ШКАЛА ОЦІНОК ЯКОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







ШКАЛА ОЦІНОК ЯКОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ





 

 

Фактори, що враховуються Оцінки
іідмінн< добре задові­льно незадо­вільно іужс по гано
1. Для доповідачів
1.1. Дотримання регламенту          
1.2. Розкриття змісту питання          
1.3. Залучення практичного ма­теріалу, прикладів, цитат, гра­фічних ілюстрацій          
1.4. Змістовність, логіка ви­кладання, стиль мовлення          

Закінчення табл. 8

 

 

Фактори, що враховуються Оцінки
1ІДМІНІК добре задові­льно незадо­вільно іуже по гано
1.5. Вміння зацікавити ауди­торію          
2. Для ведучого
2.1. Розробка і дотримання ре­гламенту занять          
2.2. Знання питання, вміння виправити, доповнити          
2.3. Вміння організувати об­говорення          
2.4. Психологічний такт, стиль мовлення          

Особлива увага арбітра повинна бути приділена розкриттю змісту питання. Якщо доповідач питання розкрив не повністю або допустив помилки (пропущені основні моменти), то арбітр повинен звернути на це увагу аудиторії і зробити відповідні по­правки і доповнення.

Функції арбітра по ведучому. Арбітр по ведучому оці­нює його виступ за згаданою шкалою. При цьому ведучий САФ оцінюється за двома критеріями: 1) за підготовку і організацію семінарського заняття; 2) за проведення заняття. Особлива увага арбітра повинна бути зосереджена на вмінні ведучого організува­ти обговорення всіх питань, для того щоб план семінарського за­няття був виконаний повністю.

У процесі проведення семінарського заняття оцінка дій його учасників дається самими студентами, а в кінці заняття (при під­веденні підсумків) — викладачем.



Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими сту­дентами з метою підвищення рівня їх підготовки і розкриття інди­відуальних творчих здібностей. Індивідуальні заняття організову­ються за графіком індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з певної ди­сципліни, а в окремих випадках — повний обсяг навчальних за­нять для конкретного освітнього чи кваліфікаційного рівня.

Консультація — форма навчального заняття, при якій студент одержує відповіді або пояснення від викладача на конкретні пи­тання певних теоретичних положень та аспектів їх практичного


застосування. Консультація може бути індивідуальною або про­водитися для групи студентів. Обсяг часу, відведений викладаче­ві для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визна­чається навчальним планом. Як правило, це 2 академічні години.

4.3. Методика оцінювання знань,

умінь і навичок (приймання іспитів і заліків)

У навчальному процесі використовують такі види контролю: вхідний, поточний, проміжний, підсумковий і відстрочений.

Вхідний контроль ставить за мету виявити базовий рівень під­готовки студентів за дисциплінами, що є основою курсу, який вивчається; розподілити студентів за рівнем підготовки для ди­ференціації і індивідуалізації навчальної діяльності. Основні фо­рми вхідного контролю: тестування, співбесіда, опитування.

Поточний контроль здійснюється з метою перевірки рівня знань студентів на етапі первинного засвоєння навчального мате­ріалу; створення надійної системи управління навчально-творчою діяльністю з опанування змістом дисципліни. Основні форми контролю: дидактичні і ділові ігри, семінарські заняття в активній формі, тренінги, тестування, складання і розв'язання тематичних кросвордів, участь у вікторинах, наукових гуртках, конференціях тощо.

Проміжний контроль оцінює знання, уміння і навички студе­нтів за результатами вивчення окремих навчальних модулів (роз­ділів) або тем навчальної дисципліни. Формами проміжного кон­тролю знань є: атестація, модульний контроль (модульна контрольна робота), рубіжний контроль та ін.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання ре­зультатів навчання студентів на визначеному освітньому (квалі­фікаційному) рівні на окремих його завершених етапах. Основ­ними формами контролю є іспит і залік. Якщо у вищому навчальному закладі використовується модульно-рейтингова технологія навчання, та оцінки підсумкового контролю можуть визначатися рейтингом студентів виключно за підсумками скла­дання навчальних модулів дисципліни (іспит або залік відсутній).

Слід зазначити, що всесвітньо відомі педагоги (К. Ушинський, П. Каптєрєв, М. Пирогов) піддавали критиці «Екзаменаційний на­прям» як офіційний звіт про знання. Вони вважали його контролем «миттєвих знань». Іспит, за 'їх глибоким переконанням,— це «... значна частина часу, що відбирається від навчального процесу. Під-


готовка до іспитів, як правило, поспішна і безсистемна. Іспити ви­кликають штучне збудження в учнів сил, напруження, що шкодить здоров'ю. Відповіді на іспитах бувають випадковими і не можуть бути надійним показником зусиль учителя і учня впродовж року».

Відстрочений контроль застосовують з метою перевірки оста­точних знань студентів (через певний час після іспиту або залі­ку), а також для визначення ефективності використання дидакти­чних засобів і напрямів удосконалення навчального процесу. Основні форми контролю: олімпіади, комплексне тестування, опитування.

Організація складання іспитів і заліків

Підсумковий (семестровий) контроль з навчальної дисципліни проводиться в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий іспит — це форма підсумкового контролю за­своєння студентом теоретичного і практичного матеріалу з на­вчальної дисципліни за семестр.

Семестровий залік— це форма підсумкового контролю за­своєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів його навчально-творчої діяльності за програмою кур­су протягом навчального семестру (оцінки на практичних, семі­нарських заняттях, результати виконання самостійної та індиві­дуальної роботи).

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної дисципліни (семестрового іспиту, заліку), якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на се­местр з цієї дисципліни. Іспити складають студенти в період ек­заменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни здачі заліків і іспитів. При використанні модульного ко­нтролю іспити можуть не проводитися.

Іспити проводяться відповідно до розкладу, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до по­чатку сесії. Порядок і методика проведення заліків та іспитів ви­значаються вищим навчальним закладом.

Залежно від успішності студента протягом семестру виклада­чем може бути передбачити можливість «автоматичного» скла­дання іспиту або заліку. При цьому умови обмовляються викла­дачем на першому занятті з даного предмета.

Питання до іспиту складаються в кількості не менше, ніж 50— 70 на групу. Залежно від змісту і значущості навчальної дисцип­ліни у фаховій підготовці спеціаліста іспит може включати тео-


ретичні питання, практичні ситуації і задачі. При підготовці до іспиту викладач складає екзаменаційні білети (ЗО на групу). Ек­заменаційні білети затверджує завідувач кафедрою. Зміст питань в екзаменаційному білеті повинен відбивати три рівні сформова-ності знань: репродуктивний, дійовий, творчий.

Викладачеві необхідно в ході проведення іспиту намагатися не допускати списування, взаємних консультацій студентів. Прийма­ючи іспит в усній формі, педагог повинен дотримуватися таких педагогічних прийомів і принципів: добровільний початок іспиту (черговість складання іспиту визначається за бажанням студентів); доброзичливе відношення до студентів; не переривати відповідь студента; кількість додаткових питань повинна визначатися їх до­цільністю; додаткові питання не повинні бути провокаційними.

Результати складання іспитів і диференційованих заліків оці­нюються за 4-бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовіль­но», «незадовільно»), а заліків — за двобальною («зараховано», «не зараховано»). Із впровадженням Болонських освітніх станда­ртів вищий навчальний заклад використовує 100-бальну та літер­ну шкалу за системою «ECTS», які адаптовані до національної 4-бальної шкали (табл. 9). Оцінки вносяться викладачем в екзаме­наційну відомість і залікову книжку. У випадку неявки студента на іспит або залік в екзаменаційній відомості (графа оцінок) за­писується— «не з'явився». Якщо студент пропустив багато за­нять, викладач повідомляє про це деканату, який у відомості ро­бить запис: «Не допущений».

Таблиця 9

УНІФІКОВАНА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ ЗА СИСТЕМОЮ CCTS ТА НАЦІОНАЛЬНОЮ 4-БАЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

 

 

Оцінка за ECTS Національне 4-бальне оцінювання
літерна 100-бальна
А 90—100 «Відмінно» (5) — відмінне виконання лише з незначною кількістю несуттєвих помилок
В 85—89 «Дуже добре» (4+) вище від середнього рівня, але з кількома по­милками
С 75—84 «Добре» (4) — в цілому правильна робота з певною кількістю по­мітних помилок
д 70—74 «Задовільно» (3) — непогано, але зі значною кількістю грубих по­милок
Е 60—69 «Достатньо» (3-) — виконання задовольняє мінімальні критерії
FX 35—59 «Незадовільно» (2) — потрібно доопрацювати матеріал перед тим, як отримати залік
F 0—34 «Незадовільно» (2-) — необхідно переробити (серйозна подальша робота)

Загальні критерії оцінювання знань студентів на іспиті:

«Відмінно» — основні питання розкриті на високому теоре­тичному і практичному рівнях, студент без ускладнень орієнту­ється в матеріалі, повністю відповідає на додаткові запитання. Якість відповідей свідчить про вільне володіння матеріалом лек­ційних і практичних занять, а також про ознайомлення з додатко­вим матеріалом з навчальної дисципліни.

«Добре» — розкриті основні питання, а на додаткові сту­дент повністю не відповідає. Якість відповідей виявляє вільне володіння лекційним і практичним матеріалом. Ознайомлення з додатковими джерелами не систематизовано.

«Задовільно» — студент володіє тільки загальним понятійним апаратом, він в цілому орієнтується в досліджуваному предметі, але при розкритті основних питань допускає суттєві помилки.

«Незадовільно» — студент робить принципові помилки у відповідях, утрудняється дати обгрунтовані відповіді на всі основ­ні питання викладача, не володіє основним понятійним апаратом.

Повторна здача іспитів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий — комісії, що створюється деканом факультету. Студенти, що одержали під час сесії незадовільні оцінки і не склали іспит повторно комісії, при­значеній деканом, відраховуються з вищого навчального закладу. У табл. 10 наведено карту кількісного оцінювання організації про­ведення іспитів і заліків у вищому навчальному закладі за 5-бальною шкалою.

Таблиця 10









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.