ПОЛЕЗНОЕ

Как развить коммуникабельность Почему могут возникнуть ссоры между супругами, в то время как их отношения кажутся прочными Почему появляется страх? Как стать богатым и отойти от дел молодым Советы от доктора Айболита «Как быть здоровым» Как сделать приглашение правильно Точка зрения. Как сделать сотрудника вовлеченным? Лень и как с ней бороться. Психологические аспекты Способов заработать с помощью internet Лекции по Основам предпринимательства Последнее добавление

КАТЕГОРИИ

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6

РОБОТИ

4.1. Виявити мікроструктури полірованих зразків згідно з даними рекомендаціями.

4.2. Переглянути і вивчити при збільшенні від 200 до 600 разів мікроструктури легованих сталей різних структурних класів.

4.3. Зарисувати мікроструктури (згідно з державним стандартом) у колах діаметром ~ 60 мм.

4.4. Під кожною зарисовкою мікроструктури позначити марку сталі, структурний клас, вид термічної обробки, найменування структури і збільшення.

4.5. На кожній зарисованій мікроструктурі вказати стрілками різні фази і структурні складові і біля стрілок на полях написати їх найменування.

4.6. Отримати у викладача або лаборанта 2-3 зразки легованих сталей (без маркування) для самоконтролю і оцінки ступеня засвоєння вивченого матеріалу.

ЗМІСТ ЗВІТУ

Мета роботи. Основні класифікації легованих сталей з рисунками для визначення класів легованих сталей після відпалу і нормалізації. Зарисовки мікроструктур з короткою характеристикою. Висновки про виконану роботу.

Таблиця 1 – Характеристика і схеми мікроструктур легованих сталей різних класів

Марка сталі

Структурний клас

Опис мікроструктури

Схема зарисовки мікроструктури

30ХГСА, 40Х, 65Х, 40ХН2М2

Перлітний клас Ф + П

Структура цих сталей складається із фериту – світлі зерна і перліту – темні зерна. У великопластинчастому перліті при невеликих збільшеннях можна розглянути чергування пластинок фериту і цементиту, якщо пластинки зливаються між собою, перліт – темні або темно-сірі однорідні за забарвленням зерна

Ферит і перліт

Продовження таблиці 1


ШХ15, 9ХС, ХГВ	П + К	Структура сталей складається із перліту і карбідів: Fe₃C, (Fe, Cr)₃C, (FeW)₃C та ін., рівномірно розподілених за світлою феритною матрицею	Перліт зернистий і карбіди
20Х13, 30Х13, 40Х13	Мартенситний клас М + А + К	Структура сталей мартенситного класу після нормалізації складається із мартенситу голчастого з геометричним орієнтуванням голок під кутами 30, 60 і 120⁰, більшої кількості аустеніту залишкового (світле поле) і карбідів (чітко обкреслені межами включення в аустеніті залишковому)	Мартенсит, аустеніт і карбіди
Р18, Р6М5, Х12М	Ледебуритний клас

Продовження таблиці 1


12Х18Н9Т 12Х18Н10Т	Аустенітний клас А	Структура аустеніту складається з чітких меж зерен і характерних для аустеніту двійників (паралельні межі зерен)	Аустеніт
10Х13, 12Х17, 15Х25Г	Феритний клас Ф	Структура сталей складається зі світлих округлої форми зерен фериту різного розміру (спостерігається різнозернистість)	Ферит

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

6.1. Структурні класи легованих сталей після відпалу.

6.2. Структурні класи легованих сталей після нормалізації.

6.3. Від чого залежить належність легованих сталей до
різних структурних класів?

6.4. Реактиви для виявлення структури напівмартенситних і мартенситних легованих сталей.

6.5. Реактиви для виявлення структури аустенітних сталей.

6.6. Реактиви для виявлення структури перлітових легованих сталей.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Гуляев А.П. Металловедение: учебник для вузов. - М.: Металлургия, 1985. – 542 с.

2. Травин О.В., Травина Н.Т. Материаловедение. – М.: Металлургия, 1989. – 384 с.

3. Материаловедение: учеб. для вузов / Б.Н. Арзамасов, В.И. Макарова, Г.Г. Мухин и др.; под общ. ред. Б.Н. Арзамасова, Г.Г. Мухина. – 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2001. - 648 с.

4. Материаловедение и технология металлов / Г.П. Фетисов, М.Г. Карпман, В.М. Матюнин и др. - М.: Высш. шк., 2001. - 640 с.

5. Масленков С. Б., Масленкова Е.А. Стали и сплавы для высоких температур: справочник: В 2 кн. – М.: Металлургия, 1991. - Кн. 2. - 832 с.

6. Костин П.П. Физико-механические испытания металлов, сплавов и неметаллических материалов. - М.: Машиностроение, 1990. - 256 с.

7. Лахтин Ю.М., Леонтьева В.П. Материаловедение: учебник для вузов. - М.: Машиностроение, 1990. - 526 с.

8. Конструкционные материалы: справочник /под общ. ред. Б.Н. Арзамасова. – М.: Машиностроение, 1990. -688 с.

9. Геллер Ю.А., Рахштадт А.Г. Материаловедение: учебное пособие для вузов /под ред. А.Г. Рахштадта. - М.: Металлургия, 1989. - 454 с.

10. Пчелинцев В.А., Руденко Л.Ф., Капуста В А. Методические указания к лабораторной работе «Изучение влияния пластической деформации и рекристаллизации на структуру и свойства металлов». – Харьков, 1989. -28 с.

11. Руденко Л.Ф., Пчелинцев В.А. Методические указания к лабораторной работе «Структура и классы легированных сталей после отжига и нормализации». – Сумы: СумГУ, 1998. -14 с.

Навчальне видання

Лабораторний практикум

з курсу «Технологія конструкційних матеріалів і

матеріалознавство»

Частина 2 «Матеріалознавство»

для студентів факультету ТеСЕТ

усіх форм навчання

Відповідальний за випуск А.Ф. Будник

Редактор Н.В. Лисогуб

Комп’ютерне верстання Т.П. Говорун, О.П. Гапонова

Підписано до друку 01.02.2011, поз.

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк.. Обл.-вид.арк..