Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Позначення матеріалів на ескізах і робочих кресленнях.





Матеріал, з якого повинна бути виготовлена деталь, указується на ескізі або робочому кресленні деталі у відповідній графі основного напису. У запис про матеріал входить умовне позначення марки матеріалу і ГОСТ на цей матеріал. Нижче наводяться приклади позначення деяких найбільш поширених конструкційних матеріалів [1 с. 160-162].

Чавун– це сплав заліза з вуглецем, кількість якого перевищує 2%. До складу чавуну можуть входити також інші елементи. Деталі з чавуну виготовляються методом литва. Найбільш поширеними є відливання з сірого чавуну (ГОСТ 1412-85).

Приклади умовного позначення деяких марок сірого чавуну:

СЧ –15, СЧ –18, СЧ – 21 – застосовуються для виготовлення кронштейнів, корпусів, шківів, клапанів, втулок.

СЧ – 32, СЧ – 36 – застосовуються для виготовлення зубчатих коліс, поршнів і інших деталей.

Структура позначень сірих чавунів:

СЧ – сірий чавун

Двозначні числа: 15, 18,.и т.д. указують характеристику міцності матеріалу (межа міцності при розтягуванні в кгс/мм2).

Приклад запису про матеріал в основному написі креслення:

СЧ 18 ГОСТ 1412-85.

Сталь –це сплав заліза з вуглецем, кількість якого не перевищує 2%, а також з іншими елементами, які називаються такими, що легують. По хімічному складу сталі поділяють на вуглецеві і леговані, а за призначенням – на конструкційні, інструментальні і спеціальні. Стали конструкційні у свою чергу поділяються на «звичайної якості» (ДСТУ 2651-94) і «якісні» (ГОСТ 1050-74).

Приклади умовного позначення марки сталі вуглецевої звичайної якості:

Ст0,Ст1 – застосовують для виготовлення труб, резервуарів, кожухів.

Ст3, Ст4 – кріпильні вироби (болти, гайки, гвинти і т.п.).

Ст5,Ст6 – вали, зубчаті колеса і ін.

У перерахованих марках цифри від 0 до 6 є умовними позначеннями номера марки сталі і передбачають певні механічні властивості і хімічний склад.

Приклад запису про матеріал в основному написі креслення:

Ст3 ДСТУ 2651-94.

Приклади позначення марки сталі якісної конструкційної:

10, 20, 25, 30, 35, 40, 45, 60 та інші.

Двозначне число означає середній вміст вуглецю в сотих долях відсотка.

Сталі марок 10, 15, 20, 25 застосовують для виготовлення кріпильних виробів, втулок, муфт і ін.

Сталі марок 30, 40, 45 – для виготовлення деталей, що несуть значні навантаження: валів, зубчатих коліс, штоків і ін.

Запис про матеріал на робочому кресленні:

Сталь 45 ГОСТ 1050-88.

Бронза –це сплав на основі міді, що містить також олово, цинк, свинець і інші метали і елементи. Бронза застосовується для виготовлення арматури і інших виробів, що працюють в агресивному середовищі.

В умовне позначення марок бронзи входять позначення елементів, що містяться в ній, цифри означають процентний зміст вказаних елементів:

О – олово С – свинець Ф – фосфор Ц – цинк А – алюміній Ж – залізо Мц – марганець Н – нікель.

Приклади позначення марок бронзи:



Бронзи олов'яні ливарні – ГОСТ 613-79: Бр.ОЦСН 3-7-5-1 Бр.ОЦС 3-12-5 Бр.ОЦС 5-5-5 і ін. Бронзи без’оловяні,що обробляються тиском, – ГОСТ 18175-78: Бр.А5, Бр.АМЦ 9-2 Бр.АЖ 9-4 і ін. Бронзи олов'яні, оброблювані тиском – ГОСТ 5017-74: Бр.ОФ 8,0-0,3 Бр.ОФ 6,5-0,4 Бр.ОЦ 4-3 і ін.  

Алюмінієві сплави– ГОСТ 2685-75 – це сплави на основі:

алюміній – магній (наприклад, АЛ8, АЛ13, АЛ22 і ін.)

алюміній – кремній (АЛ2, АЛ4 і ін.)

алюміній – мідь (АЛ7, АЛ19 і ін.)

Алюмінієві сплави застосовують для виготовлення відповідальних деталей складної конфігурації, виробів, що працюють при високих температурах.

 

Питання та задачі для самоконтролю

1. Що таке деталь?

2. Що спільного та в чому різниця між ескізами та робочими кресленнями деталей?

3. Які вимоги ставлять до робочого креслення деталі? До ескізу?

4. Для чого використовуються типові елементи деталей:

- фаски?

- проточки?

- різьба?

- отвори?

- шпоночні пази?

- галтелі?

5. Як наносяться розміри на ескізи і робочі креслення деталей? На які основні групи можна поділити розміри?

 

Завдання по темі 6 – " Ескізи і робочі креслення деталей "

Виконати ескіз деталі за індивідуальним варіантом.

Приклад виконання ГР5 див. с. 56, рис. 31 – ескіз.

Студенти денної форми навчання виконують ескіз наявної деталі.

Варіанти завдання для студентів заочної форми навчання див. с. 57-58.

 


 


Рис. 31




Тема 7. КРЕСЛЕННЯ СКЛАДАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ
(графічна робота 6)

Складальні одиниці – це вироби, складові частини яких сполучені в результаті складальних операцій: зварки, паяння, згвинчення і ін. До складальних одиниць відносяться механізми, прилади, пристрої, призначені для виконання якої-небудь функції.

Виконання креслень складальних одиниць є одним з етапів в процесі створення конструкторської документації при проектуванні. Схематично цей процес можна представити таким чином:

 
 

 

 


До складу конструкторської документації залежно від стадії її розробки можуть входити такі документи, як: креслення складальних одиниць, робочі креслення деталей, схеми, специфікації, записки пояснень, технічні умови, розрахунки і ін.

Креслення складальних одиниць на різних етапах створення конструкторської документації можуть називатися по-різному, залежно від їх призначення і змісту.

- Складальне креслення – це креслення, що містить зображення виробу і інші дані, необхідні для його виготовлення (складання) і контролю. Кількість зображень і їх тип повинні давати уявлення про взаємозв'язок і способи з'єднання деталей. Застосовуються такі креслення в серійному і масовому виробництві.

- Монтажне креслення – це документ, що містить контурне зображення виробу, а також дані, необхідні для його монтажу на місці застосування.

- Креслення загального вигляду – це документ, що визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин і пояснюючий принцип його роботи. Такі креслення застосовують в дрібносерійному і одиничному виробництві. Їх використовують для підготовки виробництва новостворюваних виробів, розробки технологічної документації, проектування оснащення, виконання робочих креслень окремих деталей.

У учбовому процесі по курсу «Інженерна графіка» студент матиме справу з кресленням загального вигляду.

Креслення загального вигляду повинне містити:

- Необхідну і достатню кількість зображень (видів, розрізів, перетинів) для розуміння конструктивного пристрою виробу, а також всіх його складових частин, способу з'єднання і взаємодії між собою, принципу роботи виробу.

- Номери позицій складових частин, що входять у виріб.

- Основні характеристики виробу.

- Розміри виробу: габаритні, настановні, приєднувальні розміри і інші параметри елементів, що виконуються і контролюються в процесі складання, розміри елементів, що зображаються на кресленні умовно, а також необхідні довідкові розміри.

До креслення загального вигляду додається специфікація – таблиця, в яку заносять складові частини, що входять у виріб і конструкторські документи, що розробляються до них.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.