Тема. Захворювання дихальної системи

Мета роботи: отримати уявлення про захворювання дихальної системи, про основні ознаки захворювань органів дихання; навчитися надавати невідкладну допомогу при гострій дихальній недостатності, при легеневій кровотечі, при приступі ядухи або задишці.

Дихання – це основний життєвий процес, що забезпечує безперервне надходження до організму кисню і виділення вуглекислого газу та водяної пари. Легенева вентиляція відбувається завдяки регулярним ритмічним рухам грудної клітки – вдиху і видиху. Треба знати причини розладів частоти, ритму і глибини дихання і вміти їх ліквідувати. Головний орган дихальної системи – легені. Легені являють собою парний орган. Права легеня складається з трьох частин, ліва – із двох. На внутрішній поверхні легень розташовані ворота легень, через які проходять бронхи, нерви, легеневі артерії, легеневі нерви і лімфатичні судини. Значення дихання полягає в обміні газів між організмом і навколишнім середовищем. Крім газообміну, дихання є важливим фактором теплорегуляції.

1. На муляжах та таблицях студенти вивчають форму, місцезнаходження, межі легень; етіологію, патогенез, симптоми бронхіту, пневмонії, бронхіальної астми і туберкульозу та надання невідкладної допомоги при гострих захворюваннях органів дихання.

2. Результати набутих знань занести до протоколу у вигляді схематично зображених легень (на схемі відмітити місце розташування бронхопневмонії, крупозної пневмонії) та заповнити таблиці:

1. Фізіологія дихання, газообмін. Зовнішнє, внутрішнє та клітинне дихання.

2. Розкрити поняття “гострі захворювання органів дихання”. Ознаки цих захворювань.

3. Перша допомога при приступі ядухи або задишці.

У хворого В. кровохаркання і легенева кровотеча. Ваш діагноз?

Мета роботи: отримати чітке уявлення про деформації опорно-рухового апарату; вивчити причини виникнення деформацій та профілактичні заходи деформацій опорно-рухового апарату.

На сьогодні час зустрічається багато людей з деформаціями опорно-рухового апарату. Опорно-рухова система складається з м’язів та кісток. М’язи виконують рухову функцію, а кістки – функцію опори. Майбутньому фахівцеві треба знати причини різних порушень формування скелета, бо вони, у свою чергу, призводять до патології внутрішніх органів. Так, унаслідок кіфозу нерідко у дитини розладнується діяльність органів дихання. Деформація грудини може негативно впливати на роботу серця.

На муляжах студенти вивчають характерні вигини хребта (фізіологічні). Шийний і поперековий вигини спрямовані вперед (лордоз), грудний і крижовий – назад (кіфоз). Студенти вивчають причини сильних вигинів грудного відділу (сутулість, горб) або поперекового (“внутрішні горби”), а також більш-менш виражені вигини вбік (сколіоз).

Вивчають профілактичні заходи порушень постави та профілактику остеохондрозу. У протоколі схематично зобразити механізми розвитку порушень постави та записати вправи, які застосовуються для профілактики порушень постави.

1. Значення кістково-м’язової системи для життєдіяльності організму людини.

3. Значення фізичних вправ для нормального формування скелету і м’язів.

1. Для якого захворювання характерні симптоми:

4) посилення поперекового лордозу в поперековому відділі хребта;

Тема. Захворювання органів травної системи

Мета роботи: отримати уявлення про захворювання травної системи; вивчити будову і топографію органів черевної порожнини, основні ознаки захворювань травного каналу, шлунка, печінки та жовчного міхура.

Нестача часу призводить до того, що людина не може нормально харчуватись. Безладне харчування протягом доби, особливо з одномоментним перевантаженням шлунка у післяобідні та вечірні години, знижує засвоюваність їжі, веде до захворювань травного каналу (жовчнокам’яної хвороби, панкреатиту, виразкової хвороби). Майбутній фахівець повинен уміти діагностувати захворювання органів травної системи, щоб успішно їх лікувати і надавати невідкладну допомогу при гострих захворюваннях. Органами травлення є: травний канал, де проходять харчові маси (порожнина рота, глотка, стравохід, шлунок, кишки), і травні залози (слинні, підшлункова, печінка тощо). У порожнині рота відбувається початковий етап травлення. Травлення в порожнині рота – складний процес, що оцінює смакові якості їжі, ступінь її придатності для організму, подрібнення шляхом жування, просочування слиною. Під впливом ферментів слини – птіаліну і мальтази – відбувається розщеплення крохмалю до моносахаридів. Далі харчова грудочка переходить до стравоходу. Стравохід – орган у вигляді трубки 23 – 25 см завдовжки, через яку їжа потрапляє до шлунка. Шлунок – об’ємне розширення травного каналу місткістю1,5 – 2 л, у якому відбувається подальше перероблення їжі. Під дією шлункового соку в шлунку відбувається дальше перетравлювання їжі. Головні ферменти шлунка – пепсини. Усі ферменти шлункового соку діють тільки у кислому середовищі. Перехід вмісту шлунка в кишки відбувається періодично, невеликими порціями, оскільки між шлунком і дванадцятипалою кишкою є сфінктер, що розмикається і замикається поперемінно. Кишки починаються від шлунка і закінчуються відхідником.

1. На муляжах та стендах студенти вивчають будову та топографію органів травної системи. Розглядають загальне положення органів черевної порожнини. Вивчають основні ознаки захворювань травного каналу (біль у животі, відрижка, печія, гикавка, блювання, гостра шлункова і кишкова кровотеча, метеоризм, закреп, пронос). Вивчають захворювання шлунка, печінки та жовчного міхура. У протоколі заповняють таблицю:

2. Навчаються надавати першу допомогу при отруєннях.

Показання. Отруєння лугами, кислотами, лікарськими препаратами, грибами, солями важких металів, деякі захворювання шлунка (виразкова хвороба, гастрит, стеноз воротаря), вживання недоброякісної їжі.

Протипоказання. Органічні звуження стравоходу, гострі шлункові кровотечі, важкі хімічні опіки слизової оболонки глотки, стравоходу та шлунка кислотами і лугами, інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу.

1. Хворого саджають на стілець, голову трохи нахиляють уперед.

2. Праворуч від хворого ставлять посудину з промивною рідиною (відро, каструлю), між ногами – таз (відро).

3. На хворого надягають клейончастий фартух.

4. У праву руку беруть зонд за кінець, який вводять. Хворий відкриває рота, кладуть зонд на корінь язика і просять хворого зробити декілька ковтальних рухів при глибокому диханні через ніс.

5. Далі лійку з’єднують з вільним кінцем зонда. Опускають її, злегка нахиливши, нижче рівня шлунка, при цьому вона наповнюється промивною рідиною. Рідина поступово переходить до шлунка.

6. Процедуру повторюють до появи чистої промивної рідини. Звичайно для промивання шлунка використовують 8 – 10 л води.

1. Охарактеризуйте анатомічні основи будови травної системи.

4. Перша допомога при перфоративній виразки шлунка або 12-ти палої кишки.

5. Назвіть захворювання, що належать до групи “гострий живіт”.

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: