Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







С-ма- це б.-я.об'єкт, що має в своєму складі сукуп-ть взаємопов-х і взаємодіюч. ел-в чи ч-н. У с-ми, що вирішує вир.завд-ня,





пов. бути:осн.вх.ел-ти; суттєв-й зв-к між ел-ми; інтегратив.об'єднув. вл-ті; внутр. упоряд-ть стр-ри і орг-ції іх д-сті;цілі функц-ня;критерії оц-ки; керуюч. або регулююч. пристрій;межі з зовн. серед-щем і сп-би іх взаємодії; особл.вл-ті ел-в, з якимивони вх-ть в дану с-му.вхід [процес]вихід.Вир.с-ма- це особл. клас-я с-ми, де осн. ел-ти –це роб-ки, засоби праці, предмети праці і інш. комп-ти, що необх-ні для функц-ня с-ми, в пр-сі якого створ-ся прод-ти чи послуги. Вир.с-ми можуть бути роб.місця, дільниці, цехі та п-во в цілому.Вир.с-ми мають заг. особл-ті: цілеспр-ть; полістр-сть(одночасне існ-ня в ній залеж-х підс-м, де кожен ел-т одночасно вх-ть в декілька підс-м і функц-є у відпов-ті з інш. вимогами і цілями); відкритість(прояв-ся в інформац. енергетич. обмінах серед-ща); складність (обумов-на осн. ел-ми с-ми, напр., прац-ки,полістр-тю, а токож змінами стану ел-в с-ми і взаємодією з зовн. серед-щем ). В пр-сі створ-ня і удоск-ня вир. с-м, їм надаються певні вл-ті, які х-ні тільки для тієї чи інш. вир.с-ми: результитив-ть;надійсть;гнуч-ть; керов-ть.

5.Види і рівні вир. с-м. Види:по природі: природні (створені природою) і штучні(створ-ні людиною); за взаємозв-м із зовн. сер-м: відкриті(на вх-ді виході активно обмін-ся з зовн. сер-м ен-гією, мат-ми і т.д.) і закриті; за фіз. Сут-стю: фіз. І абстрактні; за склад-тю: складні і прості; за ступенем централ-ї: централ-ні і децентрал-ні; за х-ом процесу: ймовірні і детерміновані; за наяв-тю зворот. Зв-ку: із звор. Зв-м і без звор. Зв-ку; за х-м змін у часі: динамічні і статичні; за ступенем регул-ня: регул-ні і нерегул-ні; за стабіл-тю: стабілні нестаб-ні; за суміс-стю із зовн. сер-м: сумісні і несумісні. Первин. Рівень: група механіз-м(обл-ня, апарати і інш.), які обслуг-ся роб-м(оператор, машиніст). Кожен мех-м і обслуг-й його роб-к явл. Собою с-му “людина-машина”, яка скл-ся з 2-х взаємодій. І взаємопов. Ел-в. Далі рівень: вироб. Діл-ця- скл. С-ма, яка скл-ся із осн. і доп. Роб-в, осн. і доп. Обл-ня, с-ма із склад. комп-м взаємозв-в, взаємовід-н і інтересів, яка має складну стр-ру і орг-ю. С-ми б-ш вис. рівня і порядку – це цехи(вир-чо, тер-но ы адмын-но выдокр-на ч-на п-ва, в якый вик-ся визн. Комп-с робыт у выд-ты з внутрышньозав. Спец-ю), п-ва, г-зі. При цьому кожн. Ланцюг с-ми, підс-ми б.-я. Рівня відобр-є найб-ш суттєві ознаки с-ми б-ш вис. рівня, ч-ю якого явл-ся.

6.Осн. пр-пи орг-ї і розв-ку ВС. Пр-пи орг-ї ВС- необх., стійкі від-ни між ел-ми ВС, а також між цією с-мою та зовн. сер-м. Ці пр-пи взаємопов. І взаємообумов-ні, разом явл. Єдність і цілісність. Пр-пи статики орг-ї ВС: *від-сть ВС цілям, які перед ними постав-ні(розробка с-ми цілей, підцілей, шл-в їх досяг-ня, оц-ка функ-ня с-ми зд-ся за доп-ю виміру досяг-ня цілей, необх-сть пост. досяг-ня цілей, що змін-ся); *від-сть орг-ї ВС зовн. сер-щу(від-сть ек. з-нам формації, держ. Устрою, с-мі б-ш вис. рівня, рівню спец-ї зовн. сер-щу, рівня коопер-ня зовн. сер-щу, екол. Від-сть зовн. сер-щу); *від-сть ел-в ВС один одному(від-сть технол. пр-су сир-ня і прод-ї,всіх підс-м і с-мі в цілому, від-сть обл-ня технол. пр-су і інш.); *від-сть зв-в ел-в ВС, їх власт-м і сут-сті с-ми- зв-ки взаємодіх, мат., інф. І інш.(взаємна від-сть стр-р, якими упр-ть і упр-ких підс-м у всіх підр-х в с-мі в цілому, спрощ-ня зв-в, ел-сть зв-в); *пр-п резервів у ВС-обумов-ний необх-тю компен-ції відхилень у роботі с-ми (взаємозамін-ть різн. видів рез-в, відбір ефектив. Видів, конкрет-сть рез-в, оптим-ція рез-в); усунення надмір-стей(кожна ВС пов. бути заверш-ю, обмеж-ю від інш. с-м мінім. Зв-ми, спрощ-сть ВС і її ел-в). Пр-пи розв-ку ВС: *інертність ВС( об’єктив. Здіб-сть с-м утрим-ти свій стан, поки я.-н. Вплив його не змінить); *неперев-сть удоск-ня ВС обумов-й змінами зовн. сер-ща і цілями с-ми; *ел-сть ВС відобр-є їх здіб-сть деформ-ся, змін-ся протягом часу у від-сті із мінлив. Умовами.



64.Норм-ня і орг-я праці:сут-сть і зн-ня для в-ва.Орг-я праці на п-ві-це пр-с , що спрям-й на оптим. Поєд-ня роб. сили із засобами в-ва та створ-ня необх-х умов для їхнього еф. Функ-ня.Для забез-ня еф.в-ва необх. Оптим-ти витрач-ня всіх видів, що залуч-ся для цього: жив. Праці, сир-ни і мат-в, палива і ен-ї, інстр-в і устат-ня тощо.Першим кроком до оптим-ї витрач-ня вир. рес-в є норм-ня, тобто обгрун-не визн-ня к-сті конкр. рес-в, чка об’єктивно потрібна для вед-ня ек-но еф-го в-ва за досяг-го рівня роз-ку прод. Сил сусп-ва.Йдеться про певну об’єктив. Міру витрач-ня рес-в на од. вироб-го прод-ту. Це стос-ся і жив. Праці. Потрібна оптим. К-сть прац-х на п-ві, щоб не було низ. прод-ті і вис. с\в, диспроп-й між стр-ми під-ми, порушень вир. ритму і інш. Тому одним із важл. пит-м орг-ї праці є забез-ня від-сті тр. доходу і якості праці. Норм-ня праці поляг. У встан-ні необх. Зат-т жив. Праці

на вик-ня певн. Роботи за норм.орг-ї і інтенсив-ті праці.Практ. знач-ня норм-ня праці поляг.у встан-ні об’єктив.необх-ї міри зат-т жив.праці на вик-ня конкр. роботи.Норм-ня допом-є встан-ти рівнонапр-х норм праці за одн. Умов в-ва нез-но від г-вої принал-сті і відомч-ї підпор-сті п-в, сприяє досяг-ню сусп. Необх-ї інтен-сті праці на різ. Діл-ях, п-вах, регіонах, це дійовий засіб. Забез-ня оптим. Спів-ня між мірою оплати і мірою праці (та к-сть роб. часу, що об’ктив. Потрібна на вик-ня конкр. роботи квал. Вик-ця за сприят. Орг.-техн. умов).Норм-ня у поєд-ні з зах-ми орг-ї праці сприяє рац-ї тр. пр-сів, усун-ню втрат роб. часу, оптим. Поєд-ню кол. Зусиль, дійов. Засіб скор-ня зат-т жив. Праці, ек-ї коштів, зн-ня с\в прод-ї, підвищ-ня її конкур-сті і інш.Ек. завд-ня орг-ї праці: досяг-ня макс. Ек-ї жив. І уречев. Праці, підв-ня прод-ті, зниж-ня вит-т у пр-сі в-ва прод-ї і над-ня послуг належ. Якості. Соц.-психол.: створ-ня таких умов праці, які б забез-ли вис. рівень працезд-ті зай-х у в-ві. Орг-я праці на п-ві охоп-є осн. напр-ки: *поділ і коопер-я праці, що перед-ть наук.-обгрунт. Розподіл прац-в за певн. Тр. ф-ми, роб. місцями, об’єд-ня прац-в у вир. кол-ви; *норм-ня праці, що перед-є визн-ня зат-т праці на в-во прод-ї і над-ня послуг як основу орг-ї праці і визн-ня еф-ті в-ва; *орг-я і обслуг-ня роб. місць, що спр-ть рац. викор-ню роб. часу; *орг-я підбору персоналу і його розв-к (план-ня перс., підбор, підв-ня квал-ї і інш.); оптим-я режимів праці і відп-ку; *поліп-ня умов праці, що передб-є звед-ня до мін. Шкід-ті в-ва, фіз., психол. Наван-нь, с-ми ох-ни і безпеки праці; *зміц-ня дисц-ни праці, підв-ня творч. Актив-ті прац-в; *мотив-я і оплата праці

39.Прост. розташ-ня вир.пр-су, пр-пи орг-ї ідеал. В-ва. Ідеал. Побудова вир. пр-су має на увазі звед-ня до мін-му вит-т простору і часу на перетвор-ня всіх вихід. Рес-в в необх. Прод-ю.Тому пр-пи орг-ї ідеал. Пр-су стають пр-ми ек-ї часу і простору при цого проек-ні: *умова ек-ї часу як міри вит-т часу праці і підв-ня прод-ті пр-сів, які наз-ся пр-м партіон-ті, т. я. Найб-ша прод-ть вир. пр-су досяг-ся при обробці пред-в праці партіями; * розчлен-ня часу праці на б-ш чи м-ш прості опер-ї і закріп-ня їх за окр. роб. місцями, що спрощ-є трудов. Рухи і доз-є досягти вис. прод-ті з найм-ми зат-ми часу.; * розчлен-ня пр-су на прості ел-ти і вик-ня кожн. З них за доп-ю визн. Групи прац-в і від-х пред-в праці потребує встан-ня строг. Кільк. Пропор-й між їх прод-тю; *макс. Прод-ть пр-су досяг-ся лише при ритміч-м його протік-ні, що забез-є однак. Випуск прод-ї за б.-я. Однак. Проміжок часу на б.-я. Стадії пр-су; *найм-ша трив-ть пр-су в-ва досяг-ся при пов. знищ-ні перерв у вик-ні його окр опер-й у часі; *найм-ша трив-ть вир. пр-су досяг-ся при вик-ні частков. пр-в чи при одночас. обробці декіл.екзем-в одних і тих же ч-н на різ. опер-х пр-су, зав-ки чому в дан. проміжок часу вигот-ся б-ше готов. прод-в; *максим. скор-ня відстані, часу і вит-т на переміщ-ня пред-в праці у в-ві, а також макс. реал-я пр-пів непер-ті і парал-ті пр-в досяг-ся при розташ-ні підроз-в по вик-ню частков. Пр-в у безпосе-ню близ-ть один до одного у пор-ку посл-ті їх вик-ня. Пок-к спец-ї в-ва, пропор-ті, коеф-т ритміч-ті, непер-ті, парал-ті коеф-т прямоточ-ті в ідеал. в-ві =1.Відмітн. ознакою є його пов. непер-ть, а реал. прак-ці цього не існує.

62.Орган-ція і форми обслуг-ня роб.місць.Важливим елементом орган-ції праці є вдосконалення планування,орган-ції і обслугов-ня роб місць з метою створення на кожному з них умов для високою прд-ті праці.Роб.місце(РМ)- це зона труд.діял-ті робіт-ка або групи роб-в,оснащеня всім необхідним для успішного здійснення роботи.Це первина ланка вир.стр-ри під-ва,яка може функціон-ти відносно самос-но.Орган-ція РМ-це сис-ма зв'язків щодо його план-ня,оснащення,зас-ми іпред-ми праці, розм-ня в певному порядку обслуг-ня і атестації.План-ня РМ передбачає раціон. розміщення у просторі матер.елементів вир-ва.РМ має роб.основну і допоміжну зони.Основна-обмеженя досяжнестю рук людини у горизонтальних і вертикальних площинах;розміщ-ся засоби праці,що постійно використов-ся в роботі.У допоміжній розміщуються прадмети,які заст-ся рідко.Велике значення раціонал. технологія і орган-ція оснащення РМ -забезпечення їх основним технолог. устаткув-ням, технолог.і орган.оснащенням.Оснащ-ня РМ мас. проф-й може зд-ся за типов. проек-ми, в яких врах-ся необх. Рекомен-ї щодо оснащ-ня і план-ня РМ дан. виду. Це сприяє впровадженню досягнень науки, передового досвіду в організ-ції РМ, знижує трудміс-ть роботи,дозволяє підвищити рівень труд.проц-в.Велике зачен-

ня в орган-ції праці має облугов-ня РМ- забезпечення їх протягом зміни сировиної,матеріалами і іншим.Функції обслуговування РМ:1)енергетична(забезпечення РМ паром,вобою,теплом)2)транспортноскладська(доставка редметів праці до РМ,вивезення гот.пр-ції і відходів вир-ва,облік,зберегання)3)підготовчо-технологічна(розподіл робіт за РМ,комплектування технічної докем-ції,підготовка інст-ту і допом.матер-в,інстуктаж) 4) інструментал. (збер-ня, застос-ня, комплек-я,видача на РМ всіх видів інстр-ту, пристроїв і оснащ-ня)5) налагодж-на(налаг-ня і регул-ня)технолог.устатк-ня6)міжремонтна (профілактичне облуг-ня)7)контрольна (контроль якості сировини,готових виробів)8)облікова(облік браку пр-ції,аналіз причин браку,профілактичні заходи для підв-ня якості)

47.С-ми техн. обслуг-ня і ремонту. Еф-сть рем. Обслуг-ня знач. мірою забез-ся орг.-вир. стр-ю і стр-го упр-ня.Сама стр-ра упр-ня зал-ть від с-ми упр-ня ремонтами, яка може бути централіз., децентр., зміш-ю.При центр. С-мі весь ремонт. Персонал підпоряд-й гол. мех-ку, і саме його силами провад-ся техн. обслуг-ня і всі види ремонт. Робіт устат-ня. Децентр. С-ма упр-ня перед-чає провед-ня всіх видів рем.-профілакт. Робіт робіт силами цехов. Рем. Бази, персонал якої безпосер-ньо підпоряд-й керів-ві вир. цеху.Така с-ма є найм-ш еф-ю, т.я. за цих умов важко зд-ти єдину техн. пол-ку в г-зі ремонту, план-ня,обліку, контролю.При зміш. С-мі техн. обслуг-ня і мал. Ремонт пров-ся ремонт. Персоналом вир. цехів, а сер.і капіт.-персоналом, бепос-ньо підпор-м гол. мех-ові.Зал-но від того, як визн-ся потреби в рем. Роботах, роз-ть с-му план.-запобіж. Ремонту(ПЗР) і с-му ремонту за рез-ми техн. діаг-ки. Суть с-миПЗР поляг. В тім, що всі запобіж. Заходи та ремонти зд-ся від-но до встан-х заздалегідь нормативів.Після відпрац-ня кожн. Фіз. Од-цею устат-ня певн., визн-ї нормативами к-сті годин пров-ть його огляди і план. Ремонти, черговість і посл-ть яких зал-ть від признач-ня засобу праці, його конструктив.особ-й, умов експл-ї.Визн-ня обсягів і видів рем.робіт у с-мі ремонту за рез-ми техн. діагн-ки зд-ся зал-но від факт. Потреби в них після об'єктив. Контролю техн. стану засобу праці.Перша с-ма забез-є б-шу надій-ть, безпереб. Експл-ю устат-ня і засобів праці, але інша дешевше. Найб-ш пошир-ю в нас є с-ма ПЗР. Передбачає пров-ня техніч.(міжрем.) обслуг-ня конкр. засобів праці, їхніх період-х план. Ремонтів і модер-цію.У пр-сі техн. обслуг-ня усув-ся дріб. Несправ-ті, пров-ся огляди стану вузлів, зд-ся заміна мастила.Існ. різні види ремонтів: при мал. Ремонті вик-ть заміну швидкознош. Дет-й, регул-ня вузлів, перевірку на технол. точність, сер. Ремонт передб-є перевірку електрообл-ня, пусков. Ап-ри і інш. з частков. Розбир-ям,ремонт чи заміну окр. мех-м і дет-й, яких знос перевищує норму, кап. Ремонт перед-є повне розбир-ня верстатів, ремонт і заміну знош. Дет-й, вузлів, склад-ня і випроб-ня під навант-ям, прий-ня з ремонту комісією.Модер-ція пров-ся з метою підвищ-ня їхнього техн. рівня сп-бом частков. Змін констр-ї.Також можливі різновиди с-ми ПЗР: с-ма післчогляд. Рем-в(строки, види,зміст рем-ту визн-ть після пров-ня період-х оглядів устат-ня, а на від строку служби), с-ма станд. Ремонтів(на пр-пі обов'яз. зупин-ня устат-ня для рем-ту і обов'яз. .заміні окр. дет-й через фіксов.термін роботи,незал.від їх техн.стану і зносу) та ін.

 

 

 

 

 

 

ЦІ

 

90-i9=0

p]p[pl

]’l;]’[;

][;’

]’[

][

][[][[][









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.