Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Загальноклінічний аналіз крові. Геморагічні діатези.





Основні симптоми та синдроми при захворюваннях ендокринної системи – цукровому діабеті, патології щитовидної залози.

Основні симптоми та синдроми при захворюваннях опорно-рухового апарату

З усіх гематологічних синдромів найпоширенішим є анемія. Анемія- це зменшення кількості гемоглобіну та еритроцитів в одиниці об'єму крові. Анемія істотно обтяжує протікання серцево-судинних захворювань, захворювань, зв'язаних з порушенням мозкового і периферичного кровообігу, особливо в літніх осіб.

При виявленні в хворого анемії перед лікарем постає цілий ряд питань:

1. Яка причина анемії? Чи є анемія самостійним захворюванням чи тільки синдромом, наслідком наявної в хворого патології? Чи є анемія проявом захворювання системи крові?

2. Який мінімум діагностичних заходів, необхідних для з'ясування характеру анемії?

3. Є чи необхідність у консультації гематолога і яка її терміновість?

4. Як правильно призначити лікування?

Очевидно, що при виявленні в хворого зниженого гемоглобіну необхідно швидке і повне обстеження, що дозволяє визначити характер і виявити причини анемії.

Нормативи показників червоної крові:

Гемоглобін: у чоловіків – 130-160г/л; у жінок – 120–140г/л;

Еритроцити: у чоловіків – 4-5х1012/л; у жінок – 3,7-4,7х1012/л;

У відповідності до причин, анемії прийнято ділити на три великі групи (І.А.Касирський, Г.А. Олексієв, 1970):

Анемії, що пов’язані з крововтратою (гостра та хронічна післягеморагічна анемія)

Анемії, що пов’язані з порушенням процесу кровотворення (обумовлені дефіцитом заліза, його перерозподілом, порушенням синтезу порфіринів, глобіну, синтезу ДНК та РНК, полігіпомікроелементозами, пригніченням проліферації клітин кісткового мозку, інфільтрації його пухлинними клітинами та інші).

Анемії, що обумовлені підвищеним руйнуванням еритроцитів (гемолітичні: спадкові, набуті).

Спадкові гемолітичні анемії - пов’язані з порушенням структури мембрани, синтезу гемоглобіну, активності ферментів еритроцитів, набуті - з дією антитіл, механічним та хімічним ушкодженням мембрани еритроцитів, руйнуванням її паразитами.

З врахуванням сучасних вимог до діагностики анемій (С.М. Гайдукова, С.В. Видиборець, І.В. Колесник, 2001, Ф. Дж. Шифман, 2000 та інші) їх робоча гематологічна класифікація може бути представлена з виділенням наступних рубрик

Для уточнення і деталізації виявлених змін проводиться дослідження пунктату кісткового мозку.

Клінічна картина. Для усіх видів анемій характерним є симптомокомплекс, основу якого становить гемічна гіпоксія життєвоважливих органів і процеси компенсації цього стану.

Найбільш типовою ознакою анемії при огляді хворого є інтенсивність якого залежить від тяжкості процесу. Під час клінічного дослідження можна виявити також синдроми: церебральний, кардіальний, ендо­кринний, диспепсичний та синдром дихальної недостатності.

Для церебрального синдрому характерні скарги на головний біль, сонливість, зниження працездатності, швидку втомлюваність, запаморочення, втрата свідомості.

Ендокринний синдром характеризується зниженням в умовах гіпоксії основного обміну, а також порушенням менструальної функції у жінок. Іноді чітко виявляються ознаки гіпотиреозу: мерз­лякуватість, пастозність, сухість шкіри, випадіння волосся, апа­тія тощо.

Диспепсичний синдром при анеміях виникає внаслідок зниження секреторної функції шлунка та інших органів травлення.

Дихальна недостатність виявляється прискоренням дихальних рухів (що можна розцінити як компенсаторну реакцію), знижен­ням ЖЕЛ, резервних показників. Це порушення пов'язують зі зни­женням тонусу дихальних м’язів внаслідок недостатнього забезпечення їх киснем.

Описана картина визначається як загально анемічний симптомокомплекс, характерний для всіх типів.

Залізодефіцитна анемія (ЗДА) характеризується зниженням кількості заліза в організмі, внаслідок чого порушується синтез заліза, а також синтез білків, що вміщують залізо.

Основними причинами ЗДА є:

1. Захворювання шлунково-кишкового тракту. 2.Захворювання печінки, нирок, які супроводжуються мікро-та макрогематурією. 3.Захворювання серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба з частими носовими кровотечами і ін.). 4.Хвороби органів дихання. 5.Патологія системи крові. 6.Геморагічні діатези. 7.Мено- і метрорагії і ін. 8.Вагітність

9.Інвазія глистів. 10.Злоякісні пухлини.

В анамнезі необхідно вияснити чи мали місце крововтрати у пацієнта: наявність мелени, домішок крові у калі, менорагії і їх тривалість, недостатнє харчування, наявність захворювань, що можуть супроводжуватись дефіцитом заліза.

Клінічна симптоматика ЗДА

При огляді хворого потрібно звернути увагу на блідість шкіри та слизових оболонок, хейльоз, блакитність склер, койлоніхію. При тривалому залізодефіциті характерні класичні синдроми:

І. Сидеропенічний:

Спотворення смаку (pica chlorotica) – бажання їсти крейду, зубний порошок, глину, вугілля, сире м’ясо, крупу; нюху – бажання нюхати бензин, ацетон, лак і ін.

Виражена м’язова слабість, втомлюваність, атрофія м’язів.

Дистрофічні зміни шкіри (сухість шкіри, ламкість, випадіння волосся, тьмяність і ламкість нігтів; койлоніхії – ложкоподібні ввігнуті нігті).

Ангулярний стоматит – тріщини, “заїди” в кутках рота.

Глосит, атрофія сосочків.

Сидеропенічна дисфагія або симптом Пламмера-Вінсона – атрофія слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, біль при ковтанні.

Симптом “синіх склер”.

Сидеропенічний субфебрилітет.

Схильність до ГРВІ.

Зменшення кількості заліза в сироватці крові.

Збільшення залізозв’язувальної здатності сироватки крові.

ІІ. Циркуляторно-гіпоксичний:

1. Загальна слабість, втомлюваність, головокружіння, шум у вухах, серцебиття, задишка.

2. Стани запаморочення свідомості.

3. Напади стенокардії – міокардіодистрофія.

4. Блідість шкіри із зеленкуватим відтінком – “хлороз”, інколи жовтушність навколо рота (с-м Гено де Мюссі – “жовті вуса хлоротиків”).

5. Ранкові набряки під очима.

ІІІ. Анемічний

Гіпохромна анемія (зниження кількості еритроцитів і гемоглобіну).

Гіпохромія, мікроцитоз, пойкілоцитоз, анізоцитоз еритроцитів.

 

МЕГАЛОБЛАСТНІ АНЕМІЇ

Мегалобластні анемії - анемії, зумовлені порушенням синтезу ДНК та РНК в еритроїдних клітинах, що виникають на ґрунті дефіциту вітаміну В12 та фолієвої кислоти.

Анамнез: звернути увагу на поступовий розвиток захворювання, загальну слабість.

Огляд хворого - характерна тріада синдромів:

1. Анемічний (блідість шкіри та слизових, субіктеричність шкіри та склер;

2. Ураження органів травного тракту (гентерівський язик — у першій фазі яскраво-червоний, болючий, пізніше — гладкий, глянцевий; атрофічний гастрит);

3. Неврологічний синдром (фунікулярний мієлоз).

характерні лабораторні зміни: анемія гіперхромного типу (кольоровий показник > 1.0), лейкопенія, може бути зменшена кількість тромбоцитів. При огляді мазка крові виявляється макроцитоз, овалоцитоз, анізоцитоз, базофільна зернистість в еритроцитах, еритроцити, що вміщують кільця Кебота та тільця Жоллі, гігантські нейтрофіли з гіперсегментованим ядром;

-аналіз шлункового соку (ахлоргідрія гістамінрезистентна);

-визначення білірубіну в крові (непряма білірубіном ія). Для підтвердження мегалобластного характеру анемії необхідна стернальна пункція, у зв'язку з чим кожний хворий з підозрою на мегалобластну анемію повинен бути спрямований в обласний гематологічний кабінет, де буде проведена ця маніпуляція. До стернальної пункції не призначати вітаміну В12 та фолієвої кислоти (вже одна ін'єкція вітаміну В12 приводить до повної трансформації мегалобластичного типу еритропоезу в нормобласичний протягом 24 годин, тому дослідження пунктату кісткового мозку після введення вітаміну В12 буде неінформативним).

Додатково проводиться:

- стернальна пункція - мегалобластичний тип еритропоезу;

- фіброгастроскопія, біопсія слизової шлунка;

-встановлення причини дефіциту вітаміну В12 чи фолієвої кислоти.

Причини дефіциту вітаміну В12:

 хвороба Аддісон-Бірмера (аутоімунне захворювання, зумовлене наявністю антитіл проти внутрішнього фактора Кастла та обкладаючих клітин дна шлунка);

 стан після резекції шлунка;

 рак шлунка;

 хвороби тонкого кишківника;

 паразитарні захворювання;

 вроджений дефіцит транскобаламіну II;

 недостатнє поступлення вітаміну В12 з їжею.

Лабораторні показники мегалобластних анемій:

1) збільшення вмісту гемоглобіну в кожному еритроциті — гі­перхромія (кольоровий показник 1,0—1,6);

2) збільшення діаметру еритроцитів — макроцитоз (8— 10 мкм), мегалоцитоз (більше 10 мкм);

3) анізо-, пойкіло- та овалоцитоз;

4) наявність у периферичній крові й кістковому мозку еритро­цитів з тільцями Жоллі, кільцями Кебота, базофільною пунктацією;

5) виявлення мегалобластів у кістковому мозку, базофільна пунктація клітин («синій» кіст­ковий мозок);

6) полісегментність (5—6 сегментів) нейтрофілів, збільшення їх розмірів;

7) схильність до лейкопенії, тромбоцитопенії;

8) зниження вмісту ретикулоцитів (перед лікуванням) до 0;

9) підвищення рівня білірубіну за рахунок непрямої фракції, поява уробіліну в сечі;

10) збільшення в сечі метилмалонової кислоти при дефіциті вітаміну В12.

Профілактика. Після нормалізації показників крові вітамін В12 вводиться один раз на тиждень по 500 мг на протязі трьох тижнів, потім в цій же дозі 1 раз в два тижні на протязі року з двох місячною перервою (20 ін’єкцій на рік). Такий же профілактичний курс проводиться щорічно після гастеректомії.

Диспансерний нагляд повинен здійснюватись постійно гематологом і дільничним терапевтом. Загальний аналіз крові повторюється кожні 2-3 місяці з підрахунком ретикулоцитів і тромбоцитів, фіброгастроскопія проводиться 1 раз на рік.

Профілактику дефіциту фолієвої кислоти необхідно проводити у вагітних

Гемолітичні анемії

- це синдроми, зумовлені скороченням життя еритроцитів внаслідок внутрішньоклітинних дефектів або під впливом зовнішніх чинників.

Етіологія. Згідно з міжнародною класифікацією захворювань, розрізняють дві групи гемолітичних анемій: зумовле­ні екзоеритроцитарними (токсичні, інфекційні, імунні) і ендоеритроцитарними (патологія мембран, ферментів, порушення синтезу і структури ланцюгів глобіну) пошкоджувальними чинниками.







ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.