Тема 15. Етика як наука, її предмет і завдання

Історія походження термінів „етика” і „мораль”. “Етос” як вихідна структура Аристотелевого аналізу суспільної взаємодії. Мораль як імперативно-оцінний спосіб відношення до дійсності. Моральність як сукупність усвідомлених принципів, норм поведінки і цінностей, що вкорінені у свідомості людини.

Етика як філософська наука. Відношення „людина-світ” в оцінному полі „добро-зло” як предмет етики. Розбіжність у розумінні суспільствознавства та гуманітарного знання. Етика як гуманітарна наука.

Структура етичного знання: описовий, нормативний і теоретичний рівні.

Завдання етики як науки: теоретичний та емпіричний аспекти. Історія етики як вимір обґрунтованості моральних норм і цінностей.

Етика у системі сучасного виховання та освіти.

Етика як засіб інтеріоризації та соціалізації особистості.

Тема 16. Мораль як соціокультурний феномен

Походження моралі. Перехід до моральної регуляції як чинник культурогенезу. Духовно-практичний характер опанування людиною дійсності. Типи моральних відносин та регуляції в історико-культурному контексті. Традиційна норма, табу, релігійна заповідь як перші форми моральної регуляції. Функції моралі. Мораль і моральність – загальносуспільне та індивідуально-суб’єктивне. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Проблема прогресу моралі та моральності. Місце моральної свідомості в системі моралі. Поняття моральної норми. Поняття моральної цінності. Моральні мотиви й ціннісні орієнтації. Ідея добра як провідна ідея моральної свідомості.

Тема 17. Визначні етичні вчення в історії людства

Генезис і оформлення філософсько-етичного світогляду Стародавнього світу: Стародавні Індія та Китай; Антична Греція. Етична доктрина конфуціанства. Релігійно-етичне вчення буддизму. Етичні проблеми у філософії Сократа, Платона, Аристотеля. Евдемонізм етики Епікура. Етика стоїцизму. Християнська етика доби Середньовіччя. Гуманізм та проблема імморалізму доби Відродження. Етика Б.Спінози. Основні засади протестантської етики та її значення. Просвітительська етика: Гельвецій, Гольбах, Руссо. Філософсько-етичне вчення Г.С. Сковороди. Етика І. Канта: категоричний імператив і проблема свободи. Вчення Г.-В.-Ф. Гегеля про моральність. Етика „туїзму” Л. Фейербаха.

Проблема класової моралі, мети й засобів її досягнення у соціально-етичній доктрині марксизму.

Філософсько-етичні засади культури модерну та постмодерну: ніцшеанство, психоаналіз, екзистенціалізм.

Специфіка етичних категорій як вищих моральних ідеалів і цінностей. Місце категорій етики у структурі моральної свідомості та діяльності.

Відмінність добра і блага. Поняття морального добра. Категорія добра як вісьова категорія моралі. Добро і зло. Поняття морального зла. Проблема морального зла та його походження. Субстанційність і несубстанційність зла в етичних доктринах. Гносеологічний вимір категорії зла. Осмислення буття людини як філософсько-етична проблема. Категорії сенсу життя та ставлення до смерті. Категорії і принципи відповідальності, справедливості, рівності. Принцип гуманізму. Моральний обов’язок. Категорія належного. Категоричний імператив у системі етики І. Канта та у структурі моральної свідомості. Категорія щастя в структурі моральної свідомості особистості. Суб’єктивність розуміння категорії щастя як виміру наповненості буття смислом. Категорії моральної самосвідомості: честь і гідність, совість і сором. Совість, сором і каяття як чинники моральної самосвідомості людини.

Моральні свідомість, самосвідомість, цінності та переконання як підстава та чинники діяльності людини.

Вчинок як першоелемент моральної діяльності. Категорія свободи. Поняття моральної свободи. Проблема свободи волі в історії філософсько-етичної думки. Специфіка свободи дії і свободи вибору як самовизначення суб’єкта та його здатності до відкритості буттю.

Поняття морального вчинку. Виключність морального вчинку у повсякденному житті. Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності в житті людини та соціокультурній реальності: ідеологічно-ціннісні підстави аналізу. Мотив і результат дії як моральна проблема. Людина як вища соціальна цінність.

Тема 19. Актуальні проблеми сучасної етики

Комунікативний поворот у сучасній філософсько-етичній теорії. Етика спілкування як вимір соціальності. Людський сенс спілкування. Суб’єкт-суб’єктна взаємодія як царина людської моральності. Співвідношення понять спілкування, комунікація, діалог. Діалогічні, монологічні та поліфонічні підстави спілкування. Моральні почуття у системі моральної свідомості та діяльності: повага, співчуття, любов. Милосердя та співчуття як форми морального регулювання людського спілкування.

Напрями комунікативної практичної філософії як сучасна етична доктрина. Етноетика як галузь сучасної етики та етична теорія в царині міжетнічних і міжнаціональних відносин. Етичні проблеми етнічно-культурної взаємодії. Принцип плюралізму і його місце серед моральних цінностей і стосунків сучасного суспільства.

Етика науки як галузь сучасної етики. Переусвідомлення ціннісного виміру принципу антропоцентризму сучасною етикою. Етичні проблеми формування екологічної свідомості.

Етичні проблеми медицини. Евтаназія як етична проблема.

Місце моральних цінностей у свідомості культури постмодерну.

Етика і етикет як регулятиви і засоби культури спілкування. Ввічливість як форма ціннісного ставлення до людини.

Професійні деонтології як актуалізація етичного виміру фахової діяльності людини у сучасному світі. Морально-етичні аспекти економічної та підприємницької діяльності.

Предмет естетики: проблема термінології в історичному контексті. поняття „естетика”. А.Г. Баумгартен – перший теоретик естетики. Становлення проблематики науки в межах німецької класичної філософії. Естетика як філософія мистецтва. Поняття естетичного явища та естетичної діяльності. Специфіка естетичної діяльності та естетичної свідомості. Естетична діяльність і мистецтво. Природа художнього образу. Естетичні почуття та ідеали. Поняття естетичного смаку. Художня творчість і естетичні теорії. Співвідношення естетичних поглядів та художньої практики конкретної культурно-історичної епохи. Основні категорії естетики: „гармонії” і „міра”; „прекрасне” і „потворне”; „піднесене”, „героїчне”, „низьке”; „трагічне” і „комічне”. Категорія „естетичне” як характеристика специфіки практично-духовного освоєння світу людиною. Внесок вітчизняних філософів у розробку категорії „естетичне”. Смак як основа естетичної культури особистості. Формування смаку як умова розвитку естетичної культури фахової діяльності.

Естетика як метатеорія мистецтва. Методологічні засади аналізу мистецтва. Співвідношення змісту і форми в мистецтві. Національно-етнічне і загальнолюдське в мистецтві.

Історична типологія мистецтва. Світоглядно-теоретичні підстави художньої творчості і європейський культурно-історичний контекст.

Мистецтво греко-римської античності як втілення естетичних ідеалів

Естетика та мистецтво Середньовіччя. Відмінність естетичного сприйняття християнської образної системи латинським Заходом та Візантією. Вплив естетичних ідей Псевдо-Діонісія Ареопагіта на естетику Середньовіччя.

Естетичний смак, головні засади і здобутки мистецтва доби Відродження.

Художня дійсність європейського мистецтва Нового часу. Естетика барокового мистецтва. Художньо-образна система класицизму. Теоретики класицистської естетики.

Німецька класична естетика кінця ХVІІІ – поч. ХІХ ст. Романтизм як естетична система, зв`язок класичної німецької філософії та ідеології романтизму.

Реалізм як універсальна художньо-естетична система. Метод реалізму в літературі та мистецтві як ствердження історичного мислення та історичного погляду на особистість. Теоретики естетики реалізму.

Позитивізм як теоретична основа естетики натуралізму.

Естетика символізму. Національні особливості символізму в європейському мистецтві останньої третини XΙX – початку XX ст.

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: