|
Кількісні та якісні показники злочинностіЗлочинність як соціальне явище містить ряд рис і ознак, яких немає в окремій антисуспільній поведінці, у тому числі у злочині, як індивідуальному акті поведінки і форми прояву злочинності. У кримінологічних дослідженнях злочинність характеризують за станом, структурою та динамікою. Одні автори визначають ці поняття як кількісні та якісні характеристики злочинності, інші — як сторони, показники, риси, елементи і т. п. Таке розуміння проблеми зобов’язує внести відповідну ясність. Злочинність, як і будь-яке інше соціальне явище, можна оцінювати за допомогою якісних і кількісних критеріїв, основними з який є наступні: рівень, структура та динаміка. До кількісних показників відносять: 1. Рівень злочинності – це її кількісна характеристика, яка вимірюється в абсолютних величинах сумою вчинених злочинів і осіб, що їх вчинили, за певний проміжок часу на визначеній території. 2.Виходячи з того, що на будь-якій визначеній території проживає нерівна кількість людей, з метою їх співставлення між собою застосовують коефіцієнти. При цьому використовуються два види основних коефіцієнтів злочинності. По-перше, коефіцієнт злочинної інтенсивності, який розраховується на все населення певного регіону, включаючи неповнолітніх: З Кз.ін. = ----- х Е, де Н З – кількість зареєстрованих злочинів на певній території за визначений період часу; Н – число жителів, які проживають на цій території; Е – визначене число жителів (єдина розрахункова база 1000, 10000, 100000), відповідно якого проводиться розрахунок. По-друге, коефіцієнт злочинної активності, який розраховується на населення за віком (14-60 років, тобто особи, які досягли мінімального віку кримінальної відповідальності і віку затухання кримінальної активності.
О Кз.а.= ---------- х Е, де Н (14-60) О – кількість осіб виявлених за вчинення злочинів; Н (14-60) – кількість жителів, які проживають на певній території у віці від 14 до 60 років. Ці коефіцієнти розраховуються не тільки на злочинність в цілому, але й на кожний окремий вид злочинності, що входить в її структуру. Крім того, зазначені коефіцієнти можуть застосовуватися для виявлення чи порівняння кримінальної активності різних категорій населення (чоловіків, жінок, молоді, рецидивістів тощо). 3. Динаміка злочинності – показник, який відображає зміну її рівня і структури протягом того чи іншого тимчасового періоду (рік, три роки, п’ять років, десять років і т.д.). Динаміка злочинності як соціально-правового явища відчуває на собі вплив двох груп факторів. Перша – це причини і умови злочинності, демографічна структура населення та інші соціальні процеси і явища, що впливають на злочинність. Друга – зміни кримінального законодавства, що розширюють або звужують сферу злочинного і кримінального, що змінюють класифікацію і кваліфікацію злочинів. Диференціація соціальних і правових факторів, що впливають на статистичну криву злочинності, необхідна для об’єктивної оцінки реальних змін у її динаміці та прогнозі. Зниження чи зростання об’єму злочинності відбуваються в результаті як реальних соціальних змін рівня і структури злочинності, так і в результаті правових змін у законодавчій характеристиці кола кримінально карних діянь, у повноті реєстрації, в інших юридичних факторах. Статистична картина динаміки злочинності також пов’язана з ефективністю діяльності своєчасного виявлення та реєстрації вчинених злочинів, їх розкриття і викриття винних, забезпечення невідворотності справедливого покарання. Іншим кількісно-якісним показником, який характеризує злочинність, є динаміка, тобто вивчення злочинності у русі і зміні. Злочинність як явище матеріального світу також знаходиться у постійному русі і зміні, у безперервній динаміці. Тому, на наш погляд, динаміка злочинності не є і не може бути ні її кількісною, ні її якісною характеристикою. Вона проявляється у всіх її ознаках як кількісних, так і якісних. 4. Структура злочинності — це внутрішня, притаманна їй, ознака, яка розкриває її будову, окремі її складові частини у загальному їх числі за визначений відрізок часу і на зазначеній території. Від того, яка структура злочинності, залежить і “напрямок головного удару” в боротьбі з нею. Структура виразно говорить про те, що собою являє злочинність у безпосередніх конкретних умовах, яка визначаюча якість цього явища. Аналізуючи структуру злочинності, необхідно: виходити з суті і змісту самого соціального явища; розглядати злочинність у всій її різнобарвності; враховувати той факт, що злочинність перебуває у безперервному русі і зміні, які обумовлюють і змінюють її окремі сторони; розкрити зв’язки і обумовленості різних видів структури як між собою, так і з іншими базовими і надбудовними суспільними явищами; досліджувати не тільки теоретичну, але і практичну значимість відповідного виду структури, з врахуванням поліпшення боротьби із злочинністю. Як відзначає відомий російський кримінолог Кузнєцова Н.Ф. [35], основні показники структури злочинності наступні: - співвідношення видів злочинів за їхньою класифікацією, даною в Особливій частиніКК; - питома вага найбільш розповсюджених злочинів; - співвідношення видів злочинів за домінуючою мотиваційною спрямованістю (насильницькі, корисливі, корисливі-насильницькі та необережні); - питома вага злочинності неповнолітніх; - питома вага групової злочинності, а всередині її – організованої; - питома вага рецидиву; - “географія” злочинності, тобто розподіл її за регіонами і типами населених пунктів; - питома вага злочинів, пов’язаних з незаконним обігом зброї; - питома вага злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків; - “вуличні” злочини; - транснаціональні злочини. 5. Характер злочинності обумовлюється кількістю найбільш небезпечних злочинів у структурі злочинності, а також тим, якою є характеристика осіб, які їх скоїли. Отже, виходячи з наведеного визначення, характер злочинності проявляється через її структуру. Таким чином, можна зробити висновок, що характер злочинності є одним з важливих показників її структури.
6. Характеристика злочинності як негативного соціально-правового явища була б неповною без розгляду її наслідків, основним критерієм яких є “ціна злочинності”, яка складається із: - кримінально-правових наслідків злочинів, які є в багатьох випадках обов’язковим елементом їх складу (матеріальна, моральна, фізична шкода конкретним громадянам); - шкода, яка заподіюється злочинами за межами їх складу (прямі та непрямі наслідки); - соціальна реакція на злочинність, боротьба з нею (витрати на утримання правоохоронних органів, розроблення законодавства та заходів боротьби зі злочинністю тощо). На жаль, методика повного виміру реальної “ціни злочинності” поки що розроблена недостатньо. Разом з тим, такі показники, безумовно, є конче необхідними. 6. Географія злочинності, під якою розуміється її розміщення по різних регіонах (територіях) держави, області, районів, міст, селищ. Досвід роботи правоохоронних органів показує, що нерівномірність у стані, динаміки і структурі розподілу злочинності пояснюється: 1) конкретними соціальними умовами того чи іншого регіону; 2) економічною його характеристикою; 3) національним складом і структурою населення; 4) послабленням соціального контролю за поведінкою людей; 5) рівнем культурно-виховної роботи, організації дозвілля і побуту населення; 6) рівнем організації роботи у боротьбі з злочинністю і т. ін. Виявлення і врахування територіальної різниці у географії злочинності — ключ до ефективних заходів щодо запобігання злочинам. У цьому випадку стають більш видимими і конкретні причини злочинів, і умови їх скоєння, що має не тільки пізнавальне значення, але і служить основою для організації конкретної практичної діяльності. 7. Топографія злочинності – це безпосереднє місце вчинення злочину (магазини, вокзали, квартири, парки тощо)[36]. 8. Екологія злочинності – вивчає взаємозв’язок зовнішнього середовища, клімату, природного ландшафту, рослинного та тваринного світу, структури будівництва – з одного боку та людських переживань – з іншого[37]. 9. Стан злочинності – це сукупність всіх показників, які характеризують рівень, структуру, динаміку злочинності. До основних завдань статистичного аналізу злочинності відносяться: визначення її стану, рівня, структури і динаміки; встановлення причин і умов, які сприяють скоєнню злочинів; вивчення особи злочинців; вдосконалення системи заходів боротьби зі злочинністю. В процесі аналізу використовуються такі джерела інформації: · - документи первинного обліку і статистичної звітності правоохоронних органів і суду; · - узагальнення кримінальних справ і матеріалів про злочини; · - дані прокурорських перевірок стану законності; · - показники економічної, соціально-демографічної статистики; · - результати вивчення громадської думки про злочинність і кримінологічних досліджень; · - матеріали про інші правопорушення та показники моральної статистики (пияцтво, алкоголізм, наркоманія, проституція та ін.). Правова статистика виробила певні методи вирішення аналітичних завдань вивчення злочинності як в загальнодержавному, так і регіональному масштабах. В регіональному розрізі (район, місто, область) таке вивчення забезпечує: - аналіз рівня, інтенсивності і структури злочинності та інших правопорушень на обслідуваній території; - аналіз стану злочинності і правопорушень по лініях окремих служб органів внутрішніх справ; - аналіз злочинів і правопорушень за місцем, часом, способом їх скоєння; - аналіз територіальної розповсюдженості злочинності; - аналіз стану злочинності в окремих галузях господарства і державного управління; - аналіз зв’язку злочинності з алкоголізмом, наркоманією, проституцією, тощо). Аналізу повинна підлягати не тільки зареєстрована злочинність. Орієнтуватися лише на дані офіційної статистики — означає відходити від реального стану справ. Тут треба брати поправку на латентну злочинність. Потрібно враховувати обставини, які впливають на її динаміку: зміни історичних і соціально-економічних умов, демографічні процеси, рух населення, зміни кримінального закону тощо. Таким чином, результати аналізу показників кримінально-правової статистики дозволяють визначитися з рівнем і становищем злочинності, її тенденціями, відшукати слабкі місця в системі соціального контролю і намітити шляхи підвищення ефективності боротьби з нею. Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все... ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры... Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|