Орг-я інстр. Обслуг-ня в-ва.
Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Орг-я інстр. Обслуг-ня в-ва.





Інстр. Госп-во-це сук-ть внутр.-вир-х підроз-в п-ва, зайняті придбанням, прект-ям, вигот-ям, відновл-ям і ремонтом технол. оснастки (різал.,вимірюв.,склад.інстр-т і штампи, персформи, інш. пристрої), її обліком, зберіг-ям, видачею на роб. місця.Інстр. госп-во впл-є на якість прод-ї, рівном-сть роботи діл-ць, цехів, п-ва, а також на ек. еф-сть в-ва. Глобал. Мета: своєчас. І безперебійне забез-ня цехів, діл-ць, роб. місць необх. Високояк. інстр-м. Локал. Цілі: забез-ня вис. еф-ті тех-гії, орг-ї вигот-ня, зберіг-ня, ремонту й віднов-ня інстр-ту; правил. Експ-я і скороч-ня вит-т інстр-ту; своєчас. Придбання і підтрим-ня мінім. Необх-х запасів інстр-ту. Завд-ня: визн-ня потреби п-в в оснащ-ні;план-ня пидб-ня (вигот-ня) і забез-ня в-ва оснащ-ям; орг-я експл-ї оснащ-ня і техніч. Нагляд за його експл-ю; забез-ня роб. місць оснащ-ям; орг-я і зберіг-ня оснащ-ня. С-ма інстр. Госп-ва має 2-хрівневу стр-ру: верхній-інстр. Відділи, інстр. Цехи, діл-ці; центр. Інстр. Склад; інстр. Група при відділі мат.-техн. забез-ня; діл-ці централ. Віднов-ня інстр-в;

Нижній(в осн. і допом. цехах)- інстр.-роздавал. Комори; майстерні чи діл-ці ценраліз. Загостр-ня інстр-ту; діл-ці його поточ. ремонту.Стр-ра і схема упр-ня інстр. Госп-м визн-ся типом і х-ом в-ва, розмірами п-ва.Інстр. відділ займ-ся постач-ям інстр-в і пристроїв, що вигот-ся на спец-х інстр. Заводах, проек-ям технол. оснастки для влас. Потреб. Інстр. Цех зд-є вигот-ня, ремонт і віднов-ня спец. оснастки заг. корист-ня. На центр. Інстр. Складі прийм-ся, обліков-ся, зберіг-ся і видається спож-ам придбан-й, виготов-й, відремонт-й інстр-т. Безпосер. Обслуг-ня роб. місць технол. оснасткою забез-ть інстр.- роздав. Комори( одер-ть від центр. Інстр. Складу інстр-т, зберіг-ть її оборот.фонд, збир-ть і передають знош. інстр-т). Керує інстр. Госп-м гол. технолог п-ва, якому підпоряд-но інстр. Відділ (бюро), інстр. Цех і центр. Інстр. Склад. Цех. Інстр.-роздав. Комори –нач-ку відпов. Цеху.



 

45.Визн-ня потреби в інстр-ті і регул-ня його запасів. Потреба п-ва в оснасці розр-ся на основі об'ємів осн.в-ва, номен-ри оснастки за технол. докумен-ю і норм вират інстр-ту.

Розріз-ть такі м-ди розр-ку норм вит-т інстр-ту: розрах.- техніч. І стастич.

1)поділ-ся на точні і укрупнені. У заг. вигляді норма вит-т інстр-ту: Нр=Тп.ч. : Fп.з.

Тп.ч.-потріб. Час роботи певн. Інстр-ту на визн-й план. Обсяг робіт

Fп.з.-еф. Час роботи інстр-та до пов. зносу

Точні м-ди застос-ся в мас. і великосер. В-вах. Норми вит-т різал. Інстр-ту певн. Типороз-ру роз-ся так: Нр=(В*tв√х*І)∕[60Тзн*(1-Кз)]

В-к-сть обробл. Дет-й, на яку визн-ся норма вит-т(1000,100, 10),шт

-верстат. Час роботи певн. Інстр-та при обробці конкр. деталі, хв

І-к-сть інстр-ту певн. Типороз-ру, який доночасно працює на верстаті, шт

Тзн-час роботи інстр-та до повн. Зносу,год

Кз-коеф., що врах-є випадк. Вит-ти інстр-та

Тзн=(L/l + 1)* tcm

L- допуст. Вел-на сточув-ня роб. ч-ни, мм

l-сер. Висота шару металу, що знім-ся за 1 заточ-ея,мм

tcm –стій-ть інстр-та,год

Із розр.-техн.м-дів укрупн-го визн-ня найчаст. Викор-ть м-д середн. Інстр-ту. Норматив вит-т кожн. Виду різ. Інстр-ту на 1000 верст.-год. Роботи певн. Верстатів(для мілк. Та од. в-ва):

Нр=(1000Квер*β)/

/([L/l+1]tcm[1-Kз]),

Квер-пит. Вага верст. Часу в заг. к-сті зайн-ті верстатів дан. групи; β-пит вага роботи інстр-ту дан. типороз-ру у

верстат. Часі роботи всього комплекту типов. Оснащ-ня конкр. верстата.Статис

т. м-д визн-ня сер. Норм вит-т баз-ся на основі ан-зу зв. Даних про факт. Вит-ти інстр-ту за 1 або кіл. Років. Потреба в універс., вимірюв.,слюсар.-монтаж. інстр-ті визн-ся дослідно-експер. шляхом, викор-чи сер. строк служби, а штампи і амброзивні- як різальні. Оборот. Фонд Zц встан-ся на всі види і типороз-ри, що застос-ся на п-ві:Zц=Zр.м.+Zр.з.+Zк,

Zр.м-к-сть інстр-в, що знах-ся на роб. місцях, шт Zр.з-к-сть Інстр-в, що знах-ся в заточці і ремонті, шт Zк-к-сть інстр-ту, що знах-ся в інстр.-раздав. Коморах, шт

Zр.м.=(Тм/Тс)Спрnн +Спр [1+kз],

Тм-пер-д між поданням інстр-та до роб. місць,год Тс-пер-д між замінами інстр-та на верстаті,год Спр-число роб. місць на кожн. Опер-ї -число інстр-в,що одночасно викор-ся на роб. місці

kз-коеф. Резерв. Запасу інстр-ту на кожн. Роб. місці Zк=Qptн[1+kз],Qp-сер.-добов. Вит-та інстр-ту tн-пер-д між поставками інстр-ту зі складу Zр.з.=(Тз/Тм)Спрnн,

Тз-час від надх-ня інстр-ту з роб. місця в комору до повер-ня її з заточки, год

Норма запасу інстр-ту на центр. Складі встан-ся у від-сті із с-мою “мін.-макс.”, за цією с-мою створ-ся 3 норми запаса:

1)мінім. Норма запаса Zmin створ-ся за факт. Даними у зал-ті від вел-ни вит-т інст-ту на вип-к затримки вик-ня замов-ня на вигот-ня інстр-ту чи перевит-т його цехами: Zmin=ZсТр; 2)норма запаса,яка відпов-є точці при досяг-ні якої видається замов-ня на вигот-ня чи купівлю чергов. Партії інстр-ту: Zтз=Zmin+ToQp,

To-пер-д часу між моментом видачі замов-ня і надх-ям інстр-ту на склад, дн

Qp-середньоден. Вит-ти інстр-ту за пер-д вик-ня замов-ня 3)максим. норма запасу Zmax досяг-ся в момент надх-ня замов-ня інстр-ту: Zmax=Zmin+TцQр, Тц-час між 2 надх-ми партій інстр-ту(трив-ть

циклу),дн.

46.Ремонт. обслуг-ня в-ва, сут-ть, завд-ня. Т.я. машини і устат-ня скл-ся з багатьох ел-в, які в пр-сі експ-ї знош-ся, тому необх. Віднов-ти і замін-ти зношені ч-ни устат-ня.Ремонт-це пр-с від-ня почат. Дієспром-сті устат-ня, яку було втрачено в рез-ті вир. викор-ня.Ф-ції підтрим-ня засобів праці у дієздат. Стані вик-є спец. ремонтна служба п-ва.Очо-

лює її гол. мех-к, йому підпор-ся відділ гол. мех-ка. До складу рем. Служби нал-ть: ремонт.-мех. Цех, цехові або корпусні рем. Бази, центр. Склад запас. Ч-н, інш. підроз-ли.На вел і сер. Під-вах у складі від-лу гол. мех-ка можуть бути констр.-техн. бюро,бюро план.-попередж.ремон-

ту, план.-вир. бюро, бюро устат-ня і зап. Ч-н тощо. У сук-ті ці всі підроз-ли утвор-ть рем. гОсп-во. Орг-но- вир. стр-ра рем. Госп-ва зал-ть від розмірів п-ва, його ти-

пу, стр-ри упр-ня рем. В-вом, с-ми орг-ції ремонту.Рем. роботи поділ-ть на поперед

ж. Інтенсив-ть зносу(змащувал.,регулю-

юч ., закріпл.,огляд стану дет-й і вузлів) і пов'яз. з частков. Відшкод-ям фіз.і морал. зносу(поточ., серед., капітал. Ремонти і модер-ція). Перший вид рем. Робіт наз-ть техніч. Обслуг-ям.З-ня рем. Госп-ва: зд-ня техн. обслуг-ня і рем-ту всього обл-ня п-ва; монтаж обл-ня купов-гоабо вигот-го самим п-вом; модер-ція експл. Обл-ня; вигот-ня зап. Ч-н і вузлів; план-ня всіх видів робіт по техн. обслуг-ню і рем-ту обл-ня; розробка заходів по підвищ-ню еф-ті робіт по техніч. обслуг-ню і рем-ту обл-ню.

47.С-ми техн. обслуг-ня і ремонту. Еф-сть рем. Обслуг-ня знач. мірою забез-ся орг.-вир. стр-ю і стр-го упр-ня.Сама стр-ра упр-ня зал-ть від с-ми упр-ня ремонтами, яка може бути централіз., децентр., зміш-ю.При центр. С-мі весь ремонт. Персонал підпоряд-й гол. мех-ку, і саме його силами провад-ся техн. обслуг-ня і всі види ремонт. Робіт устат-ня. Децентр. С-ма упр-ня перед-чає провед-ня всіх видів рем.-профілакт. Робіт робіт силами цехов. Рем. Бази, персонал якої безпосер-ньо підпоряд-й керів-ві вир. цеху.Така с-ма є найм-ш еф-ю, т.я. за цих умов важко зд-ти єдину техн. пол-ку в г-зі ремонту, план-ня,обліку, контролю.При зміш. С-мі техн. обслуг-ня і мал. Ремонт пров-ся ремонт. Персоналом вир. цехів, а сер.і капіт.-персоналом, бепос-ньо підпор-м гол. мех-ові.Зал-но від того, як визн-ся потреби в рем. Роботах, роз-ть с-му план.-запобіж. Ремонту(ПЗР) і с-му ремонту за рез-ми техн. діаг-ки. Суть с-миПЗР поляг. В тім, що всі запобіж. Заходи та ремонти зд-ся від-но до встан-х заздалегідь нормативів.Після відпрац-ня кожн. Фіз. Од-цею устат-ня певн., визн-ї нормативами к-сті годин пров-ть його огляди і план. Ремонти, черговість і посл-ть яких зал-ть від признач-ня засобу

 

праці, його конструктив.особ-й, умов експл-ї.Визн-ня обсягів і видів рем.робіт у с-мі ремонту за рез-ми техн. діагн-ки

зд-ся зал-но від факт. Потреби в них після об'єктив. Контролю техн. стану засобу праці.Перша с-ма забез-є б-шу надій-ть, безпереб. Експл-ю устат-ня і засобів праці, але інша дешевше. Найб-ш пошир-ю в нас є с-ма ПЗР. Передбачає пров-ня техніч.(міжрем.) обслуг-ня конкр. засобів праці, їхніх період-х план. Ремонтів і модер-цію.У пр-сі техн. обслуг-ня усув-ся дріб. Несправ-ті, пров-ся огляди стану вузлів, зд-ся заміна мастила.Існ. різні види ремонтів: при мал. Ремонті вик-ть заміну швидкознош. Дет-й, регул-ня вузлів, перевірку на технол. точність, сер. Ремонт передб-є перевірку електрообл-ня, пусков. Ап-ри і інш. з частков. Розбир-ям,ремонт чи заміну окр. мех-м і дет-й, яких знос перевищує норму, кап. Ремонт перед-є повне розбир-ня верстатів, ремонт і заміну знош. Дет-й, вузлів, склад-ня і випроб-ня під навант-ям, прий-ня з ремонту комісією.Модер-ція пров-ся з метою підвищ-ня їхнього техн. рівня сп-бом частков. Змін констр-ї.Також можливі різновиди с-ми ПЗР: с-ма післчогляд. Рем-в(строки, види,зміст рем-ту визн-ть після пров-ня період-х оглядів устат-ня, а на від строку служби), с-ма станд. Ремонтів(на пр-пі обов'яз. зупин-ня устат-ня для рем-ту і обов'яз. .заміні окр. дет-й через фіксов.термін ро-

боти,незал.від їх техн.стану і зносу) та ін.

48.М-ка встан-ня рем. Нормативів.С-ма план.-запобіж. Ремонту має наступ. Нормативи. Міжрем. Цикл- це відрізок часу між ремонтами або між часом вводу верстату в експл-ю і першим його кап. Рем-м. Міжрем. Цикл- відрізок часу роботи обл-ня між 2-ма найбл-ми план. Рем-ми.Міжогляд.Пер-д- тер-н між огля-

дом і ремонтом, що передує огляду.Стр-ра міжрем. Циклу- перелік і посл-ть вик-ня рем. Робіт і робіт з техн. обслуг-ня в міжремю циклі.Трив-ть міжрем. і міжогл

яд. пер-в визн-ть:tm.p=Тц/(nc+nm+1)

i tm.o=Tц/(nc+nm+no+1), Tц- трив-ть міжрем. Циклу;nc, nm, no-к-сть від-но сер., мал. рем-в і оглядів у рем. Циклі.

Категорія рем. Склад-ті – оц-ка склад-ті рем-ту агрегату і його рем. Особ-й; це показ-к,що визн-є трудоміс-ть план. Рем-ту устат-ня проти трудоміс-ті ремонту еталонної фіз. Од-ці. К-сть рем. Од. відпов-є катег-ї склад-ті рем-ту.Ця с-ма передб-є нормативи часу на вик-ня певн. Видів рем-ту на 1р.о., а також норм-ви міжрем. Обслуг-ня на 1роб-ка за зміну.

49.Тр-не обслуг-ня: завд-ня, види тр-ту і с-ми орг-ї руху. Т.я. робота п-ва пов'яз. з переміщ-м вел. к-сті різн. вантажів, то вони несуть певн. Вит-ти на тр-не обслуг-ня в-ва – потр. Чітка орг-я тр-ту , яка забез-ла б поєд-ня всіх ел-в вир. пр-су.Комп-с пілроз-в, що займ-ся вант.-розвант. Роботами та переміщ-м ванта-

жів, утвор. Тр. госп-во.Його склад зал-ть від типу і обсягів в-ва, від-х-ру прод-ї. Завд-ня: забез-ти своєчас. І безперебійне тр-не обсл-ня осн. і доп. Цехів, склад. служб; створ-ти передумови для орг-ї ритміч-ті в-ва; мех-ти тр. і навантаж.-розвант. Опер-ї; правил. Вибирати і рац. викор-ти тр. засоби і пристої; забез-ти зберіг-ня транспортов. Вантажів, додерж-ти тех-ки безпеки при експл-ї тр-ту; поліпш-ти тех.-ек. показ-ки роботи тр. цехів; скор-ти вит-ти на тр. опер-ї; але знач-ня не обмеж-ся лише перев-ям вантажів, орг-я тр-ту і його робота впл-є нахід вир. пр-су і на с\в прод-ї, від роботи тр-ту зал-ть рівномір. Випуск прод-ї, ритміч-ть роботи діл-ць, роб. місць.Осн. завд-м тр. госп-ва є безпереб. Тр-ня вантажів за умови повн. Викор-ня тр. засобів і мінім. С\в тр. опер-й. За х-ом і місцем перевез-ня тр-т п-ва діл-ся на зовн.(п-во одер-є предмети праці і пеоевозить прод-ю до спож-ча; первез-ня персоналу) і внутр.(безпос.пов. з вир. процесом вигот-ня прод-ї), який скл-ся з міжопер. (переміщує заготовки і деталі між роб. місцями в посл-ті і ритмі технол. пр-су), внутр.- (для тр-ня вантажів мвж вир. діл-ми або пот. лініями)і міжцехово-

го(слугує для достав-ня з складів до вир. цехів різн. мат-в, тр-ня з цеху до іншого напівфаб-в,перев-ня гот.прод-ї на склад).

За рівнем мех-ції: ручний, механіз., автоматич.За напрямком переміщ-ня вантажів: горизонт.,безрейков.,похилий, гориз-верт.За видами: залізн., безрельсов.,водний,під'йомно-тр., підвісні дороги,конвеєрні пристрої і інш.За пр-пом дії: перерв-

ний і безпер-й.Внутризав. перев-ня за х-ом орг-ї був-ть разові(окр. замов-ня) і маршрутні(за заздал. Встан-м шляхам).На баг. П-вах застос-ть такі осн. орг-ї руху тр-ту: одностор-й, маятников., кільцевий. Одностор. Перем-ня поляг. В тому, що тр. зв-к між 2 пунктами відбув-ся за доп-ю стаціонар. Безпер-но діюч. Тр-ту(конв-ри).Маят. рух – тр. засоби закріп-ся за 2 пунктами, між якими вони рух-ся згідно з

потребою чи за графіком; буває одностор. мАят.(рух завант. Тр-ту лише в один бік, а в інш.-порожняком), двухстор. Маят.(тр-

ня вантажів застос-ся там, де вантажі переміщ-ся між 2 пунктами в обох напрямах), променеве маятн.(тр-ня вантажів за умови с-го перевез-ня з одного місця в кілька інш. чи навпаки). Кільцев. с-ма застос-ся для тр-го обслуг-ня кількох пост.пунктів, пов-х послідов. Передачею вантажів від одного до іншого,може бути з рівномір. Вантажепотоком, з наростаюч., зі згасаюч.Різновидом є с-ма цикліч. Марш-в(окр. кільцев. Марш-ти пов-ні між собою заг. кільцев. Марш-м, на якому є майданчики для передав-ня вантажів на інш. кільцев.марш-ти).

