Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Структура робочої навчальної програми





РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни «Кримінологія»

спеціальність 6.060304 «Право»

освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр

форма навчання – денна

курс – ІІІ

 

ЗАТВЕРДЖЕНА

на засіданні кафедри

адміністративного права

Протокол № 8 від 06.01.12 р.

 

 

Донецьк – 2012

Робоча навчальна програма курсу “Кримінологія” для студентів 3-го курсу денної форми навчання спеціальності “Право”) / Укладач: Кудлай Н.М. – Донецьк: ДонДУУ, 2012. – 31с.

Укладач Н.М. Кудлай, ст. викладач

 

 

Голова ПМК

Протокол № 4 від 30.12.11 р. Н.С. Ракша, к.ю.н., доцент

 

 

Завідувач кафедри

адміністративного права І.Л. Олійник, к.ю.н., доцент


Структура робочої навчальної програми

1. Мета і завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі.

2. Розподіл дисципліни (навчального модуля) на змістові модулі, її обсяг і форми модульного контролю.

3. Бальна шкала рейтингової оцінки дисципліни (навчального модуля).

4. Засоби контролю знань студентів з кожного змістового модуля.

5. Критерії оцінювання знань студентів з кожного змістового модуля.

6. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів.

7. Плани проведення лекційних та практичних занять з кожного залікового модуля з визначенням літературних джерел, індивідуальних завдань, переліку питань до самоконтролю студентів та тестові завдання.

8. Методичні рекомендації до самостійного вивчення студентами матеріалу та засоби його контролювання з кожного змістового модуля.

9. Перелік нормативних матеріалів і літератури.

 

 


МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ,

ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Програма складена у відповідність з навчальним планом, затвердженим Міністерством освіти і науки України.

Навчальна дисципліна «Кримінологія» - одна з найважливіших базових дисциплін кримінально-правового циклу, без вивчення й освоєння якої неможливо вирішити на високому рівні задачі, що стають перед юристом.

Кримінологія є загальнотеоретичною професійно-орієнтованою дисципліною, обов'язкової для вивчення в системі вищої юридичної освіти.

Задачі вивчення курсу полягають у тому, щоб дати студентам міцні знання про кримінологію як науку, про зміст її предмета, про основні напрямки боротьби зі злочинністю на сучасному етапі розвитку України.

У число задач вивчення курсу входять: вивчення стану, рівня, структури і динаміки злочинності в Україні, країнах СНД і інших закордонних державах, способи і методи боротьби зі злочинністю в цих країнах, форми координації наукових досліджень і обміну досвідом по попередженню і розкриттю злочинів; засвоєння студентами кримінологічної характеристики: рецидивної злочинності, злочинності неповнолітніх і молоді, насильницької, економічної й організованої злочинності й ін.

При вивченні курсу особлива увага приділяється засвоєнню студентами поняття «організована і професійна злочинність» її види, способи і засоби боротьби з нею.

Вивчення курсу «Кримінологія» покликано сприяти придбанню у студентів навичок визначення основних напрямків боротьби зі злочинністю, особливо в організації профілактичної діяльності.

У результаті вивчення і засвоєння курсу, студенти зобов'язані:

ЗНАТИ:

- основні нормативні акти, що регулюють організацію боротьби зі
злочинністю;

- кримінологічні поняття і категорії, теоретичні положення науки;

- поняття основних кількісних і якісних характеристик злочинності;

- методологію, методику і методи, використовувані при проведенні кримінологічних досліджень;

- кримінологічну характеристику окремих видів злочинів.

УМІТИ:

- визначати рівень, структуру і динаміку злочинності на окремому об'єкті, у районі, місті, області й Україні;

- застосовувати загальнонаукові і частнонаукові методи кримінології для здійснення прогнозування і планування боротьби зі злочинністю;

- правильно оцінювати статистичну інформацію про кількісні і якісні характеристики злочинності;

- вирішувати конкретні задачі про причини злочинності, способах і засобах її попередження по архівних кримінальних справах;

- визначати методику рівня латентної злочинності, її види, способи визначення;

- знаходити відповіді на всі питання, зв'язані з визначенням і станом злочинності.

Практичні (семінарські) заняття по кримінології проводяться у формі розгляду й обговорення груп проблемних питань по темах, рішення практичних задач, визначення правової оцінки конкретних кримінологічних ситуацій.


Розподіл дисципліни на змістові модулі,

Її обсяг і форми модульного контролю

Дисципліна Кримінологія
Семестр VI
Курс IІІ
Тип дисципліни Професійно-орієнтована
Кількість кредитів:  
Змістових модулів  
Залікових модулів  
Форми та методи навчання Лекції, семінари, індивідуальні заняття, самостійна робота студентів
Загальна кількість годин  
Форми та засоби контролю знань Модульний контроль, підсумковий контроль – іспит. Технологія їх проведення – рейтингова оцінка за 100-бальною шкалою.

 

Плани семінарських занять

Заліковий модуль 1

Змістовий модуль 1. Поняття, предмет, система і задачі кримінології. Методи кримінологічних досліджень (2 год.)

 

План

  1. Поняття і визначення кримінології.
  2. Предмет кримінологічної науки.
  3. Методи, методика, науково-прикладні процедури кримінологічних досліджень.
  4. Характеристика західних кримінологічних теорій.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

 

Теми для підготовки рефератів:

  1. Становлення і розвиток кримінології як науки.
  2. Історія вчень про злочини.
  3. Основні характеристики методологічного підходу в кримінології.
  4. Методики кримінологічного дослідження.

 

Скласти структурно-логічні схеми:

- предмет кримінології;

- кількісні і якісні характеристики злочинності;

- система науки злочинності;

- зв’язок кримінології з іншими науками.

 

Контрольні питання:

  1. Поняття кримінології.
  2. Елементи кримінології.
  3. Функції кримінології.
  4. Детермінація і причинність злочинності.
  5. Злочинність – основний елемент предмета кримінології.
  6. Історія вчень про злочинність.
  7. Вчення Аристотеля, Цицерона, Сенеки.
  8. Позиції канонистів і середньовічних криміналістів.
  9. Задачі кримінології.
  10. Зв’язок кримінології з іншими науками.
  11. Основні закони і категорії діалектики.
  12. Принципи діалектики.
  13. Методи кримінологічних досліджень.
  14. Види кримінологічних досліджень.
  15. Структура програми кримінологічного дослідження.
  16. Методи збору первинної кримінологічної інформації.

 

Методичні рекомендації

Вивчаючи цю тему, необхідно насамперед розібратися, що таке „кримінологія”, які її задачі, зрозуміти співвідношення понять „метод”, „методика”, „методологія”, вміти відрізняти теоретичні і емпіричні рівні дослідження.

Важливо з’ясувати цілі і задачі кримінологічного дослідження, значення його результатів для вирішення економічних, соціальних, політичних, правових та інших проблем. Доцільно вивчити джерела статистичної інформації, що відображають явище злочинності і процеси з нею пов’язані. При цьому студент повинен уміти виявляти основні джерела інформації, які слід використовувати в конкретних кримінологічних дослідженнях.

Необхідно уважно вивчити методи збору, обробки і аналізу інформації.

Студент повинен володіти навичками самостійного складання програми конкретного кримінологічного дослідження.

 

Література:

1. Кримінологія. Загальна та Особлива частина. За ред. І. М. Даньшіна. Харків „Право”, 2003р.

2. Кримінологія і профілактика злочинів: курс лекцій у 2-х кн. Загальна частина / Александров Ю. В., Гаврилишин А. П., Джугла О. М. та ін.// Під ред. Лихолоба В. Г. – К.; Українська академія внутрішніх справ, 1996.

3. Криминология. Учебник.// Под ред. А. И. Долговой. – М.,1999.

4. Джугла О. М. Кримінологія. Спеціалізований курс, лекції зі схемами. Навчальний посібник. – К.,2001.

5. Долговая А. И. Методика изучения территориальных различий преступности и их причин. – М., 1989.

 

 

Змістовий модуль 2. Вивчення злочинності. Особистість злочинця (2 год.)

 

План

  1. Поняття злочинності та її визначення.
  2. Кількісно-якісні вимірювання злочинності.
  3. Поняття особи злочинця.
  4. Структура особи злочинця.
  5. Типологія злочинців.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

 

Теми для підготовки рефератів:

  1. Вивчення латентності злочинності.
  2. Поняття детермінації злочинності.
  3. Поняття причинності в кримінології.
  4. Виявлення причинності і детермінації злочинності.
  5. Вивчення суспільства із взаємодією його характеристик і в динаміці.
  6. Вивчення соціальних позицій, ролі і діяльності злочинців.

 

Скласти структурно-логічні схеми:

- фактори злочинності;

- задачі вивчення злочинності;

- ознаки злочинності;

- види латентності.

 

Питання для самоконтролю знань студентів:

1. Що таке злочинність?

2. Наслідки злочинності.

3. Що таке ціна злочинності?

4. Що таке питома вага злочинності? Динаміка злочинності.

5. Що таке характер злочинності?

6. Які ознаки характеризують стан злочинності?

7. За допомогою яких коефіцієнтів розраховується рівень злочинності?

8. Як оцінюється структура злочинності?

9. Що таке латентна злочинність?

10. Які є види латентності?

11. Що таке ступінь латентності?

12. Що таке особа злочинця?

13. Що містять у собі соціально-демографічні ознаки злочинця?

14. Які виділяються, вивчаються і оцінюються особистісно-рольові властивості злочинця?

15. Соціально-психологічні якості злочинця.

16. Що таке правова свідомість?

17. Психічні відхилення і аномалії злочинця.

18. Кримінально-правові ознаки особи злочинця.

19. Загальнозначущі позитивні людські якості злочинця.

20. Що являє собою типологія злочинця?

21. Підстави (критерії) побудови типології злочинця.

22. Які виділяють типології злочинців залежно від ступеня глибини антисуспільної спрямованості та стійкості їх криміногенної мотивації?

 

Методичні рекомендації

При вивченні даної теми необхідно, по-перше, розібратися у співвідношенні понять „метод”, „методологія”, „методика”, уміти відрізняти теоретичний і емпіричний рівні дослідження.

Важливо також з’ясувати цілі і задачі кримінологічного дослідження, значення аналізу його результатів для вирішення економічних, соціальних, політичних, правових та інших проблем. Доцільно вивчити джерела статистичної інформації, що відображають явище злочинності і процеси з нею пов’язані. При цьому студент повинен уміти виявляти основні джерела інформації, які слід використовувати в конкретних кримінологічних дослідженнях.

Треба уважно вивчити методи збору, обробки і аналізу інформації.

Студент повинен володіти навичками самостійного складання програми конкретного кримінологічного дослідження.

При вивченні цієї теми студенти повинні з’ясувати сутність поняття „особистість злочинця”, знати його співвідношення з такими поняттями, як „суб’єкт злочину”, „особистість підсудного”, „криміногенна особа”.

Важливо вивчити питання, які є дискусійними в кримінології: співвідношення соціального і біологічного в особистості злочинця і визначити своє ставлення по цій проблемі.

Слід познайомитися з елементами, які складають структуру особистості злочинця. Студент повинен знати характеристику соціально-демографічних, соціально-рольових і соціально-психологічних ознак особистості злочинця.

Виходячи з особливостей характеристик особистості злочинця, студенти повинні вміти назвати найбільш типові риси особистості неповнолітнього злочинця, рецидивіста.

 

Література:

1. Кримінологія. Загальна та Особлива частина. За ред. І. М. Даньшіна. Харків „Право”, 2003р.

2. Кримінологія і профілактика злочинів: курс лекцій у 2-х кн. Загальна частина / Александров Ю. В., Гаврилишин А. П., Джужа О. М. та ін.// Під ред. Лихолоба В. Г. – К.; Українська академія внутрішніх справ, 1996.

3. Криминология. Учебник.// Под ред. А. И. Долговой. – М.,1999.

4. Методы анализа преступности. Методическое пособие / Под ред. О. И. Сороки. – М., 1986.

5. Личность преступника: методы изучения и проблемы воздействия. – М., 1986.

6. Пристрянская О. В. Методика криминологического изучения правосознания и общественного мнения о преступности. – М., 1990.

 

 

План

1. Поняття причин і умов злочинності в кримінології.

2. Класифікація причин і умов злочинності.

3. Причини конкретного злочину. Умови, що сприяють вчиненню злочинів.

4. Криміногенна ситуація та її місце в „механізмі” конкретного злочину.

5. Особливості особи і поведінки потерпілих та їх роль в „механізмі” вчинення конкретного злочину.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

 

Теми для підготовки рефератів:

1. Відмінні риси особистості злочинця.

2. Індивідуальне злочинне поводження.

3. Поняття детермінації злочинності.

4. Кримінологічний аспект проблеми суїцидної поведінки.

 

Скласти структурно-логічні схеми:

- ознаки злочинності;

- види латентності;

- ступінь латентності.

 

Питання для самоконтролю знань студентів:

1. Проблема причинності в кримінологічній науці.

2. Прийоми процесу виявлення причинності і детермінації злочинності.

3. Соціальні відношення і злочинність.

4. Класифікація причин і умов злочинності.

5. Політичні інтереси і злочинність.

6. Причини і умови сучасної злочинності в Україні.

7. Причини і умови злочинності в країнах СНД і розвинутих країнах капіталізму.

8. Співвідношення і взаємозв’язок вчинення конкретного злочину із загальними причинами злочинів.

9. Елементи психологічного механізму конкретного злочину.

10. Психологічний механізм учинення конкретного злочину.

11. Наукові основи віктимології.

12. Класифікація видів поведінки жертв злочинів.

13. Поняття суїцидальної поведінки.

 

Методичні рекомендації

При вивченні теми необхідно засвоїти класифікацію причин і умов злочинності, їх різницю і співвідношення по механізму дії на злочинність. Причини конкретного злочину слід шукати в конкретній ситуації, в якій перебуває суб’єкт, і в криміногенних властивостях його особи. Крім того, необхідно бачити взаємозв’язок питань, що розглядаються, з темою „особистість злочинця”, оскільки особливості особи коріняться у самій її структурі.

Діалектика під причиною розуміє те, що породжує наслідок, а наслідок – результат дії причини. У цьому ланцюзі наслідок переходить у нову причину, яка в свою чергу викликає новий наслідок, який потім робить теж саме.

Особливо потрібно звернути увагу на умови, що сприяють вчиненню злочинів, класифікацію життєвих ситуацій і їх місце в „механізмі” конкретного злочину, класифікацію видів поведінки жертв злочинів, типи жертв.

 

Література:

1. „Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”. Закон України від 22.06.2000р.

2. „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”. Закон України від 30.06.1993р.

3. „Про органи і служби у справах неповнолітніх”. Закон України від 24.02.1995р. із змінами від 6.07.1999р.

4. „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”. Закон України від 1.12.1994р. із змінами від 15.02.1995.

5. Кримінологія. Загальна та Особлива частина. За ред. І. М. Даньшіна. Харків „Право”, 2003р.

6. Криминология. Учебник. Под ред. В. Г. Лихолоба, В. П. Филонова. Киев, 1997.

7. Джужа А. Віктимологія на захисті прав і законних інтересів жертви злочину.// Право України. – 2002, № 2, с.133.

8. Кримінологія. Підручник для юридичних вузів. Під заг. ред. А. І. Долговой. Норма. Москва, 1999р.

 

Змістовий модуль 4. Попередження злочинності. Кримінологічне планування і прогнозування боротьби зі злочинністю

 

План

1. Поняття попередження злочинів і основні напрямки організації профілактичної діяльності.

2. Види профілактики злочинності. Правові основи попередження злочинності.

3. Поняття, завдання і види кримінологічного прогнозування.

4. Поняття, завдання і види кримінологічного планування.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

 

Теми для підготовки рефератів:

1. Перспективи розвитку і застосування закордонних кримінологічних теорій боротьби зі злочинністю.

2. Системи і суб’єкти попередження злочинів.

3. Прогнозування індивідуального злочинного поводження.

4. Види і методи кримінологічного прогнозування.

 

Скласти структурно-логічні схеми:

- система профілактики злочинів;

- етапи планування профілактики злочинів;

- система суб’єктів профілактики злочинів;

- класифікація заходів загальної та індивідуальної профілактики;

- джерела інформації про осіб, які підлягають індивідуальному профілактичному впливу.

 

Питання для самоконтролю знань студентів:

1. Поняття попередження злочинності.

2. Предмет і структура попередження злочинності.

3. Види профілактики злочинів.

4. Правові основи попередження злочинності.

5. Співвідношення понять „попередження”, „профілактика”, „запобігання”, „злочин”.

