Приватизаційний екологічний аудит
Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Приватизаційний екологічний аудит





Класифікація типів екологічного аудиту.

Приватизаційний та інвестиційний екологічний аудит.

1. На сучасному етапі запровадження екологічного аудиту пріоритетними стали такі його типи :

комплексний експрес-аудит підприємств здійснюється з метою екологічної модернізації;

експрес-оцінка екологічної безпеки підприємств, що приватизуються;

оцінка екологічного стану місцевості, територій, які стали або можуть стати джерелом забруднення, або коли планується зміна власника (екоаудит місцевості);

технічний аудит па стадії виробничої діяльності (вирішення конкретних проблем відходів, екологічної чистоти технологій);

енергетичний аудит як один з різновидів технічного екоаудиту;

інвестиційний екоаудит;

аудит системи екоменеджменту підприємства (аудит управлінського природоохоронного самоконтролю).

Комплексний експрес-аудитпроводиться з метою впровадження некапіталомісткої екологічної модернізації підприємств. Його відпрацьо­вано на підприємствах України за підтримки Мінекології України і Уряду Канади. За рекомендаціями екоаудитів реалізовано декілька самоокупних проектів екологічної модернізації підприємств у Київській, Черкаській, Запорізькій областях. Для розвитку цього типу екоаудиту створено за підтримки Міжнародного фонду Дніпра Міжнародний центр екологічного аудиту.

Експрес-оцінка екологічної безпекипідприємств, що приватизуються, на жаль, ще не набула великого поширення. Вона полягає як в оцінюванні ризиків зміни власника, так і у формуванні переліку підприємств, що приватизуються, за умов їх екологічного оздоровлення (або екологічного банк­рутства). На нашу думку, цієї мети можна досягти застосуванням комплексного експрес-аудиту, який значно ефективніший за інші ще не випро­бувані методи.



Екоаудит місцевостінабуває в Україні особливої важливості, оскільки багато промділянок, місць захоронення відходів, сміттєсховищ стали значними забруднювачами населених пунктів, поверхневих і підземних вод. Чого варті тільки наслідки від Чорнобильської катастрофи! Вже настав час провести незалежний екологічний аудит забруднених територій для визначення пріоритетів, конкретних дій і джерел фінансування екологіч­ного оздоровлення забруднених територій. Можливо, міжнародна спіль­нота так слабо реагує на це тому, що місцеві органи влади не можуть проде­монструвати через незалежний екологічний аудит міжнародну небезпеку Чорнобильської АЕС і прилеглих до неї територій як глобального джерела забруднення.

Отже, екоаудит місцевості має за мету визначення як заходів щодо еко­логічного оздоровлення забруднених територій, так і справжньої ціни землі території у разі зміни її власника.

Технічний екоаудитможе бути різних типів і здійснюватися в тому числі і у вигляді енергетичного аудиту з метою зменшення енергетичних витрат або аудиту мінімізації відходів як для "покращення якості" відходів, так і зменшення їх кількості.

Інвестиційний екоаудитспрямований на мінімізацію інвестиційних ризиків, що виникають через недостатню або застарілу інформацію про екологічний стан об'єкта інвестування (спільні підприємства, відведені зе­мельні ділянки, виробничі фонди і т. ін.).

Аудит системи екоменеджменту підприємств окрім типових стандарт­них цілей, що передбачає підготовку підприємства до декларування своєї екологічної політики і намірів щодо її реалізації.

 

 

Приватизаційний екологічний аудит

Головна мета приватизації — оздоровлення (в т.ч. еко­логічне) економіки підприємств і держави в цілому, а не просто зміна власника. Це велика державна політика, пов'язана із залученням інвесторів для оновлення і розвитку виробничого потенціалу та підвищення добро­буту населення. На жаль, приватизаційний процес збився з правильного курсу, і тому сьогодні Фонд державного майна України з великим запізненням звернув увагу на такий організаційно-правовий інструмент управління приватизацією, як екологічний аудит.

Екоаудит у процесі приватизації може проводитись у двох напрямках:перший пов'язаний з визначенням цінності місцевості, на якій розташова­ний об'єкт приватизації (екоаудит місцевості), другий — з визначенням екологічної безпеки самого об'єкта (екоаудит підприємства). Екологічна цінність місцевості визначається сукупністю функцій щодо відтворення природних ресурсів і асиміляції забруднювальних речовин або інших нас­лідків техногенного впливу. Ступінь екологічної безпеки самого підпри­ємства, що приватизується, залежить від фактичних масштабів сукупного його шкідливого впливу на навколишнє середовище. Для еколого-економічного оцінювання такого сукупного впливу треба проводити комплек­сний екологічний аудит виробничих площ, відходів, систем екоменеджменту. Його можуть здійснювати тільки спеціалізовані фірми екологічного аудиту та інжинірингу з висококваліфікованим персоналом, які мають відповідні ліцензії.

Оскільки законодавчих положень про екологічний аудит поки що немає, Фонд державного майна України прийняв "Тимчасове положення про експрес-оцінку екологічної безпеки підприємств, які приватизуються", що вво­дить спрощені процедури аудитування. Згідно з тимчасовим положенням:

експрес-оцінку екологічної безпеки підприємств, що приватизуються, виконують територіальні управління екологічної безпеки і Фонду державного майна;

для проведення експрес-оцінки створюється тимчасова аудиторська комісія, яку очолює спеціальний уповноважений Мінекології України; завдання комісії виявити можливі збитки, завдані навколишньому середовищу до і після приватизації об'єкта;

результат роботи комісії оформляється протоколом, у якому всі об'єкти, що підлягають приватизації у певному регіоні, поділяються на такі групи:

1) підприємства, які ліквідуються у встановленому порядку з екологіч­них причин;

2) підприємства — джерела підвищеної екологічної небезпеки, які підлягають виведенню за межі міст з екологічних причин;

3) підприємства — джерела підвищеної екологічної небезпеки, які підлягають приватизації за конкурсом при умові прийняття новим власником зобов'язань щодо зниження екологічної небезпеки і надання йому пільг за умовами приватизації;

4) підприємства, які приватизуються без пред'явлення особливих вимог щодо зниження екологічної небезпеки.

Підставою для віднесення підприємств до тієї чи іншої групи є:

прийняття у встановленому порядку державними і місцевими органами влади рішення про закриття (консервацію), перепрофілюванпя та рекон­струкцію підприємств у регіоні з техніко-виробпичих, соціально-екологічних причин;

матеріали органів Мінекології, санітарного нагляду та прокуратури про ста)і природоохоронних об'єктів;

• встановлені для регіону ліміти використання доходів від приватизації на екологічні потреби.

У перелік підприємств, які приватизуються па умовах їх екологічного оздоровлення новими власниками і надання останнім пільг при привати­зації, включаються екологічно найбільш небезпечні підприємства регіону із сумарною вартістю природоохоронних об'єктів на балансі цих підпри­ємств і в межах встановленого для області ліміту використання доходів від приватизації на екологічні потреби. Перелік підприємств, включених до першої групи, погоджується з Кабінетом Міністрів України; до другої групи — з Фондом державного майна України.

Після завершення експрес-оцінки проводиться екологічне аудитувания відповідно до "Тимчасового положення про еколого-економічну експер­тизу підприємств, які є джерелами підвищеної екологічної небезпеки".

Послідовність проведення експертизи по групах підприємств, виділених на стадії експрес-оцінки, є такою:

по групі підприємств, які с джерелами підвищеної екологічної небезпеки: визначення першочергових заходів щодо екологічного оздоровлення, які вклю­чаються в умови конкурсу чи в план приватизації підприємств; визначення фінансових ресурсів і зобов 'язапь нових власників підприємств, а також ор­ганів державної влади;

по групі підприємств, які ліквідуються або підлягають виведенню за межі міст з екологічних причин: розроблення системи заходів щодо закриття чи перебазування підприємства з урахуванням необхідності відновлення еко­логічного стану території;

визначення фінансових ресурсів і зобов'язань нових власників підпри­ємств (при перебазуванні, виведенні), а також: органів державної влади.

Узагальнювальний результат експертизи має бути визначений для кож­ного підприємства з метою їх екологічного оздоровлення та розробки переліку природоохоронних заходів.

Ці заходи включаються в умови конкурсу (чи в план приватизації) та кошторис природоохоронних витрат і підлягають компенсації з фонду еко­логічного оздоровлення підприємства.

Для реалізації програми екологічного оздоровлення створюється спе­ціальний фонд фінансування відповідних заходів. Кошти фонду зберіга­ються на відповідному субрахунку спеціального рахунку територіального екологічного фонду.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.