50.Розр-к вантажообороту і потреб в тр-х засобах. Вантажопоток-к-сть ванта-

жів, які перевоз-ся в певн. Напрямі між окр. пунктами(т,м,м3,шт).Вантажооборот-к-сть вантажів, які потр. Перемістити за певн. Час(рік, квартал,міс,добу,зміну).В\о п-ва дор-є сумі окр. в\п.Для визн-ня заг. в\о п-ва скл-ся в т. за рік(добу) шахматн. Від-сть.По-верт. – всі склади і цехі-відправ-ки, по-гориз. – у тому ж порчдку цехі і склади-отрим-чі. Кожен цех і склад предст-й графою і строкою. Всього по графі- заг. надх-ня вантажів в дан. цех, всього у строці- вел-на відправлень вантажів з цього цеху.Сума підсумків по строкам і графам за всіма цехами і складами скл-є вел-ну внутризав. В\о.Базою для орг-ї міжцех. І зовн.в\п і план-ня зав. Тр-ту є діаграма в\п(граф. Зображ-ня у масш-бі дан. шахм. Від-ті ні схемі генерал. Плану п-ва).Добов. в\о визн-ся:Qдоб=(Qr/D)Kн, Qr-річн. В\о,т\рік D-к-сть роб. днів у році -коеф. нерів-сті перев-нь. К-сть тр. засобів перерив.дії (авто, електрокари і інш.) визн-ся за фор-ми: для маят. Перев-нь:1)одностор. марш-т:Nmp=[Gзм((2L/vcp)+tн+tр)]/ /[qmpŋmpTзм(1-Рpем/100)], Gзм- маса вантажу, який потр. Перевезти за зміну, т;L- відстань між 2 пунктами, м; vcp-сер. Шв-сть руху тр. засабу,м\хв; tн і tр- час на одну від-но навантаж. І розвант. Опер-ю за кожн. Рейс,хв; ŋmp- коеф.викор-ня вантажепід-сті тр. засобу;Tзм-трив-ть зміни,хв; qmp-вантажепід-сть од-ці тр. засобу,т;Рpем- відносна втрата часу при викор-ня тр. засобу(ремонт, заряд-ня акум-в,заправл-ня),% 2)двостор.марш-т:

Nmp=[G'зм((2L/vcp)+tн+tр)]/ /[qmpŋmpTзм(1-Рpем/100)], G'зм-к-сть вантажу, який необх. Перевести за зміну в обидва кінці,т3)одностор.промен.марш-т: Nmp=∑([Gзм((2L/vcp)+tн+tр)]/ /[qmpŋmpTзм(1-Рpем/100)]),

n-к-сть променів Для кільцев. перевезень: 1)з нарост.в\п:

Nmp=(Gзм((Lкц/vcp)+Кнtн+tр)]/ [qmpŋmpTзм(1-Рpем/100)],

2)із згас. В\п:

Nmp=[Gзм((Lкц/vcp)+tн+Кнtр)]/ [qmpŋmpTзм(1-Рpем/100)],

Кн-к-сть навант-розв.пунктів Lкц-довжина всього кільцев. Марш-ту,м. Із рівномір. В\п: Nmp=[Gзм((Lкц/vcp)+ Кн(tн+tр))]/ [qmpŋmpTзм(1-Рpем/100)]

51.Енерг.обслуг-ня: х-ка, стр-ра,завд-ня. Удоск-ня тех.-технол. бази в-ва, зб-ня потуж-ті і інтенсиф-я викор-ня машин (агрегатів)об'єкивно зб-ть спож-ня різн. видів енергії. Частка вит-т на ен-ю в стр-рі с\в зб-ся.Т.я. ен-я не може накоп-ся, то б.-я. Збої в енергопост-ні завд-ть п-ву знач. збитків.Все це підвищує знач-ня безперешкод. Ф-ня енергет. Госп-ва п-ва.Енергет. госп-во п-ва – це сук-ть генеруюч.,перетвор-х, передаючих і спожив-х засобів, за доп-ю яких п-во забез-ся всіма видами ен-ї, викор-ми у пр-сі в-ва.Осн. завд-ня: забез-ня безпереб. Постач-ня п-ва всіма видами ен-ї; еф. Викор-ня і ек-не витрач-ня в пр-сі в-ва палива і ен-ї; рац. експ-я енерг. обл-ня, ремонт і обслуг-ня.На орг. Стр-ру впл-є тип в-ва, заг. обсяг спож-ня, види ен-ї, енергоносії,схеми енергозабез-ня, потуж-сть енергообл-ня, орг. Стр-ра п-ва, режим роботи і інш.В орг. Плані ен. Госп-во може бути заг.-зав.(генеруюч. І перетвор. Засоби ен. Мережі,мережі споруд заг.-зав. Призн-ня)і цехов.(ен.-приймальні засоби вир.цехів, цех. Перетвор. засоби, вентил. Устат-ня).Заг.-зав. Ен. Устат-ня експл-ть спец. енергоцехи п-ва.Експл-я цех. Ен.-госп-ва може зд-ся ценрал. (нагляд,ремонт, модер-я ен.-госп-ва на п-ві і в-цехах-справа ен.-цехів) І децентрал. (ен.-цехи пров-ть у вир. цехах кап. Рем-т ен. Устат-ня, а все інш. види техн. обслуг-ня в них зд-є персонал віпов. цехів). Можлива зміш. Форма. До складу ен. Госп-ва вх-ть: електростанція чи електросилов. Цех, куди вх-ть зниж-чі підст-ції, електродвигуни; тепл. Цех- котельня, теплов.сіті, с-ма водопост-ня, мазутоперекач-чі установки; газов. Цех- газогенератор. Сіть, киснева і ацетилова ст-ції,холодил. Усан-ка,вентиляція; слаботочний цех- АТС, комутат. Устан-ки, заряд. Ст-ції, акум. госп-во; електрорем. Цех-ремонт ен. Обл-ня і

електромоторів.Керів-во ен. Госп-м на вел. п-ві зд-є кер-во гол. енергетика, на сер.- від-л гол. енергетика, на мал.- ен.- мех. Від-л на чолі з гол. мех-м. До 1-го і 2-го вх-ть інспекція інжен. сітей і будівель, від-л і бюро ан-за і план-ня рем-в, від-л і бюро норм-ня, електр. і теплов. лаб-рії.

