|
Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини
Залежно від їх значення
| - а - тверда та мішана групи
- я - м’яка група
| - у - тверда та мішана групи
- ю - м’яка група
| | 1. Назва осіб, власні імена та прізвища: промовця, студента,
тесляра, учителя; Лазаря, Дуня,
Шевченка;
персоніфіковані предмети та явища: Ліса, Вітра, Мороза,
Тумана, Града.
| 1. Іменники на позначення речовини,
маси, матеріалу: азоту, борщу,
асфальту, водню, гасу, квасу,
льоду, меду, сиру, спирту, кисню
( але хліба).
| | 2. Назва сузір’їв та ін. небесних тіл:
Водолія, Стрільця, Рака, боліда,
Астероїда, метеорита.
| 2. Назви, що означають збірні по-
няття: ансамблю, гаю, атласу,
батальйону, вишняку, загалу,
інвентарю, капіталу, каравану,
каталогу, кодексу, колективу,
комплексу, лісу, оркестру, парку,
реманенту, тексту, рою, саду, сушняку, товару, тому, тріумвірату, хору (але: кросворда,
табуна, щоденника, циркуляра).
| | 3. Назви тварин і дерев: бобра, вовка, коня, мікроба, пса; горіха, евкаліпта.
| 3. Назви рослин, кущів, плодових
дерев: барвінку, бузку, буркуну,
гороху (але: вівса), молочаю,
очерету, чагарнику ( але: чагаря),
щавлю, ячменю; ренету, каль-
вілю, ренклоду, макінтошу.
| | 4. Назви чітких предметів, речей:
замка, малюнка, олівця, піджака,
плаща, стільця ( але: трону, при-
ладу).
| 4. Назви будівель, споруд, при-
міщень та їх частин: вокзалу,
ґанку, даху, заводу, залу, замку,
каналу, метрополітену, коридору,
магазину, мезоніну, молу, палацу,
поверху, сараю, тину, універмагу,
шинку (хоча ангара та з наголо-
сом на закінченні: бліндажа, га-
ража, куреня, млина, хліва, сажа).
| | 5. Назви населенних пунктів:
Берліна, Відня, Ізмаїла, Києва,
Лондона, Луцька, Львова, Парижа.
| 5. Назви установ, закладів, орга-
нізацій та їх підрозділів: інсти-
туту, клубу, кооперативу, техні-
куму, комітету, штабу, театру,
факультету, деканату, відділу.
| | 6. Інші географічні власні назви
з наголосом у Р. відмінку на кін-
цевому складі, а також із суфіксами присвійності – ов, - ев
(- єв), - ин (- їн): Дінця, Псла,
Сиваша, Дністра, Орла, Остра,
Дніпра, Пскова, Тетерева, Кол-
гуєва, Пирятина, Каракоїна.
| 6. Назви явищ природи: вітру, вогню, граду, жару, землетрусу,
морозу, холоду, інею, снігопаду.
| | 7. Назви мір довжини, ваги, площі,
часу, одиниць енергії, напруги та
ін.: метра, грама, карата, літра,
відсотка, тижня, дня, вечора (але:ранку, віку, кварталу, року), гала, джоуля, вольта, люкса; назви місяців і днів тижня: жовтня, грудня, четверга, вівторка; назви грошових одиниць: долора, фунта, реала, стерлінга, рубля; числові назви: мільйона, нуля.
| 7. Назви почуттів, відчутів: болю,
дуру, гніву, гумору, жалю, страху
( але: гріха).
| | 8. Назви машин та їх деталей:
автомобіля, комбайна, дизеля,
мотора.
| 8. Іменники на позначення місця, простору: абзацу, байраку, космо-
су, краю, лиману, лугу, майдану,
ринґу, рову, ручаю, світу, усесвіт-
ту,шляху, уривку, яру ( але :бугра,
горба, вулкана, острова, хутора,
берега та зменшені форми на - к:
ліска, майданчика, ставка).
| | 9. Терміни іншомовного походжен-
ня, що означають елементи будови чогось, конкретні предме-
ти, геометричні фігури та їх частини: карниза, гурта, еркера,
портика, картуша; атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа, а також українські суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, займенника (але: виду, роду, складу, способу).
| 9. Терміни іншомовного походжен-
ня (хімічні або фізичні процеси):
аналізу, імпульсу, синтезу, фер-
менту; літературознавчі терміни:
альманаху, анекдоту, епілогу,
епосу, жанру, журналу, міфу, на-
рису, образу, памфлету, роману,
сюжету.
| | 10. Частини тіла, органи: рота, паль-
ця, хребта, нігтя, кишківника,
шлунка, нерва ( але: мозку, стра-
воходу).
| 10. Назви ігор і танців: альпінізму,
баскетболу, бобслею, боксу,
волейболу, картингу, слалому,
тенісу, футболу; вальсу, галопу,
краков’яку, менуету, міньйону,
полонезу, танку, танцю ( але: го-
пака, козачка, тропака).
| | Примітки:
1. Без зміни значення слова при-
пускаються паралельні закінчення
в таких іменниках: стола і столу,
плота і плоту, моста і мосту, пар-
кана і паркану, полка і полку,
двора і двору, гурта і гурту (гру-
па).
2. Іменник зберігає властиве йому в
загальному значенні закінчення:
Красного Луча, Верхнього Сал-
това, Великого Бурлука, Зеленого
Гаю, Красного Лиману, Кривого
Рогу, Червоного Ставу.
| 11. Назви процесів, станів, ознак,
властивостей, формацій, явищ
суспільного життя та хвороб:
авралу, бігу, винятку, галасу,
дисонансу, догмату, достатку,
експорту, ідеалу, інтересу, іспиту, клопоту, колоквіуму, конфлікту,крику, ляпасу, мажору, міражу,мінімуму, маршруту, максимуму,моменту, принципу, прогресу, процесу, реалізму, рейсу, ремонту, ритму, руху, світогляду, сорту, спорту, способу, толку, хисту, ходу, шуму, вантажу (але: тягаря,ривка, стрибка, стусана, пікніка, парадокса); нежиттю грипу, кашлю, тифу, кору, сказу (але:правця).
| |
| 12. Складні без суфіксальні слова
крім назв істот): водогону,
вододілу, живопису, манускрип-
ту, родоводу, рукопису, суходолу,
телеграфу, телефону, трубопро-
воду ( але: електровоза, пароплава,
телевізора, телетайпа).
| |
| 13. Більшість префіксальних імен-
ників (окрім назв істот): вибою,
випадку, вислову, відбою, запису,
заробітку, затору, опису, опіку,
побуту, поштовху, прибутку,
прикладу, успіху.
| |
| 14. Назви річок (окрім зазначених
у п. 5 на –а (- я), озер, гір, вул.-
канів, островів, півостровів, країн,
областей, регіонів і т. ін.: Амуру,
Бугу, Ґанґу, Дону, Дунаю, Єні-
сею, Кальміусу, Нілу, Райну, Сей-
ну; Байкалу, Балатону, Мічигану, Світязю; Алтаю, Арарату, Ель-
брусу, Паміру; Кіпру, Родосу,
Криту, Мадагаскару; Єгипту, Ки-
таю, Іраку, Казахстану; Донбасу,
Ельзасу, Кавказу, Карабаху, Каш-
міру, Руру, Сибіру.
|
| УВАГА! Зміна закінчення впливає на значення слова в таких іменниках:
| |
акта (документ) – акту (дія), алмаза (окр. кристал; інструмент) – алмазу (мінірал)
апарата (пристрій) – апарату (установа; сукупність органів)
бала (од. виміру) – балу (танц. вечір), банкета (земляний насип) – банкету (учта)
бара (од. виміру) – бару (ресторан), бора (свердло) – бору (хім.. елемент)
блока (частина споруди, машини) – блоку (об’єднання)
булата (зброя) – булату (сталь), вала (деталь машини) – валу (насип; хвиля)
галуна (нашивка) – галуну (сіль), гніта (прес) – гніту (гноблення)
граната (дерево, плід, коштовний камінь) – гранату (мінірал)
детектива (агент) – детективу (твір), джина (дух) – джину (напій)
Духа (у міфології) – духу (свідомість, дихання, запах та ін.)
екіпажа (коляска) – екіпажу (команда), елемента (деталь) – елементу (абстрактне)
звука (термін) – звуку (в ін. значеннях), каменя (одиничне) – каменю (збірне)
знака (мітка, марка, орден, сигнал) – знаку (слід, відбиток, прикмета)
інструмента (одиничне) – інструменту (збірне)
клина (клинець) – клина (ділянка землі), лома (інструмент) – лому (брухт, хмиз)
листа (поштовий; папір, залізо) – листу (листя)
листопада (місяць) – листопаду (процес)
магазина (пристрій) – магазина (крамниця)
органа (част. організму) – органу (установа; видання)
папера (документ) – паперу (матеріал), початка (суцвіття) – початку (в ін. знач.)
рахунка (документ) – рахунку (дія), ременя (пояс) – ременю (матеріал)
реверса (механізм) – реверсу (зворотній бік монети, медалі)
рентгена (од. вимірювання; апарат) – рентгена (просвічування; проміння)
стана (техн.) – стану (муз. та ін.), терміна (слово) –терміну (строк)
типа (людина) – типу (зразок, образ), томата (рослина) – томату (сік)
центра (кола) – центру (в ін. значеннях), чина (людина) – чину (посада)
шаблона (пристрій) – шаблону (зразок), ячменя (хвороба) – ячменю (злак)
юаня (грошова одиниця) – юаню (парламент)
|
ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ
Прислівник — незмінна повнозначна частина мови, яка об'єднує слова зі значенням ознаки дії, стану чи іншої ознаки або зі значенням стану, або ступінь чи міру вияву іншої ознаки.
| Правила
| Приклади
| | 1. Разом пишуться прислівники, утворе-
ні поєднанням:
а) прийменника з прислівником;
б) прийменника з коротким прикмет-
ником;
в) прийменника з числівником;
г) прийменника з займенником;
ґ) кількох прийменників з будь-якою
частиною мови;
д) кількох основ (із прийменником чи
без нього);
е) префіксів, які походять від часток
аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, із
будь-якою частиною мови.
|
відтоді, дотепер, занадто, назавжди, оскільки, удвічі
вручну, допізна, засвітла, зліва, нарізно, полегеньку
вшестеро, вперше, натроє, уп’ятьох, спершу
внічию, нащо, передусім, почім, почому
завширшки, знадвору, навколо, навздо-гін, завчасно
воднораз, достобіса, живовидячки, ми-мохідь, нашвидкуруч, чимдуж
абихто, аніскільки, деколи, чимало, що-тижня, якнайшвидше
| | 2. Окремо пишуться прислівники, утво-
рені сполученням:
а) прийменника з повним прикметни-
ком або числівником;
б) прийменника по із збірним числів-
ником.
|
в головному, в цілому, в одному
по п’ятеро, по десятеро
| | 3. Через дефіс пишуться прислівники,
утворені:
а) від прикметників і займенників за
допомогою префікса по- та суфік-
сів -ому (-єму), -и;
б) від порядкових числівників за до-
пологою префікса по-;
в) за допомогою префіксів, які похо-
дять від часток будь-, казна-, хто-
зна-,і суфіксів, які походять від
часток -небудь, -то, -таки;
г) з двох прислівників;
ґ) повторенням слова або основи,
сполученням синонімів або анто-
німів.
|
по-святковому, по-теперішньому, по-материнському і по-материнськи, по-українському і по-українськи, по-моєму, а також по-латині
по-перше, по-друге, по-третє
будь-куди, казна-коли, хтозна-скільки, де-небудь, так-то, як-таки
вряди-годи, сяк-так, десь-інколи
швидко-швидко, зроду-віку, тишком-нишком, рано-вранці, біль-менш, часто-густо, видимо-невидимо
| | 4. Через два дефіси пишуться деякі при-
слівники.
| будь-що-будь, віч-на-віч; де-не-де, коли-
не-коли, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як
|
Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|
