|
Епілепсія. Неепілептичні пароксизмальні стани.МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття з теми „Епілепсія. Неепілептичні пароксизмальні стани. Закрита черепно-мозкова травма. Закрита травма спинного мозку. Пухлини головного та спинного мозку”
Епілепсія. Неепілептичні пароксизмальні стани. І. Актуальність теми. На епілепсію страждає близько 1% населення, що в світі становить біля 30 млн осіб. Однак епілептичні напади зустрічаються набагато частіше, ніж саме захворювання, особливо в дитячому віці Своєчасне обстеження хворого після першого епілептичного нападу має важливе значення для з’ясування його причини, проведення диференціальної діагностики з неепілептичними станами, призначення лікування. Відомо, що у разі проведення адекватної терапії, у 70% хворих на епілепсію епілептичні напади зникають назавжди або на довготривалий час. ІІ. Головна мета навчання: 1) вивчити етіологію, патогенез епілепсії, епілептичного статусу; 2) засвоїти класифікацію, клінічні прояви різних форм захворювання, додаткові методи діагностики; 3) знати основні принципи лікування хворих на епілепсію; 4) вміти діагностувати та лікувати хворих у разі епілептичного статусу; 5) діагностувати неепілептичні пароксизмальні стани. Конкретні цілі: Для реалізації мети необхідно вміти: 1) зібрати та оцінити скарги і анамнез хворого з епілептичними нападами; 2) обстежити хворого з епілепсією, епілептичним статусом; 3) оцінити дані додаткових методів дослідження; 4) провести диференціальну діагностику епілепсії, епілептичних синдромів і неепілептичних пароксизмальних станів; 5) призначити лікування залежно від форми захворювання; 6) оказати невідкладну допомогу у разі епілептичного статусу.
ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки
VІ. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності: – Дати визначення епілепсії. – Яка етіологія і патогенез епілепсії? – Яка класифікація епілепсії? – Охарактеризувати різні види епілептичних нападів. – Коли виникають епілептичні синдроми? – Наведіть приклади епілептичних синдромів. – Наведіть приклади неепілептичних пароксизмальних станів. – Проведіть диференціальну діагностику епілептичних нападів та неепілептичних пароксизмів. – Яка лікувальна тактика у разі епілепсії? – Які методи використовують у діагностиці епілепсії? – Назвіть характерні ознаки змін ЕЕГ за умови епілепсії. V. Зміст теми заняття
X. Рекомендована література Основна література 1. Неврологія /С.М.Віничук, Т.І.Ілляш, О.А.Мяловицька та ін.; за ред. С.М.Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – 659с. 2. Нервові хвороби /С.М.Віничук, Є.Г.Дубенко, Є.Л.Мачерет та ін.; за ред. С.М.Віничука, Є.Г.Дубенка. – К.: Здоров’я, 2001. – 696с. Додаткова література 3. Болезни нервной системы (Руководство для врачей), т.1, под ред. Яхно. Н.Н,. Штульмана Д.Р., – М.: Медицина, 2006. – 744 с. 4. Неврология /Марко Мументалер, Хейнрих Маттле; Пер. с нем.; Под ред. О.С.Левина. – М.: МЕДпресс-информ, 2007.-920с. 5. Зенков Л.Р. Клиническая эпилептология. М., Медицинское информационное агентство, 2002, – 413 с. 6. Руководство по неврологии по Адамсу и Виктору. Морис Виктор, Алан Х.Роппер. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2006. – 680 с. ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття 1. Засвоїти класифікацію, патогенез клініку, діагностику закритої черепно-мозкової травми та травми спинного мозку 2. Аналізувати патологічні прояви ЗЧМТ та травми спинного мозку 3. Розпізнавати симптоми та синдроми ЗЧМТ та травми спинного мозку та їх ускладнення 4. Правильно встановлювати топічний та клінічний діагнози 5. Визначати об’єм першої невідкладної допомоги та тактику лікування у подальшому перебігу ЗЧМТ та травми спинного мозку
V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки
VІ. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності: Патогенетичні механізми ЗЧМТ: струсу, забою, здавлення головного мозку Патогенетичні механізми травми спинного мозку Клінічні прояви у разі струсу, забою, здавленні головного та спинного мозку Диференціальна діагностика струсу і забою головного мозку Методи дослідження та лікування у разі ЗЧМТ та травми спинного мозку Діагностика внутрішньочерепних гематом Диференціальна діагностика струсу і забою спинного мозку Клініка гематомієлії та гематорахісу. Ускладнення травм спинного мозку VІІ. Зміст теми заняття
Х. Рекомендована література 1. Неврологія /С.М.Віничук, Т.І.Ілляш, О.А.Мяловицька та ін.; за ред. С.М.Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – 659с. 2. Нервные болезни (А.А.Скоромец, А.П.Скоромец и др.) – Москва: «Медпресс-информ», 2005. – 543 с. 3. Дифференциальная диагностика нервных болезней (под. ред. Г.А.Акимова). – Санкт-Петербург: «Гиппократ», 1997. – 697с. 4. Болезни нервной системы. Руководство для врачей: Т. 1/ Под редакцией Яхно Н.Н.,. Штульмана Д.Р. – М.: Медицина, 2001. – 744 с. 5. Діагностика та лікування хворих з хребетно-спинно-мозковою травмою Методичні рекомендації (за ред. Поліщука М.О.), К., 1991ю – 21 с. І. Актуальність теми. Пухлини центральної нервової системи зустрічаються в будь-якому віці і становлять 10% всіх онкологічних захворювань у дорослих і 20% - у дітей. Смертність внаслідок внутрішньочерепних пухлин можна порівняти за частотою лише з мозковим інсультом. Своєчасна діагностика пухлин головного та спинного мозку в багатьох випадках дає можливість зберегти життя хворого. ІІ. Головна мета навчання: 1) Вивчити топографо-анатомічну та гістогенетичну класифікації, клінічні прояви, діагностику пухлин головного мозку; 2) Вивчити класифікацію, клінічні прояви, діагностику пухлин спинного мозку. Конкретні цілі: Для реалізації мети необхідно вміти: 1) обстежити хворих з пухлинами головного та спинного мозку; 2) виявити ранні ознаки пухлин головного та спинного мозку; 3) призначити необхідні дослідження хворим з підозрою на пухлину головного чи спинного мозку; 4) оцінити дані додаткових методів дослідження цих хворих; 5) розробити оптимальну тактику лікування хворих на мозкові пухлини. Пухлини спинного мозку
X. Рекомендована література Основна література 7. Неврологія /С.М.Віничук, Т.І.Ілляш, О.А.Мяловицька та ін.; за ред. С.М.Віничука. – К.: Здоров’я, 2008. – 659с. 8. Нервові хвороби /С.М.Віничук, Є.Г.Дубенко, Є.Л.Мачерет та ін.; за ред. С.М.Віничука, Є.Г.Дубенка. – К.: Здоров’я, 2001. – 696с. Додаткова література 9. Болезни нервной системы (Руководство для врачей), т.1, под ред. Яхно. Н.Н,. Штульмана Д.Р., – М.: Медицина, 2006. – 744 с. 10. Неврология /Марко Мументалер, Хейнрих Маттле; Пер. с нем.; Под ред. О.С.Левина. – М.: МЕДпресс-информ, 2007.-920с. 11. Зенков Л.Р. Клиническая эпилептология. М., Медицинское информационное агентство, 2002, – 413 с. 12. Руководство по неврологии по Адамсу и Виктору. Морис Виктор, Алан Х.Роппер. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2006. – 680 с.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття з теми „Епілепсія. Неепілептичні пароксизмальні стани. Закрита черепно-мозкова травма. Закрита травма спинного мозку. Пухлини головного та спинного мозку”
Епілепсія. Неепілептичні пароксизмальні стани. І. Актуальність теми. На епілепсію страждає близько 1% населення, що в світі становить біля 30 млн осіб. Однак епілептичні напади зустрічаються набагато частіше, ніж саме захворювання, особливо в дитячому віці Своєчасне обстеження хворого після першого епілептичного нападу має важливе значення для з’ясування його причини, проведення диференціальної діагностики з неепілептичними станами, призначення лікування. Відомо, що у разі проведення адекватної терапії, у 70% хворих на епілепсію епілептичні напади зникають назавжди або на довготривалий час. ІІ. Головна мета навчання: 1) вивчити етіологію, патогенез епілепсії, епілептичного статусу; 2) засвоїти класифікацію, клінічні прояви різних форм захворювання, додаткові методи діагностики; 3) знати основні принципи лікування хворих на епілепсію; 4) вміти діагностувати та лікувати хворих у разі епілептичного статусу; 5) діагностувати неепілептичні пароксизмальні стани. Конкретні цілі: Для реалізації мети необхідно вміти: 1) зібрати та оцінити скарги і анамнез хворого з епілептичними нападами; 2) обстежити хворого з епілепсією, епілептичним статусом; 3) оцінити дані додаткових методів дослідження; 4) провести диференціальну діагностику епілепсії, епілептичних синдромів і неепілептичних пароксизмальних станів; 5) призначити лікування залежно від форми захворювання; 6) оказати невідкладну допомогу у разі епілептичного статусу.
ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала... ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры... Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|