Роздільники, шрифт, правила читабельності.
Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Роздільники, шрифт, правила читабельності.





 

 

Поле введення або вводу – частина панелі, форми, екрану, яка може бути представлена компонентом і використовувана для введення інформації користувачем.

 
Поля введеня

Мал 75. Представлення полів введення.

 

Поля вводу можуть бути ідентифіковані заголовком, а в разі розташування декількох полів вводу вертикально – заголовком стовпчика; введення кількох полів вводу рядком без ідентифікації імені поля – не використовуються.

Мал 76. Ідентифікація полів введення заголовком, шляхом об’єднання їх в групу

 

Якщо поля вводу в декількох рядках, то ідентифікатор поля вводу вирівнюють по лівому краю, причому пуста ділянка між останнім словом ідентифікатора і початком поля вводу дорівнює 30% довжини найбільшого ідентифікатора. В полях вводу розміщують символьну інформацію. Довжина поля вводу залежить від інформації, що вводиться, її обов’язково треба розрахувати чи логічно довести, чи підтвердити застосуванням шаблону.

Використання маски вводу

Мал 77. Довжина поля вводу. Використання маски.

 

 

При вводі однорідної інформації в поле вводу – принцип редагування застосовується тоді, коли редагуванню підлягають лише декілька символів в попередньо введеній інформації, які розташовані на постійних місцях редагування. При першій появі поля вводу курсор встановлюється на першу позицію поля і всі інші позиції заповнюються пробігом. Після закінчення вводу по цьому полю та натисненням клавіші ¿ (enter), текстовий курсор повинен переходити на першу позицію наступного поля вводу. У варіанті редагування поля вводу заповнюються або попередньо введеною інформацією або запропонованою системою інформацією по замовчуванню.



Мал 78. Заповнення полів вводу пробігом.

 

Якщо додаток допускає повернення до цієї форми з полями вводу в ітераційному процесі проектування, то значення встановлені в полі вводу підлягають тим же правилам, що і для поля вибору.

Вибір шрифту та його розміру повинно підлягати правилу читабельності – ясному відображенні інформації, що вводиться для аналізу її користувачем. Для введення великої кількості інформації існує правило усвідомлення:

Користувач може логічно з’ясовувати представлений текст розміром <120 символів.

Це обмеження диктує необхідність розрахунку ширини і кількості рядків вводу для ефективного аналізу введеної інформації її прийняття і наступних дій. Якщо необхідно вводити текст великого об’єму, то треба застосовувати абзаци і скролінг.

Мал 79. Логічне з’ясування представленого тексту користувачем.


Повідомлення.

Область повідомлень. Типи повідомлень. Область повідомлень спеціально проектується для форми і містить інформацію, яку користувач не запитував, але яка йому необхідна для вирішення задач. Використовується 3 типи повідомлень:

- інформаційні;

- попереджуючі;

- критичні.

Інформаційні повідомлення забезпечують зворотний зв’язок про стан системи, а відповіді користувача не має, тобто ці повідомлення виникають незалежно від того потрібні, на думку користувача, вони чи ні, але “на думку системи” поліпшують роботу системи. Ці повідомлення вказують, що функції системи виконуються нормально, або на те як саме виконуються ці функції. Ці повідомлення можуть видаватися в наступних випадках:

1. Коли користувачу не очевидно, що обробка будь-якої інформації відбувається чи завершена.

Мал 118 Використання інформаційного повідомлення.

 

2. Коли відбулися зміни в змісті чи складі форми чи панелі.

1. Коли користувачу необхідно довести інформацію яким чином завершилося фонове завдання.

Для основних задач інформаційне повідомлення щодо їх виконання з’являється в спеціальній області форми, панелі або екрану – як правило 1/10 частина форми. Щодо фонових завдань, то ці повідомлення повинні з’являтися в окремому вікні, площа якого залежить від розміру повідомлень.

 

Попереджуючі повідомлення звертають увагу користувача на стан системи додатку чи об’єктів, що контролюються або керуються за допомогою додатку, при цьому необхідне виконання деяких заздалегідь означених дій користувача, тут текст попереджуючого повідомлення може містити інформацію про те, що якась ситуація відбулася, що привело до змін стану або потребує зміни алгоритму дій користувача.

 

Мал 119. Попереджуюче повідомлення щодо некоректних дій користувача.

 

Користувач повинен прочитати повідомлення, прийняти рішення і реалізувати дії по цій зміні стану додатку системи або об’єктів. В цьому випадку вважається, що користувач сам знає, що треба робити по приведенню стану в попереднє положення або виводу об’єктів до необхідного рівня, тобто система не дає ніяких пропозицій для користувача. В більш складних обставинах, при ретельній проробці всіх можливих ситуацій і проробці ситуаційного аналізу системи, вона може проводити аналіз ситуації, виведення раціональних рішень і варіантів рішення, і в тексті повідомлення будуть представлені ці варіанти. Простішим випадком є видача запитання для бінарної відповіді користувача (так чи ні).

Мал. 120 Повідомлення, що потребують бінарної відповіді.

 

В більш обґрунтованих варіантах виводиться список можливостей системи, з яких користувач обирає один варіант. Реалізація будь-якого обраного варіанту виконується шляхом дій самого додатку або всієї системи.

 

Критичні повідомлення виникають в разі потреби в негайному втручанні користувача в роботу додатку системи або об’єктів. В цьому випадку для звертання уваги користувача застосовуються допоміжні методи: світлові і звукові сигнали, миготіння вікна повідомлень через деякий інтервал часу, використання червоного кольору як ознаки вкрай небезпечного становища. Як правило при появі критичних повідомлень користувач повинен негайно приступити до регламентованих дій, які заздалегідь записані у спеціальному бланку виходу із критичних ситуацій.

Мал 121. Використання попереджуючих повідомлень.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.