|
|
Тема: Актиноміцети. Основні властивостіАктуальність теми Актиноміцети належать до роду Actinomyces, який включає близько 30 видів. Типовий вид – Actinomyces bovis. Вони широко розповсюджені у природі, особливо в грунті, постійно потрапляють у травний тракт людини і деякі з видів у процесі філо - та онтогенезу пристосувались до існування в окремих біотопах.. Входять до складку нормальної мікрофлори організму людини і є умовно-патогенними мікроорганізмами. Особливо часто представників роду виділяють з ротової порожнини та слизових оболонок шлунково-кишкового тракту. За рівнем організації дані мікроорганізми займають проміжне положення між бактеріями та грибами. Актиноміцети спричиняють актиномікози, які реєструються практично у всіх країнах світу; хворі становлять до 2,5 – 10% усіх пацієнтів із хронічними гнійними процесами різної локалізації. Чоловіки хворіють удвічі частіше, ніж жінки. Основні сприятливі чинники – травми ротової порожнини, різні стоматологічні та інші медичні маніпуляції. Найбільше число випадків реєструється в осінньо-зимовий період, що пов’язано з провокуючим чинником – простудними захворюваннями, які створюють сприятливий фон для розвитку актиномікозів. Окрім того, актиноміцети продукують найбільшу кількість антибіотиків (80%) Таким чином, знання основних властивостей актиноміцетів необхідні середньому медичному персоналу для розуміння механізму розвитку захворювань, викликаних умовно-патогенною флорою. Навчальні цілі: Ознайомитись з: ♦ Морфологією та культуральними актиноміцетів ♦ Епідеміологією захворювання ♦ Чинниками, які сприяють розвитку актиномікозів ♦ Основними клінічними проявами актиномікозів ♦ Методами лабораторної діагностики матеріалу, що поступає від пацієнта ♦ Профілактикою захворювання
Матеріали позааудиторної самостійної підготовки студентів Міждисциплінарна інтеграція
Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
Матеріали для самоконтролю знань – умінь: Тестові завдання 1. Мікроорганізми, які володіють властивостями грибів і бактерій: А. Мікоплазми В. Рикетсії С. Актиноміцети D. Спірохети Е. Віруси
2. Характерна морфологічна ознака актиноміцетів: А. Утворення капсул В. Наявність хлоропластів С. Здатність утворювати добре розвинений міцелій D. Розміщення у ланцюжок Е. Овоїдна форма 3. Середовище для культивування актиноміцетів. яке найбільш часто використовується у лабораторних умовах: А. Кров’яно-телуритовий агар В. Жовчний бульйон С. 1% пептонна вода D. Середовище Сабуро Е. Прості поживні середовища 4. Які чинники сприяють розвитку актиномікозів? А. Призначення раціональної терапії В. Імунодефіцитні стани С. Формування здорового способу життя D. Вплив високих температур Е. Погрішності у харчуванні 5. Актиномікоз найчастіше уражає: А. Центральну нервову систему В. Обличчя С. Очі D. Зів і ніс Е. Статеву систему 6. Неспецифічна профілактика актиномікозів спрямована на: А. Проведення дезінфекції В. Дотримання особистої гігієни С. Санітарне влаштування населених місць D. Санітарну обробку пацієнта Е. Підвищення імунного статусу 7. Що служить досліджуваним матеріалом при актиномікозах? А. Гнійний матеріал з місця ураження В. Жовч С. Піхвовий секрет D. Ліквор Е. Лусочки шкіри 8. Який метод лабораторної діагностики є ведучим при актиномікозах? А. Біохімічний В. Серологічний С. Експериментальний D. Культуральний Е. Полімеразна ланцюгова реакція
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс) №20 Тема: Вірус кліщового енцефаліту. Патогенез і клінічна картина Актуальність теми Вірус кліщового енцефаліту відноситься до родини Flaviviridae, яка налічує біля 50 видів вірусів. Всі представники відносяться до РНК-вмісних вірусів. Вірус викликає енцефаліт. Улітку 1904 року на Далекому Сході стався значний спалах енцефаломієліту серед лісорубів та школярів. Які відпочивали в лісі, а також серед серед жителів тайгових селищ. Наукове вивчення кліщового енцефаліту було розпочате у 1934 році А.Г. Пановим. Етіологічний чинник був – вірус, був виділений у 1937 р. Л.О. Зільбером. Розрізняють два антигенні варіанти вірусу: один спричиняє захворювання на сході Росії і передається через укуси іксодових кліщів (весняно-літній), другий циркулює у центральній Європі (західний). В Україні існують природні осередки кліщового енцефаліту в Поліссі, передгір’ях Карпат і в Карпатах. У 1938 -1939 роках А.О. Смородінцевим із співавторами була розроблена формалінова вакцина проти кліщового енцефаліту. Джерелом інфекції є понад 200 видів ссавців (дрібна і велика рогата худоба), птахи. Люди заражаються при вживанні харчових продуктів., одержаних від інфікованих тварин, а також через укуси кліщів, які здатні передавати збудника трансоваріально. У 80-90% випадків механізм передачі хвороби – трансоваріальний. Кількість захворювань зростає весною і літом в період максимальної вегетації кліщів. Отже, середньому медичному персоналу необхідна інформація щодо механізмів поширення захворювання та методів його профілактики так як наш регіон є осередком даного захворювання. Навчальні цілі: Ознайомитись з: ♦ Морфологією та біологічними властивостями віруса кліщового енцефаліту ♦ Епідеміологією захворювання ♦ Патогенезом хвороби та основним клінічними ознаками ♦ Методами лабораторної діагностики ♦ Профілактикою захворювання
Матеріали позааудиторної самостійної підготовки студентів Міждисциплінарна інтеграція
Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
Матеріали для самоконтролю знань – умінь: Тестові завдання 1. Збудник кліщового енцефаліту: А. Пріони В. Рикетсії С. Вірус D. Спірохети Е. Актиноміцети 2. Що уражається при кліщовому енцефаліті?: А. Головний мозок В. Органи дихання С. Сечо-статева система D. Печінкові клітини Е. Шкіра 3. Кліщовий енцефаліт відноситься до: А. Особливо небезпечних інфекцій В. Природно-вогнищевих інфекцій С. Керованих інфекцій D. Венеричних захворювань Е. Інфекцій дихальних шляхів 4. Вірус кліщового енцефаліту культивується на: А. Простих живильних середовищах В. Сироватковому агарі С. Культурах клітин D. 10% кролячій сироватці Е. Кров’яно-телуритовому агарі 4. Досліджуваний матеріал при кліщовому енцефаліті: А. Кров В. Випорожнення С. Зіскріби з шкіри D. Лусочки шкіри Е. Виділення з виразки 5. Основний механізм передачі кліщового енцефаліту: А. Фекально-оральний В. Трансмісивний С. Контактний D. Повітряний Е. Аліментарний 5. Один з неспецифічних заходів профілактики кліщового енцефаліту: А. Дезінфекція В. Захист від укусу кліщів С. Санітарне влаштування населених місць D. Стерилізація Е. Дотримання правил асептики 6. Засіб для специфічного лікування енцефаліту: А. Вакцина В. Антитоксична сироватка С. Імуноглобулін D. Антибіотики Е. Хіміотерапевтичні препарати МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс) №21   Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|