Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Тема 6. Культури Стародавнього Сходу





Рабовласницький спосіб виробництва та його вплив на культуру. Розклад родового ладу й формування держав у країнах Стародавнього Сходу: Єгипет, Месопотамія, Середня Азія, Кавказ, Індія, Китай. Патриархальні та державні форми рабства. Релігія й жерці у структурі державної й духовної влади. Традиціоналізм як тип культури.

Сільськогосподарське виробництво, ремісництво, торгівля. Досягнення технічної думки: винайдення плуга, колеса, гончарного колеса. Виплавка заліза. Торгівля: від натурального обміну (товарообміну) до грошового. Охорона власності й закони. Розповсюдження писемності та освіти. Синкретизм наукового знання й релігійних культів. Виникнення художньої культури, її комплексний характер (архітектура, живопис, музика, усна творчість). Перехід від міфу до релігії. Розвиток писемності (ієрогліфічної, фонетичної, клинопису та ін.). Релігійно-міфологічні та епічні пам’ятки ранньокласових культур Індії, Китаю, Вавілону, Іудеї, Ірану та ін. Історико-культурні центри та найвидатніші пам’ятки мистецтва й архітектури країн Стародавнього Сходу. Взаємодія та взаємовплив культур Стародавнього Сходу.

Основні досягнення культури Стародавньої Месопотамії. Шумер, Аккад, Вавілонське царство, Асірія – держави Стародавньої Месопотамії. Іригаційні споруди, монументальна архітектура (храми – зіккурати, царські палаци). Біблійна розповідь про Вавілонську вежу. “Висячі сади” цариці Семіраміди. Писемність (піктографія, клинописні системи). Перша бібліотека у Ніневії. Наукові знання у Межиріччі. Закони Хаммурапі.

Особливості культурного розвитку Стародавнього Єгипту. Культура епох Стародавнього, Середнього та Нового царств. Релігія як основна форма ідеології у Стародавньому Єгипті. Культ тварин. Фетишизм. Роль фараона у Єгипетському суспільстві. Релігійна реформа Ехнатона. Мова, ієрогліфічна писемність, система навчання у Стародавньому Єгипті. Досягнення науки та медицини. Ідея постійності та вічності у мистецтві й архітектурі.

Культура Стародавньої Індії. Періодизація. Харапська цивілізація. Арійські закони. Ведична література. Брахманізм. Епічні поеми “Махабхарата” та “Рамаяна”. Поява нових вірувань – джайнізму і буддизму. Формування кастової системи на основі варн у І ст. н.е. Толерантність релігії індуїзму. Архітектурні пам’ятники правління династії Маур’їв, часів Кушанської імперії. Гандхарське та гуптське мистецтво.

Своєрідність культури Стародавнього Китаю. Основні епохи: Шан (Інь), Чжоу і Чжанго, Цінь, Хань. Значна роль релігії у житті китайського суспільства. Небо як верховне божество. Піднебесна або Серединне царство – відображення релігійного світогляду у назві країни. Бурхливий розвиток наукових знань (математика, астрономія, медицина). Формування філософії даосизму та конфуціанства. Об’єднання Китаю у період правління династії Цінь. Зведення Великої Китайської стіни.

Розквіт культури з утвердженням династії Хань. Створення компаса, небесного глобуса. Масштабні гідротехнічні роботи. Образотворче мистецтво: скульптурні рельєфи з Шаньдуна і Сичуані. Винаход папіру в І ст. н.е. Музична Палата при імператорському дворі. “Історичні записки” Сими Цянь. Проникнення буддизму до Китаю.

Взаємодія та взаємовплив культур Стародавнього Сходу. Значення культур найдавніших цивілізацій Сходу для розвитку світової культури.

Загальне та особливе у розвитку цивілізацій доколумбової Америки.

 

Тема 7. Антична культура її характер та внесок у розвиток світового культурного процесу

Крито-мікенська культура, її зв’язок з культурами Стародавнього Сходу. Особливості егейської культури.

Тенденція послаблення етноцентризму й взаємодія культур у ранньорабовласницьку добу. Античність як тип культури.

Гомерівський або героїчний період історії Греції та розклад родового ладу. Архаїчний, класичний та елліністичний етапи розвитку культури Стародавньої Греції.

Поліс Стародавньої Греції як соціально-економічна основа античної культури. Подолання синкретизму античною культурою, його соціальна заданість. Наукові та технічні досягнення. Виникнення філософії. Міфологія та античне мистецтво. Найвидатніші пам’ятки античної літератури, архітектури, скульптури, живопису. Виникнення театру та його місце в житті античного суспільства. Основні елементи та категорії картини світу, етики та естетики стародавніх греків. Архітектурні стилі та канони мистецтва. Релігія стародавніх греків. Освіта й системи виховання. Спорт. Грецька політейя та культура. Обряди, свята та видовища у греків.

Антропоцентричний характер культури Стародавньої Греції. Формування уявлень про особистість, її свободу та відповідальність.

Культура Стародавнього Риму. Культура етрусків. Від республіки до Римської імперії. Засвоєння й розповсюдження класичної грецької філософії та культури у Римській імперії. Громадянське суспільство та право. Елементи масової культури у Римі. Римська література, театр, цирк. Рим та Єгипет. Фаюмський портрет як явище римської культури. Видатні пам’ятки римської архітектури.

Культурна експансія Греції та Риму європейському і середземноморському регіонах. Центри античної культури у Північному Причорномор’ї, їх вплив на розвиток культури слов’ян.

Криза рабовласництва та виникнення світових релігій. Виникнення й розповсюдження християнства.

Велике переселення народів. Занепад Римської імперії.

Гуманістична сутність античної культури. Роль античної культури у становленні європейської цивілізації. Античність у всесвітньому культурно-історичному процесі.

 

Тема 8. Культура європейського Середньовіччя та

Київської Русі

Феодалізм як всесвітньо-історична епоха у розвитку суспільства і культури. Уява про Середньовіччя як про “перерву в історії” та її обмеженість. Усвідомлення середньовічної культури новоєвропейським суспільствознавством.

Специфіка європейського феодалізму. Общинна власність на землю як передумова формування феодальних відносин. Християнство та його роль у становленні культури Середньовіччя.

Спадковість та антагонізм Середньовіччя та античної культури. Розподіл Римської імперії та підвищення Константинополя. Збереження рабовласницької основи економічного базису візантійської культури. Християнство як ідеологічна основа Візантійської імперії. Християнська концепція імператорсь-кої влади та римське право (кодекс Юстиніана).

Античні традиції в культурі Візантії та боротьба язичницької і християнської ідеологій. Візантійський художній стиль. Архітектура та мистецтво. Храм св. Софії у Константинополі. Єдність християнського і світського мистецтва. Християнський храм як художня система. Систематизація християнського богослов’я. Розвиток науки у Візантії. Література. Церемонії та видовища.

Надетнічний характер культури Візантії. Економічні та політичні зв’язки зі слов’янським світом. Діяльність Кирила та Мефодія – слов’янських просвітителів і місіонерів. Вплив візантійської культури на розвиток культури Західної Європи та Київської Русі.

Етапи розвитку культури західноєвропейського Середньовіччя.

Феодальна роздробленість Європи. Формування народностей та новоєвропейських мов. Становлення верств феодального суспільства та його ідеології. Католицизм і папська курія. Визначальна роль релігійної свідомості та церкви в епоху Середньовіччя. Середньовічна картина світу й християнська теологія. “Вторинний синкретизм” як явище середньовічної культури. Символізм середньовічного мислення. Релігія, теологія, філософія, наука, мистецтво, література доби Середньовіччя. Романський та готичний стилі.

Співвідношення офіційної та народної культур в епоху Середньовіччя. Рицарський етос та його культура. Рицарство як моральний та естетичний ідеал доби. Середньовічний епос.

Зростання міст і бюргерський напрям у середньовічній культурі. Система виховання й освіти. Чернецтво й монастирі. Навчальні заклади Середньовіччя, виникнення університетів. Світська культура доби Середньовіччя: поезія трубадурів та менестрелів, література вагантів, куртуазний роман. Форми середньовічного театру.

Вплив візантійської культури на формування культури Київської Русі.

Торговельні та політичні контакти з Візантією.

Культура Київської Русі як синтез язичницької та християнської культур. Верстви й стани феодального києво-руського суспільства. Зростання міст й посилення їх культурної ролі.

Співвідношення офіційної християнської та народної культур у Києво-Руській державі. Фольклорно-художні пам’ятки народної культури. Художні ремесла. Візантійські впливи та народна традиція у містобудуванні, архітектурі, зодчестві, різьбярстві, живописі. Фреска й мозаїка. Літопис та епічна література.

Видатні пам’ятки соціально-політичної та публіцистичної літератури. Філософська культура Київської Русі. “Руська правда” – свідоцтво формування правової культури. Чернецтво й монастирі Київської Русі, їх внесок у розвиток культури.

Монголо-татарська навала, її наслідки. Занепад культури Київської Русі. Посилення Галичини та північно-східних князівств. Галицько-Волинський літопис і пам’ятки писемності, архітектура й образотворче мистецтво. Вплив Галицько-Волинської держави на подальший розвиток культури України. Історична роль і значення культури Київської Русі для формування культур слов’янських народів.