6. Принципи попередження злочинності.

7. Повноваження суб’єктів профілактики злочинів.

8. Основні напрямки, форми і методи попередження злочинності.

9. Співвідношення запобіжних заходів загальнонаціонального і спеціального характеру.

10. Поняття кримінологічного планування.

11. Цілі кримінологічного планування.

12. Види планів.

13. Умови кримінологічного прогнозування.

14. Цілі кримінологічного прогнозування.

15. Методи кримінологічного прогнозування.

16. Співвідношення планування і прогнозування.

17. Використання кримінологічних прогнозів.

18. Прогнозування індивідуального злочинного поводження.

19. Особливості кримінологічного планування в районі і на окремому об’єкті.

 

Методичні рекомендації

Попередження злочинності і окремих злочинів є головною проблемою кримінології і вирішальним напрямком боротьби зі злочинністю. В предмет цієї науки обов’язково входить розробка профілактичних заходів. Треба звернути увагу на такі терміни, як „попередження”, „профілактика”, „запобігання”, „превенція”, тому що одні автори розглядають їх як рівнозначні, інші – ні, та існуюча плутанина не може відображатися негативно на практиці боротьби зі злочинністю.

Студент повинен навчитися складати проекти приватних уявлень і визначень про причини і умови, які сприяють вчиненню злочинів.

 

Література:

1. Голина В. В. Криминология: профилактика, предотвращение и пресечение преступлений. Учебное пособие. – К., 1989р.

2. Голіна В. В. Попередження злочинності: конспект лекцій. – Х.,1994р.

3. Литвак О. М. Державний вплив на злочинність. Кримінолого-правове дослідження. – К., 2000р.

4. Закалюк А. П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального преступного поведения. – М., 1986г.

5. Зелинский А. Ф. Методика криминологических исследований. – Х., 1991г.

6. Кримінологія. Загальна та Особлива частина. За ред. І. М. Даньшіна. Харків „Право”, 2003р.

7. Кримінологія. Підручник для юридичних вузів. Під заг. ред. А. І. Долговой. Норма. Москва, 1999р.

 

Заліковий модуль 2

План

1. Злочинність неповнолітніх – як об’єкт кримінологічного дослідження.

2. Планування й організація боротьби зі злочинністю неповнолітніх.

3. Особливості особистості неповнолітніх злочинців.

4. Територіальні розходження злочинності неповнолітніх.

5. Причини й умови злочинів неповнолітніх і молоді.

6. Конфліктні сімейні обставини та їхній вплив на злочинність неповнолітніх і молоді.

7. Основні напрямки попередження злочинності неповнолітніх і молоді.

8. Виховний вплив карного законодавства по попередженню злочинності неповнолітніх.


Завдання для самостійної роботи студентів

 

Теми для підготовки рефератів:

1. Особливості детермінації і причинності злочинності неповнолітніх.

2. Цілі і задачі карного законодавства в профілактиці злочинності неповнолітніх.

3. Особливості боротьби зі злочинністю неповнолітніх.

4. Неповнолітні, стосовно яких органи внутрішніх справ проводять профілактичну роботу.

 

Скласти структурно-логічні схеми:

- особливості криміногенного комплексу злочинності неповнолітніх;

- неповнолітні, стосовно яких органи внутрішніх справ проводять профілактичну роботу.

 

Питання для самоконтролю знань студентів:

1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.

2. Обставини, що необхідні для всебічного дослідження криміногенних проблем злочинності неповнолітніх.

3. Класифікація злочинності неповнолітніх.

4. Види злочинів неповнолітніх (виняткові).

5. Ситуативність злочинів неповнолітніх.

6. Групова злочинність неповнолітніх.

7. Причини злочинності неповнолітніх.

8. Умови злочинності неповнолітніх.

9. Основні напрямки попередження злочинів неповнолітніх і молоді.

10. Особливості боротьби зі злочинністю неповнолітніх і молоді.

 

Методичні рекомендації

При вивченні цієї теми слід мати на увазі, що поняття злочинності неповнолітніх пов’язане з віковими групами від 14 до 18 років. Разом із цим, низка процесів, що впливають на тенденції її розвитку, мають місце і в середовищі молодших підлітків (10 – 13 років) та осіб молодого віку (18 – 28 років). Потрібно засвоїти основні властивості і тенденції, їх відміну від злочинів дорослих.

Важливо розуміти властивості причинного комплексу злочинності неповнолітніх і таким чином специфіку профілактичної роботи. Особливу увагу слід звернути на специфіку кримінальної мотивації неповнолітніх та її динаміку.

Аналізуючи соціальні детермінанти злочинності неповнолітніх, студент повинен уміти виокремлювати ті з них, які мають високе криміногенне значення для окремих груп неповнолітніх.

На підставі аналізу конкретної криміногенної обставини, слід навчитися приймати оптимальне профілактичне рішення та вміти обґрунтовувати його доцільність.

 

Література:

1. Закон України ”Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”, від 22.06.2000р.

2. Закон України ”Про органи і служби в справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх”, від 24.01.1995р.

3. Кримінологія. Загальна та Особлива частина. За ред. І. М. Даньшіна. Харків „Право”, 2003р.

4. Курс кримінології. Загальна частина. Підручник. У двох книгах. Книга 1. Відповідальний редактор Я.Ю. Кондрат'єв. Київ. Юпітер, 2001р.

5. Криминология. Учебник. Под ред. В. Г. Лихолоба, В. П. Филонова. Киев, 1997.

6. Кримінологія. Підручник для юридичних вузів. Під заг. ред. А. І. Долговой. Норма. Москва, 1999р.

7. Кримінологія. Навчальний посібник. Під загальною редакцією В.Є. Єлинова. - Москва. - Норма, 1997 р.

8. Кримінологія. Підручник для юридичних вузів/ Під ред. В.Н. Бурчакова, В.П. Сальникова. Санкт-Петербург, 1998 р.

 

План

1. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів і хуліганства.

2. Особливості детермінації і причинності.

3. Ознаки насильницьких злочинів.

4. Причини вчинення насильницьких злочинів.

5. Умови вчинення насильницьких злочинів і хуліганства.

6. Об'єкти зазіхання при насильницьких злочинах.

7. Особливості особистості злочинця при вчиненні насильницьких злочинів.

8. Соціально-кримінологічна профілактика насильницьких злочинів.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

 

Теми для підготовки рефератів:

1. Основні напрямки попередження насильницьких злочинів.

2. Конфліктні відношення і їх вплив на вчинення насильницьких злочинів.

3. Кримінально-карне діяння, що відноситься до насильницької злочинності.

4. Особливості особи насильницьких злочинців.

 

Скласти структурно-логічні схеми:

- об’єкти посягання при насильницьких злочинах;

- соціально-кримінологічна профілактика насильницьких злочинів.

 

Питання для самоконтролю знань студентів:

1. Поняття насильницьких злочинів.

2. Основні ознаки насильницьких злочинів.

3. Конфлікти і їхній вплив на насильницькі злочини.

4. Формування мотивації людини і її вплив на насильницьку злочинність.

5. Причини вчинення насильницьких злочинів.

6. Умови вчинення.

7. Загальне попередження насильницьких злочинів.

8. Правові підстави для контролю за особами, що складаються в групі ризику.

9. Зміцнення трудової діяльності.

 

Методичні рекомендації

При вивченні цієї теми необхідно засвоїти основні властивості і тенденції насильницьких злочинів. Важливо розібратися в особливостях причин і умов, які детермінують ці види злочинів. Особливу увагу слід звернути на роль потерпілого в розвитку причинно-слідчого зв’язку, збільшення частки „заказаних” убивств та вбивств в маргінальному (соціально нестійкому) середовищі.

Студент повинен уміти складати прогнози рівня, структури і динаміки умисних убивств, тяжких тілесних ушкоджень, зґвалтування, використовуючи статистичні дані і дані кримінальних справ; класифікувати особу вбивці по різним підставам; розуміти особливості „жіночої” насильницької злочинності; з’ясувати особливості мотивації насильницьких злочинів у сьогоднішній час.

 


Література:

1. Закон України ”Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”, від 22.06.2000р.

2. „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”. Закон України від 1.12.1994р. із змінами від 15.02.1995.

3. Криминология. Учебник. Под ред. В. Г. Лихолоба, В. П. Филонова. Киев, 1997.

4. Кримінологія. Загальна та Особлива частина. За ред. І. М. Даньшіна. Харків „Право”, 2003р.

5. Кримінологія. Підручник для юридичних вузів/ Під ред. В.Н. Бурчакова, В.П. Сальникова. Санкт-Петербург, 1998 р.

6. В. Горбачевський. Особливості кримінологічної характеристики вбивств на замовлення. // Право України. – 1999р. - № 5. – стр.58-61.

7. Тищенко Г. Характеристика потерпілих від хуліганства і віктимологічна профілактика. // Право України. – 1998р. - № 7. – стр.11.

8. М. Снайдер. Кримінологія. – Москва. „Прогресс”, 1994р.

9. Кримінологія. Навчальний посібник. Під загальною редакцією В.Є. Єлинова. - Москва. - Норма, 1997 р.

10. Головкин Б. Конфліктні відношення – передумова вчинення насильницьких злочинів у сімейно-побутовій сфері. // Право України. – 2001р. - №5.

11. Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочину і зловживання владою. – Прийнята резолюцією 40/34 Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985р.

 

План

1. Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної злочинності.

2. Класифікація рецидивістів.

3. Причини та умови рецидивної злочинності.

4. Попередження рецидивної злочинності.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

 

Теми для підготовки рефератів:

1. Розходження кримінально-правового і кримінологічного розуміння злочинів.

2. Кримінологічна характеристика особистості рецидивіста.

3. Основні ознаки кримінального професіоналізму.

 

Скласти структурно-логічні схеми:

- види рецидиву;

- спеціальні причини і умови рецидивної злочинності.

 

Питання для самоконтролю знань студентів:

1. Поняття рецидивної злочинності.

2. Поняття рецидиву злочину.

3. Ознаки, що характеризують рецидив і рецидивіста.

4. Форми спеціального рецидиву.

5. Особистість рецидивіста.

6. Особливості особистості рецидивіста.

7. Розходження кримінально-правового і криміналістичного розуміння рецидиву злочину.

8. Які злочини є найбільше рецидивно-небезпечними?

9. Яка класифікація злочинців - рецидивістів рекомендується найбільше обґрунтованої?

10. Причина рецидивної злочинності.

11. Умови рецидивної злочинності.

12. Які основні ознаки кримінального професіоналізму?

13. У чому складаються розходження сучасного кримінального професіоналізму й аналогічного явища, що існувало в 30-50-і роки?

14. Розкрийте утримання мір попередження рецидивної і фахової злочинності.

15. Чи можна цілком викорінити рецидивну і фахову злочинність?

 

Методичні рекомендації

При вивченні цієї теми необхідно звернути увагу на основні властивості і тенденції рецидиву злочинів. Важливо розібратися в причинах і умовах рецидивної злочинності. Також слід повторити ст. 34 КК України, рецидив злочинів.

Студент повинен знати типові, загальні і специфічні риси особи злочинців-рецидивістів, основні ознаки кримінального професіоналізму.

 

Література:

1. „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”. Закон України від 1.12.1994р. із змінами від 15.02.1995.

2. Закон України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”. Кримінологія. Навчальний посібник. - К. - Атіка. 2001р. стр.214-232.

3. Курс кримінології. Загальна частина. Підручник. Книга 2. Відповідальний редактор Я. Ю. Кондрат’єв. Київ. Юпітер,2001р.

4. Кримінологія. Загальна та Особлива частина. За ред. І. М. Даньшіна. Харків „Право”, 2003р.

5. Криминология. Учебник. Под ред. В. Г. Лихолоба, В. П. Филонова. Киев, 1997.

6. Алексєєв А. І. Кримінологія. Курс лекцій. – М.: Щит – 1998р.

7. Кримінологія. Підручник для юридичних вузів. Під заг. ред. А. І. Долговой. Норма. Москва, 1999р.

8. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами. Загальна та Особлива частини. Навчальний посібник. Київ. Атіка. 2001р.

Змістовий модуль 8. Кримінологічна характеристика екологічної і корупційної злочинності

 

План

1. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері економіки.

2. Причини злочинності в сфері економіки.

3. Умови злочинності в сфері економіки.

4. Особливості боротьби з економічною злочинністю.

5. Поняття і кримінологічна характеристика корупційної злочинності.

6. Специфіка причинності і детермінації корупційної злочинності.

