Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Екстрапірамідна система та синдроми її ураження





МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття з теми „Екстрапірамідна система та синдроми її ураження. Мозочок. Ознаки патології мозочка”

 


Екстрапірамідна система та синдроми її ураження

 

І. Актуальність теми

Екстрапірамідна система відповідає за автоматизовані рухи, готовність сегментарного апарату до діі, м,язовий тонус, а також дифузні масові рухи тіла складного характеру

(завершеність, плавність, граційність).

Характерне для похилого та старечого віку зниження активності дофамінергічних нейронів у базальних ядрах є підгрунтям для виникнення в подальшому симптомів паркінсонізму. Паркінсонізм – розповсюджене і тяжке захворювання нервової системи. З цією патологією можуть зустрітись лікарі різних спеціальностей, позаяк паркінсонізм може виникати на тлі інтоксикацій (чадний газ, марганець тощо), після черепно-мозкових травм, енцефалітів, у разі тривалого лікування нейролептичними препаратами.

Гіперкінетичні синдроми також можуть бути проявами різноманітних уражень нервової системи – дегенеративних, інфекційних, судинних, токсичних, травматичних та інших. Успішність діагностики та ефективність лікування таких хворих вимагає знань про симптоми ураження екстрапірамідної системи, що і зумовлює актуальність теми та необхідність поглибленого її вивчення.

ІІ. Головна мета навчання:виявляти та пояснювати патологію екстрапірамідноі системи, визначати рівень її ураження.

 

Конкретні цілі:

Для реалізації мети необхідно вміти:

1. дослідити функцію екстрапірамідної системи

2. визначати характер і рівень ураження екстрапірамідної системи

3. виявляти та. аналізувати симптоми ураження старого та нового відділів

екстра пірамідної системи

4. оцінити роль нейромедіаторів та їх вплив на екстрапірамідні порушення

 

ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна

інтеграція)

 

Дисципліни Знати Вміти
1. Попередні дисципліни
Нормальна анатомія анатомію екстрапірамідної системи назвати та зобразити схематично структурні рівні екстрапірамідної системи, намалювати схему зв’язків екстрапірамідної системи
Нормальна фізіологія   роль мотонейронів передніх рогів спинного мозку в підтриманні м’язового тонусу; взаємодію нейромедіаторів в екстрапірамідній системі намалювати схему взаємодії альфа- та гама-мотонейронів спин­ного мозку, що підтримують м’язовий тонус, схему нейромедіаторів в екстрапірамідній системі
Біохімія етапи синтезу дофаміну схематично зобразити етапи синтезу дофаміну
Патологічна фізіологія патогенез екстрапірамідних порушень накреслити схему порушення зв’язків екстрапірамідної системи
Фармакологія механізми дії основних протипаркінсонічних препаратів призначати основні протипаркінсонічні фармакологічні препарати

 



V. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

Вивчити: 1) анатомо-топографічну будову екстрапірамідної системи, її зв’язки. Зобразити схематично структурні рівні екстрапірамідної системи та основні її зв’язки
2) функції екстрапірамідної системи Вписати в зошит функції екстрапірамідної системи.
3) механізми забезпечення м’язового тонусу (на сегментарному та надсегментарно­му рівнях) Намалювати схему регуляції м’язового тонусу з урахуванням екстрапірамідного впливу на периферичні a-малі- та g- мотонейрони
4) симптоми ураження старого та нового відділів екстрапірамідної системи Дати порівняльну характеристику ( у вигляді таблиці) палідарних та стріарних розладів
5) препарати медикаментозної корекції екстрапірамідних порушень Знати препарати , що застосовуються для лікування екстра пірамідних порушень, пояснити механізм їх дії.

V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки:

1. Ахейрокінез- відсутність фізіологічних синкенезій

 

2. Акайрія – настирність, прилипчивість

3. Гіпокінезія – бідність рухів

4. Ригідність – зацепенілість, важкорухомість

 

5. Тремор – тремтіння, швидкі мимовільні скорочення та розслаблення груп м’язів, що

спричиняють ритмічні рухи різних частин тіла

 

6. Гіперкінези-різноманітні мимовільні рухи

7. Хорея –неритмічні швидкі різноманітні рухи кінцівок, м’язів обличчя

8. Атетоз- уповільнені, черв,якоподібні рухи в дистальних відділах кінцівок, обличчя, язика

9. Торсійний спазм – уповільнені вичурні обертальні рухи тулуба

10. Міоклонія- швидкі не ритмічні посмикування окремих м,язових груп

11. Гемібалізм-розмашисті рухи, переважно в проксимальних відділах кінцівок однієї

половини тіла, що нагадують кидок, махання рукою, тощо

12 . Мікрографія- дрібний почерк

13. Пропульсія- схильність до падіння вперед, біг вперед при легкому поштовху

14.Ретропульсія –мимовільний рух назад у разі команди зупинитись

VІ. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе

виконання цільових видів діяльності:

– Еволюційні рівні екстрапірамідної системи. Анатомічні утворення старого та нового відділів екстрапірамідної системи .

– Функції екстрапірамідної системи.

– Зміни м’язового тонусу при ураженнях екстрапірамідної системи.

– Особливість тремору за наявності паркінсонізму.

– Симптоми паркінсонізму, що означаються термінами: ахейрокінез, брадилалія, мікрографія, пропульсія, парадоксальні кінезії .

– Синдром ураження нового відділу екстрапірамідної системи.

– Основні види гіперкінезів.

 

VІІ. Зміст теми

 

Екстрапірамідна система

                   
   
Структурно-анатомічні рівні
 
 
 
   
Еволюційні утворення
     
       
 

 


 

Клінічні синдроми

 
 

 

 

       
   
ригідність м’язів гіпокінезія поза “згиначів” гіпомімія ахейрокінез мікробазія пульсійні рухи мікрографія брадилалія акайрія парадоксальна кінезія
 
гіпотонія м’язів гіперкінези: хорея атетоз торзійна дистонія міоклонії тремор тик гемібалізм лицьовий геміспазм
 

 


За наявності паркінсонізму

     
 
Збільшення синтезу ДА Препарати, що містять L-Дофу –(наком або синемет, мадопар)
 
 
Стимуляція викиду ДА з гранул зберігання в пресинаптичній частині ДА-синапса 1. Блокатори глутаматних рецепторів (амантадин, мідантан) 2. Агоністи ДА (проноран, мірапекс)  
 
 
Гальмування процесу зворотнього захвату ДА 1. Антихолінергічні засоби (циклодол, паркопан, норакін) 2. Трициклічні антидепресанти (амітриптилін)  
 
 
Гальмування процесу катаболізму ДА 1. Інгібітори МАО-В (селегілін, юмекс) 2. Інгібітори катехол-о-амінтрансферази (КОМТ) (толкапон)

 

 

 


X. Рекомендована література

1. Неврологія. С.М.Віничук, Т.І. Ілляш та ін.; за ред. С.М. Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – с. 87 – 93.

2. Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. Москва,

«Медпресс»1998, – 304 с.

3. Скоромец А.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. – Санкт-Петербург.

– 1996. – 320 с.

4. Віничук С.М. .Ілляш Т.І., Прокопів М.М .Неврологія. (Тестові завдання та

ситуаційні задачі) К., 2006.


ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

1. Повторити анатомію мозочка

2. Вивчити зв’язки мозочка з іншими відділами нервової системи.

3. Намалювати схематично мозочок та всі його провідні шляхи

4. Засвоїти симптоми ураження мозочка, методику дослідження його функцій

 

 

V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки :

1. Атаксія – порушення координації рухів

2. Асинергія-відсутність співдружніх рухів

3. Адіадохокінез - неспроможність швидко та синхронно відтворювати протилежні рухи,

наприклад, пронацію та супінацію кистей, згинати та розгинати пальці

4. Дисметрія - невідповідність рухів,

 

5. Ністагм –мимовільні, ритмічні посмикування очних яблук. Ністагм буває

горизонтальний, вертикальний, ротаторний (обертальний)

6. Макрографія- написання слів великими буквами

7. Тремор – швидкі мимовільні скорочення та розслаблення груп м’язів, що викликають

ритмічні рухи різних частин тіла.

VІ. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1. Будова мозочка, його ніжок

2. Функції мозочка

3. Аферентні та еферентні шляхи мозочка.

4. Ознаки ураження мозочка та його шляхів

5. Види атаксій та їх відмінності.

VІІ. Зміст теми

 

Мозочок є органом рефлекторної координації руху, тонусу, рівноваги, також має відношення до гравітації. Патологія мозочка спостерігається при запальних, спадкових, судинних захворюваннях та пухлинах головного мозку. Раннє виявлення вказаних порушень дозволить правильно поставити топічний та клінічний діагнози , призначити необхідне лікування.

Мозочок та його патологія

Функції мозочка Координація рухів Забезпечення рівноваги Регуляція м’язового тонусу
Ознаки порушення функцій - ністагм - адіадохокінез - скандована мова - мегалографія - симптом Стюарта-Холмса - інтенційний тремор - мимопопадання при пальце-носовій та п’ятковоколінній пробах   - хиткість в позі Ромберга - п’яна хода - малий вплив зорового аналізатора на вираженість симптомів   - м’язова гіпотонія  

Види атаксій

  Мозочкова Сенситивна Вестибулярна Кіркова
Уражені структури Мозочок та його шляхи Тіла нейронів, або волокна м’язово-суглобової чутливості Вестибулярний аналізатор Лобова, потилична, тім’яна частки та кірково-мозочкові шляхи
Клінічні ознаки - п’яна хода - ністагм - хиткість в позі Ромберга - відхиляється або падає в бік вогнища - скандована мова - симптом Стюарта-Холмса - інтенційний тремор та мимо- попадання при координаційних пробах - м’язова гіпотонія - мегалографія - адіадохокінез - малий вплив зорового контролю - порушення м’язово- суглобової чутливості - хитка «штампувальна хода» - хворі не відчувають своїх рухів - посилення симптоматики у разі відсутності зорового контролю - мимопопадання - при координаторних пробах - поява системного запаморочення - горизонтальний ністагм , - нудота блювання - парасимпатичні реакції - посилення симптоматики при рухах голови - вимушене положення голови - порушення слуху -нестійкість приходінні, особливо на поворотах, - в позі Ромберга відхиляється або падає в бік, протилежний вогнищу - атаксія поєднується з іншими симптомами ураження часток мозку

Еталони відповідей до задач

 

1. Черв’як і півкулі мозочка. Горизонтальний ністагм, мимопопадання при координаторних

пробах, нестійкість в позі Ромберга.

 

2. Права півкуля мозочка. Ураження червяка праворуч.

 

3. У першого хворого ураження палідарноі системи, у іншого - мозочок.У першого хворого

– гіпомімія, рідке мигання, поза згиначів, хода дрібними кроками, затухаюча мова,

пропульсіі, гіпертонус м,язів по типу « зубчастого колеса», у іншого тремор- інтенційний,

нестійкість у позі Ромберга, скандована мова, тонус м*язів знижений.

 

4. Так, протилежного боку. Крім атаксіі будуть розлади психіки, монопарез за

центральним типом, парез погляду в протилежний бік, тощо.

 

5. Скандована мова, мегалографія. Динамічна та статична атаксія. Мозочок та його шляхи,

пірамідні шляхи в бічних канатиках грудного відділу спинного мозку.

 

X. Рекомендована література

1. Неврологія. С.М.Віничук, Т.І. Ілляш та ін.; за ред. С.М. Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – с. 87 – 93.

2. Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. Москва,

«Медпресс»1998, – 304 с.

3. Скоромец А.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. – Санкт-Петербург.

– 1996. – 320 с.

4 .Віничук С.М. .Ілляш Т.І., Прокопів М.М .Неврологія. ( Тестові завдання та ситуаційні задачі) К., 2006.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття з теми „Екстрапірамідна система та синдроми її ураження. Мозочок. Ознаки патології мозочка”

 


Екстрапірамідна система та синдроми її ураження

 

І. Актуальність теми

Екстрапірамідна система відповідає за автоматизовані рухи, готовність сегментарного апарату до діі, м,язовий тонус, а також дифузні масові рухи тіла складного характеру

(завершеність, плавність, граційність).

Характерне для похилого та старечого віку зниження активності дофамінергічних нейронів у базальних ядрах є підгрунтям для виникнення в подальшому симптомів паркінсонізму. Паркінсонізм – розповсюджене і тяжке захворювання нервової системи. З цією патологією можуть зустрітись лікарі різних спеціальностей, позаяк паркінсонізм може виникати на тлі інтоксикацій (чадний газ, марганець тощо), після черепно-мозкових травм, енцефалітів, у разі тривалого лікування нейролептичними препаратами.

Гіперкінетичні синдроми також можуть бути проявами різноманітних уражень нервової системи – дегенеративних, інфекційних, судинних, токсичних, травматичних та інших. Успішність діагностики та ефективність лікування таких хворих вимагає знань про симптоми ураження екстрапірамідної системи, що і зумовлює актуальність теми та необхідність поглибленого її вивчення.

ІІ. Головна мета навчання:виявляти та пояснювати патологію екстрапірамідноі системи, визначати рівень її ураження.

 

Конкретні цілі:

Для реалізації мети необхідно вміти:

1. дослідити функцію екстрапірамідної системи

2. визначати характер і рівень ураження екстрапірамідної системи

3. виявляти та. аналізувати симптоми ураження старого та нового відділів

екстра пірамідної системи

4. оцінити роль нейромедіаторів та їх вплив на екстрапірамідні порушення

 

ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна

інтеграція)

 

Дисципліни Знати Вміти
1. Попередні дисципліни
Нормальна анатомія анатомію екстрапірамідної системи назвати та зобразити схематично структурні рівні екстрапірамідної системи, намалювати схему зв’язків екстрапірамідної системи
Нормальна фізіологія   роль мотонейронів передніх рогів спинного мозку в підтриманні м’язового тонусу; взаємодію нейромедіаторів в екстрапірамідній системі намалювати схему взаємодії альфа- та гама-мотонейронів спин­ного мозку, що підтримують м’язовий тонус, схему нейромедіаторів в екстрапірамідній системі
Біохімія етапи синтезу дофаміну схематично зобразити етапи синтезу дофаміну
Патологічна фізіологія патогенез екстрапірамідних порушень накреслити схему порушення зв’язків екстрапірамідної системи
Фармакологія механізми дії основних протипаркінсонічних препаратів призначати основні протипаркінсонічні фармакологічні препарати

 

V. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

Вивчити: 1) анатомо-топографічну будову екстрапірамідної системи, її зв’язки. Зобразити схематично структурні рівні екстрапірамідної системи та основні її зв’язки
2) функції екстрапірамідної системи Вписати в зошит функції екстрапірамідної системи.
3) механізми забезпечення м’язового тонусу (на сегментарному та надсегментарно­му рівнях) Намалювати схему регуляції м’язового тонусу з урахуванням екстрапірамідного впливу на периферичні a-малі- та g- мотонейрони
4) симптоми ураження старого та нового відділів екстрапірамідної системи Дати порівняльну характеристику ( у вигляді таблиці) палідарних та стріарних розладів
5) препарати медикаментозної корекції екстрапірамідних порушень Знати препарати , що застосовуються для лікування екстра пірамідних порушень, пояснити механізм їх дії.

V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки:

1. Ахейрокінез- відсутність фізіологічних синкенезій

 

2. Акайрія – настирність, прилипчивість

3. Гіпокінезія – бідність рухів

4. Ригідність – зацепенілість, важкорухомість

 

5. Тремор – тремтіння, швидкі мимовільні скорочення та розслаблення груп м’язів, що

спричиняють ритмічні рухи різних частин тіла

 

6. Гіперкінези-різноманітні мимовільні рухи

7. Хорея –неритмічні швидкі різноманітні рухи кінцівок, м’язів обличчя

8. Атетоз- уповільнені, черв,якоподібні рухи в дистальних відділах кінцівок, обличчя, язика

9. Торсійний спазм – уповільнені вичурні обертальні рухи тулуба

10. Міоклонія- швидкі не ритмічні посмикування окремих м,язових груп

11. Гемібалізм-розмашисті рухи, переважно в проксимальних відділах кінцівок однієї

половини тіла, що нагадують кидок, махання рукою, тощо

12 . Мікрографія- дрібний почерк

13. Пропульсія- схильність до падіння вперед, біг вперед при легкому поштовху

14.Ретропульсія –мимовільний рух назад у разі команди зупинитись









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.