Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Опис функції (призначення) технічного об’єкта (ТО).





Опис ТО містить чітку і коротку характеристику ТО, за допомогою якої можна задовільнити необхідну потребу Р=(D, G, H), де D - дія; G - об’єкт; H - умови.

Опис проводиться за методикою, викладеною у лабораторній роботі №3, причому, спочатку проводиться якісний, а потім кількісний опис.

Вибір прототипу і складання списку вимог.

За основу переважно вибирається ТО, який необхідно вдосконалити. Крім того, додатково рекомендується вибрати 1-2 прототипи, які містять певні переваги, знаходяться на рівні кращих зарубіжних зразків та відносяться до провідного класу ТО.

Список вимог (СВ) до ТО складають в залежності від рівня опису за ієрархією опису. Кількісний опис функції разом із СВ складає ТЗ.

Складання списку недоліків.

Як витікає із закону прогресивної конструктивної еволюції, кожний використовуваний ТО має недоліки, усунення яких забезпечує отримання його нової покращеної модифікації. При наявності недоліків у ТО необхідно вказати:

· критерії розвитку;

· показники, які не відповідають функції;

· чинники, які знижують ефективність;

· показники, які бажано покращити.

Перелік критеріїв, показників, чинників, які необхідно покращити та їхня кількісна оцінка називається списком недоліків. Основною метою вирішення задачі є усунення найбільш важливих недоліків.

Попереднє формулювання задачі.

Коротко узагальнюються результати, отримані при виконанні операцій 1-4 пп. 7.3.1 і задача розбивається на дві частини: “дано” і “необхідно”.

Дано:

· якісний і кількісний опис функцій;

· перелік прототипів і СВ до ТО;

· список недоліків ТО.

Необхідно:

· так змінити ТО чи знайти таке нове технічне вирішення, яке б реалізувало необхідну функцію і мало якнайменше недоліків.

 

7.4 ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

7.4.1 Описати проблемну ситуацію за пп. 7.3.1.

7.4.2 Скласти опис функції технічного об’єкта. Результати опису звести у таблицю 7.1.

Таблиця 7.1 – Опис функції ТО

Назва ТО Опис функції
D- дія G- об’єкт H- умови
*    
**    

Примітки:

1.* якісний опис;

2.** кількісний опис.

7.4.3 Навести формалізований опис функції ТО (наприклад, для бурового насоса- формулу для визначення подачі).

7.4.4 Скласти список СВЗ основних вимог до ТО, який за ієрархією опису відповідає функціональній структурі, згідно вимог, викладених у лабораторній роботі №3.

7.4.5 Скласти список недоліків ТО у відповідності із вимогами пп. 7.3.4.

7.4.6 Попередньо сформулювати задачу і представити її у вигляді таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 – Попереднє формулювання задачі.

Дано Необхідно так змінити ТО, щоб:
1 (коротко кількісний опис функції ТО) 1*
2 (перелік прототипів і СВ3 до ТО) 2*
3 (список недоліків ТО) 3*

Примітка.*1,2,3- визначити нові технічні вирішення, які б реалізували задану функцію ТО і містили найменшу кількість недоліків згідно списку.



 

7.5 ВИМОГИ ДО ЗВІТУ З ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

Звіт з лабораторної роботи повинен бути оформлений у відповідності до встановлених чинним у ІФНТУНГ стандартом вимог і містити:

7.5.1 Опис проблемної ситуації згідно вимог пп.7.3.1.

7.5.2 Результати якісного і кількісного опису функції ТО (табл. 7.1)

7.5.3 Формалізований опис функції ТО.

7.5.4 Опис прототипу із зазначенням основних конструктивних відмінностей від ТО.

7.5.5 Список вимог СВ3 до ТО.

7.5.6 Список недоліків ТО з їх кількісною оцінкою та перспективою на майбутнє.

7.5.7 Попереднє формулювання задачі за таблицею 7.2.

 

7.6 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І ПІДГОТОВКИ

7.6.1 Яка мета попередньої постановки задачі?

7.6.2 Для якого класу інженерних задач доцільно використовувати попереднє їх формулювання?

7.6.3 Які основні операції необхідно виконати для того щоб попередньо поставити задачу?

7.6.4 У чому полягає відмінність між якісним і кількісним описом функції ТО?

7.6.5 Які критерії оцінки важливості недоліків ТО?

7.6.6 До яких наслідків приводить усунення недоліків ТО за ступенем їх важливості?

Рекомендовані джерела:[8.3, 8.6, 8.7, 8.11].


8 РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

8.1 Библиография. Общий курс Под. ред. О.Г.Коршунова.- М.: Книга, 1981.

8.2 Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15.12.93 р., Х3687-ХII.

8.3 Косіюк М.М., Черменський Г.П. Основи науково-технічної творчості: Навч. посібник для втузів.-Хмельницький: Поділля, 1998.

8.4 Мордухаев Х.М. Справочное пособие для рационализаторов и изобретателей нефтяной и газовой промышленности. – М.: Недра, 1987.

8.5 Палашкин Е.А. Справочник механика по глубокому бурению.- М.: Недра, 1981.

8.6 Пальчевский Б.А. Научное исследование: объект, направление, метод. – Львов: Вища школа. Изд-во при Львовском ун-те, 1979.

8.7 Половинкин А.И. Основы инженерного творчества: Учеб. пособие для втузов.- М.: Машиностроение, 1988.

8.8 Практикум з курсу “Основи науково-технічної творчості”. М.М.Косіюк, Г.П.Черменський. – Хмельницький: Поділля, 1998.

8.9 Справочник по нефтепромысловому оборудованию/ Под. ред. Е.И.Бухаленко.- М.: Недра, 1983.

8.10 Уголев В.С., Чичеров В.Л. Стандартизация в нефтяной промышленности. Справочник. – М.: Недра, 1982.

8.11 Чус А.В., Данченко В.Н. Основы технического творчества.- К., Донецк: Вища шк., 1983.

8.12 ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления.

8.13 ДСТУ 2860-94. Надійність техніки. Терміни та визначення.

8.14 ДСТУ 2862-94. Методи розрахунку показників надійності. Загальні вимоги.

8.15 ГОСТ 22851-77. КСУКП. Выбор номенклатуры показателей качества продукции.

8.16 ОСТ 26-02-2077-83*. Система показателей качества продукции. Оборудование нефтепромысловое и геологоразведочное, номенклатура показателей.

8.17 РД 50-149-79*. Методические указания по оценке технического уровня и качества промышленной продукции.

8.18 СТП 02070855-03-99. Курсовий і дипломний проекти. Вимоги до змісту та оформлення.

Примітка. * Нормативна документація, яка допускається до використання у навчальному процесі до видання їх нових редакцій.


Додаток А

Міжгалузевий фонд евристичних прийомів перетворення об’єкта (розділи 1-3, 6, 10, 12, 13)

 

Перетворення форми

1.1 Використати кругову, спіральну, деревоподібну, сферичну чи іншу компактну форму.

1.2 Зробити в об’єкті (елементі) отвори чи порожнини. Інверсія прийому.

1.3 Перевірити відповідність форми об’єкта законам симетрії. Перейти від симетричної форми і структури до асиметричної. Інверсія прийому.

1.4 Перейти від прямолінійних частин, плоских поверхонь, кубічних і багатогранних форм (особливо в місцях спряжень) до криволінійних, сферичних і обтічних форм. Інверсія прийому.

1.5 Об’єкту (елементу), що працює під навантаженням , надати випуклу (більш випуклу) форму.

1.6 Компенсувати небажану форму складанням із зворотньою по контурах формою.

1.7 Виконати об’єкт у формі:

-іншого технічного об’єкта, який має аналогічну назву чи призначення;

-тварини, рослини або їх органу;

-людини або її органів.

1.8 Зробити об’єкт (елемент) пристосованим до форми людини чи її органів.

1.9 Використати в аналогічних умовах роботи природний принцип формування в живій чи неживій природі.

1.10 Зробити раціональний (оптимальний) розкрій листового чи об’ємного матеріалу; внести зміни у форму деталей для більш повного використання матеріалу.

1.11 Вибрати конструкцію деталей, якнайбільше наближену за формою і розмірами до прокату та інших профільних заготовок, що випускаються.

1.12 Знайти глобально-оптимальну форму об’єкта.

1.13 Знайти найбільш цільну форму об’єкта (наглядне виділення головного функціонального елемента, усунення чи прикриття багатьох непотрібних деталей і т.д.)

1.14 Використати різні види симетрії і асиметрії, динамічні і статичні властивості форми, ритму (чергування однакових чи подібних елементів), нюансів і контрасту.

1.15 Здійснити гармонічне поєднання форм різних елементів (вибір масштабів і співвідношень між об’єктами і навколишнім предметним середовищем, використання естетично переважаючих пропорцій).

1.16 Вибрати (придумати) найбільш красиву форму об’єкта і його елементів.

 

Перетворення структури

2.1 Виключити найбільш напружений (навантажений) елемент.

2.2 Виключити елемент при збереженні об’єктом всіх попередніх функцій. Один елемент виконує декілька функцій, завдяки чому відпадає необхідність в інших елементах. Забрати “лишні деталі” навіть при втраті “одного відсотку ефекту”.

2.3 Приєднати до об’єкта новий елемент у вигляді жорстко чи шарнірно з’єднаної пластини (стержня, оболонки, труби), яка знаходиться у робочому середовищі чи в контакті з нею.

2.4 Приєднати до базового об'єкта додаткове спеціалізоване знаряддя праці, інструмент і т.п.

2.5 Замінити зв'язки (спосіб чи засоби з'єднання) між елементами; жорсткий зв'язок зробити гнучкішим або навпаки.

2.6 Замінити джерело енергії, тип приводу, колір і т. д.

2.7 Замінити механічну схему електричною, тепловою, оптичною або електронною.

2.8. Суттєво змінити компоновку елементів; зменшити компоновочні витрати.

2.9 Сконцентрувати органи керування і контролю в одному місці.

2.10 Об'єднати елементи єдиним корпусом, станиною або виготовити об'єкт суцільним.

2.11 Ввести єдиний привід, єдину систему керування або енергозабезпечення.

2.12 З’єднати однорідні або призначені для суміжних операцій об’єкти.

2.13 Об’єднати в одне ціле об’єкти, які мають самостійне призначення, які зберігаються після об’єднання у новому комплексі.

2.14 Використати принцип агрегатування. Створити базову конструкцію (єдину раму, станину), на якій можна “навісити” різні (в різних комбінаціях ) робочі органи, агрегати, інструменти.

2.15 Сумістити або об’єднати явно або традиційно несумісні об’єкти, усунути суперечності, які утворюються.

2.16 Вибрати матеріал, який забезпечує мінімальну трудомісткість виготовлення деталей і оброблення заготовок.

2.17 Використати розсувні, розкладні, збірні, надувні та інші конструкції, які забезпечують значне зменшення габаритних розмірів при переведенні ТО з робочого стану в неробочий.

2.18 Найти глобально-оптимальну структуру.

2.19 Вибрати (придумати) найбільш красиву структуру.

 

Перетворення в просторі

3.1 Змінити традиційну орієнтацію об’єкта в просторі:

- горизонтальне положення на вертикальне або похиле;

- покласти на бік;

- повернути низом вверх;

- повернути шляхом обертання.

3.2 Використати “пустий простір” між елементами об'єкта. Один елемент проходить скрізь порожнину в іншому елементі.

3.3 Об’єднати відомі окремі об’єкти (елементи) з розміщенням одного в середині іншого по принципу матрьошки.

3.4 Розміщення по одній лінії змінити на розміщення по декількох лініях чи площинах. Інверсія прийому.

3.5 Замінити розміщення по площині розміщенням на декількох площинах або в тривимірному просторі; перейти від одноповерхової (одношарової) компоновки до багатоповерхової (багатошарової). Інверсія прийому.

3.6 Замінити напрям дії робочої сили або середовища.

3.7 Перейти від контакту в точці до контакту по лінії; від контакту по лінії до контакту по поверхні; від контакту по поверхні до об’ємного (просторового). Інверсія прийому.

3.8 Здійснити спряження по декількох поверхнях .

3.9 Наблизити робочі органи об’єкта до місця виконання ними своїх функцій без переміщення самого об’єкта.

3.10 Заздалегідь розмістити об’єкти так, щоб вони могли вступити в дію з найбільш зручного місця і без витрати часу на їх доставку.

3.11 Перейти від послідовного з’єднання елементів до паралельного або змішаного. Інверсія прийому.

3.12 Поділити об’єкт на частини так, щоб наблизити кожну з них до того місця, де вона працює.

3.13 Поділити об’єкт на дві частини ”об’ємну” і “необ’ємну”; винести “об’ємну” частину за межі, обмежуючи об’єм.

3.14 Винести елементи , на які діють шкідливі фактори, за межі їх дії.

3.15 Перенести (розмістити) об’єкт або його елементи в інше середовище, яке виключає дію шкідливих факторів.

3.16 Вийти за традиційні просторові обмеження або габаритні розміри.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.