Місце києво-руської культури у світовій культурі.

Тема 9. Культура епохи Відродження та Реформації

Тенденції соціально-економічного розвитку европейського суспільства. Зародження капіталістичних відносин. Міський характер культури епохи Відродження. Італійські міста-держави.

Італійське Відродження та його етапи: Проторенесанс, раннє, Високе і пізнє Відродження. Спадковість традицій середньовічної культури у культурі Відродження. Гуманістична переробка християнства.

Античність і Відродження. Філософія, наука та релігія епохи Відрод-ження. Неоплатонізм як філософська основа ренесансного світогляду. Гуманізм, як сутність ренесансної культури. Античні традиції в культурі Відродження.

Універсалізм як орієнтація діячів культури Ренесансу. Ренесансний індивідуалізм та особистість.

Антропоцентризм та секуляризація культури. Розвиток світської архітектури, живопису, літератури, музики. Народна культура.

Проторенесанс та раннє Відродження. Творчість Данте, Боккаччо, Петрарки. Теорія перспективи та живопис. Творчість Брунеллескі, Мазаччо, Альберті. Платонівська академія та її діячі.

Ідеологи та діячі Високого Відродження. Філософські погляди М.Кузанського, Л.Валли, П.Помпонацці як втілення гуманістичного світогляду епохи Відродження. Творчість Сандро Боттічеллі, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело.

Пізнє Відродження. Криза ренесансної культури. Прояви імморалізму в життєвій практиці доби. Маньєризм. Макіавеллізм. Утопізм: Т.Мор, Т.Кампанелла. Висвітлення трагедії стихійного індивідуалізму в літературі (В.Шекспір, Ф.Рабле, Сервантес).

Сучасні концепції Відродження. Дискусія про унікальний чи локальний характер Ренесансу, про східний Ренесанс. Перехідний характер доби Відродження та її значення для подальшого розвитку світової культури.

Національні особливості ренесансної культури.

Північне Відродження. Реформація та формування культури Нового часу.

Єретичні рухи та селянські війни в Європі. Реформація як релігійна реакція на гуманістичне вільнодумство та ідеологічна культурна реформа. М.Лютер, Ж.Кальвін, Еразм Роттердамський. Несумісність гуманізму та Реформації. Спадковість гуманістичних традицій у творчості митців Північного Відродження. Мистецтво бароко та академізм. Караваджо, П.Рубенс, Д.Веласкес, Рембрандт та інші.

Протестантська мораль та становлення особистості нового типу. Праця як моральний обов’язок, а прибуток як мета життя. Контрреформація та становлення абсолютних монархій Франції та Іспанії. Революція у Нідерландах. Великі географічні відкриття та колонізація Нового Світу.

Розповсюдження книгодрукування. Наукова революція. М.Коперник, Й.Кеплер, Г.Галілей, У.Гарвей.

Особливості ренесансно-гуманістичних зрушень у Росії. Духовні центри. Творчість Андрія Рубльова, Максима Грека та художників їхнього кола.

Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку української культури XIV – першої половини XVII ст. Політична роз’єднаність українських земель. Статус та роль православної церкви у становленні самосвідомості українського народу, боротьбі за національне самоствердження. Наслідки Люблінської та Брестської уній для розвитку української культури. Українська культура XIV – першої половини XVII ст.: збереження самобутності й православних традицій на противагу полонізації та покатоличенню, релігійній та культурній дискримінації. Культурні зв’язки з Афоном, Західною Європою та Московською державою. Роль чернецтва та монастирів у розвитку освіти і наукових знань. Посилення духовно-культурного значення міст. Діяльність братств в Україні. Братські школи. Острозький культурно-освітній осередок та його значення для розвитку духовної культури України. Початок книгодрукування.

Ідеї Ренесансу та Реформації на терені української культури. Суспільно-політичний рух і селянські повстання як відбиток загальноєвропейської Реформації. Суспільно-політична та філософська полеміка в Україні кінця XVI – першої половини XVII ст. як втілення гуманістично-ренесансного світогляду.

Письменники-полемісти та їхній творчий доробок у культурі українського народу: поєднання гуманістичних та народних традицій через звернення до ренесансної європейської та давньоруської культур. Гуманістична поезія в Україні. Думи як унікальний самобутній музично-поетичний жанр. Побут та звичаї українського народу. Свята, розваги, вірування. Утворення козацтва.

Значення української культури XVI – першої половини XVII ст. для подальшого формування самосвідомості українського народу.

Тема 10. Культура Нового часу та Просвітництва в Європі.







Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.