 
 

52.Види ен-ї і норм-ня їх спож-ня у в-ві.На п-ві викор-ся електр. Ен-я,яка скл- б-ше 30% всієї спож-ї ен-ї.Електрооснащ-ня п-в зд-ся в осн. від район. Ен.-с-м, рідше від влас. Ел.-ст-й.Теплоносії( пар, гар. Вода)поступ-ть від теплов. Мереж тер. Ен.-с-м. Також можуть вик-ся втор. Рес-си(теплота відходних газів,викор-ня гар. Води, пара). Повітряпост-ня зд-ся за доп-ю компрес. Уст-вок.Для вир. і госп.- побут. Потреб п-во спож-є воду в вел. об'ємах. Застос-ся тверде(вуг-ля, кокс), рідке(мазут,бензин), газоподібне(прир. газ,кисень, вугл. газ).При спож-ні скл-ся енерг. баланси і встан-ся взаємозал-ті, що показ-ть вплив окр. фак-в на вел-ну пит. Ваги вит-т ен-ї.Це викор-ся при аналіт. Норм-ні пит ваги вит-т енергорес-в(при встан-ні технічно визн-х норм для енергоміст. пристроїв).Але цей м-д склад-й, бо має вел. к-сть од-ць обл-ня.Тому на п-вах вик-ть м-д план-ня, заснов-й на факт. Норм-ах, що досяг-ті за мин. Роки. Розр-к пит.норми вит-т енергорес-в Ре.р. за їх сер.-арифм. Факт. Вит-ми за ряд років:

nл-число пер-в(р.);Wi-факт. Вит-ти і-го енергорес-су на в-во прод-ї(кВт*год;т;м3); Впі- випуск прод-ї за цей пер-д, шт.

Корект-ня пит. Норм вит-т енергорес-в скл-ся з привед-ня їх до прогрес. Рівня. Прогрес. Пит. Норма вит-т ен-ї – це макс. Допуст. Її вит-та, яка необх-на для вигот-ня од-ці прод-ї чи од-ці роботи в найб-ш рац. умовах ОВ і експл-ї обл-ня.Норми був-ть сумарні на од-цю прод-ї, роботи та операційними(диф-ми)- на деталь, опер-ю і окр. пр-с.Норми пит вит-т ен-ї є технол.(вит-ти ен-ї чи палива, вкл-чи втрати на зд-ня технол. опер-й, встан-ся на од-цю натур. Прод-ї), цехові(крім вит-т на технол. потреби має вит-ти на доп. І поточ. потреби, втрати ен-ї в цех. мережах), заг.-завод.(вит-ти ен-ї осн. і доп. Цехів, вит-ти ен-ї на підсобні потреби і влас. Енергопристрої, втрати заг.-зав. Мережах і перетвор. засобах).В основу норм вит-т покладено ен. Баланси: Wпр=Wпт+Wпс Wпр,Wпт,Wпс- об'єми ен-ї вир-ї, спож-ї, витрач-ї від-но.

Технол. норма вит-т: Нт.р.е=(Wпт+Wпс)/Bn

Заг.-вир. норма вит-т:

Нзаг.ре=( Wт+Wв+Wпс)/Вп

 
 

Wт,Wв-вит-ти ен-ї на технол. і доп. Цілі від-но. Wт+Wв План-ня потреби і в-ва ен-ї відбув-ся за доп-ю побудови ен. Балансів(с-ми пов-х показ-в в-ва, отр-ня і розподілу різн. видів ен-ї і палива).При склад-ні балансу виріш-ся такі пит-ня: ен.-забез-ня і ен.-викор-ня; обгрунт-ня рац. схем ен.-забез-ня; поліп-ня режимів роботи технол. і енерг. устат-ня; визн-ня і оц-ня надлишк. Втрат ен-ї, реал-ція ек-мії ен-ї. Баланси клас-ть за різн. оз-ми:за признач-ям (план.,факт., перспект., нормативні), за видами ен.-носіїв(частинні, груповані), за х-ом цільов. Викор-ня(силов., технолог.,вир.-госп.).Осн. завд-ня план. Балансу є визн-ня потребі в паливі і ен-ї для вик-ня вир. прог-ми по випуску прод-ї(витратна ч-на), обоснування найб-ш рац. сп-в покриття цієї потреби, отрим-ня ен-ї зі сторони, на влас. Устан-х- прихідна ч-на балансу.

53.Розр-ки ен.-спож-ня, орг-я обліку заходи ен.-збер-ня. План.потреба в ен-ї і паливі визн-ся за доп-ю пит.норм, а заг. за фор-ю: Ео=НрQпл+Евсп+Ест+Епот,

 
 

Нр-план. Норма вит-т ен-ї на од. прод-ї, кВт*год;Qпл-план. об'єм випуску прод-ї в нат. Чи варт. Вимірі; Евсп- вит-ти ен-ї на доп. Потреби;Ест-ен-я, що відпуск-ся на сторону;Епот- втрати ен-ї у мережах. План-ня спож-ня ен-ї по цехам від-ся за доп-ю пит. Норм вит-т двигунної і технол. ен-ї на од. прод-ї і об'єму в-ва в нат. Чи інш. Необх. К-сть двигун. Ен-ї зал-ть від потуж-ті встан. Обл-ня:

 

 
 

N-сумар.потуж-ть встан.обл-ня, кВт;Т- фонд часу роботи цеху, год\рік; К1 ,К2, К3, К4-від- но коеф. Вик-ня обл-ня за потуж-

тю, часом, маш. Часом(від-ня маш. Часу до шт.-калькуляц.), що врах-є втрати ен-ї в мережі. К-сть ен-ї, що йде на освіт-ня:

 
 

S-вир. площа цеха чи діл-ки, м2,Тосв-трив-ть роботи цеха з освіт-м, год\рік;Nосв- пит. Потуж-ть освітл. Точок, що

дор-є 25Вт\м2; Косв- коеф. Втрат в електр. Мережі. В рез-ті розр-ку заг. потреби встан-ся ліміт за видами палива і ен-ї в нат. І грош. Вимірі для п-ва в цілому. Ан-з викор-ня ен-ї і палива баз-ся на даних диф. Обліку. Облік палива вед-ся при його надх-ні і при відпусці окр. цехам і спож-ні в сер-ні цеха окр.агрега-

та. Вит-ти палива контрол-ся шл-м зваж-ня, за доп-ю лічильників, нафтомірів і інш. Облік електр. Ен-ї- за доп-ю ліч-в актив. І реактив. Ен-ї з дотрим-ням правил:облік спож-ї ен-ї на технол. цілі і освіт-ня вед-ся окремо, кожен цех пов. врах-ти і акт., і реакт. Ен-ю; всі вел. електроприй-чі пов. в цеху вести індив. Облік. Облік пару – за встан-ми на кожн. Агрегаті манометрами і термометрами.

Облік сжатого повітря фікс-ся повітрямі-

рами. Облік води- по водометрам і манометрам на насос. ст-ціях і цехах. Осн. напрями рац-ції енергоспож-ня: прав. Вибір енергоносія, ліквідація прямих втрат; удоск-ня тех-гії і ОВ; орієнтація на ресурсозбер-чі тех-гії; орг-я заходів з удоск-ня ен. госп-ва в цехах і на п-ві; поліп-ня с-ми норм-ня і план-ня спож-ня енергорес-в, розробка і впров-ня мат. Стимул-ня за ек-мію ен.-рес-в.

 

54.Мат.обслуг-ня в-ва:цілі, завд-ня, стр-ра. Мат.-техн. забез-ня –це пр-с отрим-ня і доставки п-ву засобів і пред-в праці в строк і у к-сті , що забез-є його вир. д-сть. Мат. Техн. постач-ня вик-є ф-ції, пов-няі з закупів-ю сир-ни, мат-в, палива, ен-ї, обл-ня, їх зберіг-м і розподілом.Мат. техн. обслуг-ня має на меті забез-ня вир. пр-су необх-ми товарами і послугами у потріб-й к-сті і належній якості, з додер-ям вимог щодо часу і місця, а також закупівля, склад-ня і розподіл тов-в, необх-х для ек. доціл-ті. З-чами мат.-техн. забез-ня є ритмічне і комплексне забез-ня п-в осн. і допом. мат-ми, паливом, купов.напівф-ми, комплект. Вир-ми, обл-ям, інстр-м і інш. мат-техн. рес-ми, орг-ція рац. їх зберіг-ня і викор-ня, скороч-ня часу обороту склад. запасів. Служба мат. Техн. забез-ня п-в різн. г-зей має різну орг-ну стр-ру, що зумов-ся від-ми в х-рі їх вир. д-сті, рівнем спец-ї, розв-м коопер-ня, обсягами випуску, обсягами і номен-ю сир-ни і мат-в, типом в-ва, особ-ми орг. Побудови упр-ня в-вом. На вел. п-вах до складу служби мат. Техн. забез-ня вх-ть служба постач-ня, яка підпор-ся директору по постач-ню і явл. Собою сук-ть упр. І вир. під-в, що орг-ть і зд-ють забез-ня п-ва мат. Рес-ми. До упр. Ч-ни служби нал-ть від-ли мат.-техн. постач-ня і зовн. коопер-ня, група мат.- техн. план-ня вир.- диспетчер. від-лу. Вир. ч-на служби вкл-є мат. склади, заготів. ділянки, цехові комори, склад напівф-в тощо.

55.Логіст.с-ми: сут-сть, цілі, завд-ня, стр-ра. Лог. Служба керує мат. Потоком, поч-чи з форм-ня догов. Від-н і зак-чи доставкою покуп-ві гот. Прод-ї. Логістика- напрямок госп. Д-сті, який має на увазі упр-ня мат. Потоками у сфері в-ва і обігу.Завд-ня лог. Служби: план-ня, контроль, упр-ня тр-ням, склад-м і інш. мат. І немат. Опер-ми, що зд-ся у пр-сі довед-ня сир-ни і мат-в до вир. п-ва, внутр.-зав. Переробки сир-ни, мат-в, напівф-в, довед-ня гот. Прод-ї до спож-ча у від-сті з інструк-ми і потребами ост-го, а також передача, зберіг-ня і обробка відпов. Інф-ї. Виділ-ня спец. лог. Служби зас-на на основі інтеграції окр. ланцюгів матеріалопров. Ланцюга в єдин. С-му- логіст. С-му, яка здатна адек-но реаг-ти на зміни в зовн. сер-щі. Цілі- достав-ня мат-в, вир-в, тов-в в дан. місце, в потр. К-сті і асор-ті, в макс. Можл-му ступені підгот-х до вир. чи особ. Спож-ню при визн-му рівні вит-т. Ел-ти лог. С-ми: Закупівля(підс-ма, що забез-є надх-ня мат. Потока в лог. С-му), склади(споруди, буд-лі, пристрої для збер-ня мат. запасів), запаси(запаси мат-в, які дозвол. Лог. С-мі шв-ко реаг-ти на на зміну попиту), обслуг-ня в-ва(підс-ма, зай-та обсл-ням пр-су в-ва), тр-т(мат.- техн. база і інфр-ра, за доп-ю якої зд-ся тр-ня вантажів), інф-ція(підс-ма, що забез-є зв-к і коорд-цію всіх ел-в лог. С-ми), кадри(перс-л, що зай-й вик-ям лог. Опер-й), збут(підс-ма, що забез-є вибуття мат. Потоку з лог. С-ми).Межі лог. С-ми визн-ся циклом обігу засобів в-ва. Споч-ку закупов-ся засоби в-ва, які у виг-ді мат. Потоку поступ-ть в лог. С-му, оброб-ся, склад-ся і потім уходять з лог. С-ми у спож-ня в обмін на фін. Рес-си, що надх-ть в лог. С-му. Мат. Потік утвор-ся в рез-ті сук-ті визн-х дій з мат. Об’єктами.Ці дії наз-ть лог. Опер-ми. Є внутр.(в сер-ні лог. С-ми) і зовн.(протікає в зовн. сер-щі, за межами лог. С-ми) ,-Є вх.(мат. Потік поступає в лог. С-му із зовн. сер-ща) І вих.(навпаки).

56.Нормат.база і визн-ня потреб в мат. Рес-х.Норми мат- техн. забез-ня явл. Склад-ю ч-ною заг. с-ми вир. нормативів. У склад норм. Бази забез-ня вкл-ся:норми

вит-т мат. Рес-в; норми вир. запасів сир-ни і мат-в; норми викор-ня інстр-ту, технол. оснастки, обл-ня, машин;норми незав. А-ва; транзит. Норми; норми прир. збитку сир-ни і мат-в у пр-св тр-ня і інш. В с-му норм і нормативів мат-техн. забез-ня вх-ть: завд-ня по сер. Зниж-ню норм вит-т сир-ни, мат-в, палива, електр. Ен-ї у в-ві і інш. потреби;норми вит-т на осн. в-во; норми вит-т сир-ни і мат-в на доп. І інш. потреби в-ва; нормативи і показ-ки викор-ня сир-ни, мат-в, палива і ен-ї; норми вит-т сир-ни і мат-в на рем-т і експ-ю осн. фондів; норми вит-т і показ-ки викор-ня мат-в в кап.буд-ві; норми запсів сир-ни, мат-в, палива, гот. Прод-ї.Норма вит-т- це план. Вел-на макс. Допуст. Вит-т мат. Рес-в на в-во од-ці прод-ї чи роботи, що встан-на для визн-ня вир.-техн. умов. Норми вит-т в осн. в-ві поділ-ся на інд.(на виріб, на деталь,вид роботи) І групові (сер.-зваж. За визн-ю номен-ю, сер.-зваж. За видом робіт); норми на доп. І інш. пот-би: на вигот-ня технол. оснастки і інстр-ту, на вигот-ня тари, на випроб-ні гот. Прод-ї, на наладку обл-ня, на мех-ю і автомат-ю в-ва, на нов. тех-ку; норм-ви і показ-ки викор-ня мат.рес-в: розміри технол. вит-т, пит. Вага рес-в на од-цю прод-ї, коеф. Викор-ня мат-в, вихід прод-та з вих. Сир-ни і інш.; норми вит-т на рем.-експл. Потреби: на рем-т і експл-ю пред-в праці, на рем-т і експл-ю вир-х будівель і споруд, на рем-т і експл-ю невир. будівель і споруд, на рем-т і експл-ю автомоб. Шляхів.За часом дії розріз-ть перспективні, річні і оперативні норми вит-т сир-ни і мат-в.Одним із завдань мат.-техн. обслуг-ня є визн-ня потреби у мат. Рес-х. П-ва.Осн. дані –це погоджені з попитом пропоз-ї п-ва щодо в-ва тов-в і послуг і норм вит-т на їх вигот-ня.Потреба на осн. в-во полчг. У потребі на в-во гот. прод-ї: Pi=∑Qiaij,

Pi-потреба в і-х мат. Рес-х для вик-ня вир. прог-ми п-ва;Qi- вир. прог-ма з в-ва j-ї прод-ї,шт (м і інш.);aij-норма вит-т і-го мат-лу на в-во од-ці j-ї прод-ї. Цей м-д викор-ть для розр-ку потрнби в мат-х на од-цю прод-ї чи її ч-ну, викор-ся в мас. і сер. В-ві. Коли в-во багатономен., потреба на вик-ня вир. прог-ми може визн-ся за типов. Представ-м, за який беруть од-цю прод-ї, що з найб-ю точ-стю відбиває сер. Вит-ту мат-в на дан. групу: Р=аQ,a- норма вит-т на типов. Показ-к;Q- прог-ма випуску всіх вир-в дан. групи. Вир. запас по кожн. Виду мат-в за признач-ям і виник-м, а також в зал-ті від фак-в, що визн-ть його віднос. І абсол. Розміри, поділ-ся на поточ., страх., підготовч. І сезон. Поточ.-це осн. ч-на вир. запаса, яка с-но витрач-ся у в-ві між 2 чергов. Поставками мат-в, вел-на зал-ть від фак-в: вел-ни щоден. Спож-ня, х-ра вит-т (ступеня рівномір-ті спож-ня), часу між 2 послід. Поставками. Макс. Запас пот. запас: Zmax=MсутТпост, Mсут- сер.-добов. Вит-та мат-в, т; Тпост-пер-д між 2 чергов. Поставками. Страх. Запас забез-є безпереб-сть в-ва у вип-ку затримки у поставці чергов. Партії мат-в, передбач. В осн. для транзит. Запасів, вел-на визн-ся: Zстр= MсутТср Тср-час термінов. Віднов-ня запаса в дн., вкл-чи час на оформ-ня док-в, відвант-ня, тр-ня, розвант-ня і склад. опер-ї. Потреба у підготовч. Запасі мат-в вин-є при наяв-ті підготовч. Опер-й(розвант-ня, прий-ня, сорт-ня,чищення, правка, рихтування, сушіння і інш.) для підготовки мат-в, що надійшли від постач-в і передачі їх у в-во, визн-ся:Zподг= Mсут∑tопер, Tопер-сума часу на всі підгот. Опер-ї, що мають місце у технол. пр-сі.Сезон. запас утвор-ся за умов сезон. Викор-ня, сез. Заготівлі чи сез. Тр-ня мат-в. У сумі пот.,стр., підгот. і сезон. запас скл-ть заг. вир. запас.

57.Х-ка склад.госп-ва: види складів і умови збер-ня мат-в.Під-л п-ва, призн-й для прий-ня і зберіг-ня мат. Цін-й – це склад.Склад.госп-во- це сук-ть складів п-ва, допом. і обслуг. Підроз-в.Осн.приз-ня: нагром-ня необх. Запасів палива,сир-ни, мат-в, вир-в для безпереб.забез-ня спож-в; зд-ня рац. орг-ї навант.-розвант. і склад. робіт з мінім.вит-ми праці і гр. коштів; прав. Викор-ня склад. площ і рац.орг-я склад. обл-ня; підготовка мат. Рес-в до вир. викор-ня; орг-я достав-ня мат-в до місць спож-ня; забез-ня органів упр-ня п-вом інф-цією про наяв-ть і стан запасів мат. Цін-й. Склади клас-ть: за х-ом д-сті(признач-ям): мат. (постач.)- підпор-ся службі закупівлі мат-в, зберіг-ся мат-ли, приз-ні для безпер. Забез-ня вир.циклу, внутришньовир.(міжцех.- прод-я окр. цехів для подал. Обробки чи викор-ня у в-ві інш. цехів і цех.(мінім. Необх. Запаси мат-в, напівф-в, вир-в для поточ. обсл-ня роб. місць) склади, підпор-ні вир.-диспет. Службам і керів-ву цехів), збутові(підпор-ся службам упр-ня в-вом і збутом прод-ї, в них зберіг-ся гот. Прод-я, що підляг. Відван-ню).За видами мат-в, що зберіг-ся: універсал. (для зберіг-ня різн. видів мат-в) і спеціал-ні(певн. Видів прод-ї, мат-в і інш.).За типом будівді чи її техн. обл-ня: закриті (одно- і багатоповерх, опалювані,неопал-ні), напівзакр.(навіси), відкр. (майдан-ки).За місцезнах.та масш-м дії: централ., прицех., дільничі.Зберіг-ня на складі має забез-ти незмін-сть к-сті і якості мат-в. Тому необх. Дотрим-сь умов(це те навк. Серед-ще, в якому мат-ли переб-ть на складі) і тех-ки зберіг-ня(це порядок, сп-би зберіг-ня і склад-ня мат-в).Розміщ-ня і збер-ня може зд-ся сп-ми: сортове(закріп-ня за кожн.видом мат-в пост. місця його зберіг-ня),пертіон.(кожна партія мат-в, що надійшла на п-во зберіг-ся окремо), комплектне(різновид сортового, озн. Розміщ-ня мат-в комплектами, що віпуск-ся у в-во).Скл-ся мат-ли в стелажі (це спец. пристрої, які забез-ть роздільне зберіг-ня мат-в різн. наймен-нь, дає змогу повною мврою застос-ти можливості склад. приміщ-ня) і штабелі(в них склад-ся однорід. Мат-ли- вуг-ля, пісок, щебінь, застос-ся партіями і комплектами).

58.Розр-к параметрів складськ. Площ і оснащ-ня.Заг. площа склада визн-ся:

S=Sпол : Кисп, Sпол- корис. Площа складу, яка безпос-ньо зайнята мат-ми, що зберіг-ся, м2 ;Кисп- коеф. Викор-ня площі складу, що врах-є допом. площу для проїздів, прий-ня і видання мат-в, важелів, шкафів і інш.

Корис. Площа розр-ся зал-но від способу збер-ня мат-в: При підложному збер-ні в штабелях: Sпол=Zmax : qg При збер-ні у стелажах: Sпол=Sстnст Zmax-вел-на макс. Склад. запасу мат-в; qg – допуст. Маса вантажу на 1м2 ;Sст- площа, яку займає 1 стелаж, м2 ;nст- розр-ва к-сть стелажів, яка визн-ся:

Vo=abh,

Vo- об’єм стелажу, м3 ; kзп- коеф. Запов-ня об’єму стелажу; qу –густина збер-го мат-лу,т\ м3 ; a,b,h-довжина,ширина і висота стелажу, м. Прийнята к-сть стелажів встан-ся після перевірки відпов-сті їх числа д припуск. Наван-ню:

Коеф. Викор-ня площі склада:

Кск=Fп/Fзаг,Fп- площа складу корисна ,м2; Fзаг- площа складу загальна, м2.

59.Орг-я тр. пр-сів: сут-сть, цілі, завд-ня. Тр. пр-с- це цілеспрям-на сусп.корисна Д-сть людини, що супров-ся витрач-ям фіз. І дух. Ен-ї. Це мат. І техн. обумов-й, орг-й пр-с приклад-ня людиною розум. І фіз. Зусиль для одер-ня корис. Рез-ту, пр-с перетвор-ня наяв. Рес-в в потріб. Руш.(корисні) цін-ті і блага, що зд-ся і кер-ся людиною.Зміст тр. пр-су х-ся певн. Поєд-м фіз. І розум. Зусиль дюдини, визн-ся технол. пр-м і вкл-є як неопосер-ну дію вик-в на пред-т праці (або зо доп-ю обл-ня і інстр-ту), так і спостер-ня за роботою обл-ня , упр-ня і контролб за ходом технол. Пр-су .Тр. пр-си відріз-ся ще і часом тривалості.Здеб-го трив-сть тр. пр-су зал-ть від його змісту, тобто від к-сі фіз. Рухів та розумов. Дій. Тр. пр-с зд-ся людиною здеб-го із застос-м машин і обл-ня у певн. Орг-х і саніт.-гігієн. Умовах.Розріз-ть за оз-ми: 1)за х-м і пред-та і прод-ту праці: мат.-ен.(для роб-в, т.я. пред-м і прод-м праці явл. Мат. речі)і інф.(х-ні для прац-в розум. праці); 2)за ф-ми клпс-ся від-но до функ. Поділу праці між різними катег-ми прац-в зал-но від вик-х ними ф-й і участі у вир. пр-сі: тр. пр-си роб-в, техн. вик-в, спец-в кер-в; осн. тр. пр-си(без-ньо зм-ть форму і стан пред-в праці, вир-ть прод-ю) і доп.(створ-ть умови для еф. Зд-ня осн.); 3)за мірою мех-ї: ручні, маш.-руч., маш., автомат-ні. Стр-но б.-я. Тр. пр-с скл-ся з технол. опер-ї(ч-на тр. пр-су, що вик-ся 1роб-м чи групою роб-в на 1роб. місці і над 1пред-м праці). Встр-рі опер-ї-рух(це однократне переміщ-ня роб. органу вик-ця- руки, ноги в пр-сі праці.). Осн. ел-м технол. пр-су є опер-я, а нацм-й ел-т опер-ї- це рух.

64.Норм-ня і орг-я праці:сут-сть і зн-ня для в-ва.Орг-я праці на п-ві-це пр-с , що спрям-й на оптим. Поєд-ня роб. сили із засобами в-ва та створ-ня необх-х умов для їхнього еф. Функ-ня. Для забез-ня еф.в-ва необх. Оптим-ти витрач-ня всіх видів, що залуч-ся для цього: жив. Праці, сир-ни і мат-в, палива і ен-ї, інстр-в і устат-ня тощо.Першим кроком до оптим-ї витрач-ня вир. рес-в є норм-ня, тобто обгрун-не визн-ня к-сті конкр. рес-в, чка об’єктивно потрібна для вед-ня ек-но еф-го в-ва за досяг-го рівня роз-ку прод. Сил сусп-ва.Йдеться про певну об’єктив. Міру витрач-ня рес-в на од. вироб-го прод-ту. Це стос-ся і жив. Праці. Потрібна оптим. К-сть прац-х на п-ві, щоб не було низ. прод-ті і вис. с\в, диспроп-й між стр-ми під-ми, порушень вир. ритму і інш. Тому одним із важл. пит-м орг-ї праці є забез-ня від-сті тр. доходу і якості праці. Норм-ня праці поляг. У встан-ні необх. Зат-т жив. Праці

на вик-ня певн. Роботи за норм.орг-ї і інтенсив-ті праці.Практ. з









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.