7. Попередження корупційної злочинності.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

 

Теми для підготовки рефератів:

1. Поняття і кримінологічна характеристика загально кримінальної корисливої злочинності.

2. Нові різновиди злочинів економічної спрямованості на сучасному етапі розвиток корупційної злочинності.

3. Види корупційної злочинності.

 

Скласти структурно-логічні схеми:

- типові способи вчинення розкрадань;

- структура економічної злочинності;

- фактори, що детермінують економічну злочинність.

 

Питання для самоконтролю знань студентів:

1. Які кримінально-покаранні діяння відносяться до злочинів економічного напрямку?

2. Який стан і динаміка злочинів економічного напрямку?

3. Які нові різновидності злочинів економічного напрямку появились з 1990 року?

4. Який рівень латентності злочинів економічного напрямку?

5. Дайте характеристику особи злочинів які здійснюють кримінально-покаранні діяння економічного напрямку?

6. Які причини, умови злочинів економічного напрямку?

7. Розкрийте зміст загальноспеціальних і спеціально-кримінологічних мір попередження злочинів економічного напрямку?

8. Дайте поняття корупції, її механізм.

9. Назвіть спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, спрямованих на попередження корупції.

10. Відповідальність за вчинення корупційних діянь.

 

Методичні рекомендації

При вивченні цієї теми необхідно засвоїти такі терміни як «економічна злочинність», «злочини у сфері економіки», «злочини у сфері господарської діяльності», «тіньова економіка», «злочини економічної спрямованості», та інші часто використовуються як тотожні, що певною мірою дезорієнтує правоохоронну практику при розробленні заходів економічної злочинності. Особливу увагу слід звернути на фактори, що детермінують економічну злочинність, а це: соціально-економічні, організаційно-управлінські, соціально-психологічні, правові фактори та фактори, пов’язані з ефективністю діяльності правоохоронних органів, і технічні умови.

Слід також ознайомитись з Законом України «Про боротьбу з корупцією» від 5.06.1995 р., особливо звернути увагу на поняття корупції та корупційних діянь, суб’єкти корупційних діянь, спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, які спрямовані на попередження корупції, відповідальність за корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією.

 

Література

1. Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 5.10.1995 р. Кримінологія. Навчальний посібник. К., Атіка 2001р.

2. Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованого злочинністю» від 30.06.1993 р. Кримінологія. Навчальний посібник. К., Атіка 2001р.

3. Курс кримінології. Загальна частина. Підручник. У двох книгах. Книга 2. відповідальний редактор Я.Ю.Кондрат’єв. Київ. Юпітер, 2001 р.

4. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами. За загальною редакцією О.М.джугии. Київ. Атіка. 2001 р.

5. Кримінологія. Загальна та Особлива частина. За ред. І.М. Даньшіна. Харків «Право», 2003 р.

6. Кримінологія. Підручник для юридичних вузів. Під загальною редакцією А.І. Долговой. Норма. Москва, 1999 р.

7. Кримінологія. Підручник. Під ред. В.Г. Лихолоба, В.П. Филонова. Київ, 1997р.

8. Кримінологія. Навчальний посібник. Під загальною редакцією В.Е. Елинова. Москва, 1997 р.

9. Конвенція Рада Європи «Про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію прибутків від злочинної діяльності». Страсбург, 08.11.1990 р.

10. Кримінологія. Під загальною редакцією О.М. Джугии. Київ. Атика, 2001 р.- стр. 341.

 

 

Методичні рекомендації

При вивченні тем необхідно засвоїти поняття організованої і професіональної злочинності, організаційно-правові основи боротьби з організаційною і професіональною злочинністю, заходи щодо попередження організованої злочинності, особливо:

а) загальносоціальні заходи (повторити ст.28 і 255 КК);

б) спеціально-організаційні заходи.

Слід звернути увагу на фактори, причини і умови професійної злочинності, попередження професійної злочинності, засвоїти таки заходи, як:

а) суспільно-моральні заходи;

б) заходи організаційно-управлінського характеру;

в) технічні заходи;

г) заходи оперативного характеру.

Необхідно розібратися в відмеженні професійної злочинності від рецидивної. Важливо виучити механізм індивідуальної злочинної поведінки професіонального злочинця.

 

Тестові за







ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.