Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Особливості творення та відмінювання форм по батькові





У чоловічих іменах по батькові пишеться суфікс -ович, якщо ім'я відміню-ється за твердою чи мішаною групою або закінчується на р, і суфікс -ьович (-йо-вич), якщо ім'я відмінюється за м'якою групою: Петрович, Семенович, Карпович, Дорошович, Лазарович і Васильович, Олексійович, Сергійович.

У жіночих іменах по батькові перед суфіксом -н(а) завжди пишеться -ів

(-їв): Петрівна, Михайлівна, Василівна,Сергіївна.

Увага! Не можна за зразком чоловічих форм по батькові писати Оксана Васильовна (Миколайовна, Юрійовна та ін.).

Паралельні форми по батькові утворюються від імені Яків Якович, Яківна і рідше Яковлевич, Яковлівна.

Деякі особливості в утворенні форм по батькові мають чо­ловічі імена, що в називному відмінку закінчуються на -а, -я, яким властиві граматичні ознаки імен-ників жіночого роду. Від більшості з них форми по батькові утворюються за до-помогою суфіксів -ович, -івна: Йона Йонович, Йонівна; Микита Микито-вич, Микитівна; Мина Минович, Минівна; Сила Силович, Силівна та под. Де-які імена цього типу мають пара­лельні форми по батькові: Кузьма Кузьмич, Кузьмівна і Кузьмович, Кузьмівна; Лука Лукич, Луківна і Лукович, Луківна; Хома Хомович, Хомівна і Хомич, Хомівна.

Від імені Ілля форми по батькові — Ілліч, Іллівна, від Микола Миколайо-вич, Миколаївна і (рідше) Миколович, Миколівна.

Форми по батькові від офіційних подвійних імен на зразок Богдан-Юрій утворюються звичайно від першого імені (Олексій Богданович, Ірина Богданівна), але за бажанням рідних під час реєстрації новонароджених може бути зареєстро-вана форма по батькові й від другого імені (Олексій Юрійович, Ірина Юріївна). Зрідка трапляються давні записи, де форма по батькові складається з обох імен: Олексій Богдан-Юрійович, Ірина Богдан-Юріівна. У ньому випадку перше ім'я не відмінюється (книжка Олексія Богдан-Юрійовича, стаття Ірини Богдан-Юрїівни тощо).

Форми по батькові відмінюються за такими зразками:

При чоловічих іменах

Н. Іван Петрович (Васильович, Олексійович, Ілліч)

Р. Івана Петровича (Васильовича, Олексійовича, Ілліча)

Д. Іванові Петровичу (Васильовичу, Олексійовичу, Іллічу)

Зн. Івана Петровича (Васильовича, Олексійовича, Ілліча)

Ор. Іваном Петровичем (Васильовичем, Олексійовичем, Іллічем)

М. при Іванові Петровичу (Васильовичу, Олексійовичу, Іллічу)

Кл. Іване Петровичу (Васильовичу, Олексійовичу, Іллічу)

 

При жіночих іменах

Н. Ганна Петрівна (Василівна, Олексіївна, Іллівна)

Р. Ганни Петрівни (Василівни, Олексіївни, Іллівни)

Д. Ганні Петрівні (Василівні, Олексіївні, Іллівні)

Зн. Ганну Петрівну (Василівну, Олексіївну. Іллівну)

Ор. Ганною Петрівною (Василівною, Олексіївною, Іллівною)

М. при Ганні Петрівні (Василівні, Олексіївні, Іллівні)

Кл. Ганно Петрівно (Василівно, Олексіївно, Іллівно)

Увага! Не можна писати й говорити Ганни Петрівної ("Контрольна робота Ганни Петрівни Шевчук", а не: "Конт­рольна робота Ганни Петрівної Шевчук"), Ганні Петрівній ("Залишу доручення Ганні Петрівні", а не: "Залишу доручен­ня Ганні Петрівній").



Слід пам'ятати також, що форми по батькові при чоло­вічих іменах завжди мають в орудному відмінку закінчення -ем (а не -ом): "Зустрівся з Олександром Андрійовичем і з Сергієм Карповичем".

Примітка 1.

У звертаннях, що складаються з двох власних назв — імені та по батько-

ві, — обидва слова вживаються у кличному відмінку: Сергію Петровичу, Назаре Андрійовичу (не можна писати й говорити: Назаре Андрійович або Назар Андрійо-вичу і т. ін.).

Примітка 2.

Коли в тексті трапляються поряд загальна назва, прізвище, ім'я та по бать-

кові чоловічого роду, слід уникати одноманітних відмінкових закінчень і вживати паралельно закінчення -ові, -еві (-єві) та -у, -ю: директорові Тарасу Самійловичу Бондаренкові; учителеві Семену Яковичу Півторакові та под.

 

ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ ТА ПРИКМЕТНИКІВ

СКЛАДНІ ІМЕННИКИ

 

Правила Приклади
1. Разом пишуться складні іменники, утворені: а) за допомогою сполучних о, е, є по- єднанням двох і більшої кількості основ дієслова або прикметника з іменником, а також двох або трьох іменників;   б) без сполучних голосних поєднан- ням дієслова у формі наказового способу або кількісного числівника з іменником; в) як складноскорочені слова; г) з першими частинами пів-, напів-, полу-;   ґ) з першими частинами авіа-, авто-, агро-, біо-, вело-, водо-, газо-, ге- ліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, кіно-, космо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мік- ро-, мілі-, моно-, мото-, нео-, па- лео-, псевдо-, радіо-, рентгено-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, тер- мо-, турбо-, фоно-, фото-й под.     лісосмуга, льодостав, панелевіз, жит-тєпис, чорнозем, новобудова, овоче-сховище, але: людино-день, тонно-кілометр (одиниці виміру); світлово-долікарня, кінофотогурток, телера-діоцентр зайдиголова, пройдисвіт, перекотиполе, двохсотріччя, семитонка, п’ятиденка Держпром, нарсуд, універсам півмісяця, півапельсина, пів’ящика, але: пів-України, пів-Харкова (дефіс передвласними назвами); напівсон, полудень авіамотор, автогенератор, біоритм, водопостачання, газопровід, геопо-літика, гідростанція, екстраклас, елек-тролічильник, зоомагазин, ізостудія, космодром, лженаука, макроекономіка, метафізика, метеозведення, монокрис-тал, мотобол, неологізм, палеоліт, псевдокультура, рентгеноскопія, сте-реопрогравач, суперзірка, термоуста-новка. фонограма
2. Через дефіс пишуться складні імен- ники: а) утворені без сполучних голосних з двох іменників, які означають близькі або протилежні за змістом поняття; особливість предмета і сам предмет; державні посади, військові, наукові звання; власні імена і географічні назви; назви сторін світу і рослин; одиниці ви- міру; б) з першими частинами віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-;   в) якщо після першої частини склад- ного слова йде слово з такою ж другою частиною; г) складні слова, першою частиною яких є цифра.     щастя-доля, дочки-матері, ліжко-ди-ван, виставка-продаж, бал-маскарад, експорт-імпорт; вакуум-апарат, яхт-клуб; прем’єр-мі-ністр, генерал-майор, член-кореспон-дент; Квітка-Основ’яненко, Пуща-Водиця; зюйд-вест, іван-чай, буркун-зілля; вольт-секунда віце-адмірал, екс-прем’єр, лейб-гвардія, максі-спідниця, міні-сукня, обер-май-стер тепло- і газопостачання, теле- і радіопередачі, авто- і велотрек 95-річчя, 100-ліття

 

СКЛАДНІ ПРИКМЕТНИКИ

 

Правила Приклади
1. Пишуться разом: а) утворені від складних іменників, що пишуться разом: б) утворені від іменника з прикмет- ником: в) утворені від іменників з другою дієслівною частиною: г) утворені від сполучення прислів- ника з прикметником чи дієприк- метником: ґ) утворені з кількох прикметників- неоднорідних означень, що вва- жаються термінами: д) утворені від числівника та прик- метника: самохідний, лісостеповий
кароокий, народнопоетичний
паровозобудівний, електрозварюваль-ний
високоавторитетний, зовнішньоторго-вий
новогрецька мова, складнопідрядне ре-чення
дев’яностолітній, чотирьохелементний
2. Пишуться через дефіс: а) утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: віце-президентський, унтер-офіцерсь-кий
б) між частинами яких можна вста- вити сполучник і, але: російсько-український, культурно-тех-нічний
в) компоненти яких означають різні кольори або відтінок того самого кольору, якість з додатковим від- тінком: гірко-солоний, темно-синій, але: жовтогарячий (означає один колір)
г) утворені з двох слів, що мають протилежне значення: плоско-опуклий, опукло-ввігнутий
ґ) які повторюються: ясний-ясненький, синій-синій
д) географічні назви, у складі яких є слова західно-, східно-, північно-, південно-: Південно-Західна залізниця, але: західноукраїнські землі, південноукра-їнські степи
е) перша основа яких має суфікси -ико- (-іко), -ово-: політико-економічний, хіміко-біологіч-ний
є) перша частина: військово-, воєн- но-: воєнно-стратегічний, військово-спортив-ний, але: військовополонений, військовозобов’язаний

 

ПРАВОПИС ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ

ІІ ВІДМІНИ У РОДОВОМУ ВІДМІНКУ

 

Більшість іменників сучасної української літературної мови є словами змін-ними. Відмінювані іменники утворюють кілька типів словозміни, що визначають-ся на основі граматичного роду, морфологічного оформлення іменника. Такими типами є: відмінювання іменників першої, другої, третьої і четвертої відмін, від-мінювання множинних іменників, іменників прикмет­никової форми, незмінних (невідмінюваних) іменників, у тому числі невідмінюваних абревіатур.

До другої відміни належать:

а) іменники чоловічого роду з кінцевим приголосним основи та з закінченням

- о в називному відмінку (переважно назви осіб): завод, край, майстер, това-

риш; батько, Дніпро, Петро;

б) іменники середнього роду із закінченнями о, – - е, - я (крім іменників із су-

фіксами – ат - (- ят -), - ен при відмінюванні, а також іменники із суфіксами

- ище, - исько, утворених від іменників усіх родів: дядько, море; життя, знання; вітрище, дівчисько, свенрушисько.

Таблиця відмінкових закінчень іменників II відміни

 

Від- мін- ки Однина Тверда Мішана М’яка група група група з осно- з осно- вою не вою на на й й Множина Тверда Мішана М’яка група група група з осно- з осно- вою не вою на на й й
Н. Ø, - о Ø Ø Ø -и,-і,-а - і - і - ї
Р. - а, - у - а, - у -я, - ю -я, - ю Ø, - ів - ів - ей, - їв - ів
Д. - ові, -у -еві, - у - еві, -ю -єві, - - ам - ам - ям - ям
З. Як у Н. або Р. відмінку Як у Н. або Р. відмінку
О. - ом, - ем - ем - єм - им - ами, - ами - ями, - ями - ьми - ьми
М. -і/-ові/, -і/-еві/, -і/-еві/, -ї/-єві/, - у - у - ю - ю - ах - ах - ях - ях
Кл. -е, - у - е, - у - ю - ю Як у Н. відмінку

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.