Дослід 1. Якісна реакція на ацетон та ацетоацетатну кислоту (проба Ланге).

Принцип методу. Ацетон та ацетоацетатна кислота з натрію нітропрусидом у лужному середовищі утворюють продукти реакції, забарвлені у червоний колір:

Під дією концентрованої ацетатної кислоти утворюється продукт вишнево-червоного кольору:

Ацетоацетатна кислота (в енольній формі) здатна також утворювати з ферумом хлориду (III) комплексну сполуку вишнево-червоного кольору.

Матеріальне забезпечення: сеча хворого на цукровий діабет та сеча здорової людини, 10 % розчин натрію нітропрусиду (свіжоприготований), крижана ацетатна кислота, 10 % розчин NaOH, 50 % розчин амонію сульфату, концентрований розчин аміаку, 10 % розчин феруму хлориду (ІІІ), піпетки, пробірки, лійка, фільтрувальний папір.

Хід роботи. 1. Реакція з натрію нітропрусидом (проба Ланге). В4 пробірки наливають по 0,5 мл досліджуваної сечі, додають по 0,5 мл розчину натрію гідроксиду і 5-7 крапель натрію нітропрусиду. Спостерігають за появою червоного забарвлення, що приймає вишневий відтінок після додавання декількох крапель концентрованої ацетатної кислоти.

Реакція з феруму хлоридом (III) (проба Герхарда).

В 4 пробірки наливають по 2,0 мл досліджуваної сечі і додають по краплям 10 % розчин феруму хлориду (III) до припинення утворення осаду фосфатів. Осад відфільтровують, до фільтрату додають ще декілька крапель FeCl₃ та спостерігають за появою вишневого забарвлення.

Дослід 2. Кількісне визначення кетонових тіл у сечі.

Матеріальне забезпечення: див. попередній дослід.

Хід роботи. Беруть 8 пробірок. У всі, крім першої, наливають по 1мл дистильованої води. У першу та другу пробірки додають по 1 мл сечі хворого на цукровий діабет. Таким чином, у першій пробірці сеча не розведена, а в другій розведена у двічі. Після перемішування з другої пробірки відбирають 1 мл суміші і переносять у третю пробірку, з третьої в четверту і т. д. З останньої пробірки 1 мл виливають для вирівнювання об’єму з іншими пробірками. Таким чином, сеча у пробірках буде розведеною у 2, 4, 8 (і т. д.) разів.

Потім у кожну пробірку додають по 8 крапель 50 % розчину амонію сульфату для збільшення густини розчинів по 8 крапель ацетатної кислоти (концентрованої) та натрію нітропрусиду. Вміст пробірок перемішують і у кожну з них обережно по стінках, починаючи з останньої пробірки, нашаровують по 1 мл концентрованого аміаку (реактив відбирати обережно лише за допомогою гумової груші, працюючи з ним під витяжною шафою). Спостерігаючи за пробірками, позначають ту з них, у якій при максимальному розведенні сечі впродовж 3-4 хв ще помітне фіолетове кільце на межі рідин. Звернути увагу, що для успішного проведення досліду аміак необхідно нашаровувати обережно, по стінках. Акцентувати увагу на термін утримання фіолетового кільця.

Після проведення розрахунків зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. У здорової людини в крові вміст кетонових тіл – 1,3-185 мкмоль/л (1,5-20 мг/л), з сечею виділяється 20-40 мг на добу. Це переважно ацетоацетатна і b-оксимасляна кислоти. Різке зростання концентрації кетонових тіл супроводжується порушенням кислотно-основного стану і розвитком метаболічного кетоацидозу, що є небезпечним, в першу чергу, для нормального функціонування клітин головного мозку.

Підвищення концентрації кетонових тіл у крові (кетонемія) і появу їх у сечі (кетонурія) спостерігають при цукровому діабеті, тиреотоксикозі, ураженні печінки, важких інтоксикаціях, голодуванні. Зниження концентрації кетонових тіл не має клінічного значення.

1. У чому полягає принцип методу визначення кетонових тіл (проба Ланге)?

A. У здатності ацетону утворювати фіолетове кільце з натрію нітропрусидом при нашаруванні аміаку

B. В утворенні забарвлених продуктів конденсації з оксиметилфурфуролом

C. У здатності утворювати дрібнодисперсну емульсію

D. В утворенні забарвленого триметинового комплексу при реакції з тіобарбітуровою кислотою

E. У здатності за присутності ацетатного ангідриду і суміші ацетатної і сульфатної кислот утворювати сполуку зеленого кольору

2. Вказати вміст кетонових тіл в крові у нормі:

3. Для підвищення результатів спортсмену рекомендували застосовувати препарат, який містить у собі карні тин. Який процес в найбільшому ступені активується карнітином?

4. На чому ґрунтується виявлення кетонових тіл за пробою Герхардта?

A. На здатності утворювати червоне забарвлення з оксиметилфурфуролом

B. На здатності утворювати із ферумом хлориду (Ш) сполуку червоного кольору

D. На утворенні феруму лактату жовто-зеленого кольору

E. На здатності утворювати червоне забарвлення з діазореактивом

5. У раціоні людини відсутні рослинні олії. До яких наслідків це може призвести?

6. У крові людини виявлено високу концентрацію вільних жирних кислот. Які причини цього явища?

7. У добовій сечі виявлено 120 мг кетонових тіл. Які причини і наслідки такого стану для організму?

1.Жири є необхідним енергетичним матеріалом для організму. Який основний шлях перетворення жирних кислот у мітохондріях клітини?

2. При цукровому діабеті та голодуванні в крові збільшується вміст ацетонових тіл, які використовуються як енергетичний матеріал. Назвіть речовину, з якої вони синтезуються?

3. Після тривалого голодування у крові людини спостерігається підвищення вмісту кетонових тіл. Це зумовлено:

А. Збільшенням окиснення жирних кислот в печінці

В. Мобілізацією ліпопротеїнів високої густини

Д. Зниженням рівня вільних жирних кислот у сироватці крові

Е. Зниженням мобілізації триацилгліцеролів в жировій тканині

4. У хворого на цукровий діабет у крові виявлено ацетон. Яким чином він утворюється в організмі?

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Патології, пов’язані з порушенням ліпідного обміну.

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С.194-209.

2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С.366-378.

3. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С.292-305.

4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Київ: Медицина, 2010. – С.87-106.

5. Клінічна біохімія. / За ред. проф. Склярова О.Я. – Львів, 2006. – С. 63-79.

6. Біохімічні показники в нормі і при патології. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Медицина, 2007. – С.102-111.

1. Скляров О.Я., Сергієнко О.О., Фартушок Н.В. та ін. Обмін вуглеводів. Біохімічні та клінічні аспекти. – Львів: Світ, 2004. – 111с.

2. Колосова Н.Г. Возрастные изменения окислительности белков и липидов в печени преждевременно стареющих крыс // Биомед. химия. – 2004. – Т. 50, № 1. – С. 73 – 78.

3. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – 469 с.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: