Тема. Фізіологія нервової системи. Аналіз рефлекторної дуги

Мета роботи: вивчити будову та функції центральної нервової системи, нейронів, рефлекторної дуги.

Значення нервової системи дуже велике і полягає в тому, що вона поєднує, узгоджує і регулює діяльність органів і систем, зумовлює оптимум функціонування. Нервова система забезпечує зв’язок організму з навколишнім середовищем.

Структурною одиницею нервової системи є нервова клітина з її відростками – нейрон. Нейрон (нервова клітина) має тіло (з мітохондріями, ядром, мембраною зі специфічними фосфоліпідами та гліколіпідами) та відростки: довгим аксоном імпульси проходять з тіла до периферії, численними короткими дендритами імпульс проходить від периферії до тіла нейрона. Сіра речовина мозку – це тіла нейронів, біла речовина та нерви – це відростки. Контакт аксона та дендритів – синапс, при цьому імпульс переходить з аксона одного нейрона на дендрит іншого, при цьому з аксона виходить нейромедіатор та діє на рецептори дендриту (нейронів більше 10¹³, кожен може з’єднуватися з 10000 нейронами). Головний мозок займає 2,5 % маси тіла, але поглинає до 25 % кисню від того, що надходить до організму. Для мозку дуже небезпечною є нестача кисню – гіпоксія, оскільки при цьому не утворюється АТФ для позамембранного розподілу йонів.

Біологічно активні речовини як ліганди комплементарно діють або на ядерні, або поодинокі рецептори (виключають або включають у різному ступені вираженість експресії генів), або зв’язуються з мембранними рецепторами (які впливають на мембранний транспорт речовин, включення поділу або апоптозу клітин та діють за нижче вказанними механізмами). Нейромедіатори діють через мембранні рецептори, які: а) активують аденілатциклазну месенджерну систему; б) активують кальцієву месенджерну систему, в) відкривають мембранні канали для іонів. Внутрішній бік мембрани нейрона має заряд -0,5 мВ, збудливі нейромедіатори відкривають мембранні канали для входу до клітини Na+, що знижує заряд до -0,2 мВ, тобто дають гіпополяризацію, далі по всій довжині мембрани тіла та відростків проходить реполяризація – видалення Na+ та відновлення заряду, тобто проведення нервого імпульсу збудження. Гальмівні нейромедіатори відкривають мембранні канали для входу до нейрона Cl-, це дає заряд -0,9 мВ, тобто гіперполяризацію.

Найважливіші рецептори в нервовій системі – M- і N-холінергічні (для нормальної роботи організму), (нор)адренергічні (для роботи організму в екстремальних умовах, а₁-, а₂-, в₁,₂,₃-типи), серотонінергічні (16 типів), пуринергічні, ГАМК-ергічні, опіатергічні, гістамінергічні (5 типів), дофамінергічні, бензодіазепінергічні, гліцинергічні, глутаматергічні (кожні зазвичай представлені декількома типами). У центральній нервовій системі (ЦНС) нейромедіаторами є ацетилхолін, дофамін (його блокатори використовують для лікування шизофренії), норадреналін, серотонін (антидепресант, галюціноген), мелатонін, аденозин (або АТФ, АДФ), глутамат, метиласпартат, гістамін (усі – збудливі), ацетилхолін, гама-аміномасляна кислота (ГАМК), гліцин, в-аланін, таурин, цистеїн, бензодіазепінподібні білки, барбітуратоподібні білки (гальмівні), вазопресин (підсилює запам'ятовування, бере участь у стресовій реакції), окситоцин (сприяє забуванню), холецистокінін (анальгетик), ангіотензин ll, тіроліберин, гонадоліберин, соматостатин, мет-енкефалін, лей-енкефалін, в-ендорфин, динорфін (анальгетики, снодійні), речовина Р, нейрокініни А та В, гастрин (довготривала пам’ять), глюкагон, нейропептид Y, нейромедин К, нейротензин, вазоактивний інтестинальний пептид (ВІП), гастрин, бомбезин, мотилін (голод, просипання) та інші. У медицині використовують агоністи (міметики, стимулятори) та антагоністи (літики, блокатори) нейромедіаторів.

Певні ділянки мозку характеризуються певними нейромедіаторними системами. Дофамінергічні нейрони локалізовані у субстанції нігра, стіарній системі, гіпоталамічної ділянки, дають іннервацію у гіпофіз, смугасті тіла, кору півкуль, гіпокамп, лімбічну систему. Серотонінергічні нейрони знаходяться у дорсальному та медіальному ядрах шва, мості, іннервують кору півкуль, гіпокамп, блідий шар, мигдалину. Глутаматергічні нейрони локалізуються у кінцевому мозку та інших підкоркових структурах. ГАМК-ергічні нейрони є в субстанції нігра, нюховій цибулині, гіпокампі. Холінергічні та адренергічні нейрони є не тільки у підкоркових шарах, а й у півкулях мозку.

На муляжах та таблицях студенти вивчають форму, місцезнаходження відділів центральної нервової системи. Студенти вивчають розвиток процесів збудження і гальмування в ЦНС, процесів їх сумації та координації рефлексів.

Результати набутих знань занести до протоколу у вигляді схематичного зображення рефлекторних дуг рухових рефлексів на всіх рівнях ЦНС та провідних шляхів, що забезпечують взаємодію різних рівнів ЦНС; рефлекторних дуг автономних рефлексів, що забезпечують регуляцію вісцеральних функцій.

2. Загальна схема рефлекторних дуг рухових рефлексів на всіх рівнях ЦНС.

3. Загальна схема провідних шляхів, що забезпечують взаємодію різних рівнів ЦНС.

4. Загальна схема рефлекторних дуг автономних рефлексів.

1. Розкрити значення ЦНС. Визначити головні функції.

2. Дати характеристику структурній одиниці нервової системи – нейрону.

5. Проаналізувати будову та функції рефлекторної дуги.

Тема. Фізіологія проміжного мозку. Аналіз первинних рефлекторних центрів зору і слуху

Мета роботи: вивчити будову та функції гіпоталамуса, епіталамуса.

Центр покарань локалізований у перивентрикулярних ядрах гіпоталамусу, його подразнення викликає страх, що призводить до стресів та хвороб, адаптацій. Цей центр пов`язаний із центром гніву, а останній – із центрами харчового насичення, голоду, спраги та статевого потягу. Центр гніву має норадренергічні синапси, у поведінці переважають імпульси незадоволення. Усі ці центри мають розвинені серотонінергічні рецепторні системи. Гіпоталамус виконує емоційне забарвлення подразнень, виділяючи несприятливі для існування негативні емоції та сприятливі для життєдіяльності позитивні; лімбічна система дає імпульси, що посилюються в ретикулярній формації. Помірна стимуляція центрів гніву може супроводжуватися позитивним компонентом, що потрібно для емоційного роздрядження проти дистресу. Вентромедіальний префронтальний кортекс сполучає ці функції (мислення, настрій). Стріарна система містить парний стріатум біля таламуса та гіпоталамусу (отримує аферентні відростки нейронів від кори великих півкуль, таламуса та ядер шва збуджувальний медіатор у синапсах – глутамат), парні субталамічні, червоні та чорні ядра (оліву та чорну субстанцію), хвостате ядро, шкаралупу, бліду кулю (від оліви та блідої кулі проходять еферентні волокна до таламуса та середнього мозку, надаючи гальмівної дії, синаптичний гальмівний медіатор – ГАМК).

1. На таблицях, препаратах або моделях сагітального розрізу головного мозку визначають місцезнаходження проміжного мозку, частин даного відділу, основні ядра провідникової системи і шлуночки.

2. Знайти і відобразити частини проміжного мозку і ІІІ шлуночок. (Препарат №1).

3. Визначити первинні рефлекторні центри зору і слуху, вищі вегетативні центри і в який частині замикаються складні рухові рефлекси. (Препарат №2).

2. Загальна схема частин проміжного мозку і ІІІ шлуночка. (Препарат №1).

3. Загальна схема первинних рефлекторних центрів зору і слуху. (Препарат №2).

1. Проаналізувати функції кожної частини проміжного мозку.

2. Визначити топографічний зв’язок проміжного мозку з іншими відділами головного мозку.

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: