Основні положення закону України про продовольчу безпеку.

Держава забезпечує безпечність та якість харчових продуктів з метою захисту життя і здоров’я населення від шкідливих факторів, які можуть бути присутні у харчових продуктах, шляхом:

- встановлення обов’язкових параметрів безпечності для харчових продуктів;

- встановлення санітарних заходів і ветеринарно-санітарних вимог для потужностей та осіб, які зайняті у процесі виробництва, продажу, зберігання харчових продуктів;

- встановлення стандартів для харчових продуктів з метою їх ідентифікації;

- встановлення вимог щодо стану здоров’я відповідального персоналу виробників, продавців;

- здійснення державного контролю на потужностях, де виробляються та переробляються продукти, що становлять значний ризик для здоров’я і життя людей;

- здійснення державного нагляду з метою перевірки виконання виробниками та продавцями об’єктів санітарних заходів вимог цього Закону;

- виявлення порушень цього Закону та здійснення необхідних заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, які не виконують положення цього Закону.

Організація технохімічного і мікробіологічного контролю на харчових підприємствах, їх основні завдання.

Правильна організація роботи заводської лабораторії забезпечує безумовне і повне функціонування всієї системи контролю виробництва. Об’єкти, методи, періодичність контролю і показники якості зведені в спеціальні схеми, затверджені керівними органами галузі.

Схеми контролю містять такі об’єкти: сировина основна та її замінники; технологічний процес з аналізом його параметрів та якості напівпродуктів; готова продукція з оцінкою рівня її якості; допоміжні матеріали; відходи виробництва з оцінкою можливості використання їх як вторинної сировини.

Контроль виконують працівники заводських або цехових лабораторій, відділів технічного контролю,а також працівники виробництва безпосередньо на робочих місцях під керівництвом майстрів, технологів – начальників змін, цехів.

Поняття та основні принципи класифікації продукції.

Уся продукція з якою зустрічаються покупці в побуті і господарській діяльності, можуть бути об’єднані в однорідні групи по різних принципах. Визначальною класифікаційною ознакою є мета застосування продукції. Виходячи з цього принципу, усі товари підрозділяються на: товари, безпосередньо призначені для задоволення особистих потреб людей і товари, які використовуються для продовження виробництва інших товарів.

Споживчі товари характеризуються за характером споживання на: товари короткострокового споживання; товари тривалого споживання; послуги. За поводженням і звичками покупця товари поділяються на: товари повсякденного попиту; товари попереднього вибору; товари особливого попиту. В залежності від ступеню участі товарів у виробничому процесі, вони поділяються на: засоби праці і предмети праці.

Критерії, що характеризують ефективність асортименту.

Мета асортиментної концепції полягає в тім, щоб спрямувати підприємство на випуск товарів, які найбільше відповідають структурі та різноманітності попиту конкретних покупців.

Формування товарного асортименту підприємства неможливе без визначення його принципової спрямованості, обсягів і супутніх послуг. У сучасному виробництві всі ці напрямки тісно взаємозв’язані і не диференціюються, що потребує досягнення компромісу між різними сферами виробничо-комерційної діяльності підприємства. У найзагальнішому вигляді система формування асортименту передбачає здійснення таких заходів:

1) визначення поточних і перспективних потреб споживачів

2) оцінка товарів-аналогів, що їх виробляють конкуренти, за тими самими напрямками;

3) критична оцінка власних виробів та аналогічної продукції конкурентів з позицій покупців;

4) коригування асортименту у зв’язку зі змінами рівня конкурентоспроможності окремих товарів;

5) вивчення пропозицій щодо створення нових продуктів

6) розроблення специфікацій нових або поліпшених продуктів відповідно до вимог покупців;

7) вивчення можливостей виробництва нової або модернізованої продукції з урахуванням можливих цін, собівартості, рентабельності;

8) розроблення спеціальних рекомендацій для виробничих підрозділів щодо якості, найменування, упаковки продукту згідно з результатами проведених випробувань виробу;

9) оцінювання всього асортименту та внесення змін до нього.

Система кодування; структура штрихових кодів, правила розміщення штрихових кодів.

Після прийняття Декларації про незалежність України була створена Українська асоціація «СКАНА», яка розробляє стандарти, программно-технічні засоби, впроваджує штрихове кодування. З метою широкомаштабного залучення вітчизняних підприємств до системи ЕАН заснована Національно Нумеруюча Організація «ЕАН-Україна». Згідно з Державною програмою про перехід на міжнародну систему обміну і статистики організовані регіональні центри штрихового кодування.

Штриховий код складається з чіткого рисунку вузьких і широких смуг, пробілів між ними і чисел. Він наноситься на упаковку за допомогою поліграфічної техніки: матричних, термічних, лазерних і струменевих принтерів. Смуги і прбіли між ними позначаються певними цифрами в кодах електрообчислювальної машини, яка «зчитує» їх скануючою системою.

Цифровий еквівалент коду ЕАН-13 складається з 13 цифр. Перші три зліва або рідше дві цифри називають префіксом. Він показує державу – виробника або продавця товару. Його ще називають «прапором країни». Наступні 4-5 цифр позначають реєстраційний номер фірми, відомства, виробника товару, 8-12 цифри – товарний код, який присвоюється продукції з урахуванням вимог системи ЕАН, остання 13-а цифра – контрольна, яка використовується для перевірки правильності «зчитування» попередніх цифр коду скануючої системи.

Фактори, що впливають на формування споживних властивостей.

Споживчі властивості товару залежать від багатьох факторів, які діють комплексно чи ізольовано. Ці фактори можна поділити на три групи:

· Які безпосередньо впливають на формування споживчих властивостей – властивості сировини і матеріалів, якість технологічних процесів

· Які стимулюють якість споживчих властивостей – ефективність виробництва, матеріальна зацікавленість працівників тощо.

· Які забезпечують зберігання споживчих властивостей при доставці товару від виробника до споживача – умови зберігання, транспортування, реалізації та експлуатації товарів.

Споживчі властивості продукції доцільно характеризувати за такими параметрами:

— основні види сировини, з якої виготовляється продукція;

— смакові властивості (для харчових продуктів);

— хімічний склад (наявність мінеральних та інших речовин);

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: