоімунних та алергічних захворювань

5. Злоякісних утвореннях

6. Деяких утвореннях (розсіяний склероз)

7. Обстеженні пацієнтів у геронтологічних і ендокринологічних клініках

8. Обстеженні реціпієнтів до і після трансплантації

9. Для контролю цитостатичної, імунодепресивної та імуностимулюючої терапії

У даний час на практиці використовується двоетапний принцип оцінки імунного статусу.

На першому етапі виявляють загальні характеристики або грубі дефекти у системі клітинного, гуморального імунітету та в системі фагоцитозу з допомогою найбільш простих тестів (тестів першого рівня)

Тести першого рівня – орієнтовні:

♦ визначення кількості Т- і В-лімфоцитів

♦ визначення концентрації сироваткових імуноглобулінів основних класів (М, G,А)

♦ визначення фагоцитарної активності лейкоцитів

♦ визначення абсолютного та відносного числа лімфоцитів

Інформативність і надійність цих тестів достатньо висока. Результати одержують протягом першої доби.

Якщо мають місце відхилення в орієнтовних тестах або при наявності спеціальних показань, проводять більш детальний аналіз імунологічного статусу. Для цього

рекомендують тести другого рівня.

Тести другого рівня – аналітичні:

♦ визначення субпопуляцій регуляторних Т-лімфоцитів (Т-хелперів і супресорних клітин)

♦ визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тест гальмування міграції лейкоцитів з використанням ФГА

♦ постановка (при відсутності протипоказань) шкірних тестів гіперчутливості сповільненої і негайної дії на туберкулін, грибкові антигени, інші алергени

♦ дослідження проліферативної активності Т- і В-лімфоцитів у реакції бласттрансформації на мітогени, антигени

♦ визначення активізаційних маркерів Т-лімфоцитів

♦ оцінка синтезу імуноглобулінів в культурі В-лімфоцитів

♦ оцінка активності кілерних лімфоцитів (К і NК клітин)

♦ визначення компонентів комплементів

♦ оцінка різних етапів фагоцитозу.

На основі одержаних даних можна достовірно оцінити стан імунної системи організму й застосувати конкретні підходи для корекції.

 

 







Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.